Рішення

від 22.02.2024 по справі 906/1302/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1302/23 (906/1423/23)

За заявою: Фізичної особи-підприємця Майструка Петра Григоровича

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова"

про стягнення 172500,00 грн.

в межах справи 906/1302/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова"

Суддя Гнисюк С.Д.

В провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №906/1302/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.12.2023 (суддя Сікорська Н.А.) постановлено матеріали справи №906/1423/23 за позовом Фізичної особи - підприємця Майструка Петра Григоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" про стягнення 172500,00 грн. передати до Господарського суду Житомирської області для їх розгляду в межах справи №906/1302/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова".

Протоколом передачі судової справи від 11.12.2023 позовну заяву передано для розгляду судді Гнисюку С.Д., в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" №906/1302/23 та присвоєно єдиний унікальний номер - №906/1302/23(906/1423/23).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.12.2023 прийнято позовну заяву Фізичної особи - підприємця Майструка Петра Григоровича від 27.10.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" про стягнення 172500,00 грн. до свого провадження; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами; фізичній особі - підприємцю Майструку Петру Григоровичу в строк до семи днів з дня отримання даної ухвали, надати суду: всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви.

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відзив на заяву відповідачем до суду надано не було.

При цьому, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази в їх сукупності, Господарський суд Житомирської області, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства(далі - Кодекс про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство), спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

З матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2022 року, між ТОВ "Ялинівка Нова" (далі - відповідач) та ФОП Майструком Петром Григоровичем (далі - позивач) було укладено Договір №5/0722 оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем (далі - Договір), в якому відповідач виступає в якості орендаря.

Відповідно п. 1.1. даного Договору сторони домовились, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві в строкове платне користування транспортні засоби та самохідні машини чи механізми (далі - техніка), а орендар зобов`язується прийняти техніку орендодавця та сплачувати орендодавцеві орендну плату за її використання.

Згідно п.3.1. Договору, передача техніки в оренду здійснюється сторонами за актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками орендаря та орендодавця (за наявності у орендаря печатки).

Відповідно до п.4.1. Договору, техніка вважається переданими в оренду з дати підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до пунктів 5.1.-5.2. Договору, розмір орендної плати за Договором визначається сторонами в додатках до договору. Оплата здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів, належних до сплати на поточний рахунок орендодавця. Оплата вважається здійсненою в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця. Остаточний розрахунок за даним Договором здійснюється на підставі акту приймання-передачі наданих послуг з оренди.

22.07.2022 року сторонами підписано додатки №1 та №2 до Договору, в яких узгоджено марку, модель та перелік техніки, що передається в оренду. В пунктах 2 Додатків вказано, що техніка надається в оренду для виконання сільськогосподарських робіт: збирання врожаю ріпаку та пшениці відповідно. В цих же додатках сторони обумовили вартість послуг (№1 - 2008,24 грн. без ПДВ за 1 гектар; №2 - 1500,00грн. без ПДВ за 1 гектар).

Перша послуга (надання техніки в оренду) була надана у період з 22.07.2022 року по 04.08.2022 року на суму 356400,34 грн., що підтверджується актом №1 приймання-передачі техніки до Договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №5/0722 від 22.07.2022 року, актом №2 приймання-передачі техніки до Договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №5/0722 від 22.07.2022 року та актом здачі-приймання наданих послуг №1 від 04.08.2022 року на суму 356400,34. Вказану суму відповідач оплатив повністю.

Друга послуга надавалась у період з 19.08.2022 року по 29.08.2022 року. Відповідно до Акту №3 приймання-передачі техніки до Договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №5/0722 від 22.07.2022 року, складеного 19.08.2022 року зафіксовано передачу орендодавцем орендарю комбайна зернозбирального CASE 2388 з екіпажем в оренду.

За актом №4 приймання-передачі техніки до Договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №5/0722 від 22.07.2022 року, складеного 29.08.2022 року зафіксовано передачу орендарем орендодавцю із строкового платного користування комбайна зернозбирального CASE 2388 з екіпажем.

Актом здачі-приймання наданих послуг №2 від 29.08.2022 року підтверджується виконання ФОП Майструком Петром Григоровичем послуг з оренди техніки з екіпажем на суму 172500,00 грн.

Проте, розрахунок за надані послуги на суму 172500,00 грн. відповідач не здійснив.

Отже, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди майна.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати послуг з оренди, тоді як відповідач доказів сплати такої заборгованості станом на день розгляду справи суду не надав.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 ГПК України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України не визначено, яку саме форму повинна мати вимога про виконання зобов`язання, тому позивач може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою тощо.

Встановлені ч. 2 ст. 530 ЦК України вимоги стосовно пред`явлення кредитором вимог боржнику не кореспондуються з обов`язковим отриманням кредитором доказів вручення цієї вимоги боржнику, за умови наявності в матеріалах справи доказів надіслання такої вимоги через органи поштового зв`язку на адресу боржника.

Пунктом 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" роз`яснено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що 07.09.2023 року засобами поштового зв`язку Відповідачу було направлено письмову вимогу оплатити вартість послуг наданих на підставі Договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №5/0722 від 22.07.2022 року та акту здачі-приймання наданих послуг № 2 від 29 серпня 2022 року в сумі 172500, 00 грн.

Отже, вимога, в розумінні ст. 530 ЦК України, є вимогою позивача про виконання відповідачем свого зобов`язання щодо повернення 172500,00 грн.

Судом встановлено, що вимога була направлена відповідачу на належну адресу: 12043, Житомирська область, Пулинський район, с. Ялинівка, вул. Шевченка, 1 Б.

Проте, 16.10.2023 року поштове відправлення було повернуто відправнику (позивачу) з відміткою на конверті про те, що адресат відсутній за адресою. Відмітка поставлена 17.09.2023 року. Про зміну своєї адреси відповідач позивача не повідомляв.

З огляду на викладене, відповідач мав повернути кошти позивачу протягом 7 днів з дня оформлення позивачем повідомлення (07.09.2023), тобто до 14.09.2023 включно.

Всупереч вище згаданих приписів законодавства, положень укладеного між сторонами договору, відповідач своїх зобов`язань щодо оплати отриманих від позивача послуг не виконав, заборгованість з у розмірі 172500,00 грн. не оплатив. Таким чином, зобов`язання відповідача щодо оплати послуг в розмірі 172500, 00 грн. на час звернення до суду із позовом не виконане.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" за Договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №5/0722 від 22.07.2022 у загальній сумі 172500,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова".

Керуючись статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -

УХВАЛИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" (12043, Житомирська область, Пулинський район, с. Ялинівка, вул. Шевченка, 1Б; код ЄДРПОУ 39289687) на користь Фізичної особи-підприємця Майструка Петра Григоровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 172500,00 грн (сто сімдесят дві тисячі п`ятсот грн. 00 коп.) основного боргу та 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту рішення:22.02.24

Суддя Гнисюк С.Д.