Рішення

від 29.11.2007 по справі 9/455-07     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/455-07     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.07           Справа № 9/455-07.

За позовом: Виробничо-комерційного підприємства “Спектр-СІП”

До відповідача:  Приватного підприємства «А.В.Т.»

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Відкрите акціонерне товариство «Київ – Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»

Про  стягнення   3831 грн. 84 коп.     

За зустрічним позовом : Приватного підприємства «А.В.Т.»

До відповідача: Виробничо-комерційного підприємства “Спектр-СІП”

Про визнання недійсним договору.

                                                                                       СУДДЯ   М.С.ЛУЩИК

за участю  представників сторін:

Від позивача –         Кабанов В.А, Бруньов В.М.

Від відповідача –     Несторенко А.В.

Від третьої особи – Лисенко В.М.

Суть спору:  позивач по первісному позову просить суд стягнути з відповідача   на його користь 3831,84 грн. в рахунок відшкодування завданих збитків, пов'язаних  з невиконанням договірних зобов'язань.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому про ти позову заперечує, вважаючи його безпідставним.

По зустрічній позовній заяві позивач просить суд визнати недійсним договір від 29 травня 2001 року на подання та прибирання вагонів укладений між Виробничо – комерційним підприємством « СПЕКТР – СІП» ТОВ та Приватним Підприємством «А.В.Т»

У відзиві на зустрічну позовну заяву, відповідач  обставини, викладені позивачем за зустрічним позовом, вважає необґрунтованими та просить відмовити ПП “А.В.Т.” в задоволенні зустрічних позовних вимог.

У письмових поясненнях позивач  по первісному позову зазначає, що подача та збирання вагонів, які  надходять на адресу відповідача  приватного підприємства « А.В.Т.» здійснюється по під'їзним коліям, які знаходяться на балансі Сумської філії ВАТ « Київ – Дніпровське МППЗТ», ВКП « Спектр – Сіп» ТОВ та ПП «А.В.Т.» Вчасності відрізок колії  від СП №42 до СП №102, знаходиться на балансі ВКП «Спектр – Сіп» ТОВ згідно технічного паспорту під'їзних колій, який виконаний Київським ПКТБ, та узгоджений Сумським МППЗТ і начальником станції Суми. На підприємстві на ці відрізки колій заведені інвентарні картки обліку основних засобів  та маються акти введення в експлуатацію. Як зазначає позивач під цю під'їзну колію, рішенням Сумської міської ради  народних депутатів, виділена земельна ділянка і укладений договір оренди земельної ділянки, який  посвідчено нотаріусом та 22.03.2002 року зареєстрований в Сумському міськвиконкомі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача по первісному не підлягають задоволенню, а зустрічний позов підлягає задоволенню повністю,  виходячи з наступного:

                    29 травня 2001 року між Виробничо-комерційного підприємства “Спектр-СІП” ТОВ та Приватним підприємством « А.В.Т.»   був укладений договір № 54 на подання та прибирання вагонів. Даний договір було укладено на 5 років, про те листом № 013/05 від 31.05.2005 року Приватне підприємство «А.В.Т.» узгодило з Виробничо-комерційним підприємством “Спектр-СІП” ТОВ  пролонгацію договору ще на 5 років.

Предметом укладеного договору є транспортне обслуговування, що надається ВКП «Спектр – СІП» ТОВ для ПП «А.В.Т.»

          Як зазначає позивач по первісному позову з квітня 2007 року в порушення умов договору а саме розділу 4.4. ,яким передбачено, що одностороння відмова від виконання договору та зміна його умов забороняється, відповідач в односторонньому порядку, без офіційного попередження відмовився від виконання господарських зобов'язань, взятих за договором № 54 від 29.05.2001 року на подання та прибирання вагонів, що виразилось у відмові від послуг згідно договору, що завдало йому шкоду у вигляді ненадходження очікуваних   та прогнозованих доходів від господарської діяльності. Суму збитків позивач по первісному позову оцінив у 3831 грн. 84 коп. з ПДВ, пославшись на те, що розрахунок зроблений на підставі відомостей подачі – прибирання вагонів.

Відповідальність за користування вагонами контрагентом, збереження вагонів та вантажів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.  

          Відповідно до  ч.2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу і відповідальність сторін по цих перевезенням визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами ( статутами), іншими нормативно – правовими актами та правилами, що видаються відносно них.

Згідно ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 12 Закону України «Про транспорт» встановлено, що підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про транспорт»  відносини підприємств різних видів транспорту під час перевезень пасажирів, вантажів, багажу, пошти визначаються кодексами (статутами) окремих видів транспорту, а також укладеними на їх основі договорами (вузловими угодами).

Згідно ст. 73 Статуту Залізниць України порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.

Відповідно до п.п.6, 7 ст. 179 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 17 Статуту Залізниць України передбачено, що перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами.

Про обов'язковість укладення договору вказано  також у п.3 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 875/5096

Згідно ст. 75 Статут залізниць та відповідно до правил обслуговування залізничних під'їзних колій договір про подачу та збирання вагонів крім іншого повинен містити наступні суттєві умови:

 - вантажні фронти,

 - умови і терміни навантаження маршрутів,

 - можливість використання під'їзних колій для потреб залізниці.

 - порядок передачі повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію,

 -  місце здачі вагонів,

 -  терміни виконання технологічних операцій з вагонами.

 - відстань для нарахування збору за подачу та збирання вагонів_____км в обидва кінці.

Згідно частини першої ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину  є недодержання в момент вчинення правочину стороною  (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу: 1)зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.  

Як вбачається з матеріалів справи договір № 54 від 29.05.2001 року суперечить вимогам ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу, ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» ст. 73,75 Статуту Залізниць України, а також вимогам встановленим Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій.

Крім того, ухвалами господарського суду від відповідача по зустрічному позову були витребувані докази, того, що спірні під'їзні колії належать йому на праві  власності, або надані йому в користування ( володіння), відповідно до діючого законодавства. Проте ,зазначених доказів  він не подав, тобто не довів , що він на законних підставах використовував зазначені під'їзні колії і мав право на укладення  договору на подання  та прибирання вагонів з позивачем по зустрічному позову.

Частиною третьою  ст. 215 Цивільного кодексу України  передбачено: « якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність  на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійним (оспорюваний правочин)»

Крім того, позивач по первісному позову не виконав вимогу суду та не надав докази в обґрунтування розрахунку збитків, та не надав доказів того, що він приймав заходи по зменшенню збитків.  

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, але позивач по первісному позову, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду обґрунтованих доказів в підтвердження свої позовних вимог про стягнення 3831 грн. 84 коп. в рахунок відшкодування  завданих збитків, пов'язаних з невиконанням договірних зобов'язань.

Стягнення збитків  є заходом цивільно – правової відповідальності за порушення в галузі господарського права. За чинним законодавством між збитками, що підлягають стягненню, і протиправною поведінкою юридичної особи повинен бути причинний зв'язок.

Відповідно до ст. 209 Цивільного кодексу України збитки можуть виникнути за наявності вини сторони, що порушила договірні зобов'язання. Тобто при пред'явленні вимоги про стягнення збитків позивач має підтвердити  факт  порушення зобов'язань, але не вину відповідача, яка передбачається, презумується.

Порушення зобов'язань не може призводити  до покладання відповідальності  за збитки, якщо не буде доведений причинний зв'язок між невиконанням чи неналежним виконанням  договірних зобов'язань і збитками. Вимагаючи стягнення збитків  Виробничо-комерційне підприємство “Спектр-СІП” не довів існування причинного зв'язку між їх виникненням і порушенням відповідачем  договірних зобов'язань. Вина відповідача матеріалами справи не підтверджується.

На підставі вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача по первісному позову щодо стягнення з Приватного підприємства «А.В.Т.»  3831 грн. 84 коп.  необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а зустрічний позов Приватного підприємства «А.В.Т.» щодо визнання недійсним договору від 29 травня 2001 року на подання та прибирання вагонів укладений між Виробничо-комерційним підприємством “Спектр-СІП” ТОВ  та Приватним підприємством «А.В.Т.»    обґрунтованим, правомірним та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 44,49 ГПК витрати по державному миту в сумі 85 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені позивачем по зустрічному позову  покладаються на відповідача по зустрічному позову.

         Керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні первісного позову – відмовити.

2.          Зустрічний позов задовольнити повністю.

3.          Визнати недійсним договір від 23 травня 2001 року на подання та прибирання вагонів укладений між Виробничо-комерційним підприємством “Спектр-СІП” та Приватним підприємством «А.В.Т.»     

4.           Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства “Спектр-СІП” ТОВ  (40022, м. Суми, вул.. 1-ша Залізнична 1/1 код ЄДРПОУ 14008643) на користь  Приватного підприємства « А.В.Т.»      ( 40030, м. Суми, вул. 1-ша Заводська, 1  код ЄДРПОУ 31311573) 85 грн. 00 коп. витрат по державному миту та 118 грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

             СУДДЯ                                                                              М. С. ЛУЩИК