Постанова

від 20.08.2024 по справі 320/4331/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4331/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., за участі представника позивача Калюжної Н.В., представника відповідача Хоменка І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КАРГЕС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

23.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАРГЕС" (наділ ТОВ "Торговий дім "КАРГЕС") звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №277660411 від 24.10.2022, яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до суми податку на додану вартість, на суму 2326882,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач надав документи на спростування висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у декларації за лютий 2022 року у розмірі 2326882,00 грн.

Крім того, позивач вважає, що спірне рішення є також протиправним, оскільки для контрагента не пройшов кінцевий строк для реєстрації податкової накладної, оскільки відповідно до чинного законодавства такий строк спливає протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, який в державі досі триває.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції послався на практику Верховного суду та вказав на обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірне рішення є правомірним через те, що перевіряючи керувались нормами Податкового кодексу України.

Апелянт наголосив, що акт камеральної перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення складені до набрання чинності норм Закону України 2836-ІХ від 13.12.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України». Окрім того, відповідач вказує, що на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, превалюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України. Тому, норма п. 52-1 підрозділу 10 р. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій вказано на правильність висновків суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини, встановлені судом.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що TOB «ТД «КАРГЕС» (код ЄДРПОУ 33744863) зареєстроване юридичною особою 08.09.2005, номер запису: 10701020000012214 за адресою: 01004, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 20-Б, офіс 21, з 12.09.2015 є платником ПДВ за індивідуальним податковим номером 337448626557 відповідно до витягу № 1526554505843 від 17.12.2015 з реєстру платників податку на додану вартість та платником акцизного податку.

ТОВ «ТД «КАРГЕС» має діючу ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі серія АЖ №078706, реєстраційний № 990614201900601, дата реєстрації 01.07.2019, термін дії з 01.07.2019 по 01.07.2024.

Основним кодом виду економічної діяльності позивача є «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами» (КВЕД 46.71).

Головне управління ДПС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст.75, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» та в порядку п. 76.3 ст.76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість поданої ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КАРГЕС» декларації з ПДВ за лютий 2022 року від 18.03.2022 №9042755891 (далі - декларація з ПДВ).

Перевіркою встановлено порушення п.187.1, ст.187, п. 198.6 ст.198 Кодексу, що призвело до завищення у декларації з ПДВ за лютий 2022 року суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 2326882 грн.

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки від 20.09.2022 №26309/Ж5/26-15-04-11-03/33744863.

У подальшому, Головним Управлінням ДПС у м. Києві відповідно до вимог п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 201.10 ст. 201, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» та п. 187.1 ст. 187, п.198.6 ст. 198 Кодексу, на підставі акту камеральної перевірки №26309/Ж5/26- 15-04-11-03/33744863 від 20.09.2022 винесено податкове повідомлення-рішення від 24.10.2022 № 277660411 на загальну суму зменшення від`ємного значення, що зараховується до скла податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 2326882,00 грн.

Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 201 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністративного податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ (далі - Закон № 2260-ІХ) до п. 69.1 ст. 69 розділу ХХ ПК України внесені зміни.

Згідно з п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції Закону № 2260-ІХ) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Абзацом 3 пункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022.

Відповідно до п. 32-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції Закону № 2260-ІХ), тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, платники податку - продавці товару, поділяються на три категорії: які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки; у яких відновилась можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки; в яких відсутня можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки.

У залежності від того, до якої категорії віднесено платника податку, ПК України встановлює їм можливість, без притягнення до відповідальності, виконати свій обов`язок по реєстрації податкових накладних: до 15.07.2022 - які мають можливість; протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей - в яких відновилась можливість; протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні - в яких відсутня можливість.

Відповідно до абз. 8 п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції Закону № 2260-ІХ) порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому, 06.09.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 за № 225, «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (далі - Порядок № 225).

Зазначений Порядок визначає процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у т. ч. звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

З метою підтвердження можливості чи неможливості виконання податкового обов`язку платникам податків передбачено подання до 30 вересня 2022 року заяви та підтверджуючих документів.

Разом з тим, ч. 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Висновки суду в межах доводів апеляційної скарги.

Отже, зі системного аналізу вищевказаних норм можна зробити висновок, що право платника податку - покупця товарів на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, за відсутності зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних, поставлено в залежність від того, до якої із зазначених категорій віднесено його контрагента-продавця, і лише після цього можливо визначити кінцеві часові межі реєстрації податкових накладних.

З матеріалів справи, зокрема з акту перевірки вбачається, що відповідачем в акті перевірки не досліджувалось питання наявності чи відсутності у контрагента позивача - ТОВ «БНК-Україна» можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки, тобто можливо у контрагента взагалі відсутня можливість реєстрації податкових накладних, тому й строк реєстрації податкових накладних не можна вважати, що настав.

Такий висновок зробив суд першої інстанції, який суд апеляційної інстанції вважає правильним.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до контролюючого органу необхідні документи з поясненнями та копіями документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту.

Судом було досліджено надані первинні документи, а саме: копії: Договору поставки товару № 418-ДТ-20/Д від 15.12.2020, укладений між ТОВ «БНК-Україна» та ТОВ «ТД «КАРГЕС», Додаткової угоди № 14 від 26.01.2022 до Договору поставки товару № 418-ДТ-20/Д від 15.12.2020, платіжного доручення № 7893 від 16.02.2022, декларації на товари, паспорту якості № 269 від 18.02.2022, дорожньої відомості № 23328270, видаткової накладної № 2208 від 23.02.2022.

Отже, з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність спірного рішення, оскільки позивач, який у податковій декларації з ПДВ за лютий 2022 року відобразив суму податкового кредиту, не повинен нести відповідальність за дотримання його контрагентом - ТОВ «БНК-Україна» податкової дисципліни, а надані позивачем документи спростовують висновки відповідача про необґрунтованість формування податкового кредиту.

Вказані висновки апелянт не спростував, як то передбачено положеннями статті 77 КАС України.

Отже, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

При цьому позивачем доведено належними та допустимими доказами протиправність спірного рішення відповідача.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Повний текст виготовлено 26.08.2024.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 3100, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КАРГЕС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк