Рішення

від 12.02.2024 по справі 920/817/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.2024м. СумиСправа № 920/817/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., за участі секретаря судового засідання Бардакової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/817/23 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Приватного виробничо-комерційного малого підприємства Агро-1 (вул. Харківська, буд. 5, м. Суми, 40024, код ЄДРПОУ 14009097)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ІБК Гідросфера (вул. 20 років Перемоги, 10, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 36437226)

про усунення перешкод у користуванні приміщенням,

За участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Цимбал Б.П., адвокат, ордер №1039909 від 07.08.2023;

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.07.2023 провадження у справі №920/817/23 відкрито за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14.08.2023, 11:30.

Ухвалою суду від 14.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 920/817/23 на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 31.08.2023, 11:30.

Ухвалою суду від 31.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судово-будівельної експертизи від 17.07.2023 (вх.№2640 від 18.07.2023); відкладено підготовче засідання на 02.10.2023, 12:00.

У зв`язку з відпусткою судді Соп`яненко О.Ю. судове засідання у даній справі 02.10.2023 не відбулося, згідно ухвали суду від 09.10.2023, призначено підготовче засідання на 18.10.2023, 11:15.

Ухвалою суду від 18.10.2023 у задоволенні заяви представника позивача про залучення третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору від 25.09.2023 (вх.№3723) відмовлено; закрито підготовче провадження у справі № 920/817/23; призначено розгляд справи по суті на 15.11.2023, 12:00.

У судовому засіданні оголошено перерву у розгляді справи по суті на 06.12.2023, 12:30. Ухвалою суду від 15.11.2023 повідомлено позивача про оголошення перерви у розгляді справи по суті на 06.12.2023, 12:30.

Судове засідання 06.12.2023 у справі №920/817/23 не відбулось, у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, згідно ухвали суду від 07.12.2023 призначено розгляд справи по суті на 25.12.2023, 12:30.

Судове засідання 25.12.2023 у справі №920/817/23 не відбулось, у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, згідно ухвали суду від 27.12.2023 призначено розгляд справи по суті на 23.01.2024, 12:30.

У зв`язку з відпусткою судді Соп`яненко О.Ю. 23.01.2024, ухвалою суду від 18.01.2024 призначено розгляд справи по суті на 12.02.2024, 12:30.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ІБК Гідросфера усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням за адресою: вул. Харківська, 5, м. Суми, шляхом перенесення самочинно збудованої споруди, літнього майданчику до кафе "Картопляна хата", площею 95,0 кв.м., розташованого за адресою: вул. Харківська, 5 у м. Суми, на безпечну відстань від нежитлового приміщення площею 950,7 кв.м., розташованого за адресою: вул. Харківська, 5 у м. Суми, відповідно до вимог Державних будівельних норм; також просить стягнути з відповідача 15000,00 грн витрат на правову допомогу та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущені порушення під час будівництва нежитлового приміщення - літній майданчик до кафе "Картопляна хата", площею 95,0 кв.м., а саме не дотримано вимог статей 34, 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

17.08.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 17.08.2023, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову повністю. Також заперечує проти клопотання позивача про проведення судово-будівельної експертизи, оскільки запропоновані питання не потребують спеціальних знань та вказує на те, що відповідач не здійснював будівництво, а придбав вже готовий об`єкт нерухомого майна, а тому не міг дотримуватися державних будівельних норм, як і порушувати їх. Крім того, стосовно перенесення об`єкта нерухомого майна зазначає, що це суперечить визначенню нерухомого майна згідно ст. 181 ЦК України.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив від 29.07.2023, в якій заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, просить врахувати доводи позивача.

Представником позивача подано до суду клопотання про приєднання доказів від 25.09.2023, в якому просить долучити до матеріалів справи як докази неправомірності дій відповідача стосовно позивача, а саме: копію скриншоту з даних Google Maps стосовно спірного приміщення станом на 25.08.2021; копію скриншоту з мобільного телефону керівника Приватного виробничо-комерційного малого підприємства Агро-1 стосовно спірного приміщення станом на 01.09.2023. Судом оглянуто подані документи та долучено до матеріалів справи.

Також представником позивача подано до суду заяву про залучення третьої особи від 25.09.2023 (вх.№3723).

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

За приписами частини 1, пункту 2 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №361/8331/18.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №910/9836/18.

З`ясувавши позицію представника відповідача щодо можливості розгляду справи за відсутності позивача чи його представника, повідомлених належним чином про судове засідання, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи, що останні про поважність причин нез`явлення до суду не повідомили, суд, зважаючи на те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для розгляду даної справи, ухвалив здійснити розгляд справи без участі вказаних осіб.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника судового процесу, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

Приватному виробничо-комерційному малому підприємству "Агро-1" належить на праві власності нежиле приміщення загальною площею 1910, 4 кв.м. (приміщення магазину "Мода та час", торговий комплекс "Купава"), розташоване за адресою: вул. Харківська, 5 у м. Суми, що підтверджується свідоцтвом про право власності видане 16.05.2003 року (а.с.27).

24.12.2004 між позивачем та ТОВ "Голстрім" був укладений договір купівлі- продажу 2/100 частин належного позивачу нежитлового приміщення за адресою: вул. Харківська, 5 у м. Суми, предметом договору були приміщення під літерою "X'' площею 19, 6 кв.м., та приміщення під літерою "VI" площею 25,3 кв.м., всього ТОВ "Голстрім" за цим договором придбано у власність 44, 9 кв.м. приміщень, які раніше входили до складу належного позивачу нежилого приміщення загальною площею 1910, 4 кв.м.

17.09.2013 позивачу видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 9533007, а саме: нежитлове приміщення площею 950, 7 кв. м. (а.с.33). Нежитлове приміщення площею 950, 7 кв.м. раніше входило до складу належного позивачу нежилого приміщення загальною площею 1910, 4 кв.м.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкту нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 28.09.2018 позивачем зареєстровано право власності на вказане нежитлове приміщення, державний реєстратор приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Т.А.

Отже, позивач з 2013 року є власником нежитлового приміщення площею 950,7 кв. м., розташованого за адресою: вул. Харківська, 5 у м. Суми.

Власником суміжного приміщення - літнього майданчику до кафе "Картопляна хата", площею 95,0 кв.м., є Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК "Гідросфера" (відповідач). Право власності на літній майданчик набуто відповідачем за договором купівлі-продажу від 21.02.2020, укладеного між ТОВ "Голстрім" (продавець) та ТОВ " ІБК " Гідросфера" (покупець), який посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору купівлі-продажу покупець (ТОВ "ІБК "Гідросфера") придбав нежиле приміщення - літній майданчик до кафе "Картопляна хата", площею 95,0 кв.м., за адресою м. Суми, вул. Харківська, буд. 5. Об`єкт, який відчужується по договору, належить продавцю (ТОВ "Голстрім") на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 19.06.2007 року виконкомом Сумської міської ради, зареєстроване в КП "Сумьке міське БТІ" від 22.06.2007 р. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності зареєстроване 14.02.2020 (а.с. 92).

Позивач зазначає, що у 2021 році відповідачем проведено будівельні роботи з облаштування літнього майданчику до кафе "Картопляна хата", площею 95,0 кв.м. Зокрема, облаштовано фундамент, побудовано підпірні стійки, зведено стіни, внаслідок чого фактично утворено приміщення, яке має усі ознаки капітально збудованого приміщення.

Зазначене облаштування здійснено без погодження із позивачем як власником суміжного приміщення. Зазначеним облаштуванням фактично закрито доступ до приміщення, яке належить позивачу. Вважає нежитлове приміщення - літній майданчик до кафе "Картопляна хата" самочинним будівництвом та просить усунути перешкоди у користуванні власним приміщенням шляхом перенесення спірного нежитлового приміщення (літнього маданчику) на безпечну відстань.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно з ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, чинне законодавство не визнає самочинне будівництво об`єктом правового захисту, крім передбаченого ч. 3 ст. 376 ЦК України випадку, а тому правовими наслідками самочинного будівництва в разі звернення до суду з позовом відповідного органу є або знесення такого будівництва або проведення відповідної його перебудови.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження інформації, що саме відповідач побудував спірний об`єкт - літній майданчик до кафе "Картопляна хата". Зокрема, відповідно з наданих позивачем документів - Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівнитцтвом об`єкта, рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 247 від 29.05.2007 р. "Про затвердження актів державних приймальних комісій" та додатку до нього (Переліку об`єктів, які прийняті в експлуатацію та на які складено акти державних приймальних комісій), Технічного паспорту від 14.06.2007 на нежитлове примішення кафе "Картопляна хата" площею 336,9 кв.м. (у тому числі літній маданчик площею 95,0 кв.м.), свідоцтва про право власності на нерухоме майно - літній майданчик до кафе "Картопляна хата" площею 95,0 кв.м. від 19.06.2007 - вбачається, що будівництво спірного нежитлового приміщення здійснено у 2007 році попереднім власником нерухомого майна - ТОВ "Голстрім". Будівництво літнього майданчика відбувалося на підставі рішення Сумської міської ради № 261-МР від 06.12.2006 (інформація відображена в Акті Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівнитцтвом об`єкта) з дотриманням норм та правил, що підтверджується належним прийняттям об`єкта до експлуатації.

Отже, позивачем не доведено, що спірне приміщення збудовано самочинно.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування, розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частиною 4 ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власність зобов`язує.

Згідно з ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 ЦК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під порушеним правом слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, і тому потребують захисту.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Вказана позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, Верховним Судом у постанові від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20, від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19.

Позивач у позовній заяві просить усунути перешкоди у користуванні належним йому нежитловим приміщенням шляхом перенесення спірного нежитлового примішення відповідача на безпечну відстань.

У відповідності до статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Перенесення спірного об`єкту нерухомого майна є неможливим. Суд зауважує, що перенесення належної відповідачу споруди (нерухомого майна), як цього просить позивач, є фактично втручанням у господарську діяльність суб`єкта господарювання без наявності для цього правових підстав.

Враховуючи зазначене, виходячи з наведених позивачем підстав позову, його обґрунтувань та наданих доказів на підтвердження заявлених вимог, а також наданих відповідачем заперечень та доказів на спростування позиції позивача, суд вважає, що позивач не довів факту порушення відповідачем права належного користування Приватним виробничо-комерційним малим підприємством Агро-1 власним майном, а тому вимога про усунення перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням за адресою: вул. Харківська, 5, м. Суми шляхом перенесення самочинно збудованої споруди, задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суди розглядають справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ГПК України випадках.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є безпідставними, не підтвердженими належними доказами і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у разі відмови в позові, - на позивача.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Представником відповідача до закінчення судових дебатів в порядку, що визначений ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зазначено про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення доказів понесення витрат на правову допомогу, тому їх розподіл судом не здійснюється під час постановлення цього рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного виробничо-комерційного малого підприємства Агро-1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ІБК Гідросфера про усунення перешкод у користуванні приміщенням відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 22.02.2024.

СуддяО.Ю. Соп`яненко