Рішення

від 22.02.2024 по справі 280/1147/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 лютого 2024 року Справа № 280/1147/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Такапромторг" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Такапромторг" (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 71140184 від 04 січня 2024 року, винесену заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяною Ігорівною, з примусового виконання виконавчого листа у справі № 280/6142/21, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 07 лютого 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/6142/21 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Такапромторг» до ДПС України, ГУ ДПС Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії. Вказане судове рішення набрало законної сили 14.04.2022. На примусове виконання вказаного рішення Запорізьким окружним адміністративним судом 07.02.2023 видано виконавчий лист. 09.02.2023 представником позивача направлено заяву про відкриття виконавчого провадження до відповідача. 27.02.2023 відкрито виконавче провадження № 71140184 з примусового виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №280/6142/21. Відповідачем 22.06.2023 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 71140184. Підставою закінчення виконавчого провадження вказано п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону). Дану постанову позивачем оскаржено до Запорізького окружного адміністративного суду, за результатами чого ухвалено рішення у справі № 280/5655/23 від 02.08.2023. Рішенням визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №71140184 від 22.06.2023. Постановою Третього апеляційного

адміністративного суду від 09.10.2023 рішення суду першої інстанції залишено в силі. 10.10.2023 державним виконавцем поновлено виконавче провадження №71140184, про що винесено відповідну постанову про відновлення виконавчого провадження, яку позивачем не отримано. В свою чергу, 31.01.2024 засобами поштового зв`язку від відповідача позивачем отримано простий лист. Змістом даного листа була постанова про закінчення виконавчого провадження № 71140184 від 04.01.2024. Підставою закінчення виконавчого провадження вказано п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»: виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону. Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 12 лютого 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що орган ДВС чи державний виконавець не має безпосереднього доступу до Реєстру та позбавлений можливості зареєструвати податкову накладну та/ або розрахунок коригування без участі ДПС України. 27.03.2023 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн на ДПС України за невиконання рішення суду без поважних причин та повторно зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів. У зв`язку з повторним невиконанням судового рішення 25.04.2023 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 10200 грн на ДПС України за невиконання рішення суду без поважних причин та повторно зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів. 25.04.2023 державним виконавцем направлено подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення до Національної поліції України за фактом умисного невиконання посадовими/службовими особами виконавчого листа №280/6142/21. Ураховуючи викладене, керуючись вимогами п. 11 частини першої статті 39, Закону України «Про виконавче провадження» 22.06.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №280/6142/21. Однак, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі №280/5655/23 визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 71140184 від 22.06.2023.10.10.2023 державним виконавцем поновлено виконавче провадження №71140184, про що винесено відповідну постанову про відновлення виконавчого провадження. Разом з тим, 10.10.2023 на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця, якою зобов`язано боржника повідомити про стан виконання рішення суду, про заходи які вжиті на його виконання та посадових осіб, які винні у його виконанні. Листом від 19.10.2023 боржник повідомив державного виконавця, що ним вживаються заходи з виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/6142/21 в частині реєстрації податкових накладних, визначних рішенням суду ТОВ «ТАКАПРОМТОРГ» в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте механізм виконання судових рішень такої категорії потребує певного часу для його реалізації. 13.11.2023 на адресу боржника повторно направлено вимогу державного виконавця. Однак, листом від 22.11.2023 ДПС України знову зазначено ті ж причини невиконання рішення суду. Як вбачається з наведеного, боржником не вжито заходів щодо виконання рішення суду, законні вимоги державного виконавця щодо його виконання боржником не виконані, відомості про виконання державному виконавцю не надано, а також не повідомлено щодо поважних причин його невиконання. Боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. 22.05.2023 державним виконавцем до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві надіслано подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення щодо порушення кримінального провадження за фактом умисного невиконання посадовими особами Державної податкової служби України рішення суду. У зв`язку із чим в силу статті 63 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону, оскільки державним виконавцем вжито усіх заходів, передбачених законом, а рішення не може бути виконано без участі боржника. 04.01.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 71140184. Крім того зазначено, що суд, розглядаючи справу щодо правомірності дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Таким чином, приймаючи дану постанову державний виконавець виходив з того, що ним вжито усіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», що є підставою для закінчення виконавчого провадження згідно п. 11 частини першої статті 39, Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII. З огляду на викладене, вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

15 лютого 2024 року до суду надійшла заява про намір стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 280/1147/24.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, установив наступні обставини.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2021 по справі №280/6142/21, яке набрало законної сили 14.04.2022, визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: № 2599323/33961192 від 27 квітня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 09 січня 2021 року; № 2599308/33961192 від 27 квітня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 10 січня 2021 року; № 2599315/33961192 від 27 квітня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 12 січня 2021 року; №2599317/33961192 від 27 квітня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 13 січня 2021 року; №2599325/33961192 від 27 квітня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 15 січня 2021 року; №2599286/33961192 від 27 квітня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 16 січня 2021 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання на реєстрацію, податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Такапромторг»: № 1 від 09 січня 2021 року, № 2 від 10 січня 2021 року, № 3 від 12 січня 2021 року, № 4 від 13 січня 2021 року, № 5 від 15 січня 2021 року, № 7 від 16 січня 2021 року. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Такапромторг» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 72, прим. 188, код ЄДРПОУ 33961192) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6810,00 грн. (шість тисяч вісімсот десять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663). Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Такапромторг» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 72, прим. 188, код ЄДРПОУ 33961192) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6810,00 грн. (шість тисяч вісімсот десять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393).

На виконання вказаного рішення 07.02.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи по справі № 280/6142/21.

09.02.2023 представником позивача направлено заяву про відкриття виконавчого провадження до відповідача.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 27.02.2023 відкрито виконавче провадження № 71140184 з примусового виконання виконавчого листа № 280/6142/21, виданого 07.02.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом, про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання на реєстрацію, податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Такапромторг»: № 1 від 09 січня 2021 року, № 2 від 10 січня 2021 року, № 3 від 12 січня 2021 року, № 4 від 13 січня 2021 року, № 5 від 15 січня 2021 року, № 7 від 16 січня 2021 року та зобов`язано Державну податкову службу України виконати рішення суду, про що повідомити державного виконавця.

27.03.2023 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн на ДПС України за невиконання рішення суду без поважних причин та повторно зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.

У зв`язку з повторним невиконанням судового рішення 25.04.2023 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 10200 грн на ДПС України за невиконання рішення суду без поважних причин та повторно зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.

25.04.2023 державним виконавцем направлено подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення до Національної поліції України за фактом умисного невиконання посадовими/службовими особами виконавчого листа №280/6142/21.

Керуючись вимогами п. 11 частини першої статті 39, Закону України «Про виконавче провадження» 22.06.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №280/6142/21.

Постанову від 22.06.2023 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №280/6142/21 оскаржено до Запорізького окружного адміністративного суду, за результатами чого ухвалено рішення у справі № 280/5655/23.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2023 по справі № 280/5655/23, яке набрало законної сили 09.10.2023, визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 71140184 від 22 червня 2023 року, винесену заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001. м. Київ, вул. Архітектора Городецького, б. 13, код ЄДРПОУ 00015622) Заєць Тетяною Ігорівною, з примусового виконання виконавчого листа у справі № 280/6142/21, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 07 лютого 2023 року.

10.10.2023 державним виконавцем поновлено виконавче провадження №71140184, про що винесено відповідну постанову про відновлення виконавчого провадження.

Також, 10.10.2023 на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця, якою зобов`язано боржника повідомити про стан виконання рішення суду, про заходи які вжиті на його виконання та посадових осіб, які винні у його виконанні.

Листом від 19.10.2023 боржник повідомив державного виконавця, що ним вживаються заходи з виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/6142/21 в частині реєстрації податкових накладних, визначних рішенням суду ТОВ «ТАКАПРОМТОРГ» в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте механізм виконання судових рішень такої категорії потребує певного часу для його реалізації.

13.11.2023 на адресу боржника повторно направлено вимогу державного виконавця.

Однак, листом від 22.11.2023 ДПС України знову зазначено ті ж причини невиконання рішення суду.

22.05.2023 державним виконавцем до Територіального управління Державного бюро розслідувань надіслано подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення щодо порушення кримінального провадження за фактом умисного невиконання посадовими особами Державної податкової служби України рішення суду.

04.01.2024 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 71140184 з виконання виконавчого листа № 280/6142/21, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 07.02.2023 лютого 2023 року.

Підставою закінчення виконавчого провадження вказано п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»: виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Не погодившись з постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону №1404 передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згіно частини 1 статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктами 1, 3, 14 частини 3 статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно із частиною 6 статті 26 цього Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення врегульований статтею 63 Закону №1404.

Так, згідно частини 1 статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону №1404).

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону №1404 виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону №1404 визначено відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Так, згідно частин 1, 2 статті 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 39 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Отже, з урахуванням викладених норм права державний виконавець, як суб`єкт владних повноважень, в силу положень Основного Закону, повинен виконувати свої повноваження лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та зобов`язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення. Прийняттю державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження мають передувати певні дії відносно боржника, послідовність яких визначена Законом №1404. Лише після здійснення всіх необхідних заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду, державний виконавець має можливість винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як було зазначено вище, згідно з пунктом 11 частини 1 статті 39 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною 3 статті 63 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 1404 у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Разом з тим, відповідно до статті 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника (на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та встановлює новий строк виконання, а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до зазначеної норми, накладення на боржника повторного штрафу та звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності визначено наслідком повторного невиконання боржником без поважних причин рішення суду, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії. Однак звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання

В ході судового розгляду справи установлено та матеріалами справи підтверджено, що головним державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 71140184 виконано певні дії, передбачені статтями 18, 63, 75 Закону №1404, з примусового виконання виконавчого листа, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 07 лютого 2023 року у справі №280/6142/21, а саме: направлено боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження із встановленням строку протягом 10 робочих днів для виконання рішення суду, згідно з постановами державного виконавця від 27 березня 2023 року та 25 квітня 2023 року накладено штрафи на боржника, попереджено боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду за ознаками злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України, 25 травня 2023 року направлено до Національної поліції України подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення, направлено вимогу державного виконавця.

Проте, суд вважає, що відповідачем не вчинено всіх дій, направлених на примусове виконання судового рішення, позаяк державний виконавець не скористався своїм правом, передбаченим пунктами 3, 14 частини 3 статті 18 Закону №1404 та з метою захисту інтересів стягувача не одержав від боржника довідок та іншої інформації щодо того, які дії вчинив боржник для виконання рішення суду, не викликав посадових осіб боржника з приводу виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не було вжито всіх можливих та необхідних заходів щодо виконання судового рішення, тому не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження №71140184 з підстав, передбачених пунктом 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 червня 2019 року у справі №826/14580/16.

Відтак, здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання, оскільки не вийде за межі наданих йому повноважень та не буде діяти не у спосіб, встановлений Законом, оскільки сам факт направлення подання до правоохоронних органів не є підставою закінчення виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 826/14580/16, від 14 травня 2020 року у справі №408/7181/16-а.

Отже, якщо у держаного виконавця залишаються засоби, способи і можливість, визначені Законом України "Про виконавче провадження" для продовження вчинення виконавчих дій щодо виконання рішення суду, провадження не може бути закінченим.

Формальний підхід до виконання судового рішення, як ведення переписки між державними органами та/або іншими юридичними та/або фізичними особами, яка не забезпечує реальне виконання рішення суду, не можуть вважатися достатніми та вичерпними заходами для його повного та фактичного виконання.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31 липня 2019 року по справі №240/3698/14508/19.

При цьому, за приписами статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, винесення оскаржуваної постанови за обставин встановлених у цій справі, з позбавленням права стягувача у виконавчому провадженні повторно звернутись з цим же виконавчим листом з приводу примусового виконання рішення суду, повністю нівельовано гарантії держави щодо виконання судових рішень, а також гарантії, надані статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не може відповідати суті приписів статті 129-1 Конституції України, статтям 370, 372 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2023 по справі № 280/5655/23, яке набрало законної сили 09.10.2023, визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 71140184 від 22 червня 2023 року, винесену заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001. м. Київ, вул. Архітектора Городецького, б. 13, код ЄДРПОУ 00015622) Заєць Тетяною Ігорівною, з примусового виконання виконавчого листа у справі № 280/6142/21, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 07 лютого 2023 року.

Проте, відповідач, повторно виносить постанову про закінчення виконавчого провадження № 71140184 від 04 січня 2024 року з тих самих підстав, висновки суду відповідачем не враховані.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд звертає увагу, що державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження без реального виконання судового рішення.

При цьому відповідачем не надано належного обґрунтування вжиття вичерпних заходів з його виконання з підтвердженням таких доводів належними та допустимими доказами.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, постанова про закінчення виконавчого провадження № 71140184 від 04 січня 2024 року, винесену заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяною Ігорівною, з примусового виконання виконавчого листа у справі № 280/6142/21, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 07 лютого 2023 року, прийнята всупереч положенням частини другої статті 2 КАС України, а саме не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1311 від 02.02.2024 на суму 3028,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.

Відповідно до приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем встановлено ставку судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву подано за допомогою системи «Електронний суд», позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Таким чином, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 271, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Такапромторг" (69035, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд.72, прим.188, код ЄДРПОУ 33961192) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, буд.13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 71140184 від 04 січня 2024 року, винесену заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяною Ігорівною, з примусового виконання виконавчого листа у справі № 280/6142/21, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 07 лютого 2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Такапромторг" за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судові витрати зі сплати судового збору сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його підписання.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.02.2024.

Суддя Ж.М. Чернова