Рішення

від 19.02.2024 по справі 520/36210/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 року № 520/36210/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватної виробничо-комерційній фірми «СТРОЙСНАБСЕРВИС» (провулок Троїцкий, буд. 8, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 31149006) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Харківській області з адміністративним позовом, у якому просить:

-визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 23.10.2023 № 0/33613/04-16.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ПВКФ «СТРОЙСНАБСЕРВИС» отримано податкове повідомлення-рішення від 23.10.2023 №0/33613/04-16, яким відповідно до акту № 11191/20-40-04-16-03/31149006 від 24.04.2023 заснований штраф у розмірі 40 489,12 грн за порушення строку сплати суми узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість. Вважаючи вказане повідомлення-рішення від 23.10.2023 № 0/33613/04-16 протиправним звернувся до суду .

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Відповідач надав відзив на позов, у якому просить в задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачем жодним чином не спростовується протиправність дій, щодо несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань, вважає спірне податкове-повідомлення рішення правомірним та таким що винесено відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

ПВКФ «СТРОЙСНАБСЕРВИС» отримано податкове повідомлення-рішення від 23.10.2023 № 0/33613/04-16, яким відповідно до акту №11191/20-40-04-16-03/31149006 від 24.04.2023 застосований штраф у розмірі 40 489,12 грн за порушення строку сплати суми узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Застосовуючи до ПВКФ «СТРОЙСНАБСЕРВИС» контролюючий орган виходив з того, що позивачем подані податкові декларації та здійснено сплату узгодженого зобов`язання з ПДВ у такі строки:

- податкова декларація №9386644921 подана 17.12.2021, дата сплати 20.07.2022, кількість днів прострочення - 202;

- податкова декларація №9132112565 подана 19.07.2022, дата сплати 02.12.2022, кількість днів прострочення - 123;

- податкова декларація № 9273666945 подана 20.12.2022, дата сплати 02.03.2023, кількість днів прострочення - 62;

- податкова декларація № 9172581375 подана 08.12.2021, дата сплати 20.07.2022, кількість днів прострочення - 224;

- податкова декларація № 9386644921 подана 17.12.2021, дата сплати 01.08.2022р., кількість днів прострочення -214;

- податкова декларація №9132112565 подана 19.07.2022, дата сплати 02.11.2022, кількість днів прострочення -93;

- податкова декларація №9132112565 подана 19.07.2022, дата сплати 25.11.2022, кількість днів прострочення -116;

- податкова декларація №9132103437 подана 19.07.2022, дата сплати 02.11.2022, кількість днів прострочення -105;

- податкова декларація №9132091200 подана 19.07.2022, дата сплати 02.11.2022, кількість днів прострочення -105;

- податкова декларація №9132086598 подана 19.07.2022, дата сплати 25.11.2022, кількість днів прострочення -105;

- податкова декларація №9273666945 подана 20.12.2022, дата сплати 23.03.2023, кількість днів прострочення -83;

- податкова декларація №9247398409 подана 21.11.2022, дата сплати 02.03.2023, кількість днів прострочення -92.

Позивачем надані письмові докази, якими він спростовує твердження відповідача про вищезазначене прострочення сплати по певним деклараціям, а саме:

- податкова декларація №9386644921 подана 17.12.2021р. , задекларовано зобов`язання з ПДВ 21102,00грн. термін сплати 30.12.2021р., дата сплати 29.12.2021р. згідно платіжного доручення №1151 на суму 21102,00грн., кількість днів прострочення - 0;

- податкова декларація №9172581375 подана 08.12.2021р., задекларовано зобов`язання з ПДВ 37,00грн. термін сплати 30.12.2021р., дата сплати 08.12.2021р. згідно платіжного доручення №73 на суму 40,00грн., кількість днів прострочення - 0;

- податкова декларація №9132086598 подана 19.07.2022р. , задекларовано зобов`язання з ПДВ 54122,00грн. термін сплати 30.07.2022р., дата сплати 01.08.2022р. згідно платіжного доручення №220 на суму54122,00грн., кількість днів прострочення 1 день;

- податкова декларація №9247398409 подана 21.11.2022р., задекларовано зобов`язання з ПДВ 117880,00грн. термін сплати 30.11.2022р., дата сплати 02.12.2022р. згідно платіжного доручення №398 на суму 117880,00грн., кількість днів прострочення 2 дні;

Позивач зазначає, про безпідставне твердження відповідача про наявність порушення строку сплати узгодженого податкового зобов`язання за податковими деклараціями №№9386644921, 9172581375,9132086598 та 9247398409 стало наслідком помилкового обрахунку штрафної санкції в розмірі зазначеному у податковому повідомленні-рішенні № 0/33613/04-16 від 23.10.2023р..

Вказане податкове повідомлення-рішення є предметом спору у даній адміністративній справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

Статтею 67 Конституції України, закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податковою обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений к порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

За приписами ст.203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (стаття 111 ПК України).

Таким чином, системний аналіз вищенаведених норм чинного податкового законодавства свідчить про те, що разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання у строки, визначені законом, такий платник податків притягується до фінансової відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Так, за нормами п. 124.1 ст. 124 ПК України ( у редакції, чинній з 01.01.2021р.) визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Водночас, положеннями п. 124.2 ст.124 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2021р.) встановлено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

А за пунктом 109.1 ст.109 ПК України визначено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи (п.109.3 ст.109 ПК України).

Відповідно до п. 112.1, п. 112.2 ст. 112 ПК України передбачено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Отже, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винним у вчиненні правопорушення.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчиненні податкового правопорушення.

За викладеного, можна дійти висновку, що обов`язок доведення вини за Податковим кодексом України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, платника податку не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Слід відмітити, що згідно п. 109.3 ст. 109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених, зокрема, і пунктами 124.2, 124.3 статті 124 цього Кодексу.

У всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Аналізуючи зазначені законодавчі положення, можна дійти висновку, що юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за п. 124.2 ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом умислу платника податків, а саме: умисних дій платника податку, зокрема, таких, які полягають у тому, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання умисно.

Так, як встановлено із наданих суду копій документів, встановлено, що по податковій декларації №9386644921 поданою 17.12.2021, задекларовано зобов`язання з ПДВ 21102,00 грн, термін сплати 30.12.2021, дата сплати 29.12.2021 згідно платіжного доручення № 1151 на суму 21 102,00 грн, кількість днів прострочення - 0;

- по податковій декларації № 9172581375 поданою 08.12.2021, задекларовано зобов`язання з ПДВ 37,00грн. термін сплати 30.12.2021, дата сплати 08.12.2021 згідно платіжного доручення № 73 на суму 40,00 грн, кількість днів прострочення - 0;

- по податковій декларація №9132086598 поданою 19.07.2022, задекларовано зобов`язання з ПДВ 54122,00 грн, термін сплати 30.07.2022, дата сплати 01.08.2022, згідно платіжного доручення № 220 на суму 54 122,00 грн, кількість днів прострочення 1 день;

- по податковій декларація № 9247398409 поданою 21.11.2022, задекларовано зобов`язання з ПДВ - 117880,00 грн, термін сплати 30.11.2022, дата сплати 02.12.2022, згідно платіжного доручення №398 на суму 117880,00грн., кількість днів прострочення 2 дні.

Враховуючи зазначені декларації суд вважає безпідставними твердження відповідача про наявність порушення строку сплати узгодженого податкового зобов`язання за податковими деклараціями №№9386644921, 9172581375,9132086598 та 9247398409, які стали наслідком помилкового обрахунку штрафної санкції в розмірі зазначеному у податковому повідомленні-рішенні № 0/33613/04-16 від 23.10.2023р..

Суд зауважує, що у випадках порушення строку сплати задекларованих сум податків розмір штрафної санкції та пені залежить від правильності розрахунку кількості днів затримки сплати. А такий розрахунок, у свою чергу, залежить від правильного визначення граничного строку сплати податку.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано жодних обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм п.57.1 ст.57 ПК України, що є обов`язковою умовою для застосування штрафу на підставі п.124.2 ст.124 ПК України. Разом з тим, відповідачем не наведено жодних належних, допустимих та достатніх доказів та документів, які б підтверджували умисність дій позивача по несвоєчасній сплаті вищенаведеного грошового зобов`язання та наявність можливості дотриматися вимог податкового законодавства у наведеній частині, чи невжиття достатніх заходів для своєчасної сплати, таких доказів до відзиву також не додано.

Суд, у даних правовідносинах, не вбачає можливим встановлення обставин, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.

Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд приходить до висновку, що контролюючим органом внаслідок неврахування декларацій № 9386644921, 9172581375, 9132086598 та 9247398409, по яким були проведені сплати, однак вони стали наслідком помилкового обрахунку штрафної санкції в розмірі зазначеному у податковому повідомленні-рішенні № 0/33613/04-16 від 23.10.2023, тобто здійснений необґрунтований розрахунок штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що призвело до надмірного нарахування штрафних санкцій у розмірі 40489,12грн., тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.

У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем у ході судового розгляду справи не було доведено жодними належними, достатніми та достовірними доказами правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням аналізу обставин, встановлених судом та норм податкового законодавства у відповідності до вимог ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України та вимог ст.58 Конституції України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши у відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 наведеного Кодексу правомірність прийняття відповідачем як суб`єктом владних повноважень оспорюваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку, що встановлені судом обставини, які слугували підставами для його прийняття є протиправними та не обгрунтованими, спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорюване рішення є такими, що прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0/33613/04-16 від 23.10.2023 були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування наведеного рішення суб`єкта владних повноважень.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11,12, 47, 52, 72-77,94,122,132,139,193,241-246,250,251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватної виробничо-комерційної фірми «СТРОЙСНАБСЕРВИС» (провулок Троїцкий, буд. 8, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 31149006) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 23.10.2023р. №0/33613/04-16 про застосування до Приватної виробничо-комерційної фірми «СТРОЙСНАБСЕРВИС» (провулок Троїцкий, буд. 8, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 31149006) штрафу у розмірі 40 489,12 грн за порушення строку сплати суми узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми «СТРОЙСНАБСЕРВИС» (провулок Троїцкий, буд. 8, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 31149006), судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 858,88 грн (вісімсот п`ятдесят вісім гривень 88 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.