Ухвала

від 22.02.2024 по справі 906/481/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 906/481/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Закшевського Олексія Станіславовича

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024

та рішення Господарського суду Житомирської області від 05.10.2023

у справі № 906/481/23

за позовом Фізичної особи-підприємця Закшевського Олексія Станіславовича

до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання продовженим договору оренди,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 15.02.2024 надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Закшевського Олексія Станіславовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 (повний текст складено 24.01.2024) та рішення Господарського суду Житомирської області від 05.10.2023 у справі № 906/481/23, надіслана скаржником засобами поштового зв`язку 12.02.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі ? Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Приписами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Предметом поданого у цій справі у 2023 році позову є дві вимоги немайнового характеру про: 1) визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету селищної ради про відмову у продовженні договору оренди комунального майна; та 2) визнання продовженим договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 05.10.2023, яким відмовлено в задоволення зазначеного позову, і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024, якою це рішення залишено без змін, та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 у розмірі 2 684 грн.

Отже, належним до сплати за подання касаційної скарги є судовий збір у розмірі 10 736 грн (2 684 грн x 2 x 200%).

До касаційної скарги скаржником не додано доказів сплати судового збору у належному порядку та розміри, натомість у тексті касаційної скарги зазначено, що вона подається особою, звільненою від сплати судового збору на підставі п.13 ч. 1 ст. 5 Закону, оскільки заявник є учасником бойових дій, що підтверджується доданою до касаційної скарги копією посвідчення учасника бойових дій від 15.07.2005 серія НОМЕР_1 .

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України ? у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі ? Закон № 3551-XII).

Статтею 4 цього Закону встановлено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (ст. 5 Закону № 3551-XII).

Перелік осіб, які належать до учасників бойових дій міститься в ст. 6 Закону № 3551-XII.

Статтею 12 Закону № 3551-XII встановлено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

У ст. 22 Закону № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Тож, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону № 3551-XII.

Наведена правова позиція також викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2023 у справі № 990/76/23.

У цій справі скаржник звернувся до суду з позовом до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету селищної ради про відмову у продовженні договору оренди комунального майна (вбудованого нежилого приміщення у житловому будинку, яке орендовано з метою розміщення крамниці?складу) та визнання цього договору продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Отже, оскільки ця судова справа не пов`язана із захистом порушених прав заявника саме як учасника бойових дій, правові підстави для звільнення Фізичної особи-підприємця Закшевського Олексія Станіславовича від сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.

З огляду на викладене та враховуючи, що у цьому разі скаржник не звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону, Суд вказує на те, що йому необхідно сплатити та надати суду документ, що підтверджує сплату, 10 736 грн судового збору за подання касаційної скарги за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Крім того, Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Як зазначено в п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд встановив, що касаційна скарга містить доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також посилання на те, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків Верховного суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, проте підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав), у касаційній скарзі не зазначено, що порушує правило, встановлене п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Способом усунення цього недоліку касаційної скарги є надання касаційної скарги в новій редакції з належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження відповідно до ст. 287 ГПК України.

Суд звертає увагу, що касаційну скаргу у новій редакції, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України, зокрема, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Закшевського Олексія Станіславовича підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: 1) заявнику касаційної скарги необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 10 736 грн; 2) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав).

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Закшевського Олексія Станіславовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 05.10.2023 у справі № 906/481/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.