Ухвала

від 07.03.2024 по справі 280/1147/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року Справа № 280/1147/24 Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу понесених у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Такапромторг" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року по справі№280/1147/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Такапромторг" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 71140184 від 04 січня 2024 року, винесену заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяною Ігорівною, з примусового виконання виконавчого листа у справі № 280/6142/21, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 07 лютого 2023 року. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Такапромторг" за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судові витрати зі сплати судового збору сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

27 лютого 2024 року до суду надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у справі № 280/1147/24 у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Ухвалою суду від 29 лютого 2024 року призначено до розгляду в порядку письмового провадження заяву представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу.

05 березня 2024 року до суду надійшли заперечення на заяву ТОВ «ТАКАПРОМТОРГ» про стягнення витрат на правничу допомогу, в яких зазначено, що представником ТОВ «Такапромторг» адвокатом Зеленою Р.В. не надано жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн., а також розумність та співмірність таких витрат із заявленими позовними вимогами немайнового характеру. Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, вважає, що витрати у сумі 7000 грн є неспівмірними із складністю справи, затраченим адвокатом часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді першої інстанції не потребує вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складання великої кількості процесуальних документів, витрачання значного часу на вивчення обставин справи). Слід зазначити, що представник позивача Зелена Руслана Вячеславівна 20.07.2023 вже зверталась до Запорізького окружного адміністративного суду з аналогічною позовною заявою у справі № 280/5655/23 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №71140184 від 22.06.2023. Таким чином представник позивача вже була ознайомлена з матеріалами справи та подала позовну заяву у справі № 280/1147/24 практично без внесення змін. У зв`язку з викладеним, зазначено про невідповідність заявлених ТОВ «ТАКАПРОМТОРГ» витрат на професійну правничу допомогу вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору. Происть суд заяву ТОВ «ТАКАПРОМТОРГ» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 280/1147/24 залишити без задоволення.

Згідно з приписами ч.3 ст.252 КАС Українидодатковесудоверішенняухвалюється в тому самому порядку, що й судоверішення.У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судовогорішенняв судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути питання щодо винесення додаткового судовогорішенняв порядку письмового провадження.

Розглянувши клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу,суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судоверішеннящодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухваленнярішенняпо суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухваленнярішенняпо суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виноситьдодаткове рішенняв порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судоверішення,може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухваленорішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судовогорішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України).

Частинами першою та другою статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухваленерішення,за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судоверішення,всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом установлено, що 31 січня 2024 року між Адвокатським об`єднанням «ПРАВО ГАРАНТ» таТОВ «ТАКАПРОМТОРГ» укладено Договір про надання правничої допомоги №П31/01-1.

Відповідно до п.1.1. Договору, в порядку та на умовах цього Договору Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту, а Клієнт прийняти та оплачувати правничу допомогу з повного супроводу судового оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження №71140184 від 04 січня 2024 року, винесеної заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяною Ігорівною, а саме: - підготовка позовної заяви; - вчинення всіх інших необхідних процесуальних дій у справі. Правнича допомога за цим Договором надається виключно адвокатами, які перебувають у трудових відносинах з Адвокатським об`єднанням (далі - «Адвокат»).

Згідно з п.2.1. Договору, гонорар Адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги становить: 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ за повний супровід справи у суді першої інстанції.

Відповідно до п.2.2. Договору, оплата гонорару за повний супровід справи у суді першої інстанції здійснюється за фактом надання правничої допомоги, а саме: після прийняття відповідного судового рішення судом першої інстанції за результатами розгляду справи, на підставі рахунку, виставленого за фактом надання правничої допомоги Адвокатським об`єднанням Клієнту.

Згідно з п.2.3. Договору, Адвокатське об`єднання за фактом надання правничої допомоги надає Клієнту акт приймання-передачі наданих послуг, а Клієнт зобов`язується у триденний строк з моменту отримання вищезазначених документів підписати акт приймання-передачі та повернути один примірник Адвокатському об`єднанню.

Відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг від 23 лютого 2024 року за Договором №П31/01-1 про надання правової допомоги, Адвокатським об`єднанням надана Клієнту правнича допомога у відповідності до умов Договору №П/31-01 від 31 січня 2024 року про надання правничої допомоги, а саме: повний супровід справи №280/1147/24 у Запорізькому окружному адміністративному суді про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 71140184 від 04 січня 2024 року, винесеної заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяною Ігорівною, а саме: підготовка та подача до суду позовної заяви 05.02.2024. Загальна вартість наданої правничої допомоги складає 7 000 грн 00 коп.

Також, у відповідності до умов п. 2.2. Договору, 23 лютого 2024 року Адвокатським об`єднанням виставлено Клієнту рахунок № П31/01-1-1. Рахунок направлено на електронну пошту Клієнта (в тому числі, з накладенням електронного цифрового підпису керуючого партнера АО "Право Гарант").

Суд зазначає, що в даному випадку розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у відповідності із приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та п.1 ч.3 ст.134 КАС України у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Стосовно того, що на момент звернення до суду із цією заявою, рахунок позивачем не оплачено, суд зазначає наступне.

Правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов`язання про сплату та строки сплати.

Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 686/28627/18, у якій зазначено, що «Верховний Суд дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору».

Аналогічні правові висновки сформульовані Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 640/4126/19.

Такий підхід прослідковується і в судових рішеннях Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 та Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18, від 08 вересня 2020 року у справі № 640/10548/19, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20.

Суд зазначає, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціну позову, може обмежити такий розмір з огляду нарозумну необхідність судових витратдля конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), №31107/96).

В даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, кількість та об`єм наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 2000,00 грн.

За таких обставин, заява представника позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 143, 252, 255 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по справі №280/1147/24.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Такапромторг" витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова