Рішення

від 08.11.2007 по справі 20-4/364

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-4/364

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"08" листопада 2007 р. справа № 20-4/364

За позовом

Закритого акціонерного товариства „Механізація будівництва” (Фіолентовське шосе, 1 В, місто Севастополь, 99053)

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецтерміналстрой” (вул. 6 Бастіона, 8, місто Севастополь,99008)

про стягнення заборгованості в розмірі  5877,31 грн.,

суддя Остапова К.А.,

За участю представників:

Від позивача: Чумак В.І., довіреність №721 від 29.12.2006;

Від відповідача: не з`явився;

Суть спору: Закрите акціонерне товариство „Механізація будівництва” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецтерміналстрой” про стягнення заборгованості в розмірі  5877,31 грн. (у тому числи основний борг –4442,09 грн., пеня –735,57 грн., індекс інфляції –568,58 грн., три проценти річних –131,07 грн.).

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе грошових  зобов`язань.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзив на позов і витребувані судом документи не представив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути спір у відсутність представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Представнику позивача в судовому засіданні були роз'яснені процесуальні права та обов'язки згідно зі статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

В С Т А Н О В И В :

23.06.2006 позивач та відповідач уклали договір підряду №23/06-З, предметом якого є виконання позивачем робіт по механізованої розробки грунту 2-5 категорії в траншеї в відвал своїми силами та засобами на будівництві „Зовнішні мережі к АКБ ринку „Слав`янський базар” в місті Севастополі, а відповідач зобов`язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх.

05.07.2006 позивач та відповідач уклали договір підряду, предметом якого є виконання позивачем робіт по механізованої розробки грунту 3-4 категорії в котловані з завантаженням в автотранспорт, своїми силами та засобами на будівництві „Павільйон №20 на Центральному ринку в місті Севастополі”, а відповідач зобов`язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх.

В липні 2006 року  сторонами були підписані акти про вартість виконаних робіт машинами та механізмами позивача в липні 2006  року на суму 10485,72 грн. та 7441,37 грн. Всього на суму 17927,09грн.

Відповідачем лише частково було погашено вартість виконаних робіт в розмірі 13485,00 грн. Залишок несплаченої вартості виконаних робіт склав 4442,09 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не погасив залишок заборгованості за виконані позивачем роботи, позивач розрахував суму заборгованості з застосуванням статей 549, 625 Цивільного кодексу України. Загальна сума боргу склала 5877,31 грн. (у тому числи основний борг –4442,09 грн., пеня –735,57 грн., індекс інфляції –568,58 грн., три проценти річних –131,07 грн.).

Неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань перед позивачем з`явилося підставою для звернення позивача до господарського суду міста Севастополя за захистом порушеного права.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16.01.2003 № 435-IV із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 19.06.2003 №  980-IV і Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV, що вступив в дію в 01.01.2004) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Крім того, при вирішенні спору суд керується положеннями Господарського кодексу України. Відповідно до пункту 1 розділу IX “Прикінцеві положення” Господарського кодексу України цей кодекс набрав чинності з 01.01.2004.

Згідно з положеннями  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Тобто всі умови договору, визначені на розсуд сторін, погоджені ними, умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, є обов`язковими до дотримання і виконання сторонами договору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу –вартості виконаних робіт в розмірі 4442,09 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок  випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, відповідно до пункту 9 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 5 липня 2005 року №01-8/1183 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням норм Цивільного і Господарського кодексів України” положення статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються до боржника, у разі порушення ним грошового зобов`язання, в незалежності від наявності вини у його діях.

При цьому інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір індексу інфляції складає 568,58 грн., три проценти річних –131,07 грн.

Перевіривши розрахунок розміру індексу інфляції та трьох процентів річних суд вважає заявлені до стягнення суми індексу інфляції 568,58 грн. та трьох процентів річних 131,07 грн. такими, що підлягають стягненню з відповідача.

В частини стягнення розміру пені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Пунктами 5.3 зазначених договорів підряду встановлено, що при несвоєчасному перерахуванні замовником (відповідачем) авансу або коштів за виконання роботи, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення без урахування встановлених строків позовної давності.

Згідно з нормами статті 627 Цивільного кодексу України відповідно  до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 232 Господарського кодексу України, яка регламентує порядок застосування штрафних санкцій, передбачає, що нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Таким чином, стягненню підлягає пеня за шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, тобто в сумі 380,68 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями  256, 526, 617, 625 Цивільного кодексу України, статтями 193, 232 Господарського кодексу України, статтями 20-22, 33, 34, 49, 69, 77, 82-85, 90, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецтерміналстрой” (вул. 6 Бастіона, 8, місто Севастополь,99008, ідентифікаційний  код 23200517) на користь Закритого акціонерного товариства „Механізація будівництва” (Фіолентовське шосе, 1 В, місто Севастополь, 99053, ідентифікаційний код 22288148) 5522,42 грн. (у тому числі основний борг –4442,09 грн., інфляційне відшкодування –568,58 грн., три проценти річних – 131,07 грн., пеня –380,68грн.), а також витрати по оплаті державного мита в сумі 96,00 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню процесу у розмірі 110,87 грн.

3.          В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Копії рішення направити сторонам.

Суддя К.А. Остапова

Рішення оформлено та підписано у відповідності до вимог статті 84 ГПК України14.11.2007