Постанова

від 22.02.2024 по справі 120/14178/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/14178/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало Павло Ігорович

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

22 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТАН" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТАН" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікітан" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2023 за №№ 10948/02-32-09-01/30641728 та 10947/02-32-09-01/30641728 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі по 20000,00 грн за кожних з рішень.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Вікітан" здійснює свою діяльність за КВЕД 47.30 "Роздрібна торгівля пальним". Одне з фактичних місць провадження товариством своєї господарської діяльності - АГЗП за адресою: вул. Незалежності, 114В, м. Іллінці, Іллінецький район, Вінницька область.

19.06.2023 заступник начальника ГУ ДПС у Вінницькій області О. Мартинюк, з метою проведення перевірки з питань дотримання вимог Податкового кодексу України та Законів України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального в Україні, з урахуванням доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 16.06.2023 № 991/02-32-09-01, керуючись статтями 20, 61, 62, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 ПК України видав наказ № 1765к "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Вікітан", яким наказано провести фактичну перевірку позивача за адресою: Вінницька область, Іллінецький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 114в з 20.06.2023 тривалістю 10 діб, за період діяльності з 01.09.2020 по дату закінчення перевірки.

На підставі зазначеного наказу посадовим особам ГУ ДПС у Вінницькій області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видано направлення на перевірку від 19.06.2023 за №№ 2895, 2898, 2899.

20.06.2023 зазначені посадові особи прибули на проведення фактичної перевірки за вищезазначеною адресою місця здійснення господарської діяльності товариства. Направлення на проведення перевірки були пред`явлені, а копію наказу ГУ ДПС у Вінницькій області № 1765к від 19.06.2023 вручено оператору АГЗП ТОВ "Вікітан" Лоївському О.Ф. 20.06.2023.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №10941/02-32-09-01/ НОМЕР_1 від 23.06.2023, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

На підставі акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення форми "ПС" від 18.07.2023 за №№ 10948/02-32-09-01/30641728 та 10947/02-32-09-01/30641728 про застосування до ТОВ "Вікітан" штрафу в сумі по 20000,00 грн за кожних з рішень на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України.

Не погодившись з правомірністю вказаних дій та рішення контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУ ДПС у Вінницькій області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, та правомірно застосувало до ТОВ "Вікітан" штрафні санкції згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями за порушення вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, яка визначає повноваження контролюючих органів, контролюючі органи мають, зокрема, право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави проведення фактичної перевірки регламентовані статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як встановлено судом, наказом ГУ ДПС у Вінницькій області від 19.06.2022 № 1765к призначено фактичну перевірку ТОВ "Вікітан" за фактичним місцем здійснення господарської діяльності за адресою: за адресою: Вінницька область, Іллінецький район, м. Іллінці, вул. Незалежності, 114в, з 20.06.2023 тривалістю 10 діб, за період діяльності з 01.09.2020 по дату закінчення перевірки.

Правовою підставою для призначення вказаної перевірки стали положення пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, тоді як фактичною доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 16.06.2023 № 991/02-32-09-01 та лист ДПС України від 23.05.2023 № 11639/7/99-00-09-03-01-07, з яких, зокрема, вбачається наявність у контролюючого органу інформації, яка потребує перевірки, з електронних баз даних щодо реалізації та зберігання суб`єктом господарювання пального без обладнання акцизного складу рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками рівня пального, що, відповідно, свідчить про можливе порушення вимог законодавства, контроль за яким здійснюється органами ДПС.

Відповідні документи та інформація на підтвердження обґрунтованості призначення перевірки щодо позивача надані відповідачем та дослідженні судом під час розгляду справи по суті.

Суд першої інстанції вірно відмітив, що за змістом положень пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися у разі здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, зазначені правові норми дозволяють проведення фактичної перевірки платника податків, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, які покладені на відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 06.07.2022 у справі № 420/1242/21 та підтримується Сьомим апеляційним адміністративним судом (постанови від 11.02.2021 у справі № 120/4406/20-а, від 05.04.2021 у справі № 120/3886/20-а та від 26.05.2021 у справі № 120/5445/20-а, від 22.07.2021 у справі № 120/5729/20-а, від 15.08.2022 у справі № 120/19536/19-а).

Колегія суддів КАС ВС зазначила, що відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

У постановах від 12.08.2021 (справа №140/14625/20), від 10.04.2020 (справа №815/1978/18), від 05.11.2018 (справа № 803/988/17), від 20.03.2018 (справа № 820/4766/17), від 22.05.2018 (справа № 810/1394/16), від 11.07.2022 (справа № 120/5728/20-а), від 21.12.2022 (справа № 500/1331/21) Верховний Суд виснував, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги наявну у відповідача податкову інформацію, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ про призначення фактичної перевірки щодо позивача був винесений на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, і під час розгляду справи контролюючий орган довів наявність підстав для проведення фактичної перевірки, передбачених п. 80.2 ст. 80 ПК України. При цьому судом не встановлено та позивачем не підтверджено, що такі дії суб`єкта владних повноважень об`єктивно вплинули чи могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами перевірки, на чому наголошується у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17.

Крім того, зміст наказу в повній мірі надавав можливість платнику ідентифікувати як передбачені ПК України підстави для призначення фактичної перевірки, так і визначити предмет та мету перевірки дотримання вимог законодавства з питань обігу пального.

Щодо доводів позивача про проведення фактичної перевірки без участі уповноваженої особи ТОВ "Вікітан", то як вірно звернув суд першої інстанції, в силу пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Судовим розглядом встановлено, що згідно вимог пункту 81.1 статті 81, пункту 86.5 статті 86 ПК України, 20.06.2023 о 11:45 год оператору АГЗП ТОВ "Вікітан" Лоївському О.Ф. було вручено під розписку копію наказу про проведення фактичної перевірки, а також вищевказана особа була ознайомлена під розписку у направленнях на перевірку. При цьому будь-яких інших посадових осіб товариства за цією адресою здійснення господарської діяльності на момент проведення перевірки не було, а тому суд відхиляє твердження позивача про те, що розрахунково-касові операції на цій АГЗС здійснювала інша особа, ніж ОСОБА_4 . До того ж сам ОСОБА_4 цього факту не заперечив, погодився отримати від ревізорів необхідні документи, допустив до перевірки та жодних застережень щодо свого статусу як уповноваженої особи товариства не висловлював, так само як і не звертав увагу на те, що відповідною особою є хтось інший.

Таким чином, вручення під розписку копію наказу про проведення фактичної перевірки ОСОБА_4 як особі, яка в момент проведення перевірки проводила розрахункові операції, хоча й займала посаду оператора-заправника АГЗП, є належним дотриманням контролюючим органом положень статті 81 ПК України, що надавало відповідачу можливість розпочати фактичну перевірку.

Відтак доводи позивача про те, що призначення та проведення фактичної перевірки відносно нього здійснено з порушенням вимог закону, як і про незаконність наказу про проведення фактичної перевірки, є безпідставними і такими, що не знайшли свого належного підтвердження під час судового розгляду справи.

Таким чином, у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами, ГУ ДПС у Вінницькій області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, та правомірно застосувало до ТОВ "Вікітан" штрафні санкції згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями за порушення вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТАН" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.