Постанова

від 21.02.2024 по справі 160/13775/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 160/13775/21

касаційне провадження № К/990/35093/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року (головуючий суддя - Юхно І.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Панченко О.М.; судді: Іванов С.М., Чередниченко В.Є.)

у справі № 160/13775/21

за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АМКР», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - СМУ ДПС по РВПП, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 травня 2021 року № 000117/32-00-07-01-03-32 та № 000118/32-00-07-01-03-32.

В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що господарські операції позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами підтверджені належними первинними документами, які свідчать про формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій.

Рішенням Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2021 року № 000117/32-00-07-01-03-32 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої на рахунок платника у банку за січень 2021 року, у розмірі 12 100,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 050,00 грн. В цій частині прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року залишено без змін.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХЗАХИСТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОМГІДРОМАШ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТРЕЙДІНГ», Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМАЗІЯ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ РОКАДА», Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРТАС», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТИЛЬ-ІНСТРУМЕНТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЗІК» мали реальний характер, підтверджені належними та допустимими первинними документами, на підставі яких відбувся рух активів у процесі господарської діяльності. Водночас, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач сформував податковий кредит за результатом фінансово-господарських відносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД УНІВЕРСАЛ» на підставі податкової накладної від 06 листопада 2020 року № 7, яку зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації 04 лютого 2021 року, що свідчить про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість 12 100,00 грн у січні 2021 року.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, податковий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського оружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з його контрагентами. Зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду, які викладені в постановах від 02 жовтня 2018 року у справі № 816/2328/17, від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 16 січня 2018 року у справі № 826/1398/14, від 14 травня 2019 року у справі № 816/2004/17, від 02 квітня 2019 року у справі № 826/14331/13-а, від 19 грудня 2019 року у справі № 804/1118/16.

Ухвалою від 19 грудня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою СМУ ДПС по РВПП.

16 січня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судових інстанцій в частині задоволення позову.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «АМКР» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн за декларацією з податку на додану вартість за січень 2021 року з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 23 квітня 2021 року № 315/32-00-07-01-03-27/24432974.

Відповідно до висновків акта перевірки податковим органом встановлено порушення платником вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено суму податкового кредиту в січні 2021 року на 5 127 934,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався на порушення позивачем норм податкового законодавства, що стосуються віднесення сум сплаченого постачальникам у ціні товарів, послуг та робіт податку на додану вартість до складу податкового кредиту, у зв`язку з непідтвердженням реальності здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками: Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХЗАХИСТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОМГІДРОМАШ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТРЕЙДІНГ», Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМАЗІЯ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ РОКАДА», Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРТАС», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТИЛЬ-ІНСТРУМЕНТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЗІК».

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 21 травня 2021 року:

№ 000117/32-00-07-01-03-32, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, на 5 122 942,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 561 471,00 грн;

№ 000118/32-00-07-01-03-32, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 4 992,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За правилами частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз вказаних норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими первинними документами, такі суми не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

Таким чином, формування та відшкодування податкового кредиту можливе лише у разі підтвердження фактичного здійснення господарських операцій належно оформленими первинними документами.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судовими інстанціями встановлено, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат.

Судовий розгляд встановив, що між ПАТ «АМКР», як замовником, у перевіряємому періоді здійснювались правовідносини з контрагентами за наступним договорами:

з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХЗАХИСТ» (Постачальник) укладено договір від 08 жовтня 2020 року № 1600 про надання послуг з вивозу відходів, накопичених на полігоні для захоронення промислових і будівельних відходів шлакопереробної дільниці Доменного цеху № 1, для видалення екологічно безпечним способом згідно з Технічним завданням;

з Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОМГІДРОМАШ» (Постачальник) укладено договір від 22 січня 2018 року № 37 про ремонтні та відновлювальні роботи обладнання;

з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО-ТРЕЙДІНГ» (Постачальник) укладено договір від 24 січня 2019 року № 140 про поставку мазуту паливного малозольного, малосірчистого;

з Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМАЗІЯ» (Постачальник) укладено договір від 14 березня 2019 року № 584 про поставку килимка брудопоглинаючого;

з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ РОКАДА» (Постачальник) укладено договір від 04 жовтня 2019 року № 2015 про поставку послуг своїм технологічним транспортом - екскаватором типу «зворотна лопата»;

з Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРТАС» (Постачальник) укладено договір від 20 жовтня 2020 року № 1586 про поставку дисків муфти;

з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТИЛЬ-ІНСТРУМЕНТ» (Постачальник) укладено договір від 27 вересня 2019 року № 1984 про поставку слюсарного інструмента (ножиць 8"(20мм) для холодної вулканізації, круглогубців 1-200 з ізольованою ручкою до 1000 В, свердла, набір гир, буру по бетону, краскопульта для компресора, дробини, тросоріза, ланцюга круглозвенного, тачки);

з Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЗІК» (Постачальник) укладено договір від 19 березня 2020 року № 428 про поставку елемента ущільнюючого 1190x1070x40, газоущільнюючого клапана завантажувального пристрою доменої печі.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів до перевірки та до суду було надано копії: податкових накладних; рахунків-фактур; актів здачі-приймання робіт (надання послуг); акта прийому-передачі відходів; інформації щодо стану розрахунків між підприємствами.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення платником розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Судами обґрунтовано не прийнято посилання податкового органу на наявність кримінальних проваджень відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФОРС», Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛЬВАДОР», Товариства з обмеженою відповідальністю, які не є безпосередніми контрагентами ПАТ «АМКР», оскільки за приписами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. При цьому, такого доказу як вирок/вироки судів щодо вказаних підприємств надано не було.

Доводи податкового органу про те, що оскаржувані рішення ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 816/2328/17, від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 16 січня 2018 року у справі № 826/1398/14, від 14 травня 2019 року у справі № 816/2004/17, від 02 квітня 2019 року у справі № 826/14331/13-а, від 19 грудня 2019 року у справі № 804/1118/16, Суд вважає безпідставними, оскільки наведені скаржником правові позиції Верховного Суду пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду апеляційної інстанції особами, які беруть участь у справі, не оскаржується, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам суду в рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник