Рішення

від 13.02.2024 по справі 910/13612/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.02.2024Справа № 910/13612/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер"

про стягнення 4 477 036,78 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" з вимогою про стягнення неустойки в сумі 4 477 036,78 грн. за час неповерненням майна після закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна № 7604 від 09.11.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

10.10.2023 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував посилаючись на те, що позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку позовних вимог. Крім цього, вказав, що прокурором не доведено факту використання приміщення після закінчення строку оренди, а також зазначив, що орендоване приміщення було повернуто орендодавцю на підставі акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 17.01.2020. Також посилався на пропуск прокурором позовної давності для звернення в суд з указаним позовом.

10.10.2023 відповідач подав заяву про повернення позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.10.2023 позовну заяву залишено без руху. Встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, до якої додати докази підтвердження повноважень заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва на звернення до суду та підписання позовної заяви; докази направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву надати суду.

13.10.2023 прокурор подав суду докази призначення прокурора на посаду Заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва.

18.10.2023 прокурор подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.

18.10.2023 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.

27.10.2023 відповідач подав суду заперечення на відповіді на відзив прокурора та позивача, в яких проти викладених прокурором та позивачем у відповідях на відзив обставинах заперечував.

30.10.2023 прокурор подав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.11.2023 продовжено розгляд справи та призначено підготовче засідання.

04.12.2023 та 14.12.2023 відповідач подав суду заяву про повернення заяви про усунення недоліків та позовної заяви без розгляду.

У судовому засіданні 09.01.2024 суд закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 13.02.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

09.11.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №7604, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 577,33 м2, розмішені за адресою: бульвар Лесі Українки, 26 (реєстровий номер 02497720.1.АААДДЛ215), що перебуває на балансі Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя в місті Києві, код ЄДРПОУ 02497720 (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.08.2016 року, складає 11 034 595,00 грн.

Згідно з п. 1.2. договору, майно передається в оренду з метою розміщення приватного закладу охорони здоров`я, медичний центр для надання медичних та консультативних послуг населенню, безкоштовного обстеження та консультацій лікарями учасників АТО і соціально незахищених груп населення України.

Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

За змістом п. 3.1., п. 3.3. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2016 року 183 909,92 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, із врахуванням п. 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

Відповідно до положень п. 3.6. договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за яких здійснюється платіж із врахуванням пункту 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

Згідно з пунктом 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 09.11.2016 до 09.10.2019 включно (пункт 10.1. договору).

За змістом п. 10.4. договору у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Актом приймання-передавання орендованого майна від 09.11.2016 року позивач передав відповідачу приміщення передбачені договором розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26.

У зв`язку із неповерненням відповідачем орендованих приміщень після набрання законної сили рішенням суду, яким встановлено факт припинення договору оренди, прокурор просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю в сумі 4 477 036,78 грн. за період з 01.05.2020 по 24.05.2021.

Також встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 року у справі № 910/16150/19, яке набрало законної сили, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задоволено повністю. Виселено у примусовому порядку Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" з нежитлових приміщень площею 577,33 кв.м., за адресою: бульвар Л. Українки, 26 у місті Києві.

Вказаним рішенням було встановлено, що строк дії договору оренди № 7604 від 09.11.2016 р. закінчився 10.10.2019 р.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з актом державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП № 62907579 від 24.05.2021 судове рішення в справі № 910/16150/19 виконано, відповідач виселився з орендованого приміщення 24.05.2021.

У подальшому постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.06.2021 виконавче провадження за наказом Господарського суду міста Києва від 07.08.2020 № 910/16150/19 про виселення ТОВ "Лаян Віннер" з нежитлових приміщень площею 577,33 м2, розмішені за адресою: бульвар Лесі Українки, 26 закінчено, в зв`язку з повним фактичним виконанням.

Доказів повернення орендованого майна за договором раніше 24.05.2021 відповідачем суду не надано.

Посилання відповідача на те, що орендоване приміщення було повернуто орендодавцю на підставі акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 17.01.2020 необгруновані, оскільки вказаний акт орендодавцем не підписано. Крім того, зі змісту наданого відповідачем до матеріалів справи листа Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя в місті Києві № Д-2101 від 13.10.2020 вбачається, що підписані акти приймання-передачі приміщень з оренди у ДП "Дніпромісто" відсутні, ключі від приміщень балансоутримувачу не поверталися.

З приводу посилання відповідача на пропуск прокурором позовної давності для звернення в суд з указаним позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно правової позиції Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі 909/62/18 до неустойки як подвійної плати за час користуванню річчю застосовується загальна, а не спеціальна позовна давність.

Частиною 1 ст. 263 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності зупиняється, якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) або у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.

У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.

В умовах воєнного стану, учасники судового процесу, у зв`язку з небезпекою для життя, відсутністю організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотньою силою та іншими обставинами, викликаними воєнним станом не завжди мають можливість звернутись до суду за захистом порушених Державних інтересів та підготувати процесуальні документи у процесуальні строки, встановлені законодавством, або судом.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ГХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Цивільного кодексу України щодо строків позовної давності. Зокрема, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, який передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються загальні і спеціальні строки позовної давності установлені статтями 257-259 ЦК України.

Таким чином, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 ЦК України продовжено в силу закону.

Тому підстави для застосування строку позовної давності відсутні.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Згідно п. 10.11. договору за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі розірвання/припинення договору за рішенням суду, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передачі (повернення), який підтверджує фактичне повернення орендодавцю майна.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких звернувся прокурор до суду, порушені відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення 4 477 036,78 грн. неустойки у зв`язку з неповерненням орендованого майна підлягають задоволенню за розрахунком прокурора, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 16А, код 35007886) в дохід Державного бюджету України 4 477 036 (чотири мільйона чотириста сімдесят сім тисяч тридцять шість) грн. 78 коп. неустойки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 16А, код 35007886) на користь Київської міської прокуратури (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9, код 02910019) 67 155 (шістдесят сім тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 22.02.2024

Суддя О.М.Ярмак