Ухвала

від 22.02.2024 по справі 910/19221/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.02.2024Справа № 910/19221/23

Суддя Н.Плотницька, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім" про скасування судового наказу, у справі

за заявою Фізичної особи-підприємця Костиркіна Анатолія Анатолійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім"

про видачу судового наказу про стягнення 260 861 грн 78 коп.

Представники: не викликались

ВСТАНОВИВ:

18.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Фізичної особи-підприємця Костиркіна Анатолія Анатолійовича про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім" заборгованості за актом наданих послуг від 26.04.2023 до договору про надання послуг № 20191227-1 від 28.12.2020 у розмірі 260 861 грн 78 коп.

19.12.2023, в результаті задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Костиркіна Анатолія Анатолійовича, було видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім" на користь Фізичної особи-підприємця Костиркіна Анатолія Анатолійовича заборгованості за надані послуги у розмірі 260 861 грн 78 коп. та суму судових витрат у розмірі 268 грн 40 коп.

20.02.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім" надійшли заява про скасування судового наказу та клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу.

В обґрунтування заяви про скасування судового наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім" заявляє, що вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 20191227-1 від 28.12.2020 є необґрунтованими, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім" не укладало додаткову угоду до договору № 201912227-1 та Акт наданих послуг до договору від 26.04.2023 з ФОП Костиркіним А.А. від 26.04.2023, які заявник подав на підтвердження заяви про видачу судового наказу, та вважає ці документи, які підписані за допомогою електронного підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво український дім", є підробленими. Тобто сума заборгованості, яка зазначена в Акті, є неіснуючою.

Одночасно із заявою про скасування судового наказу боржником було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу в обґрунтування чого боржник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім" не отримувало копію судового наказу та доданих до неї документів у справі № 910/19221/23 засобами поштового зв`язку за адресою місцезнаходження товариства, як того прямо вимагають приписи частини 3 статті 156 Господарського процесуального кодексу України. Також, боржник зазначає, що наявність у учасника справи електронного кабінету не є підставою для відмові в поновленні процесуальних строків, адже факт отримання товариством судового наказу нічим не підтверджується.

Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу та дослідивши зміст поданих до суду документів суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, відновлення пропущеного строку є правом суду, виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому, поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX.

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесені відповідні зміни до процесуального закону.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

У частині сьомій статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Частинами 1, 2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно з статтею 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Приписами статті 154 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом.

Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.

Відповідно до статті 156 Господарського процесуального кодексу України одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З наявних в матеріалах справи повідомлень (довідок з автоматизованої системи документообігу суду) про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи вбачається, що заяву про видачу судового наказу від 18.12.2023 по справі № 910/19221/23 було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім" в його електронний кабінет 18.12.2023 о 17:30 (дата отримання судом інформації про доставку документа у кабінет ЕС: 19.12.2023 о 09:09), судовий наказ (наказне провадження) від 19.12.2023 по справі № 910/19221/23 - 19.12.2023 о 16:53 (дата отримання судом інформації про доставку документа у кабінет ЕС).

Відтак заяву стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами та судовий наказ (наказне провадження) по справі № 910/19221/23 було вручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім" 19.12.2023, а тому передбачений положенням частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України строк, який обчислюється з дня вручення боржнику копії судового наказу та доданих до неї документів, закінчився 03.01.2023. Тоді як боржник звернувся із заявою про скасування наказу лише 16.02.2024.

Крім того, суд зазначає, що норми чинного законодавства пов`язують факт вручення документу, направленого до кабінету електронного суду, саме з моментом отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, а не з фактом відкриття/прочитання документу, оскільки зазначені дії (відкриття/прочитання документу) є суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції та перебувають поза межами контролю відправника.

З урахуванням наведеного суд вважає, що боржник не обґрунтував звернення із заявою після спливу строку на скасування судового наказу та не навів аргументів стосовно того, що саме позбавило його можливості звернутися до суду раніше ніж 16.02.2024. Тож наведені в клопотанні обставини не є поважними причинами пропуску строку на подання заяви про скасування наказу, у зв`язку з чим клопотання боржника про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу визнаються судом необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Положення частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України визначають, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи, що боржником без поважних причин пропущено процесуальний строк для подання заяви про скасування судового наказу, а судом відмовлено у задоволенні клопотання про його поновлення, заява про скасування судового наказу підлягає поверненню боржнику.

Керуючись статтями 119, 156-158, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім" у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу .

2. Заяву про скасування судового наказу повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім".

Згідно статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н. Плотницька