Рішення

від 22.02.2024 по справі 320/4331/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року №320/4331/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАРГЕС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАРГЕС" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №277660411 від 24.10.2022 Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено, що справа буде розглядатися судом за правилами загального позовного провадження.

Обґрунтуванням позовних вимог слугує протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що висновок контролюючого органу щодо завищення позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у декларації за лютий 2022 року у розмірі 2326882,00 грн, - не відповідає дійсності. На переконання позивача, на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не пройшов кінцевий строк для реєстрації контрагентом позивача податкової накладної, а саме: «протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні». А отже, проведення перевірки та винесення рішення є передчасним та таким що не відповідає податковому законодавству.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Мотивуючи відзив, відповідач, зокрема, зазначає, що акт камеральної перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення складені до набрання чинності норм Закону України 2836-ІХ від 13.12.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України». Окрім того, відповідач вказує, що на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, привалюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України. Тому, норма п. 52-1 підрозділу 10 р. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.

У свою чергу, позивач подав письмові пояснення, у яких зазначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву застосовує норми закону до спірних правовідносин, обов`язок виконання яких покладено на продавця товару, який був придбаний позивачем. Також позивач вказує, що контролюючим органом не враховано п. 32-2 розділу ХХ ПК України, на підставі якого до складу податкового кредиту за лютий 2022 року віднесені відповідні суми згідно з наявними належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами.

У чергове судове засідання, яке призначене у справі на 22.11.2023, сторони не з`явились.

Представник позивача 22.11.2023 подав клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження. У вказаному клопотанні представник відповідача також зазначив, що вирішення питання про розгляд справи у порядку письмового провадження покладає на розгляд суду.

Протокольною ухвалою від 22.11.2023, керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «ТД «КАРГЕС» (код ЄДРПОУ 33744863) зареєстроване юридичною особою 08.09.2005, номер запису: 10701020000012214 за адресою: 01004, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 20-Б, офіс 21.

Позивач з 12.09.2015 є платником ПДВ за індивідуальним податковим номером 337448626557 відповідно до витягу № 1526554505843 від 17.12.2015 з реєстру платників податку на додану вартість та платником акцизного податку.

ТОВ «ТД «КАРГЕС» має діючу ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі серія АЖ №078706, реєстраційний № 990614201900601, дата реєстрації 01.07.2019, термін дії з 01.07.2019 по 01.07.2024.

Основним кодом виду економічної діяльності позивача є «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами» (КВЕД 46.71).

Головне управління ДПС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст.75, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» та в порядку п. 76.3 ст.76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість поданої ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КАРГЕС» декларації з ПДВ за лютий 2022 року від 18.03.2022 №9042755891 (далі - декларація з ПДВ).

Перевіркою встановлено порушення п.187.1, ст.187, п. 198.6 ст.198 Кодексу, що призвело до завищення у декларації з ПДВ за лютий 2022 року суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 2326882 грн.

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки від 20.09.2022 №26309/Ж5/26-15-04-11-03/33744863.

У подальшому, Головним Управлінням ДПС у м. Києві відповідно до вимог п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 201.10 ст. 201, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» та п. 187.1 ст. 187, п.198.6 ст. 198 Кодексу, на підставі акту камеральної перевірки №26309/Ж5/26- 15-04-11-03/33744863 від 20.09.2022 винесено податкове повідомлення-рішення від 24.10.2022 № 277660411 на загальну суму зменшення від`ємного значення, що зараховується до скла податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 2326882,00 грн.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 201 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністративного податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ (далі - Закон № 2260-ІХ) до п. 69.1 ст. 69 розділу ХХ ПК України внесені зміни.

Згідно з п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції Закону № 2260-ІХ) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Абзацом 3 пункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022.

Відповідно до п. 32-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції Закону № 2260-ІХ), тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що платники податку - продавці товару, поділяються на три категорії:

1. Які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки;

2. В яких відновилась можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки;

3. В яких відсутня можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки.

У залежності від того, до якої категорії віднесено платника податку, ПК України встановлює їм можливість, без притягнення до відповідальності, виконати свій обов`язок по реєстрації податкових накладних:

1. До 15.07.2022 - які мають можливість;

2. Протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей - в яких відновилась можливість;

3. Протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні - в яких відсутня можливість.

Відповідно до абз. 8 п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції Закону № 2260-ІХ) порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому, 06.09.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 за № 225, «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (далі - Порядок № 225).

Зазначений Порядок визначає процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у т. ч. звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

З метою підтвердження можливості чи неможливості виконання податкового обов`язку платникам податків передбачено подання до 30 вересня 2022 року заяву та підтверджуючі документи.

З огляду на викладене, право платника податку - покупця товарів на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, за відсутності зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних, поставлено в залежність від того, до якої із зазначених категорій віднесено його контрагента-продавця, і лише після цього можливо визначити кінцеві часові межі реєстрації податкових накладних.

Судом встановлено, що відповідачем в акті перевірки не досліджувалось питання наявності чи відсутності у контрагента позивача - ТОВ «БНК-Україна» можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки.

Якщо така можливість взагалі відсутня, то строк реєстрації податкових накладних не настав, оскільки закінчується протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Також, акт перевірки не містить відомостей про притягнення вказаного контрагента до відповідальності за відсутність чи несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

При цьому, в акті перевірки здійснено виключно посилання на загальні норми ПК України, які дають право платнику податку на відображення у складі податкової декларації податкового кредиту за податковими накладними, які зареєстровані в Реєстрі, без урахування наведених положень, які встановлюють особливості правового регулювання даного питання на період воєнного стану.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач, який у податковій декларації з ПДВ за лютий 2022 року відобразив суму податкового кредиту, не повинен нести відповідальність за дотримання податкової дисципліни своїм контрагентом - ТОВ «БНК-Україна». Позивач вважається таким, що правомірно використав своє право на податковий кредит до встановлення наявності чи відсутності у контрагента позивача - ТОВ «БНК-Україна» можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки.

Крім того, право на подання документів для підтвердження можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки встановлене Порядком № 225 до 30.09.2022, тоді як акт перевірки складено 20.09.2022, тобто до закінчення встановленого строку, який надано для ТОВ «БНК-Україна».

Разом з тим, ч. 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивач на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за лютий 2022 року від контрагента постачальника надав первинні документи, а саме: копії: Договору поставки товару № 418-ДТ-20/Д від 15.12.2020, укладений між ТОВ «БНК-Україна» та ТОВ «ТД «КАРГЕС», Додаткової угоди № 14 від 26.01.2022 до Договору поставки товару № 418-ДТ-20/Д від 15.12.2020, платіжного доручення № 7893 від 16.02.2022, декларації на товари, паспорту якості № 269 від 18.02.2022, дорожньої відомості № 23328270, видаткової накладної № 2208 від 23.02.2022.

Отже, позивач надав документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, а тому доведено факт виконання умов договорів поставки, що надає йому право на формування податкового кредиту відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року № 2260-IX.

Враховуючи положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", позивач правомірно сформував податковий кредит на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

У підсумку, з урахування зазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 24810,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №277660411 від 24.10.2022 Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАРГЕС" (код ЄДРПОУ: 33744863) судовий збір у розмірі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн 00 коп, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.