Ухвала

від 22.02.2024 по справі 910/17385/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/17385/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськтранс"

про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськтранс"

до Державного підприємства "Держвуглепостач",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Мирноградвугілля",

про стягнення 254 583 996,12 грн,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2024 до Касаційного господарського суду через Електронний суд надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 (повний текст складено 22.01.2024) у справі № 910/17385/19.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваної постанови вбачається, що заявником оскаржується рішення апеляційного суду, ухвалене за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі, відповідно до якого звернено стягнення на грошові кошти в сумі 249 110 985,21 грн, що належать Публічному акціонерному товариству "Центренерго", яке має заборгованість перед Державним підприємством "Держвуглепостач", підтверджену рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/16418/19. Вказане судове рішення відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України підлягає касаційному оскарженню.

Абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За приписами частин першої, четвертої статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Частиною 5 статті 301 ГПК України передбачено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже, приймаючи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/17385/19 відповідають вимогам статей 287-290 ГПК України, є достатніми для відкриття касаційного провадження та відповідно до частини тринадцятої статті 8 та частини п`ятої статті 301 ГПК України підлягають розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

У поданій касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024, яке обґрунтоване викладеними підставами касаційного оскарження щодо неврахування судом попередньої інстанції судової практики.

Розглянувши клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення, суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке.

Положення статті 332 ГПК України надають суду касаційної інстанції право зупинити виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Однак викладене клопотання скаржника вказаним критеріям не відповідає, оскільки не містить обґрунтування викладеної вимоги.

Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.

Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням не свідчать про автоматичне необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.

Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.

Статтею 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі вищевказаного колегія суддів дійшла висновку, що надання стороні будь-яких переваг, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Керуючись частиною тринадцятою статті 8, статтями 121, 234, 235, 287-290, 294, частиною п`ятою статті 301, статтею 332 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/17385/19.

2. Здійснити перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/17385/19 у письмовому провадженні.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншому учаснику справи до 11.03.2024.

4. Відмовити Публічному акціонерному товариству «Центренерго» у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/17385/19.

5. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/17385/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ