Ухвала

від 21.02.2024 по справі 465/10430/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/10430/23

2/465/305/24

Ухвала

про самовідвід

"21" лютого 2024 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , до Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка №4", з участю третьої особи Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та зобов`язання до вчинення дій, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка №4" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та зобов`язання до вчинення дій.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023р., справу передано судді Ванівському Ю.М.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 28.12.2023р. задоволено заяву про самовідвідголовуючого судді Ванівського Ю.М. відрозгляду цивільноїсправи №465/10430/23.

Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023р., справу передано судді Мартьяновій С.М.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 12.01.2024р. задоволено заяву про самовідвідголовуючого судді Мартьянової С.М. відрозгляду цивільноїсправи №465/10430/23.

Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2024р., справу передано судді Величку О.В.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 23.01.2024р. задоволено заяву про самовідвідголовуючого судді Величка О.В. відрозгляду цивільноїсправи №465/10430/23.

Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2024р., справу передано судді Мигаль Г.П.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 26.01.2024р. задоволено заяву про самовідвідголовуючого судді Мигаль Г.П. відрозгляду цивільноїсправи №465/10430/23.

Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2024р., справу передано судді Марків Ю.С.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 05.02.2024р. задоволено заяву про самовідвідголовуючого судді Марків Ю.С. відрозгляду цивільноїсправи №465/10430/23.

Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2024р., справу передано судді Дзеньдзюрі С.М.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 08.02.2024р. задоволено заяву про самовідвідголовуючого судді Дзеньдзюри С.М. відрозгляду цивільноїсправи №465/10430/23.

Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024р., справу передано судді Мартинишин М.О.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 15.02.2024р. задоволено заяву про самовідвідголовуючого суддіМартинишин М.О. відрозгляду цивільноїсправи №465/10430/23.

Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024р., справу передано судді Кузю В.Я.

Вирішуючи питання, передбачені ст.36 ЦПК України, вважаю, що справа не може бути прийнята мною до провадження, оскільки згідно із наявною в матеріалах справи довіреністю, представниками ОСОБА_1 є ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , котрі були учасниками в інших судових процесах під моїм головуванням та котрі неодноразово подавали скарги на дії судді. Крім того, відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_5 мною, як суддею, порушувалося питання про притягнення їх до адміністративної відповідальності за ст.185-3 КУпАП. Ними також "в складі групи" подавались скарги до ВРП , що у свою чергу, є ще однією обставиною, яка в силу вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, є тими обставинами, що зобов"язують мене, як суддю, заявити самовідвід, у зв"язку з цим, заявляю самовідвід у розгляді даної справи.

В рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартиненко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Приймаючи дане рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю також на положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, де зазначається, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Отже, з метою виключення підстав та мотивів учасників судового провадження для сумніву у безсторонності, неупередженості чи об`єктивності під час розгляду справи, заявляю самовідвід та вважаю, що заява про самовідвід судді підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд

постановив:

Заявлений самовідвід у розгляді цивільної справи №465/10430/23 за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , до Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка №4", з участю третьої особи Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та зобов`язання до вчинення дій - задоволити.

Матеріали цивільної справи №465/10430/23 (судове провадження № 2/465/305/24) передати до загальної канцелярії суду на повторну реєстрацію та визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала остаточна оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь