Постанова

від 08.02.2024 по справі 910/12936/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2024 р. Справа№ 910/12936/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 08.02.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери"

на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва

від 12.06.2023 (повний текст складено 14.06.2023)

у справі № 910/12936/22 (суддя Оксана Марченко)

за позовом Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери"

до Фізичної особи - підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни

про визнання акта звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021 таким, що не має юридичної сили з 12.02.2021,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду

Додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/12936/22 заяву Фізичної особи - підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни про розподіл судових витрат задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на користь Фізичної особи - підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни 15 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятою додатковою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржувану додаткову ухвалу та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому оскаржувана додаткова ухвала підлягає скасуванню бо є незаконною, необґрунтованою та суперечить висновкам зробленим судом у постанові Київського апеляційного суду від 26.12.2022 р. у справі №761/14952/21 та ухвалі Верховного Суду від 22.02.2023 р. у справі № 761/14952/21.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що адвокат Почерняк І.С., якою надавалася правнича допомога відповідачу в рамках даної справи, не була уповноважена на представництво інтересів відповідача та не надала належних доказів наявності у неї повноважень, оскільки на думку скаржника договір про надання правової допомоги від 12.04.2021 та додаткова угода № 1 від 21.05.2021 до нього укладені відповідачем саме з Адвокатським Бюро «Марини Богуш «Алтана», а не з адвокатом Почерняк І.С. При цьому, договір між адвокатом Почерняк І.С. та АБ «Марини Богуш «Алтана», в матеріалах даної справи №910/12936/22 - відсутній та до суду не подавався. А довідка від 20.02.2023, видана директором АБ «Марини Богуш «Алтана», не є договором укладеним між адвокатом Почерняк І.С. та Адвокатським бюро «Марини Богуш «Алтана», не підтверджує договірні відносини між Адвокатським об`єднанням та адвокатом як того вимагає частина 6 статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При цьому, акт №6 наданих послуг (правової допомоги) від 13.02.2023 не підтверджує факт надання правової допомоги відповідачу саме адвокатом Почерняк І.Є., бо останнім не підписаний.

Крім того, позивач вважає, що заявлені витрати не відповідають вимогам ч.4 ст.126 ГПК України, не є співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи», оскільки адвокатом Почерняк І.С. не підтверджено доказово такі витрати.

Позивач також вважає, що оскільки спір у справі №910/12936/22 виник через неправомірні дії ФОП Міщанин А.Е., то керуючись частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю незалежно від результатів вирішення спору.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач подав відзив, у якому вказує, що повноваження адвоката Почерняк І.С. діяти в якості представника відповідача підтверджуються належними та вичерпними доказами, що містяться в матеріалах справи, натомість твердження позивача про відсутність «достатньої кількості доказів», які підтверджують повноваження адвоката Почерняк І.С. здійснювати представництво відповідача у справі, є бездоказовими, та не узгоджуються із вказаними вище вимогами законодавства та судової практики, а отже не заслуговують на увагу. За вказаних обставин відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення - без змін.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У листопаді 2022 року Адвокатське об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни про визнання акта звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021 таким, що не має юридичної сили з 12.02.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 закрито провадження у справі.

23.02.2023 відповідачем подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з позивача понесених Фізичною особою - підприємцем Міщанин Анастасією Едуардівною витрат на правничу допомогу у сумі 15000 грн.

Водночас, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2023 зобов`язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали господарської справи №910/12936/22; вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» від 23.02.2023 №б/н на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, відкладено до надходження матеріалів справи №910/12936/22 до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 відкладено розгляд питання про прийняття до розгляду заяви Фізичної особи - підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни про розподіл судових витрат у справі №910/12936/22 до повернення матеріалів справи з Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання «Гапоненко Роман і партнери» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі №910/12936/22 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 - без змін.

30.05.2023 матеріали справи №910/12936/22 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 розгляд заяви призначено на 12.06.2023.

Додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/12936/22 заяву Фізичної особи - підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни про розподіл судових витрат задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на користь Фізичної особи - підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни 15 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами частин 3-5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8, 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Разом з тим, склад та розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Витрати, заявлені до відшкодування, мають бути документально підтвердженими та доведеними. Відсутність документального підтвердження витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вище зазначалось, що відповідачем подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з позивача понесених Фізичною особою - підприємцем Міщанин Анастасією Едуардівною витрат на правничу допомогу у сумі 15000 грн.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано копії:

- договору про надання правової допомоги від 12.04.2021;

- додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 12.04.2021;

- акт №6 надання послуг (правової допомоги) від 13.02.2023.

Так, 12.04.2021 між Фізичною особою - підприємцем Міщанин Анастасією Едуардівною (клієнт) і Адвокатським бюро «Марини Богуш «Алтана» (бюро) укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого: бюро зобов`язується надати правову допомогу щодо захисту прав та законних інтересів клієнта щодо будь-яких судових справ, в яких клієнт є позивачем, відповідачем, третьою особою, іншим учасником справи чи судового провадження в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій будь-якої юрисдикції (пункт 1.1.1 в редакції додаткової угоди від 21.05.2021 №1); правова допомога включає: аналіз наданих матеріалів та формування правової позиції зі справи; підготовка процесуальних документів; збір необхідної інформації зі справи, надіслання адвокатських запитів; проведення переговорів за дорученням клієнта; ознайомлення з матеріалами справи; представництво прав та інтересів клієнта у суді; інші види правової допомоги (пункт 1.2); бюро, зокрема, зобов`язується надавати правову допомогу власними силами, а за необхідності - із залученням інших адвокатів, третіх осіб, підприємств чи організацій (підпункт 2.1.1 пункту 2.1).

Згідно з актом наданих послуг (правової допомоги) №6 від 13.02.2023 бюро з 07.12.2022 по 13.02.2023 надало, а клієнт прийняла такі види правової допомоги (послуги) в рамках судової справи №910/12936/22: підготовка проектів процесуальних документів зі справи: клопотання про закриття провадження у справі, відзив на позовну заяву; кількість витраченого часу - 4 год.; вартість - 10000 грн; представництво інтересів клієнта як відповідача у справі у судових засіданнях господарського суду міста Києва 16.01.2023 і 13.02.2023; кількість витраченого часу - 2 год.; вартість - 5000 грн.

Крім того, в матеріалах справи містяться ордер серії АА №1279098 (виданий на ім`я Богуш Марини Едуардівни), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №386 від 21.09.2012, ордер серії АА №11758834 (виданий на ім`я Почерняк Ірини Сергіївни) та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/1126.

Крім того, до матеріалів справи долучено довідку Адвокатського бюро «Марини Богуш «Алтана» про те, що адвоката Почерняк Ірину Сергіївну на договірних засадах залучено до надання правової допомоги, зокрема, у справі №910/12936/22.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 вказаного Закону)

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Крім того, за висновками Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Отже, матеріалами справи підтверджується понесення Фізичною особою - підприємцем Міщанин Анастасією Едуардівною витрат на професійну правничу допомогу у даній справі у суді першої інстанції на суму 15000,00 грн.

Разом з тим, позивач заперечив щодо покладення на нього витрат відповідача на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн та зазначав, що адвокат Почерняк І.С., якою надавалася правнича допомога відповідачу в рамках даної справи, не була уповноважена на представництво інтересів відповідача та не надала належних доказів наявності у неї повноважень.

За статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене вище, предмет та підстави позовних вимог, заперечення відповідача проти розміру витрат на правову допомогу, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, враховуючи наданий адвокатом обсяг послуг, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що витрати позивача на надання правової допомоги в розмірі 15 000,00 грн є такими, що відповідають критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Стосовно доводів позивача про відсутність повноважень у адвоката Почерняк І.С. здійснювати представництво інтересів відповідача у суді, слід зазначити наступне.

Правовідносини щодо надання правової допомоги відповідачу врегульовані договором про надання правової допомоги від 12.04.2021, укладеним між бюро та Фізичною особою - підприємцем Міщанин Анастасією Едуардівною.

Відповідно до частини 6 статті 14 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Відповідне право на залучення виконавців визначено також у договорі про надання правової (правничої) допомоги із відповідачем (п.2.1.1 договору).

Закон у кожному конкретному випадку не вимагає у сторони доказів статусу засновника Бюро чи Об`єднання, Статутних документів таких юридичних осіб, інших документів, якими учасник справи не зобов`язаний володіти, так само закон не вимагає надання договору про залучення адвоката, оскільки відповідно до вимог статті 61 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Так, представництво інтересів відповідача у судових засіданнях здійснювалося від імені відповідача адвокатом Почерняк І.С., що підтверджується протоколами судових засідань.

На підтвердження своїх повноважень адвокатом Почерняк І.С. було подано ордер серії АА №1175834, виданий Адвокатським бюро «Марини Богуш «АЛТАНА», а також долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР 21/1126 від 10.02.2017. Повноваження адвоката були перевірені судом та адвоката допущено до здійснення представництва відповідача у судовому засіданні.

Ордер оформлений із дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (із відповідними змінами від 14 лютого 2020 року № 29 та від 17 листопада 2020 року № 118).

Крім того, до заяви про ухвалення додаткового судового рішення додано довідку Бюро від 20.02.2023, яка підтверджує, що Почерняк І.С. була залучена Бюро до виконання укладеного останнім з відповідачем договору на договірних засадах.

Отже, повноваження адвоката Почерняк І.С. діяти в якості представника відповідача підтверджуються належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, натомість твердження позивача про відсутність «достатньої кількості доказів», які підтверджують повноваження адвоката Почерняк І.С. здійснювати представництво відповідача у справі, є необґрунтованими.

Посилання позивача на постанову Київського апеляційного суду від 26.12.2022 у справі №761/14952/21 та ухвалу Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі №761/14952/21 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки постанова Київського апеляційного суду від 26.12.2022 року у справі №761/14952/21, якою Чулкову В.В. відмовлено у стягненні судових витрат із АО «Гапоненко Роман і партнери», не є преюдиційною для даної справи, адже стосується інших учасників та в такій справі судом оцінювався інший склад доказів, розгляд справи відбувався у письмовому провадженні, що призвело до висновків, які застосовні лише до конкретного спору.

Ухвала Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі №761/14952/21, якою представнику Відповідача відмовлено у відкритті касаційного провадження на постанову Київського апеляційного суду від 26.12.2022 року у справі №761/14952/21 за малозначністю такої справи, - навпаки спростовує доводи позивача, адже судом визнано повноваження адвоката Почерняк І.С., що діяла при поданні касаційної скарги на підставі ордеру, касаційна скарга не була повернута скаржнику, мала місце відмова у відкритті касаційного провадження у зв`язку із встановленими процесуальними фільтрами щодо оскарження рішень у малозначних справах.

Також є необґрунтованими доводи скаржника про те, що спір у справі №910/12936/22 виник через неправомірні дії ФОП Міщанин А.Е., у зв`язку з чим відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справ було закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України оскільки даний спір не відноситься до господарської юрисдикції, а має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства (ухвала Господарського суду міста Києва від 13.02.2023).

Таким чином, у даному судовому провадженні судом не було встановлено неправомірних дій відповідача, оскільки спір по суті позовних вимог не вирішувався.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення та покладення на позивача витрат на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що додаткова ухвала Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/12936/22 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а, отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/12936/22 залишити без задоволення.

Додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/12936/22 залишити без змін.

Матеріали справи №910/12936/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-292 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 21.02.2024.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська