Постанова

від 01.05.2024 по справі 910/19221/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2024 р. Справа№ 910/19221/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вовка І.В.

суддів: Сибіги О.М.

Палія В.В.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2024

(про відмову поновити пропущений процесуальний строк)

у справі № 910/19221/23 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Костиркіна Анатолія Анатолійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім"

про видачу судового наказу про стягнення 260 861,78 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 Фізична особа-підприємець Костиркін Анатолій Анатолійович звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою від 18.12.2023 про видачу судового наказу, в якій просила суд видати наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім" на користь Фізичної особи-підприємця Костиркіна Анатолія Анатолійовича заборгованості за договором про надання маркетингових послуг № 20191227-1 від 28.12.2020 у сумі 260 861,78 грн.

Господарським судом міста Києва видано судовий наказ від 19.12.2023 у справі № 910/19221/23, за яким стягнено з ТОВ "Видавництво український медіа дім" на користь ФОП Костиркіна А.А. заборгованості за надані послуги у розмірі 260 861,78 грн та суму судових витрат у розмірі 268,40 грн.

16.02.2024 ТОВ "Видавництво український медіа дім" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про скасування судового наказу, посилаючись на те, що вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання маркетингових послуг № 20191227-1 від 28.12.2020 є необґрунтованими, оскільки ТОВ "Видавництво український медіа дім" не укладало додаткову угоду до договору № 201912227-1 від 28.12.2020 та Акт наданих послуг до цього договору від 26.04.2023 з ФОП Костиркіним А.А., які заявник подав на підтвердження заяви про видачу судового наказу, та вважає ці документи, які підписані за допомогою електронного підпису директора ТОВ "Видавництво український дім" є підробленими, а тому заявник вважає, що спірна сума заборгованості, яка зазначена в акті, є неіснуючою.

Одночасно із заявою про скасування судового наказу ТОВ "Видавництво український дім" заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу, посилаючись на те, що боржником не було отримано копію судового наказу від 19.12.2023 та доданих до неї документів у справі № 910/19221/23 засобами поштового зв`язку за адресою місцезнаходження ТОВ "Видавництво український дім", як того прямо вимагають приписи ч. 3 ст. 156 ГПК України. Крім того, боржник зазначає, що наявність у учасника справи електронного кабінету не є підставою для відмови в поновленні процесуальних строків, адже факт отримання ним судового наказу нічим не підтверджується. При цьому, ТОВ "Видавництво український дім" лише 12.02.2024 стало відомо про видачу судового наказу у даній справі з Єдиного державного реєстру судових рішень, внаслідок моніторингу боржником реєстру -ЄДРС, а оскільки представник - ТОВ "Видавництво український дім" 14.02.2024 ознайомився в приміщенні Господарського суду міста Києва з матеріалами даної справи, то наявні підстави для відновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/19221/23 відмовлено ТОВ "Видавництво український медіа дім" у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу. Заяву про скасування судового наказу повернуто ТОВ "Видавництво український медіа дім".

Не погоджуючись із вказаною ухвалою господарського суду першої інстанції, ТОВ "Видавництво український медіа дім" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у даній справі про відмову у поновленні процесуального строку на подання ТОВ "Видавництво український медіа дім" заяви від 16.02.2024 про скасування судового наказу Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 та справу №910/19221/23 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ТОВ "Видавництво український медіа дім" про скасування судового наказу Господарського суду міста Києва від 19.12.2023

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду постановлена без належного з`ясування всіх обставин щодо пропущення боржником строку на оскарження судового наказу та з порушенням норм процесуального права.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не надіслав копію судового наказу, разом з додатками на офіційну адресу місцезнаходження ТОВ "Видавництво український медіа дім", в порушення вимог ч. 3 ст. 156 ГПК України. При цьому, скаржник вважає, що доставлення спірного судового наказу від 19.12.2023 до Електронного кабінету товариства - боржника 19.12.2023 о 16:53 год., в силу ст. 242 ГПК України, не є безумовним фактом обізнаності ТОВ "Видавництво український медіа дім" із судовим наказом (наказного провадження) та із змістом заяви стягувача про видачу цього судового наказу.

Стягувач- ФОП Костиркін А.А. не скористався своїм правом та не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво український медіа дім" у судовій справі № 910/19221/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/19221/23.

25.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/19221/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі № 910/19221/23 відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою ТОВ "Видавництво український медіа дім" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 та розгляд справи № 910/19221/23 призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, стягувач - ФОП Костиркін А.А. звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою від 18.12.2023 про видачу судового наказу, в якій просила суд видати наказ про стягнення з боржника -ТОВ "Видавництво український медіа дім" на його користь 260 861,78 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання боржником своїх зобов`язань за договором про надання маркетингових послуг № 20191227-1 від 28.12.2020 щодо вчасної оплати наданих йому послуг.

Судовим наказом Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі № 910/19221/23 стягнуто з ТОВ "Видавництво український медіа дім" на користь ФОП Костиркіна А.А. заборгованість за надані послуги у розмірі 260 861,78 грн та суму судових витрат у розмірі 268,40 грн.

Із наявних у справі матеріалів вбачається та як встановлено господарським судом першої інстанції, Господарським судом міста Києва надіслано боржнику - ТОВ "Видавництво український медіа дім" в його електронний кабінет судовий наказ (наказне провадження) від 19.12.2023 по справі № 910/19221/23 - 19.12.2023 о 16:53 (дата отримання судом інформації про доставку документа у кабінет ЕС) та заяву про видачу судового наказу від 18.12.2023 по справі № 910/19221/23 -18.12.2023 о 17:30 (дата отримання судом інформації про доставку документа у кабінет ЕС: 19.12.2023 о 09:09).

У лютому 2024 боржник - ТОВ "Видавництво український медіа дім" звернувся до господарського суду першої інстанції із заявою про скасування судового наказу виданого 19.12.2023, разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу.

В клопотанні про поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу, боржник послався на те, що суд не надіслав йому судовий наказ від 19.12.2023 по даній справі та додаткові документи до нього (заяву про видачу судового наказу) на адресу місцезнаходження товариства, зокрема, засобами поштового зв`язку, а про наявність такого судового наказу ТОВ "Видавництво український дім" стало відомо лише 12.02.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень, в подальшому 14.02.2024 представник боржника ознайомився в приміщенні Господарського суду міста Києва з матеріалами даної справи та лише 16.02.2024 мав змогу подати відповідну заяву про скасування судового наказу, а тому боржник вважає поважними причини пропуску строку для подання цієї заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Статтею 148 ГПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Згідно з ст. 154 ГПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX.

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесені відповідні зміни до процесуального закону.

За абз. 1,2 ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Статтею 156 ГПК України передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.

Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч.1 ст. 157 ГПК України).

Ч. 2 ст. 158 ГПК України визначено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.07.2023 у справі № 910/15120/20).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що враховуючи приписи п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, заяву про видачу судового наказу від 18.12.2023 та судовий наказ (наказне провадження) від 19.12.2023 у даній справі вручено боржнику -ТОВ "Видавництво український медіа дім" 19.12.2023 (том 1 а.с. 15,16), відтак, строк, встановлений ч. 1 ст. 157 ГПК України, закінчився 03.01.2023, проте боржник заяву про скасування судового наказу від 19.12.2023 по справі № 910/19221/23 подав до суду першої інстанції лише 16.02.2024, тобто з пропуском встановлено строку для подачі відповідної заяви.

За таких обставин, з урахуванням вище наведеного, суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний господарський суд, дійшов вірного висновку про те, що боржник у клопотанні про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу не зазначив причин в обґрунтування поважності причин пропуску ним строку на подання заяви про скасування судового наказу від 19.12.2023 по даній справі, а тому відсутні підстави для відновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу.

В апеляційній скарзі боржник зазначає про те, що доставлення судового наказу від 19.12.2023 по даній справі з додатками, тобто з заявою стягувача про видачу наказу, до Електронного кабінету -ТОВ "Видавництво український медіа дім" не є безумовним фактом обізнаності боржника з цим наказом та додатками до нього, оскільки поштовим зв`язком на адресу місцезнаходження товариства боржника суд спірний судовий наказ з додатками не направляв, але господарський суд апеляційної інстанції відхиляє наведені вище доводи апеляційної скарги, як безпідставні, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог процесуального законодавства, часом вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки/судового рішення до електронного кабінету особи.

Наявна в матеріалах справи довідка про доставлення документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання учасником судового рішення суду (правовий висновок висловлено Верховним Судом в постанові від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21).

За ч. 5 ст. 6 ГПК України передбачено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та / або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Так, відповідно до пункту 17 глави 1 розділу III Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу III Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Тобто ГПК України фактично передбачає два способи належного вручення судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", в тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС в випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу III Положення про ЄСІТС.

З наведених вище правових норм Верховний Суд дійшов висновку, що саме лише прохання учасника справи, який має зареєстрований "Електронний кабінет" про направлення йому документів у паперовій формі без зазначення і доведення належним чином неможливості отримання судової кореспонденції в електронній формі за допомогою підсистем ЄСІТС підставою для його задоволення бути не може і у спірних правовідносинах допущених судом порушень правових норм не доводить (зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.09.2023 у справі № 906/1093/22).

Таким чином, коли ТОВ "Видавництво український медіа дім" має зареєстрований "Електронний кабінет" у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС і судом першої інстанції судовий наказ (наказне провадження) та заява про видачу судового наказу було направлено саме до такого "Електронного кабінету", то порушень норм процесуального права, якими регулюється питання вручення судового рішення при такому направленні не відбулося.

Доводи боржника, по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідив та оцінив надані сторонами докази, правильно застосувавши норми права до спірних правовідносин, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/19221/23 законна і обґрунтована.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Видавництво український медіа дім" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/19221/23 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/19221/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.В. Вовк

Судді О.М. Сибіга

В.В. Палій