Постанова

від 22.02.2024 по справі 300/2481/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 300/2481/20 пров. № А/857/1181/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Затолочного В.С., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Гриньків І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Західного територіального управління Військової служби правопорядку на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року, головуючий суддя Панікар І.В., ухвалене о 12:15 год. у м. Івано-Франківську, повний текст якого складено 11 грудня2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України (Військової частини НОМЕР_2 ), Західного територіального управління Військової служби правопорядку (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування службової характеристики, наказів та поновлення на посаді,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВСП ЗС України (ВЧ НОМЕР_2 ), Західного територіального управління ВСП (ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив визнати протиправною та скасувати службову характеристику, складену 14.09.2020 року; визнати протиправним та скасувати п. 5 наказу начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України (по особовому складу) від 23.09.2020 року № 119; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 30.09.2020 року № 199; зобов`язати Головне управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України поновити ОСОБА_1 на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня посаді.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що в основу змісту характеристики покладені недостовірні дані та порушено порядок її складання. Вказано, що висновки атестаційної комісії щодо систематичного невиконання умов контракту є передчасними, оскільки складені без попереднього проведення атестування. Звернуто увагу суду на те, що виключення позивача зі списків особового складу відбулося без завчасно проведених з ним розрахунків із грошового, продовольчого та речового забезпечення. Позивач вважав, що наказ №119 та характеристика від 14.09.2020 року суперечать вимогам чинного законодавства України, в наслідок чого, є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано п. 5 наказу начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України (по особовому складу) від 23.09.2020 року №119; визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 30.09.2020 року №199; зобов`язано Головне управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України поновити ОСОБА_1 з 01.10.2020 року на військовій службі на посаді старшого офіцера групи контролю виконання заходів у зонах діяльності відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень або на іншій рівнозначній посаді за вибором позивача; в решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , ВЧ НОМЕР_1 , Західне територіальне управління ВСП оскаржили його в апеляційному порядку, які, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять суд апеляційної інстанції: ОСОБА_1 скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нову постанову в цій частині, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі; ВЧ НОМЕР_1 скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити; Західне територіальне управління ВСП - скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу ОСОБА_1 мотивує тим, що службова характеристика являється актом індивідуальної дії, відтак наявні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною та скасування службову характеристики, складеної 14.09.2020 року.

ВЧ НОМЕР_1 та Західне територіальне управління ВСП свої апеляційні скарги обґрунтовують тим, що підставами дострокового звільнення позивача було те, що його протягом останніх 12 місяців служби два рази притягувалось до вчинення військових адміністративних правопорушень, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали подану апеляційну скаргу, проти апеляційних скарг ВСП ЗС України та Західного територіального управління ВСП заперечили, вважають оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримали доводи, зазначені у поданій апеляційній скарзі.

Представник Західного територіального управління ВСП підтримав подані апеляційні скарги ВСП ЗС України та Західного територіального управління ВСП, проти апеляційної скарги позивача заперечив, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у поданих апеляційних скаргах.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника позивача та представника Західного територіального управління ВСП, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подані апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у червні 2017 року ОСОБА_1 уклав з Міністерством оборони України контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу терміном на 5 (п`ять) років, який набрав чинності з 17.06.2017 року.

ОСОБА_1 відповідно до посвідчення № НОМЕР_3 від 29.04.2015 року користується пільгами, визначених законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, та в період з 05.07.2014 року по 01.09.2014 року, з 10.11.2016 року по 12.02.2017 року та з 10.07.2019 року по 13.10.2019 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил) на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до службової характеристики, яка складена на позивача 14.09.2020 року, висновки якої вказують, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді. Згідно рекомендацій начальника відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень заступника командира Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 та командира Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 , останні клопотали про звільнення ОСОБА_1 з військової служби в запас на підставі підпункту "ж" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Пунктом 5 наказу начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України від 23.09.2020 року за №119, ОСОБА_1 , на підставі підпункту "ж" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", звільнено з військової служби в запас у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту.

В подальшому, ОСОБА_1 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №199 від 30.09.2020 року виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з 30.09.2020 року та направлено на військовий облік до Івано-Франківського міського військового комісаріату м. Івано-Франківськ.

Вважаючи такі дії відповідачів неправомірними, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що начальник Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил при прийняті наказу №119 від 23.09.2020 року (по особовому складу) в частині, що стосується ОСОБА_1 , діяв не на підставі та не в спосіб, визначені законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому, службова характеристика не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, стосовно яких були складені, тому їх висновки не можуть бути предметом оскарження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ч.1 ст.2 Закону № 2232-XII).

Згідно з п.1 ч.2 ст.2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Відповідно до ч.6 ст.2 Закону № 2232-XII одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб рядового складу.

Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення).

Відповідно до п.4 Положення громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.

Громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" (п.5, 6 Положення).

Згідно з п.15 Положення з громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладаються, зокрема, контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - контракт про проходження військової служби) - письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої безпеки, затвердженим Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 (далі - Статут).

Відповідно до ст.11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Відповідно до ст.13 Статуту військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

Згідно з ст.49 Статуту військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Статтею 128 Статуту передбачено, що солдат зобов`язаний, зокрема: додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).

Розподіл часу у військовій частині протягом доби і протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким встановлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання й побуту особового складу підрозділів, штабів. Розпорядок дня встановлюється командиром (начальником) відповідно до завдань, покладених на військову частину, та залежно від пори року (ст.200 Статуту).

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно з п.228-1 Положення (у редакції, чинній на час проходження військової служби) звільнення з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем здійснюється в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладення контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов`язків він два або більше разів у сукупності притягувався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни в Міністерстві оборони України, чи після попередження військовослужбовця про неповну службову відповідність він не виправив своєї поведінки і це стягнення не відіграло своєї ролі, а також у разі відмови курсанта, з яким укладено контракт про навчання, від проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу або офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.

Відповідно до п. 2.13 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція №170, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем може бути встановлено за результатами атестування, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладення контракту про проходження військової служби обов`язків він два або більше разів у сукупності притягувався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення, або на підставі письмового наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які обліковуються для оцінки стану дисципліни згідно з Інструкцією з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 29 листопада 2018 року № 604, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2018 року за № 1451/32903 (далі - Інструкція з надання доповідей і донесень про події, порушення та їх облік), чи протягом останніх 6 місяців після попередження військовослужбовця про неповну службову відповідність, якщо він не виправив своєї поведінки і це стягнення не відіграло своєї ролі.

З аналізу наведених правових норм, судом встановлено, що звільнення з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем здійснюється якщо:

1) протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладення контракту про проходження військової служби військовослужбовець два або більше разів у сукупності притягувався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення;

2) на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни в Міністерстві оборони України, чи протягом останніх 6 місяців після попередження військовослужбовця про неповну службову відповідність, якщо він не виправив своєї поведінки і це стягнення не відіграло своєї ролі.

Тобто, поняття "систематичне невиконання умов контракту", у розумінні норм вказаних нормативно-правових актів, це обставина можливості реалізації механізму розірвання контракту про проходження військової служби, за наявності визначеного кола підстав.

Під терміном "систематичне невиконання умов контракту" слід розуміти, що система має місце у разі вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили. Військовослужбовця може бути звільнено лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання ним своїх обов`язків, визначених контрактом або за порушення дисципліни.

Відповідно до пп. «ж» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону №2232-ХІІ контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації): у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Відповідно до п.7.6 Інструкції №170 періодичне оцінювання проводиться: військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, - перед закінченням строку дії контракту, але не пізніше ніж за три місяці до його закінчення (крім військовослужбовців, які досягають граничного віку перебування на військовій службі), а також у разі невиконання умов контракту військовослужбовцем.

Абзацом 2 п.7.7 Інструкції №170 передбачено, що за результатами періодичного оцінювання складається службова характеристика, а в окремих випадках, визначених пунктом 7.6 цього розділу, - атестація на присвоєння військового звання офіцерського складу, нагородний лист, відгук на випускника військового навчального закладу після року служби.

Періодичне оцінювання військовослужбовця здійснює військова посадова особа, у підпорядкуванні якої не менше одного місяця знаходиться військовослужбовець (п.7.10 Інструкції №170).

Згідно з п.7.15 Інструкції №170 військовослужбовець, який за результатами оцінювання має висновок про невідповідність займаній посаді, або протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладення контракту про проходження військової служби обов`язків два або більше разів у сукупності притягувався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення, або на підставі письмового наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які обліковуються для оцінки стану дисципліни згідно з Інструкцією з надання доповідей і донесень про події, порушення та їх облік, чи протягом останніх 6 місяців після попередження про неповну службову відповідність не виправив своєї поведінки і це стягнення не відіграло своєї ролі, розглядається на засіданні відповідної атестаційної комісії. Перед розглядом атестаційної комісії на таких військовослужбовців складається службова характеристика.

Розгляду атестаційними комісіями військових частин, з`єднань, органів військового управління Збройних Сил України, закладів, установ, військових комісаріатів, структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України підлягають оцінні картки або службові характеристики у разі висновків про невідповідність військовослужбовця займаній посаді та рекомендацій, визначених пунктом 7.14 цього розділу (п.7.17 Інструкції №170).

Пунктом 7.21 Інструкції №17 передбачено, що підлягають обов`язковому запрошенню на засідання атестаційних комісій особи, оцінні картки та службові характеристики яких мають висновки щодо невідповідності займаній посаді.

Згідно з п.7.22, 7.23 Інструкції №170 висновок приймається членами атестаційної комісії відкритим голосуванням без присутності особи, яка оцінюється. Голосування проводиться за наявності не менше 2/3 членів затвердженого складу атестаційної комісії. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх.

Висновок атестаційної комісії заноситься до протоколу засідання атестаційної комісії, який підписується головою, його заступником, членами та секретарем комісії. З протоколу засідання атестаційної комісії цей висновок із зазначенням дати та номера протоколу переноситься до оцінної картки секретарем комісії та засвідчується його підписом.

Таким чином, рішення посадової особи про відмову військовослужбовцю в укладенні нового контракту, розірвання контракту через систематичне невиконання його умов приймається на підставі результатів періодичного оцінювання, з урахуванням рекомендацій атестаційної комісії і клопотання безпосереднього командира (начальника), а також висновків спеціальної комісії, якщо вона утворювалась.

Як слідує з матеріалів справи, підставами дострокового звільнення позивача стали результати засідання атестаційної комісії військової частини НОМЕР_1 , яке відбулося 14.09.2020 року та на якому розглядалося питання про відповідність займаній посаді підполковника ОСОБА_1 , старшого офіцера групи контролю виконання заходів у зонах діяльності відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до матеріалів справи, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 року у справі № 300/3020/20 встановлено, що засідання атестаційної комісії Військової частини НОМЕР_1 відбувається та голосування проводиться за наявності не менше 9 (дев`ять) членів затвердженого складу атестаційної комісії, констатував, що у той же час, відповідно до рішення, яке оформлене протоколом №13 від 14.09.2020, засідання атестаційної комісії відбулось, а відтак прийнято висновок про невідповідність займаній посаді та звільнення позивача в запас у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту, за наявності лише 7 (сім) членів затвердженого складу атестаційної комісії.

За правилами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналізуючи наведене, слід дійти висновку про те, що засідання атестаційної комісії Військової частини НОМЕР_1 є неправомірними, а рішення (висновки) за наслідками його проведення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими.

Крім цього, відповідно до пункту 7.15 розділу VII Інструкції, військовослужбовець, який за результатами оцінювання має висновок про невідповідність займаній посаді, або протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладення контракту про проходження військової служби обов`язків два або більше разів у сукупності притягувався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення, або на підставі письмового наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які обліковуються для оцінки стану дисципліни згідно з Інструкцією з надання доповідей і донесень про події, порушення та їх облік,чи протягом останніх 6 місяців після попередження про неповну службову відповідність не виправив своєї поведінки і це стягнення не відіграло своєї ролі, розглядається на засіданні відповідної атестаційної комісії. Перед розглядом атестаційної комісії на таких військовослужбовців складається службова характеристика.

Із пунктів 7.29 7.31 розділу VII Інструкції, видно, що військовослужбовець може подати скаргу на порушення порядку оцінювання, необ`єктивність змісту, висновків та рекомендацій, викладених в оцінній картці або в службовій характеристиці. Ця скарга подається не пізніше ніж через місяць після ознайомлення військовослужбовця з оцінною карткою або службовою характеристикою і розглядається в порядку, установленому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Рішення за скаргою щодо щорічного оцінювання або службової характеристики приймає прямий начальник військовослужбовця, який не брав участі в їх складанні. У разі визнання скарги обґрунтованою складається нова оцінна картка або службова характеристика військовослужбовця.

Виконання висновку оцінювання проводиться після ознайомлення військовослужбовця з оцінною карткою або зі службовою характеристикою, а у разі їх оскарження - після розгляду та прийняття рішення за скаргою.

Отже, із наведених норм права слідує, що військовослужбовець вправі оскаржити порушення порядку оцінювання, необ`єктивність змісту, висновків та рекомендацій, викладених в оцінній картці або в службовій характеристиці. Однак, таке оскарження можливе лише в адміністративному порядку, а не в судовому та до моменту прийняття уповноваженою особою рішення на виконання висновків чи рекомендацій, які викладені у висновку за результатами атестації.

У випадку прийняття уповноваженою особою рішення на виконання висновку атестаційної комісії, військовослужбовець вправі оскаржити лише це рішення, оскільки саме це рішення породжує для позивача певні права та обов`язки.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду попередньої інстанції про безпідставність позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування службової характеристики.

Колегія суддів звертає увагу, що судовому захисту підлягають лише порушені права, які в межах даної позовної вимоги судом не встановлені.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційних скарг колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованогост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційних скаргах обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційні скарги на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Західного територіального управління Військової служби правопорядку залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі №300/2481/20 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар

Повний текст постанови складено 22.02.2024 року.