Рішення

від 21.02.2024 по справі 380/20129/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 рокусправа № 380/20129/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желік О.М., розглянувши без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

в с т а н о в и в:

приватне підприємство «АРТ ПОРТАЛ» звернулось до суду з позовом до Львівської митниці в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/900431/1 від 05.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001889.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.12.2022 між ПП «АРТ ПОРТАЛ» (Україна) (надалі - покупець) та Ningbo Weishan Duo Bao Building Material Co.Ltd. (Китай) (надалі - продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №S1/2022 відповідно до якого продавець продає, а покупець купує будівельні та оздоблювальні матеріали, інструмент та обладнання, інші товари зазначені у рахунках фактурах (надалі товар). Згідно з умовами цього Контракту продавець продає товар за умовами ІНКОТЕРМС-2020 FCA, EXW, FOB, CIF (місце зазначається в рахунку-фактурі на кожну партію товару) (п.п. 3.1 п.3 Контракту). Згідно рахунку-фактури (інвойсу) № DB23WS014 від 24.03.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 24547,50 дол. США. Страхування вантажу не проводилось. Декларантом з метою оформлення вказаного товару 02.06.2023 подано до Львівської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер: №23UA209170043298U3, в якій вартість ввезеного товару визначено за основним методом (за ціною договору) та відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Для підтвердження митної вартості Товару за МД № 23UA209170043298U3 декларантом було подано всі необхідні товаросупровідні документи у відповідності до переліку та умов, визначених ч.2 ст.53 МКУ. За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою подати додаткові документів. Проте вказана вимога митного органа була необгрунтованою та місила перелік докуентів, які вже подавались. Незважаючи на неправомірність вимоги Декларант на вимогу надав витребувані документи та просив відповідно до ст. 255 ч. 2 п. 6 МКУ невідкладно прийняти рішення про визнання заявленої ним митної вартості товару за ціною договору. 05.06.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900431/1. Для випуску товару у вільний обіг декларантом було оформлено нову митну декларацію № 23UA209170044079U2 від 06.06.2023 та сплачено усі необхідні митні платежі з врахуванням скоригованих митних вартостей товару. Позивач вказує, що Відповідач не навів доводів, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відсутні будь-які конкретні обставини, які б однозначно стверджували про наявність сумнівів, причин неможливості визначення заявленої ним митної вартості Товару за МД №23UA209170043298U3. Митний орган не вказав, в чому саме полягає неможливість перевірки заявленої позивачем митної вартості товарів. Позивач обґрунтовує протиправність рішень про коригування митної вартості тим, що 02.06.2023 декларантом під час митного оформлення товару для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, згідно пенреліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 МК України. В свою чергу, ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові та просив відповідно до ст. 255 ч. 2 підпункту 6 МКУ визнати заявлену ним митну вартість товару за ціною договору, так як ним виконано вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ, за умови виконання яких митна вартість може бути визнана митним органом, що викладено в листі декларанта на вимогу від 05.06.2023.

Однак митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості. Вважає, що Львівською митницею не наведено причини неможливості проведення митного оформлення за заявленою позивачем митною вартістю товарів, тому такі скориговані вартості не можуть братися судом до уваги при вирішенні справи по суті. Стверджує, що всі надані до митного оформлення документи у сукупності дають можливість однозначно дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом. Позивач вважає, що відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості правильність розрахунку здійсненого декларантом, упевниись в достовірності та точності заяв, документів поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МКУ, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обгрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. Не зазначення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані Позивачем для митного оформлення товару разом з митною декларацією та додатковою митною декларацією є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити, рішення про коригування митної вартості товару від №UA209000/2023/900431/1 від 05.06.2023 та відповідно картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001889 скасувати.

Ухвалою судді від 31.08.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач позов не визнав, у направленому на адресу суду відзиві на позовну заяву вказує на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією № МД № 23UA209170043298U3 опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: відповідно до відомостей онлайн ресурсу "карти Гугл" найкоротші відстані між населеними пунктами складають: Гданськ Хребенне 661 км, Рава - Руська Городок Миколаїв 129 км. Заявлені витрати (згідно з рахунком на транспортне перевезення від 31.05.2023 № СФ-0000051) на відтинку Гданськ Хребенне (міжнародне автоперевезенні за межами державного кордону України) складають - 64812,33 грн, Рава-Руська Городок Миколаїв (міжнародне автоперевезення по території України) 21604,11 грн. Тобто, за кордоном маршрут перевезення майже в 5 разів довший, ніж після кордону, проте витрати на перевезення всього тільки в 3 рази перевищують витрати за кордоном, в порівнянні з витратами після кордону. Отже, митниця вважає що витрати на перевезення вантажу непропорційно розподілені відповідно до кілометражу відповідних ділянок.

В заявці №1 від 24.05.2023 на організацію транспортування і експедирування вантажу зазначена послуга «сканування контейнера в порту Гданськ та оформлення Т1» вартість 6944,72 грн. Проте, в рахунках на оплату транспортних послуг така послуга ніде не зазначена, і не включена до транспортних витрат за межами території України. Виходячи з вище викладеного декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості товарів в частині транспортних витрат чим порушено вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Згідно з п.2 Контракту від 05.12.2022 №S1/2022 передбачено наявність замовлення. Замовлення до митного оформлення не надавалось. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Декларантом на вимогу надіслано: рахунки на перевезення, договори на перевезення, висновок експерта, калькуляція ціни, прайс лист, експортна декларація. В рахунку-фактурі на оплату транспортних послуг від 31.05.2023 № СФ0000017 зазначений договір від 01.06.2017 №1-0106/17, проте був надісланий інший договір від 01.04.2016 №0104/16. Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100430/2023/472112 від 03.04.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Зазначає, що документи, які були подані до митного оформлення, містили розбіжності та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості та що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Також, зазначаєю що обов`язком декларанта є надавати відомості, які повинні базуватися на підтверджених докуменално об`єктивних даних та піддаватися обчисленню. Вказує, що позивач не надав витребуваних документів. Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів не підлягають скасуванню. Тому просить суд відмовити в задоволення позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що відповідач обмежився цитуванням норм законодавства України при цьому не наводить жодних обгрунтованих аргументів щодо неповноти та/або недостовірності даних в поданих до митного оформлення документах, не вказує які саме складові митної вартості на їхню думку не підтверджено, адже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими. Зазначає, що декларантом подано митниці достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої ним за першим методом, та заявлена митна вартість за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України. Вказує, що відповідачем не надано обгрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень в графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів на числові значення митної вартості товару та її розрахунок. Позивач стверджує, що ним було надано весь пакет документів згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 МК України, на підставі яких можна було підтвердити задекларовану митну вартість за основним методом. Більше того, Позивачем було надано й додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість. Вказує, що відповідачем не доведено підстав у посадових осіб митниці витребувати документи, оскільки сумніви митниці є необґрунтованими. Зазначив, що дослідивши надану відповідачем митну декларацію, яка слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості товару було знайдено безліч розбіжностей, зокрема відмінність щодо характеру угоди (контракту), умовах поставки, що товар позивачем був придбаний на пряму у виробника, згідно декларації використаної як джерело товар придбано через посередника. Позивач вважає, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, не доказано правомірності прийнятого ним рішення, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ПП «АРТ ПОРТАЛ» (Україна) (надалі - «Покупець») та Ningbo Weishan Duo Bao Building Material Co.Ltd. (Китай) (надалі - «Продавець») 05.12.2022 уклали зовнішньоекономічний Контракт №S1/2022 відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує будівельні та оздоблювальні матеріали, інструмент та обладнання, інші товари зазначені у рахунках фактурах (надалі Товар). Згідно з умовами цього Контракту Продавець продає Товар згідно з умовами ІНКОТЕРМС-2020 FCA,EXW,FOB,CIF (місце зазначається в рахунку-фактурі на кожну партію Товару) (п.п. 3.1 п.3 Контракту). Згідно рахунка-фактури (інвойсу) № DB23WS014 від 24.03.2023 Покупець придбав у Продавця Товар, загальною вартістю 24547,50 дол. США. Страхування вантажу не проводилось.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 02.06.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170043298U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: Товар: «Сітка із скловолокна прозора тканина (механічно зв`язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною, у рулонах завширшки 100см: Сітка жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 160гр/м2., 49100 м2, з трьома червоними лініями та логотипом «ARMMAX». Сітка жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 160гр/м2., 60000 м2, з трьома червоними лініями. Застосовується для армування поверхонь під час штукатурних робіт в будівництві за заявленою митною вартістю 1,6142 доларів США/кг.

Одночасно, декларантом, до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170043298U3 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, а саме: декларація митної вартості; пакувальний лист б/н від 24.03.2023; рахунок проформа №DB23WS014 від 02.03.2023; рахунок-фактура (інвойс) №DB23WS014 від 24.03.2023; мастерконосамент EGLV143353724948; коносамент ZJSM23040179В від 13.04.2023; CMR (автотранспортна накладна) №1760 від 29.05.2023; товаросупровідний документ Т1 (декларація) №MRN23PL322080NS5X2DV5 від 24.05.2023; сертифікат про походження товару №23С3302В7089/00011 від 03.04.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 02.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №9 від 09.05.2023; рахунок-фактура №СФ-0000040 від 10.05.2023; рахунок-фактура №СФ-0000043 від 11.05.2023; рахунок-фактура №СФ-0000051 від 31.05.2023; рахунок-фактура №LS-4487538 від 31.05.2023; довідка калькуляція транспортних витрат №1-31/05/23 від 31.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) №S1/2022 від 05.12.2022; договір транспортного експедирування №30/11-2020 від 30.11.2020 та додаткова угода №1 до Договору; договір №2725 про транспортно-експедиторське обслуговування від 24.05.2023; заявка №7 від 11.04.2023; заявка №1 від 24.05.2023; лист повідомлення про відсутність страхування 31-1/06-23 від 01.06.20213; видаткові накладні в підтвердження реалізації за цим контрактом ідентичного товару №56 від 21.04.2023, №55 від 21.04.2023 та №53 від 20.04.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи. Декларант додав документи, зокрема: рахунок №0000000558 від 11.05.2023; рахунок №0000000680 від 31.05.2023; рахунок Zhejiang Simon International Ljgistics №ТР230303; рахунокфактура №0000017 від 31.05.2023, які підтверджують вартість перевезення вантажу посередниками та Договір транспортного експедирування №200521 від 20.05.202; Договір №392-07 про надання послуг по організації морських перевезень внутрішньоторгових і транзитних вантажів від 18.10.2016; Договір No.0104/16 від 01.04.2016; платіжні інструкції №20 від 11.05.2023 та №21 від 12.05.2023 в підтвердження оплати виставлених рахунків Експедитором; прайс лист б/н від 27.02.2023; розрахунок ціни (калькуляція) від виробника б/н від 24.03.2023; експортна декларація країни відправлення №310120230518990975 від 01.04.2023; висновок експерта про вартісні характеристики товару №23/1/260 від 02.06.2023, додатки до цього висновку та лист звернення щодо прийняття рішення про підтвердження митної вартості у зв`язку з поданням всіх необхідних декларантом документів для визначення складової митної вартості товару.

Як наслідок, за результатами розгляду Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900431/1 від 05.06.2023. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/001889. З метою випущення товару у вільний обіг 06.06.2023 декларант подав митну декларацію № 23UA209170044079U2, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900431/1 від 05.06.2023 було зазначено:

- відповідно до відомостей онлайн ресурсу "карти Гугл" найкоротші відстані між населеними пунктами складають: Гданськ Хребенне 661 км, Рава- Руська Городок Миколаїв 129 км. Заявлені витрати (згідно з рахунком на транспортне перевезення від 31.05.2023 № СФ-0000051) на відтинку Гданськ Хребенне (міжнародне автоперевезенні за межами державного кордону України) складають - 64812,33 грн, Рава-Руська Городок Миколаїв (міжнародне автоперевезення по території України) 21604.11 грн. Тобто, за кордоном маршрут перевезення майже в 5 разів довший, ніж після кордону, проте витрати на перевезення всього тільки в 3 рази перевищують витрати за кордоном, в порівнянні з витратами після кордону. Отже, митниця вважає що витрати на перевезення вантажу непропорційно розподілені відповідно до кілометражу відповідних ділянок.

- в заявці №1 від 24.05.2023 на організацію транспортування і експедирування вантажу зазначена послуга «сканування контейнера в порту Гданськ та оформлення Т1» вартість 6944.72 грн. Проте, в рахунках на оплату транспортних послуг така послуга ніде не зазначена, і не включена до транспортних витрат за межами території України. Виходячи з вище викладеного декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості товарів в частині транспортних витрат чим порушено вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

- згідно з п.2 Контракту від 05.12.2022 №S1/2022 передбачено наявність замовлення. Замовлення до митного оформлення не надавалось. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

- в рахунку-фактурі на оплату транспортних послуг від 31.05.2023 №СФ0000017 зазначений договір від 01.06.2017 №1-0106/17, проте був надісланий інший договір від 01.04.2016 №0104/16.

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів, ПП «АРТ ПОРТАЛ» звернулося з позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст.246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст.248 МК України).

Згідно ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами ст.49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У ч.5 ст.53 міститься положення, відповідно до якого забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст.55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.ч.4, 5 ст.55 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст.57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст.57 МК України).

Згідно ч.ч.1, 2, та 4 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до ч.7 ст.55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У п.2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів» (постанова від 18.12.2018 року у справі №821/110/18);

- «… витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України […]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації» (постанова від 17.07.2019 року у справі №809/872/17, постанова від 14.08.2018 у справі №821/1617/17, постанова від 12.11.2021 у справі №804/2256/16, постанова від 17.11.2021 у справі №480/3558/19);

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів» (постанова від 05.03.2019 року у справі №815/143/174);

- «… в силу ч.2 ст.55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства» (постанова від 21.12.2018 року у справі №815/1670/17). У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішень про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд виходить з наступного.

Так, системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст.53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст.53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Суд відзначає, що наявність певних формальних недоліків супроводжуючих документів не може вважатися обставиною, яка впливає на корегування митної вартості товару.

Як встановив суд, позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору, яка зазначена в рахунку-інвойсі № DB23WS014 від 24.03.2023 на суму 24547,50 доларів США та врахував умови поставки FOB NINGBO CHINA.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач надав митному органу разом з митною декларацією документи, згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч.2 ст.53 МК України, а саме: декларацію митної вартості; пакувальний лист б/н від 24.03.2023; рахунок проформа №DB23WS014 від 02.03.2023; рахунок-фактура (інвойс) №DB23WS014 від 24.03.2023; мастерконосамент EGLV143353724948; коносамент ZJSM23040179В від 13.04.2023; CMR (автотранспортна накладна) №1760 від 29.05.2023; товаросупровідний документ Т1 (декларація) №MRN23PL322080NS5X2DV5 від 24.05.2023; сертифікат про походження товару №23С3302В7089/00011 від 03.04.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 02.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №9 від 09.05.2023; рахунок-фактура №СФ-0000040 від 10.05.2023; рахунок-фактура №СФ-0000043 від 11.05.2023; рахунок-фактура №СФ-0000051 від 31.05.2023; рахунок-фактура №LS-4487538 від 31.05.2023; довідка калькуляція транспортних витрат №1-31/05/23 від 31.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) №S1/2022 від 05.12.2022; договір транспортного експедирування №30/11-2020 від 30.11.2020 та додаткова угода №1 до Договору; договір №2725 про транспортно-експедиторське обслуговування від 24.05.2023; заявка №7 від 11.04.2023; заявка №1 від 24.05.2023; лист повідомлення про відсутність страхування 31-1/06-23 від 01.06.20213; видаткові накладні в підтвердження реалізації за цим контрактом ідентичного товару №56 від 21.04.2023, №55 від 21.04.2023 та №53 від 20.04.2023, а також додав рахунок №0000000558 від 11.05.2023; рахунок №0000000680 від 31.05.2023; рахунок Zhejiang Simon International Ljgistics №ТР230303; рахунокфактура №0000017 від 31.05.2023, які підтверджують вартість перевезення вантажу посередниками та Договір транспортного експедирування №200521 від 20.05.202; Договір №392-07 про надання послуг по організації морських перевезень внутрішньоторгових і транзитних вантажів від 18.10.2016; Договір No.0104/16 від 01.04.2016; платіжні інструкції №20 від 11.05.2023 та №21 від 12.05.2023 в підтвердження оплати виставлених рахунків Експедитором; прайс лист б/н від 27.02.2023; розрахунок ціни (калькуляція) від виробника б/н від 24.03.2023; експортна декларація країни відправлення №310120230518990975 від 01.04.2023; висновок експерта про вартісні характеристики товару №23/1/260 від 02.06.2023 з додатками.

Аналіз наведених вище документів дає підстави зробити висновок про те, що позивач до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Відтак доводи відповідача в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів про відсутність у позивача документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу визначення митної вартості є безпідставними.

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також що митним органом встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Щодо посилань відповідача на те, що відповідно до відомостей онлайн ресурсу "карти Гугл" найкоротші відстані між населеними пунктами складають: Гданськ Хребенне 661 км, Рава- Руська Городок Миколаїв 129 км. Заявлені витрати (згідно з рахунком на транспортне перевезення від 31.05.2023 № СФ-0000051) на відтинку Гданськ Хребенне (міжнародне автоперевезенні за межами державного кордону України) складають - 64812,33 грн, Рава-Руська Городок Миколаїв (міжнародне автоперевезення по території України) 21604.11 грн. Тобто, за кордоном маршрут перевезення майже в 5 разів довший, ніж після кордону, проте витрати на перевезення всього тільки в 3 рази перевищують витрати за кордоном, в порівнянні з витратами після кордону.

Суд враховує, що між ПП «Арт Портал» (Клієнт) та ТзОВ «Трансплюс» (Експедитор) було укладено Договір №30/11-2020 транспортного експедирування від 30.11.2023 за яким Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в тому числі мито-брокерських послуг (п.п. 1.1 п.1 Договору). Послуги Експедитора, а також, витати, затрати та інші платежі, а також їх вартість і узгодження встановлено п.п.3.1. 3.2 ,3.3 п. 3 цього Договору.

Судом встановлено, що Експедитором ТОВ «Трансплюс» за надані послуги було виставлено рахунок №СФ-0000051 від 31.05.2023 на суму 86416,44 грн., який включав: вартість за міжнародні транспортні перевезення за маршрутом Gdansk (Польща) Рава-Руська, Львівська обл. (Україна), контейнер TCLU8891760 на суму 64812,33 грн.; міжнародні трансортні перевезення за маршрутом Рава-Руська, Львівська обл. Пустомитівський район, с.Миколаїв (Україна) контейнер TCLU8891760 на суму 21604,11 грн.; штрафна санкція за наднормативне використання контейнерного обладнання контейнер TCLU8891760 на суму 2060,0 грн. Надані послуги оплачено позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією №26 від 06.06.2023. Вказані витрати підтверджуються і довідкою-розрахунком транспортних витрат №1-31/05/23 від 31.05.2023. Експедитором для виконання послуг були залучені посередники, зокрема, щодо перевезення автомобілем ФОП ОСОБА_1 . (Договір від 01.04.16 №0104/16, рахунок №СФ-0000017 від 31.05.2023).

Суд погоджується з твердженням, що позивач не здійснював перевезення вантажу самостійно, оплатив по факту виставлений Експедитором рахунок та немає відношення до господарської діяльності Експедитора, а відповідно безпосередньо не впливав на сам розрахунок послуг, наданих Експедитором, а оплатив його на виконання умов Договору.

Поряд з тим, Верховний суд у постанові від 20.02.2018 у справі 803/1366/16 вказав на те, що оскільки позивач самостійно перевезення товару не здійснював, оплатив по факту виставлений перевізником рахунок та немає відношення до господарської діяльності перевізника, суд не бере до уваги твердження відповідача про можливе заниження транспортних витрат до кордону України і як наслідок заниження ціни товару.

Визначення митна вартість в розумінні положень МКУ включає в себе ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст. 58 МКУ.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у ст. 58 МКУ (ч. 11 ст. 58).

Судом взято до уваги, що витрати позивача на перевезення здійснені відповідно до умов Договору №30/11-2020 транспортного експедирування від 30.11.2020, підтверджуються рахунком Експедитора №СФ-0000051 від 31.05.2023, довідкою - розрахунком транспортних витрат №1-31/05/23 від 31.05.2023 та рахунком від посередника №СФ-0000017 від 31.05.2023 та відповідно на підставі цих документів здійснено розрахунок митної вартості товарів в частині витрат на перевезення.

Суд криично оцінює твердження відповідача про невірно проведений розрахунок митної вартості в частині транспортних витрат та порушення ч. 21 ст. 58 МКУ, оскільки, позивач надав контролюючому органу докази на підтвердження суми та розрахунку транспортних витрат, як вже встановлено судом. Відповідно відсутній вплив, визначених митницею недоліків, на можливість визначення/обрахунку митної вартості товарів.

Щодо посилань відповідача на те, що в заявці №1 від 24.05.2023 на організацію транспортування і експедирування вантажу зазначена послуга «сканування контейнера в порту Гданськ та оформлення Т1» вартість 6944,72 грн. Проте, в рахунках на оплату транспортних послуг така послуга ніде не зазначена, і не включена до транспортних витрат за межами території України, суд враховує, що вказана послуга відображена в рахунку №LS-4487538 від 31.05.2023 та врахована при включенні до складової митної вартості товару декларантом, а твердження митного органу, що така послуга ніде не зазначена не відповідає дійсності та є хибним.

Судом встановлено, що між ТОВ «Ламан Шипінг» (Експедитор) та ПП «Арт Портал» (Клієнт) укладено Договір 2725 про транспортно-експедиторське обслуговування від 24.05.2023. Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 даного Договору Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язався організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське бслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги Клієнту за згодою Cтopiн. Умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг Експедитора, а також інші умови пов`язані з виконанням цього договору, встановлюються за угодою Сторін (п.п. 1.2 п. 1 Договору). Відповідно до п.п. 1.3 п. 1 даного Договору Клієнт надає Експедитору заявку в якій міститься інформація, зокрема, щодо організації ТЕО.

На підставі укладеного Договору №2725 від 24.05.2023 була сформована Заявка №1 від 24.05.2023 щодо організації експедирування вантажу у вигляді послуги «сканування контейнера в порту Гданськ та оформлення Т1» на суму 6944,72 грн., включаючи ПДВ.

Експедитором виставлено позивачу рахунок №LS-4487538 від 31.05.2023 на таку ж суму 6944,72 грн. за свої послуги і як підстава в цьому рахунку зазначено Договір №2725 від 24.05.2023.

Суд також враховує, що позивачем для здійснення транспортно-експедиторських послуг укладено дві окремі угоди про транспортно-екпедиторське обслуговування з ТзОВ «Трансплюс» щодо перевезення вантажу (включає: морський фрахт, автоперевезення за межами території України так і на території України, навантажувально-розвантажувальні роботи) та з ТОВ «Ламан Шипінг» щодо організації експедирування вантажу у вигляді послуги «сканування контейнера в порту Гданськ та оформлення Т1».

Суд висновує, що усі витрати за вказані послуги додано до складової митної вартості товару, підтверджуються документально та піддаються логічному обчисленню.

Щодо посилань відповідача на те, що згідно з п.2 Контракту від 05.12.2022 №S1/2022 передбачено наявність замовлення. Замовлення до митного оформлення не надавалось, суд враховує, що замовлення - це лише попередній документ для Сторін, який містить інформацію лише про орієнтовану кількість товару, виходячи умов п. 2 Контракту.

Орієнтована кількість товару вказана в рахунку-проформі № DB23WS014 від 02.03.2023, а остаточна кількість товару, яка була придбана позивачем вказана в інвойсі № DB23WS014 від 24.03.2023.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість є рахунок фактура (інвойс) або рахунок-проформа ( якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Водночас, відповідно до інформації, що міститься в картці відмови в прийнятті митної декларації № UA209170/2023/001889, серед поданих декларантом та опрацьованих митним органом документів міститься зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №S1/2022 від 05.12.2022 і рахунок-фактура (інвойс) №DB23WS014 від 24.03.2023, які підтверджують митну вартість товару.

Крім цього, декларантом надано документи, згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч. 2-4 ст. 53 МКУ, які в своїй сукупності підтверджують кількість (контракт №S1/2022 від 05.12.2022, рахунок-фактура (інвойс) №DB23WS014 від 24.03.2023, якість (сертифікат про походження товару від виробника№23С3302В7089/00011), ціну імпортованої Позивачем партії товару (прайс лист від 27.02.2023, розрахунок калькуляція ціни виробника від 24.03.2023, рахунок-фактура (інвойс) №DB23WS014 від 24.03.2023).

Таким чином, за приписами ст. 53 МК України, замовлення не є обов`язковим супроводжувальним документом для перевезення товару та жодним чином не впливає на розмір визначення складової митної вартості товару.

Враховуючи наведене, ненадання до митного органу замовлення, самостійно не може бути підставою для висновку про відсутність належних, відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Щодо посилань відповідача на те, що в рахунку-фактурі на оплату транспортних послуг від 31.05.2023 №СФ0000017 зазначений договір від 01.06.2017 №1-0106/17, проте був надісланий інший договір від 01.04.2016 №0104/16, суд до уваги не бере, адже, вказана обставина поряд з іншими доказами ніяким чином не вплинула на підтвердження заявленої складових митної вартості товару.

Суд враховує, що на виконання вимог ч. 2 ст. 53 МКУ, декларантом надано всі вищенаведені необхідні документи для підтвердження складової митної вартості товару, яка ним заявлена та відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ додатково було надано, зокрема, документи щодо транспортно-експедиційних послуг посередниками. Серед таких документів, було додано і рахунок від 31.05.2023 №СФ-0000017 в якому Експедитор помилково, в силу технічних причин зробив описку, зазначивши інший номер та дату договору, відповідно договір за таким номером та датою до митного органу не надавався.

Судом встановлено, що рахунок від 31.05.2023 №СФ-0000017 містить реквізити Постачальника ФОП ОСОБА_2 та Замовника ТзОВ «Трансплюс», в підтвердження вказаних посередницьких взаємовідносин до митного органу додано Договір від 01.04.16 №0104/16. В рахунку від 31.05.2023 №СФ-0000017, де зазначена назва послуг вказано контейнер TCLU8891760, що безперечно відноситься до партії товару, яка була заявлена до митного оформлення. В транспортному документі CMR №1760 відображено, що перевезення здійснював саме ФОП ОСОБА_2 (гр.16 CMR) та зазначено контейнер НОМЕР_1 ( гр. 7 CMR) та інші дані необхідні для ідентифікації партії товару та Сторін взаємогосподарських відносин.

Слід зазначити, що декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару в частині транспортування, зокрема, але не виключно, надано Договір №30/11-2020 транспортного експедирування від 30.11.2020 між ТзОВ «Трансплюс» (Експедитором) та ПП «Арт Портал» (Клієнтом). Експедитором відповідно до цього Договору за надані послуги було виставлено рахунки, зокрема, і за послуги за міжнародні транспортні перевезення за маршрутом Gdansk (Польща) Рава-Руська, львівська обл. (Україна), контейнер TCLU8891760 на суму 64812.33 грн. та міжнародні транспортні перевезення за маршрутом Рава-Руська, Львівська обл. Пустомитівський район, с.Миколаїв (Україна) контейнер TCLU8891760 на суму 21604,11 грн., що відображено в рахунку №СФ-0000051 від 31.05.2023 та сплачено Позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №26 від 06.06.2023.

Суд бере до уваги вказане платіжне доручення, оскільки сплата по ньому була здійснена вже після винесеного рішення про коригування митної вартості.

Судом встановлено, що вищенаведені послуги на такі ж суми відображено між посередниками, які здійснювали ці послуги і в рахунку від 31.05.2023 №СФ-0000017. Вказані витрати підтверджуються і довідкою - розрахунком транспортних витрат №1-31/05/23 від 31.05.2023.

Суд, також, бере до уваги лист від 08.06.2023 ТОВ «Трансплюс» в якому Експедитор надав пояснення, що в рахунку №СФ-0000017 від 31.05.2023 на суму 86416,44 грн., який йому виставлено ФОП ОСОБА_2 в силу технічних причин зробив описку, зазначивши невірний номер та дату договору, відповідно такий не надавався.

Суд погоджується, що надані декларантом Договір№30/11-2020 транспортного експедирування від 30.11.2020, рахунок №СФ-0000051 від 31.05.2023, довідка - розрахунок транспортних витрат №1-31/05/23 від 31.05.2023, Договір від 01.04.16 №0104/16, рахунок від 31.05.2023 №СФ-0000017 підтверджують складову митної вартості товару, зокрема, в частині витрат на перевезення вантажу автомобілем за межами України та на її території, а в сукупності з іншими доданими документами підтверджують заявлену митну вартість товару декларантом за основним методом (ціною договору).

Стосовно тверджень митного органу про те, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, то такі, на думку суду, є безпідставними, адже позивач надав Митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, натомість відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд вважає, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень п.2 ч.6 ст.54, ч.2 ст.256 МК України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Крім того, варто також зауважити, що своїм повідомленням митний орган витребував у позивача навіть ті документи, які вже були подані ним до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару (зовнішньоекономічний договір (контрак) та додатки до нього, рахунок-фактуру (інвойс), банківські платіжні документи, транспорті (перевізні) документи).

Стосовно доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Адже, декларація, яка використана як джерело для коригування митної вартості для ознайомлення декларанту не надавалась, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 року у справі №809/257/17.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів 2б (ст. 60 МКУ), суд враховує таке.

Письмове рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900431/1 від 05.06.2023 застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та визначення митної вартості імпортованого Товару обґрунтовано митним органом з посиланням на митну декларацію МД №UA100430/2023/472112 від 03.04.2023. Суд враховує, що що декларація, яка вказана як джерело інформації для прийняття рішень для коригування митної вартості товарів містить розбіжності, зокрема, в декларації на підставі якої здійснено коригування митної вартості чітко видно, що купівля партії товару відбувалась від посередника, що в ній зазначена зовсім інша торгівельна країна, що партія товару поставлялась на зовсім інших умовах поставки товару, що дає підстави вважати, що відповідачем безпідставно з усієї наявної митної бази було обрано саме ту декларацію у якій рівень митної вартості є найвищим.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що в даному випадку контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07.02.2023 року у справі №815/6775/17, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення. Натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З урахуванням зазначеного суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем при зверненні до суду із цим позовом судового збору в розмірі 4294,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900431/1 від 05 червня 2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/001889.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) на користь Приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» (код ЄДРПОУ 36738398) судовий збір у розмірі 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) гривень 40 (сорок) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Желік