Постанова

від 21.02.2024 по справі 160/14215/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/14215/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року в адміністративній справі №160/14215/23 (головуючий суддя І-ї інстанції - Ніколайчук С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАН СМАКУ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року у справі №160/14215/23 визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA110170/2023/000019/1, прийняте 13.06.2023 року Дніпровською митницею.

Стягнуто на користь ТОВ «ОКЕАН СМАКУ» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати в сумі 2903,10 грн..

05.10.2023 року представник позивача подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18250,00 грн. (а.с. 132-133).

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року в адміністративній справі №160/14215/23 заяву задоволено частково.

Стягнуто з Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАН СМАКУ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі у розмірі 10000 грн..

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що додаткове рішення є необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та процесуального права. Апелянт не погоджується з сумою витрат на правничу допомогу, яка стягнута судом першої інстанції на користь позивача, вважає таку суму неспівмірною складності справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний суд, переглядаючи додаткове рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до заяви надано наступні документи:

- копія договору про надання правничої допомоги від 15.06.2023 року №б/н;

- копія акту приймання-передачі від 26.06.2023 року до договору про надання правничої допомоги від 15.06.2023 року на суму 11000 грн;

- копія квитанції на суму 11000 грн;

- копія акту приймання-передачі від 27.07.2023 року до договору про надання правничої допомоги від 15.06.2023 року на суму 6000,00 грн;

- копія рахунку від 27.07.2023 року № 2 на суму 6000,00 грн;

- копія акту приймання-передачі від 29.08.2023 року до договору про надання правничої допомоги від 15.06.2023 року на суму 1250,00 грн. (а.с.126-131).

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги від 15.06.2023 року №б/н, адвокат приймає на себе обов`язки представляти права та законні інтереси клієнта в судах будь-якої спеціалізації та інстанції (місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді), органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі, у органах державної виконавчої служби, правоохоронних та контролюючих органах, Державній митній службі України та її територіальних органах (відокремлених підрозділах).

У пункті 4.1 цього договору зазначено, що за надану правову допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 3000,00 грн. за 1 годину роботи адвоката, 2500,00 грн. за 1 годину участі в судовому засіданні.

Згідно актів виконаних робіт по справі №160/14215/23 адвокатом надано наступні послуги:

- аналіз рішення митного органу - 0 год. 55 хв., сума 2750,00 грн.;

- підготовка позовної заяви, виготовлення копії заяви для відповідача та її засвідчення, засвідчення копії додатків до позову, подання позовної заяви нарочним до ДОАС - 1 год.55 хв. сума 5750,00 грн.;

- підготовка та направлення адвокатського запиту на адресу ДМСУ щодо надання копії митної декларації та статистичних відомостей - 0 год.25 хв., сума 1250,00 грн.;

- підготовка та направлення адвокатського запиту на адресу Київської митниці щодо надання копії митної декларації - 0 од. 25 хв., сума 1250,00 грн.;

- підготовка відповіді на відзив у справі, виготовлення сканованої копії та направлення її відповідачу -1 год.25 хв., сума 5100 грн.;

- підготовка клопотання про витребування доказів - 0 год.15 хв., сума 900,00 грн.;

- підготовка та подання до суду пояснень у справі, виготовлення сканованої копії та направлення її відповідачу - 0 год. 25 хв., сума 1250,00 грн.,

Аналізуючи наведені вище докази стосовно правничої допомоги, апеляційний суд зазначає, що позивачу надані послуги з питання оскарження рішення про коригування митної вартості товарів №UA110170/2023/000019/1.

Вказана категорія справ є типовою та поширеною, а спірні правовідносини зрозумілими та нескладними.

Зазначені в акті виконаних робіт послуги щодо аналізу рішення митного органу, підготовки позовної заяви, підготовки адвокатських запитів, клопотання про витребування доказів, підготовка пояснень у справі, є складовими однієї послуги - підготовка позовної заяви.

Зазначені в акті виконаних робіт послуги щодо виготовлення копії заяви для відповідача та її засвідчення, засвідчення копії додатків до позову, подання позовної заяви нарочним до ДОАС, направлення адвокатського запиту, виготовлення сканованої копії відповіді на відзив та направлення її відповідачу, виготовлення сканованої копії пояснень та направлення їх відповідачу взагалі не є послугами професійної правничої допомоги.

Відтак, наданими доказами не підтверджено в повному обсязі обґрунтованість та фактичний обсяг витрат позивача на правничу допомогу у цій справі.

Таким чином, зважаючи на предмет спору, складність адміністративної справи, яка не є складною та розглянута судом першої в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сталу судову практику щодо аналогічних спорів, апеляційний суд вважає що витрати на правничу допомогу, як визначені в заяві про стягнення витрат на правничу допомогу 18250,00 грн., так визначені судом першої інстанції в додатковому рішенні в розмірі 10000,00 грн., є не співмірними зі складністю адміністративної справи, обсягом та часом, витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку із чим достатнім та обґрунтованим розміром таких витрат є 5000,00 грн..

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідно до статті 317 КАС України існують підстави для зміни додаткового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року в адміністративній справі №160/14215/23 задовольнити частково.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року в адміністративній справі №160/14215/23 змінити.

В абзаці другому резолютивної частини додаткового рішення слова та цифри «у розмірі 10000,00 грн.» замінити словами та цифрами «у розмірі 5000,00 гривень (п`ять тисяч) грн. 00 коп.».

В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяТ.І. Ясенова