Ухвала

від 23.04.2024 по справі 300/2481/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 квітня 2024 року

м. Київ

справа №300/2481/20

адміністративне провадження №К/990/14153/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів -Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 300/2481/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування службової характеристики, наказів та поновлення на посад,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати службову характеристику, складену 14 вересня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 23 вересня 2020 року № 119;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 30 вересня 2020 року № 199;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 поновити ОСОБА_1 на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня посаді.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року, адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано пункт 5 наказу начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 23 вересня 2020 року №119;

- визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 30 вересня 2020 року № 199;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 поновити ОСОБА_1 з 01 жовтня 2020 року на військовій службі на посаді старшого офіцера групи контролю виконання заходів у зонах діяльності відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень або на іншій рівнозначній посаді за вибором позивача;

- у решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

8 квітня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 вдруге звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року.

Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.

Натомість, по тексту касаційної скарги міститься клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.

Дослідивши вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд вважає за потрібне вказати наступне.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Проаналізувавши викладене та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд вважає, що скаржником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, у Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2 102 грн.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2020 році фізичною особою вимоги якої були задоволені судами попередніх інстанцій щодо однієї вимоги немайнового характеру.

Відтак, скаржник має надати докази сплати судового збору в сумі: 1681,60 грн (2102* 0,4*1*200%).

Реквізити для сплати судового збору:

УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;

код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;

код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання документу про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 300/2481/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування службової характеристики, наказів та поновлення на посад - залишити без руху.

Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду