Постанова

від 21.02.2024 по справі 752/7265/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 752/7265/22 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур Ю.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Академії праці, соціальних відносин і туризму про ненадання належної відповіді на інформаційний запит,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Академії праці, соціальних відносин і туризму про:

визнання бездіяльності керівництва Академії праці, соціальних відносин і туризму щодо халатного ставлення до своїх посадових обов`язків та ненадання відповіді на його інформаційний запит від 14.05.2022, свідоме приховування інформації щодо незаконного відрахування з аспірантури за спеціальністю «Спеціальні та галузеві соціології» без надання наказу, повідомлення причини відрахування позивачки, безпідставне ненадання документів про здачу кандидатських іспитів з філософії та іноземної мови;

зобов`язати уповноважених осіб керівництва Академії праці, соціальних відносин і туризму надати позивачеві в повному обсязі всі документи, квитанції про оплату навчання згідно інформаційного запиту від 14.05.2022;

зобов`язати уповноважених осіб керівництва Академії праці, соціальних відносин і туризму надати можливість здати останній іспит з соціології та захистити дисертацію «Маргінальні групи України» без повторного вступу та здачі повторних іспитів в Академії праці, соціальних відносин і туризму;

зобов`язати уповноважених осіб притягнути до відповідальності керівництво Академії праці, соціальних відносин і туризму за надання неправдивої інформації під час написання відповіді на інформаційний запит.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати ухвалу і направити справу на новий розгляд.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що дана справа повинна розглядатись місцевим судом, оскільки відповідачем у даній справі є вищий навчальний заклад, який не є суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що у травні 2022 року позивач звернулась до відповідача з інформаційним запитом в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Зважаючи на те, що позивач не отримала відповіді на її запит, остання звернулась до суду з даним адміністративним позовом, який обґрунтовано порушення відповідачем вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Передаючи адміністративну справу за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва, Голосіївський районний суд м. Києва виходив з того, що даний спір предметно підсудний виключно окружному адміністративному суду, в той час як Голосіївський районний суд м. Києва не є повноважним для його розгляду.

Колегія суддів не може не погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України розмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.

Згідно з частиною першою вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб`єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Одночасно, частиною другою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

За визначенням пункту 3 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено критерії визначення предметної, територіальної та інстанційної підсудності.

Так, статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

При цьому, частиною третьою статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

В контексті викладеного, колегія суддів зауважує, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі спори щодо правовідносин, пов`язаних з доступом до публічної інформації, в яких оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність розпорядників публічної інформації, в тому числі й у разі, якщо і такими розпорядниками є не суб`єкти владних повноважень.

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:

при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З системного аналізу наведеної норми вбачається, що однією з підстав для передачі справи на розгляд до іншого адміністративного суду є порушення позивачем правил територіальної юрисдикції (підсудності). При цьому, вирішення питання щодо передачі адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду можливо як до, так і після відкриття провадження у справі.

Колегія суддів враховує, що предметна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої відповідно до статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Враховуючи викладене у сукупності та зважаючи на те, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача в частині ненадання відповіді на запит про отримання публічної інформації, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про передачу справи до окружного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм процесуального права та прийшов до вірного висновку про підсудність даного спору окружному адміністративному суду.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду судового рішення у даній справі в суді апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

За правилами ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як наслідок, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович