Постанова

від 19.02.2024 по справі 5011-15/2045-2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 5011-15/2045-2012(910/15777/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудтрейд"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023

та на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023

у справі № 5011-15/2045-2012(910/15777/21)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудтрейд"

до: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тессела Ассет Фінанс",

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Проф-Інвестгроуп",

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон Девелопмент",

4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон Капітал",

5.Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан",

6.Закритого акціонерного товариства "Форум - ДС",

про визнання правочинів щодо майна боржника недійсними, витребування майна та скасування державної реєстрації

в межах справи №5011-15/2045-2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудтрейд"

до Закритого акціонерного товариства "Форум - ДС"

про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 5011-15/2045-2012 за заявою ТОВ "Євробудтрейд" про банкрутство ЗАТ "Форум - ДС" на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 19.05.2014.

27.09.2021 ТОВ "Євробудтрейд" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Фінансова компанія "Тессела Ассет Фінанс", ТОВ "Проф-Інвестгроуп", ТОВ "Еталон Капітал", ТОВ "Меридіан", ЗАТ "Форум - ДС" про визнання правочинів щодо майна боржника недійсними, витребування майна та скасування державної реєстрації.

В подальшому, до Господарського суду м. Києва надійшли заяви позивача про збільшення позовних вимог, про зміну предмета позову, про залишення позову без розгляду в частині вимог про визнання права власності, які відповідними протокольними ухвалами прийняті до розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.03.2023 задоволено заяву позивача про залишення позову без розгляду в частині вимог про визнання права власності та витребування майна, позов ТОВ "Євробудтрейд" до ТОВ "Фінансова компанія "Тессела Ассет Фінанс", ТОВ "Проф-Інвестгроуп", ТОВ "Еталон Девелопмент", ТОВ "Еталон Капітал", ТОВ "Меридіан", ЗАТ "Форум - ДС" про визнання правочинів щодо майна боржника недійсними, витребування майна та скасування державної реєстрації в межах справи № 5011-15/2045-2012 про банкрутство ЗАТ "Форум - ДС" залишено без розгляду в частині вимог про визнання права власності та витребування майна, що визначені в п. 26-31 позовних вимог, в іншій частині позовних вимог закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.04.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 року у справі №5011-15/2045-2012(910/15777/21) у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ "Євробудтрейд" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі №5011-15/2045-2012(910/15777/21) повністю та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Розгляд справи в господарському суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

Ухвалою суду від 06.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Євробудтрейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі №5011-15/2045-2012(910/15777/21).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 заяву суддів Отрюха Б.В., Полякова Б.М. та Сотнікова С.В. про самовідвід від розгляду справи №5011-15/2045-2012(910/15777/21) задоволено, справу передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до статті 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2023 для розгляду справи № 5011-15/2045-2012(910/15777/21) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Яковлєв М.Л., Остапенко О.М.

11.09.2023 суддею Доманською М.Л. подано заяву про самовідвід від розгляду справи №5011-15/2045-2012 (910/15777/21), яка мотивована наявністю обставини, які виключають можливість участі судді у розгляді даної справи.

Ухвалою суду від 12.09.2023 заяву судді Доманської М.Л. про самовідвід у справі №5011-15/2045-2012(910/15777/21) задоволено, справу передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 ГПК України.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2023 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Алданова С.А., Копитова О.С.

Під час дослідження матеріалів справи з метою вирішення питання щодо призначення справи до розгляду судом у визначеному складі суду встановлено факт невідповідності поданої апеляційної скарги вимогам статті 258 ГПК України, як наслідок ухвалою суду від 25.09.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Євробудтрейд" залишено без руху на підставі частини 11 статті 176 ГПК України з метою надання заявнику можливості усунути її недоліки шляхом подання доказів доплати судового збору у розмірі 516 679,50 грн у п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали.

При цьому, в ухвалі судом попереджено скаржника, що у разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений строк, апеляційна скарга буде залишена судом без розгляду на підставі частини 13 статті 176 ГПК України.

Позивач до апеляційного суду подав заяву про усунення недоліків, які були визначені в ухвалі від 25.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Євробудтрейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 5011-15/2045-2012(910/15777/21) залишено без розгляду. Ухвала постановлена з посиланням на частину 4 статті 226 ГПК України та частину 13 статті 174 ГПК України.

Апеляційний господарський суд, розглянувши заяву про усунення недоліків, встановив, що ТОВ "Євробудтрейд" у визначений судом строк не усунуто недоліки поданої ним апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі №5011-15/2045-2012(910/15777/21), а саме, не надано доказів доплати судового збору у розмірі 516 679,50 грн.

Зміст поданої заяви зводиться до незгоди апелянта з розміром судового збору, визначеного судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення його апеляційної скарги без руху та є намаганням скаржника переконати апеляційний суд у помилковості його висновків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ "Євробудтрейд" (скаржник) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду подано касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі №5011-15/2045-2012(910/15777/21), передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник зазначає пункт 3 частини 1 статті 287, абзац 6 частини 2 статті 287 ГПК України. При цьому зауважує, що оскільки ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 25.09.2023 не підлягає оскарженню окремо, однак, вважаючи її незаконною, такою, що перешкоджає провадженню у справі, на підставі статті 304 ГПК України вимоги про її скасування включено до касаційної скарги на ухвалу про залишення апеляційної скарги без розгляду від 11.10.2023.

Скаржник вважає, що апеляційний суд безпідставно залишив його апеляційну скаргу без розгляду з підстав несплати судового збору за її подання, оскільки залишивши його апеляційну скаргу без руху у зв`язку з необхідністю сплатити судовий збір в розмірі за кожну немайнову вимогу окремо у відповідності до загальної норми п.п. 2 та п.п. 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд грубо порушив спеціальні норми, які регулюють ставки судового збору у справах, заявлених в межах спеціальної процедури про банкрутство - п.п. 10 п. 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

На думку скаржника, апеляційний господарський суд вийшов за межі процесуальних повноважень суду апеляційної інстанції, визначених статтями 260, 262 ГПК України, якими передбачений обсяг повноважень суду апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження у справі і які, на його думку, не надають повноважень суду апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження вирішувати повторно питання про залишення апеляційної скарги без руху.

Доводи інших учасників справи

Ліквідатор ЗАТ «Форум-ДС» подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржені ухвали - без змін.

Ліквідатор Боржника вважає обґрунтованим постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з несплатою судового збору у встановленому законом розмірі за подання апеляційної скарги на судове рішення за позовними вимогами в межах справи про банкрутство про визнання 29 правочинів щодо майна боржника недійсними та скасування державних реєстрацій, наслідком невиконання якої скаржником стало постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без розгляду.

Позиція Верховного Суду

Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

Предметом касаційного перегляду є ухвали апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху на підставі частини 11 статті 176 ГПК України (щодо розміру та порядку нарахованого судового збору за подання апеляційної скарги) та залишення апеляційної скарги без розгляду на підставі частини 13 статті 174, пункту 8 частини 1 статті 226 ГПК України у зв`язку з неусуненням у повному обсязі її недоліків, встановлених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього кодексу. Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.

Враховуючи, що підставою касаційного оскарження у цій справі стало питання щодо правильності обрахування судом апеляційної інстанції суми судового збору за подання апеляційної скарги ТОВ «Євробудтрейд», колегія суддів керуючись положеннями частини 2 статті 304 ГПК України дійшла висновку щодо можливості касаційного оскарження ухвали про залишення апеляційної скарги без руху разом ухвалою про залишення апеляційної скарги без розгляду з підстав несплати судового збору у визначеному ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху розмірі.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права, притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia), № 26746/05, параграф 110, від 20.02.2014).

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Верховний Суд вважає, що ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху у цій справі підлягає касаційному оскарженню разом з рішенням суду (у даному випадку - з ухвалою про залишення апеляційної скарги без розгляду), оскільки в цій ухвалі суд встановив розмір судового збору, який скаржник має сплатити при зверненні з апеляційною скаргою, та порядок його обчислення, однак особа не погоджується з таким розміром та з порядком обчислення.

Адже саме через незгоду скаржника з висновку суду в частині визначеного розмірі судового збору не було усунуто недоліки апеляційної скарги, визначені в ухвалі про залишення його апеляційної скарги без руху, наслідком чого стало постановлення ухвали про залишення його апеляційної скарги без розгляду.

В даному випадку, обмеження права на апеляційне оскарження ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині визначення розміру судового збору, з яким не погоджується скаржник, суперечитиме гарантіям, закріпленим у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Частина третя статті 258 ГПК України вимагає долучення до апеляційної скарги доказу сплати судового збору, адже подання до суду такої скарги є об`єктом його справляння згідно із Законом України "Про судовий збір".

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з положеннями частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору.

У справі, що розглядається, ТОВ «Євробудтрейд» в межах справи № 5011-15/2045-2012 про банкрутство ЗАТ "Форум - ДС" звернулося з позовом до відповідачів: ТОВ "Фінансова компанія "Тессела Ассет Фінанс", ТОВ "Проф-Інвестгроуп", ТОВ "Еталон Девелопмент", ТОВ "Еталон Капітал", ТОВ "Меридіан", ЗАТ "Форум - ДС" про визнання правочинів щодо майна боржника недійсними, витребування майна та скасування державної реєстрації.

Згідно пп. 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 481 гривень.

В силу положень п. 2.4 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги апеляційної скарги на рішення суду, а також у справі про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У цій справі, ТОВ «Євробудтрейд» в апеляційному порядку оскаржувалося рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2023, яке прийнято за наслідками розгляду позову про визнання правочинів щодо майна боржника недійсними та скасування державної реєстрації, який (з урахуванням заяви від 23.01.2022 про зміну предмету позову, прийнятої судом до розгляду протокольною ухвалою від 16.01.2023, а також заяви від 26.03.2023 про залишення без розгляду позову в частині вимог про визнання права власності та витребування майна, задоволеної судом ухвалою від 27.03.2023) включає вимоги немайнового характеру щодо визнання недійсними 29 правочинів та скасування 83 державних реєстрацій.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Колегія суддів зазначає, що при тлумаченні поняття "вимога" у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо (постанова Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суд від 18.09.2023 у справі №58/5118/21).

При цьому, ані ГПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові.

Здійснивши розрахунок розміру судового збору, який необхідно сплатити за подання апеляційної скарги, виходячи із заявлених позовних вимог та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд зазначив, що в цілому за подання ТОВ "Євробудтрейд" апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі №5011-15/2045-2012(910/15777/21) апелянтом мало бути сплачено судовий збір у загальному розмірі 524 731,50 грн, який розраховано шляхом помноження суми судового збору 349 821,00 грн, що підлягав сплаті в суді першої інстанції на момент подання заяви про зміну предмету позову (2 481 х 2 х 29 + 2 481 х 83) на 150%.

Проте, за подання даної апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 8 052,00 грн, тобто у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України, у зв`язку з чим апеляційну скаргу ТОВ «Євробудтрейд» було залишено без руху на підставі частини 11 статті 176 ГПК України з метою надання заявнику можливості усунути її недоліки шляхом подання доказів доплати судового збору у розмірі 516 679,50 грн (524 731,50 - 8 052,00) у п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали.

В касаційній скарзі ТОВ «Євробудтрейд» стверджує про неправильне застосування норм матеріального права у зв`язку з вимогою про необхідність сплати судового збору за кожну немайнову вимоги окремо відповідно до загальної норми пп. 2 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а не спеціальної норми, яка регулює ставки судового збору у справах, заявлених в межах спеціальної процедури про банкрутство - пп. 10 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Колегія суддів зазначає про помилковість вказаних доводів. Процедура банкрутства на відміну від позовного провадження поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов`язаних саме із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.

Тому необхідно розмежовувати, що провадження у справі про банкрутство передбачає як розгляд основної справи, так і в її межах справ позовного провадження (відокремлене позовне провадження у межах справи про банкрутство).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 виснувала, що за своєю процесуальною формою провадження у справі про банкрутство складається з двох частин.

Перша - включає в себе основне провадження, спрямоване на вирішення головного завдання - задоволення грошових вимог кредиторів шляхом застосування спеціальних судових процедур: для юридичних осіб - розпорядження майном, санації і ліквідації; для фізичних - реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Друга частина складається з додаткового або відокремленого від основного процесу провадження. У відокремленому провадженні вирішуються майнові спори, стороною яких є боржник. Завдання такого провадження полягає у збереженні й поповненні активів або конкурсної маси боржника.

Отже, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на такі групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо. Такі процедурні (процесуальні) питання вирішуються господарським судом шляхом постановлення ухвал.

Друга група стосується виключно вирішення спорів, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими Господарським процесуальним кодексом України. Розгляд таких спорів по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі № 910/11664/20).

Відтак, за наслідками розмежування провадження у справі про банкрутство та такі, як розгляд основної справи, так і в її межах справ позовного провадження (відокремлене позовне провадження у межах справи про банкрутство), й визначається розмір ставок судового збору за їх подання, який передбачений статтею 4 Закону України "Про судовий збір".

Апеляційний господарський суд під час дослідження матеріалів справи з метою вирішення питання щодо призначення справи до розгляду (після відкриття провадження у справі апеляційним судом в іншому складі суддів), встановивши, що апеляційну скаргу подано у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство на рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду позову, який включає вимоги немайнового характеру щодо визнання недійсними 29 правочинів та скасування 83 державних реєстрацій, вірно застосував норми процесуального законодавства, якими встановлено вимоги щодо слати судового збору за кожну немайнову вимоги окремо відповідно до загальної норми підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», залишивши без руху апеляційну скаргу ТОВ «Євробудтрейд» на підставі частини 11 статті 176 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 260 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали (частина 11 статті 176 ГПК України).

Відповідно до частини 12 статті 176 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Водночас, в частині 13 вказаної статті закріплено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Зазначені процесуальні норми не містять жодних застережень щодо допустимості залишення позову без розгляду виключно до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у разі, якщо позивач не усунув недоліків оформлення позовної заяви, які полягають у несплаті або недоплаті судового збору. Такий висновку зазначено Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 21.05.2021 у справі № 910/5120/20.

У справі, що розглядається, дослідивши подану скаржником заяву щодо усунення недоліків апеляційної скарги та долучені до неї докази, апеляційний суд встановив, що недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто, доказів доплати судового збору у визначеному судом розмірі не надано; клопотань про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати скаржником у заяві також не заявлено.

Подана заява щодо усунення недоліків апеляційної скарги фактично зводиться до незгоди апелянта із залишенням його апеляційної скарги без руху в частині необхідності сплати визначеного судом розміру судового збору та є намаганням скаржника переконати колегію суддів у помилковості її висновків.

За вказаних обставин, оскільки у встановлений судом строк ТОВ "Євробудтрейд" не усунуто недоліки поданої ним апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2023 у справі №5011-15/2045-2012(910/15777/21), а саме, не надано доказів доплати судового збору у розмірі 516 679,50 грн, апеляційна скарга правомірно залишена судом апеляційної інстанції без розгляду відповідно до частини 13 статті 176 ГПК України та пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України.

Доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали про залишення апеляційної скарги ТОВ «Євробудтрейд» без руху вийшов за межі встановлених статтею 275 ГПК України повноважень та не вирішив справу в один із способів, передбачених приписами вказаної норми (по суті) за наявності відкритого апеляційного провадження колегія суддів відхиляє.

Відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з частиною 2 статті 281 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Верховний Суд зазначає, що як Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.10.2023 у справі № 930/576/22, так й Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалах від 22.03.2023 у справі №910/22947/17, від 23.10.2023 у справі №922/5231/21 дійшли висновку про можливість та необхідність залишення касаційної скарги без руху після відкриття касаційного провадження у справі.

Крім того, про необхідність залишення апеляційної скарги після відкриття апеляційного провадження з посиланням на частину 11 статті 176 ГПК України зазначено в постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №922/1876/21, від 10.11.2023 у справі № 922/2010/23, від 08.12.2023 у cправі № 752/6166/17.

Відтак, здійснене у цій справі апеляційним господарським судом правозастосування положень частин 11, 13 статті 176, пункту 8 частини 1 статті 226 ГПК України повністю відповідає таким висновкам.

Верховний Суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

З огляду на приписи статті 254 ГПК України, реалізація особою права на апеляційне оскарження здійснюється шляхом подання апеляційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 258 цього Кодексу. Частиною 3 статті 258 ГПК України визначено перелік обов`язкових додатків до апеляційної скарги, зокрема, докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Отже, встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та не є порушенням гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд" .

Що ж до посилань скаржника на те, що оскаржуваними рішеннями було обмежено право позивача на доступ до правосуддя, то апеляційний господарський суд правомірною зазначив, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина 4 статті 226 ГПК України).

Доводи касаційної скарги про вірність сплаченого ним судового збору при поданні апеляційної скарги на рішення господарського суду, Верховний Суд відхиляє як помилкові. За змістом пункту 2.4 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не та, яка була фактично сплачена позивачем, що спростовує посилання скаржника на сплату ним судового збору в іншій сумі при поданні позовної заяви, з яким погодилася перша інстанція, розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, та апеляційна інстанція, відкриваючи апеляційне провадження ухвалою від 06.07.2023 .

Аргументи скаржника про на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 02.07.2020 у справі №904/5934/17 судом відхиляються. У вказаній справі Верховний Суд виснував, що вимога про повернення майна боржника до ліквідаційної маси є за своєю правовою природою різновидом спростування попередніх майнових дій боржника у справі про банкрутство, а тому, звертаючись з позовом про витребування спірного рухомого майна з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство, особа повинна сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Водночас у цій справі, в межах відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство заявлено позовну вимогу до 6 відповідачів про визнання недійсними 29 договорів та скасування 83 державних реєстрацій.

Вказане спростовує доводи про тотожність правовідносин у вказаних справах та свідчить про нерелевантність висновків, викладених у постанові від 02.07.2020 у справі № 904/5934/17 до даної справи.

За сукупності наведених обставин, Верховний Суд дійшов висновку про те, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження і підстави для зміни чи скасування оскаржуваних ухвал суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху та про залишення апеляційної скарги без розгляду відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом частин першої, третьої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про те, що викладені у скарзі доводи не знайшли свого підтвердження, відтак оскаржувані ухвали суду апеляційної інстанції від 25.09.2023 та від 11.10.2023 підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Щодо судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудтрейд" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 у справі №5011-15/2045-2012(910/15777/21) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Картере В.І.