Постанова

від 22.02.2024 по справі 826/24976/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 826/24976/15

адміністративне провадження № К/9901/31852/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2016 (судді Іщук О.І., Погрібніченко І.М., Шулежко В.П.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 (судді: Желтобрюх І.Л., Бєлова Л.В., Епель О.В.),

у справі № 826/24976/15

за позовом Приватного підприємства «Будівельна компанія «Славутич»

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Будівельна компанія «Славутич» (далі - позивач, ПП «БК «Славутич») звернулося суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило: 1) визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо виправлення показників рядків 2 та 5 Даних системи електронного адміністрування ПДВ на суму 211378,00 грн., на які Приватне підприємство «Будівельна компанія «Славутич» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму на яку ПП «Будівельна компанія «Славутич» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на 211378,00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправній бездіяльності відповідача щодо невнесення змін до Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ суми податкового кредиту, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні, оскільки сума 211378,00 грн. була двічі вирахувана, тобто віднята при обчисленні суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до її значного заниження.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 позов задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність ДФС України щодо виправлення показників рядків 2 та 5 Даних системи електронного адміністрування ПДВ на суму 211378,00 грн., на які ПП «БК «Славутич» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язано ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку ПП «Будівельна компанія «Славутич» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на 211378,00 грн., та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що контролюючий орган, після початку роботи системи на постійній основі, отримавши уточнюючу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року, яку прийнято згідно квитанції, своєчасно не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ, з огляду на що враховуючи роботу на постійній основі системи електронного адміністрування ПДВ на час подання уточнюючого розрахунку, платник податків реалізуючи правомірну поведінку розраховував на відображення в системі електронного адміністрування відповідних змін, що забезпечило б йому право виписки податкових накладних без здійснення поповнення рахунку у фінансовій установі.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що враховуючи здійснене позивачем декларування від`ємного значення ПДВ (рядки 24 та 31) у декларації з ПДВ за червень 2015 року, сума такого від`ємного значення мала бути відображена податковим органом в системі електронного адміністрування ПДВ, як сума, на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні, однак таке перенесення та відображення задекларованого позивачем від`ємного значення ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ відповідачем здійснено не було.

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції ДФС України звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 у справі № 826/24976/15 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В доводах касаційної скарги скаржник зазначає, що судові рішення судів попередніх інстанцій є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки з 29.07.2015 набрав чинності Закон України від 16.07.2015 № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», яким внесено зміни до порядку електронного адміністрування ПДВ, відповідно до якого показники реєстраційної суми, визначені п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України обчислюються з 01.01.2015.

Додає, що на виконання вимог Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.07.2015 № 643-VIII, ДФС та Казначейство України, відповідно Плану заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону з вдосконаленням системи електронного адміністрування забезпечено: 1) 02.08.2015 о 23-й годині ДФС, враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» було призупинено роботу Єдиного вікна подання електронної звітності для обнуління показників та перерахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) 03.08.2015 ДФС було проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податку накладну/розрахунок коригування в ЄДРП сформовану відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України та п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та зазначення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників еНаклОтр, еМити та еНаклВид, що були сформовані, починаючи з 01.07.2015.

Скаржник наголошує, що ДФС України реалізувало збільшення суми еНакл платникам податку на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати бюджету та погашених або розстрочених, а також задекларовані на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим за останні 12 звітних місяців/4 квартали (еОвердрофт). Для ПП «БК «Славутич» вказана сума складала 40 098,00 грн. - на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (еПерепл). У ПП «БК «Славутич» відсутня сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ станом на 01.07.2015. За звітні податкові періоди починаючи з лютого 2015 року перерахування сум податку до бюджету здійснюється у порядку, визначеному п. 200.2 ст. 200 ПК України з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ та подальшого перерахування коштів органам казначейства до Державного бюджету.Представник скаржника зазначає, що ПП «БК «Славутич» в декларації за червень 2015 року від 18.07.2015 № 9152104012 задекларовано до сплати суму ПДВ у розмірі 211378,00 грн., яку не сплачено у законодавчо встановлені терміни, тобто до 30.07.2015, у зв`язку з чим, станом на 01.08.2015 в ІКПП утворився податковий борг, з огляду на що у платника станом на 01.08.2015 було недостатньо коштів для сплати сум податкових зобов`язань за червень 2015 року у розмірі 211378,00 грн., то недостатня сума була перенесена до формули зі знаком «- 211378,00 грн.», що також відобразилося в карточці Державного казначейства України. Зазначений факт і було відображено в системі електронного адміністрування ПДВ 03.08.2015 шляхом зарахування до суми поповнення рахунку зі знаком мінус, тобто зменшено реєстраційну суму на суму податкового боргу у розмірі 211378,00 грн.

Однак, 11.08.2015 ПП «БК «Славутич» подано декларацію за липень 2015 року № 9168956226, у якій виникло від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту, яке задекларовано в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 211378,00 грн., з зв`язку з чим скаржник наголошує на порушенні судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу від ПП «БК «Славутич». до Суду не надходили, що не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2017 прийнято до провадження зазначену вище касаційну скаргу.

У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з направленням справи на новий розгляд, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.07.2015 ПП «БК «Славутич» до ДПІ у м. Славутичі ГУ Міндоходів у Київській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, відповідно до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до Державного бюджету (ряд. 25.1) дорівнювало 211378,00 грн. (том 1 а.с. 10-15)/

11.08.2015 ПП «БК «Славутич» подано до ДПІ у м. Славутичі ГУ Міндоходів у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року (том 1 а.с. 16-22), відповідно до якої від`ємне значення між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту звітного періоду (ряд. 19) складало 518101,00 грн. та відповідно сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 24) дорівнювало 306723,00 грн.

01.08.2015 ПП «БК «Славутич» було зроблено запит до системи електронного адміністрування ПДВ щодо отримання відомостей про стан рахунку № 1304844. Згідно отриманого Витягу із системи електронного адміністрування ПДВ № 1304844 (том 1 а.с. 40) вбачається, що сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить 54438,22 грн. (гр. 2). Загальна сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунку платника становить 156655,74 (гр. 5).

З 01.08.2015 вступили нові правила адміністрування ПДВ згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 № 643-VIII, якими передбачено на початок третього дня «обнуління» формули (всіх її складових), яка визначає реєстраційну суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Після такого обнуління 04.08.2015 позивачем було зроблено запит щодо отримання відомостей про стан рахунку №4304881, де відповідно до витягу з системи електронного адміністрування ПДВ № 4304881 (том 1 а.с. 42) гр. 5 «загальна сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунка платника податку» дорівнювала - 211378,00 грн. Це сума податку на додану вартість за даними Декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, яка була подана 18.07.2015, але не сплачена до бюджету.

Отримавши витяг із системи електронного адміністрування ПДВ № 15305170 від 15.09.2015 позивачем було виявлено, що в даному витязі з`явилася гр. 7 «Загальна суму податку, заявлена до бюджетного відшкодування» на суму 211378,00 грн. (том 1 а.с. 45).

15.09.2015 позивач звернувся із листами від 15.09.2015 № 203 (том 1 а.с. 47-48), від 15.09.2015 № 207 (том 1 а.с. 49-50) до ДПІ в м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області, а також до Державної фіскальної служби України з вимогою виправити виявлені помилки та внести зміни до Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

19.10.2015 ПП «БК «Славутич» було отримано відповідь від ДПІ в м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області листом від 12.10.2015 вих. № 705/10/10-34-15-044 (том 1 а.с. 52), в якому податковим органом було підтверджено, що ситуація, викладена у листі позивача дійсно має місце. Але в той же час ДПІ у м. Славутичі повідомлено, що у територіальних підрозділів ДФС України відсутні права введення або зміни в Системі електронного адміністрування ПДВ та вони не мають змоги виправляти будь-які показники у зазначеній системі.

Державною фіскальною службою України відповідь позивачу не була надана.

30.10.2015 позивачем було отримано другий лист ДПІ в м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області від 21.10.2015 № 803/10/10-34-15-044 (том 1 а.с. 56-57) відповідно до якого, податковий орган вважає, що сума податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні (реєстраційна сума) визначена вірно.

Аналогічний за змістом лист із доданою відповіддю ДПІ в м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області того ж дня позивач отримав від Головного управління ДФС у Київській області (том 1 а.с. 54).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходило з того, що ДФС України не вчинено дій, спрямованих на збільшення суми, на яку ПП «Будівельна компанія «Славутич» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від`ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого позивачем у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1 Порядку система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 01.07.2015 або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України, період з 01.02.2015 до 01.07.2015 є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Отже, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України: з 01.01.2015 - у тестовому режимі; з 01.07.2015 - на постійній основі.

Згідно з пунктом 2 Порядку рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - Уперевищ.

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

29.07.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 № 643-VIII, яким у підпункті 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від`ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Відповідно до Плану заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VІІІ з удосконалення СЕА (https://www.tax.gov.ua/baneryi/elektronne-administruvannya-pdv/63853.html), відповідачем о 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року проведено обнуління показників податкової звітності платників податків, сформованих до 01.07.2015.

При цьому, планом заходів окремо визначено, що у зв`язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим до 20.08.2015 платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (УНакл), буде збільшена на суму від`ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Разом з тим, з податкової декларації ПП «БК «Славутич» з ПДВ за червень 2015 року (том 1 а.с. 10-11) вбачається, що платником податків - ПП «БК «Славутич» у рядку 24 такої декларації не задекларовано суму від`ємного значення, оскільки такий рядок містить позначку «-».

Аналогічну позначку «-» містить і рядок 31 декларації з ПДВ ПП «БК «Славутич» за червень 2015 року, що свідчить про те, що у такій декларації платником податків не задекларовано суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного періоду.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів подання ПП «БК «Славутич» уточнюючої податкової декларації за червень 2015 року, з якої б вбачалось, що платником податків виправлено помилки та у такій уточнюючій декларації, зокрема, в рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року задекларовано суму від`ємного значення непогашеного станом на 01.07.2015, на яку б була перенесена до системи електронного адміністрування податку на додану вартість та на яку ПП «БК «Славутич» мало б право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані обставини свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про допущену бездіяльності ДФС України щодо не перенесення суми від`ємного значення ПДВ у розмірі 211378,00 грн, оскільки, як вже зазначено вище, позивачем не задекларовано суму від`ємного значення в рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, оцінку вказаним відомостям судами попередніх інстанцій не надано.

Щодо значень показників сум у рядках 2 та 5 Витягах з систем електронного адміністрування ПДВ, то Суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи 18.07.2015 ПП «БК «Славутич» до ДПІ у м. Славутичі ГУ Міндоходів у Київській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, відповідно до рядка 25.1 якої сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до Державного бюджету складає 211378,00 грн.(том 1 а.с. 11). Вказана декларація прийнята податковим органом згідно квитанції № 2 (том 1 а.с. 15).

11.08.2015 ПП «БК «Славутич» подано до ДПІ у м. Славутичі ГУ Міндоходів у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року (том 1 а.с. 16-22), відповідно до якої від`ємне значення між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту звітного періоду (ряд. 19) складало 518101,00 грн. та відповідно сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 24) дорівнювала 306723,00 грн. (том 1 а.с. 17).

В той же час, як встановлено судами попередніх інстанцій згідно з витягу з системи електронного адміністрування ПДВ № 1304844 (том 1 а.с. 40) на запит від 01.08.2015 № 1304844 вбачається, зокрема з рядка 2, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН становить 54438,22 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що згідно з рядка 2 витягу з системи електронного адміністрування ПДВ № 4304881 на запит від 04.08.2015 № 4304881 сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН становить 299904,92 грн. оцінку вказаними відомостям судами попередніх інстанцій не надано, а відтак не встановлено, на підставі яких саме показників відбулося коригування суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН у розмірі 299904,92 грн.

Тоді як рядок 5 витягу з системи електронного адміністрування ПДВ № 4304881 на запит від 04.08.2015 № 4304881 містить загальну суму поповнення електронного рахунку з поточного рахунку платника податку у розмірі «-211378,00 грн.».

Як зазначено судами попередніх інстанцій, ця сума податку на додану вартість за даними рядка 25.1. декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, яка була подана 18.07.2015, але не сплачена до бюджету.

Разом з тим, позивач у позовній заяві зазначив, що така сума ПДВ була погашена за рахунок від`ємного значення за липень 2015 року, оцінку відомостям щодо чого судами передніх інстанцій також надано не було, а відтак не встановлено, чи дійсно позивачем була погашена сума ПДВ зазначена у рядку 25.1 декларації за червень 2015 року за рахунок від`ємного значення за липень 2015 року, зважаючи на те, що у рядках 5 витягів № 4304881 (том 1 а.с. 41), № 20305571 (том 1 а.с. 42), № 2305111 (том 1 а.с. 43), № 11305159 (том 1 а.с. 44), № 15305170 (том 1 а.с. 45) та № 3305872 (том 1 а.с. 46) значиться, що загальна суму поповнення електронного рахунку з поточного рахунку платника податку становить «-211378,00 грн.».

Також, судами попередніх інстанцій не встановлено та не перевірено, наслідком чого є не надання оцінки доводам позивача відносно того, що сума у розмірі 211378,00 грн. була двічі вирахувана, тобто віднята при обчисленні суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до її значного заниження.

Колегія судів зауважує, що встановлення судами попередніх інстанцій правильність розрахунків значень в податкових деклараціях з ПДВ за червень 2015 року та липень 2015 року, а також уточненого розрахунку податкових зобов`язань за липень 2015 року вочевидь впливає на правильність таких значень в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, на суми податку, на які платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (рядок 2 витягу), а також на загальну суму поповнення електронного рахунку з поточного рахунку платника податку (рядок 5 витягу).

Не надано судами попередніх інстанцій оцінки і значенням щодо бюджетного відшкодування ПП «БК «Славутич» у розмірі 211378,00 грн., зазначеному у рядках 7 витягів з системи електронного адміністрування ПДВ: № 20305571 (том 1 а.с. 42), № 11305159 (том 1 а.с. 44), № 15305170 (том 1 а.с. 45) та № 3305872 (том 1 а.с. 46), зі змісту яких вбачається, що загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування становить 211378,00 грн.

За таких обставин, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу ДФС України, вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправної бездіяльності ДФС України щодо виправлення показників рядків 2 та 5 Даних системи електронного адміністрування ПДВ на суму 211378,00 грн., на які ПП «БК «Славутич» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинної на період розгляду судами попередніх інстанцій даної справи) завданням адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Частиною 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України в чинній редакції, передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов`язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За правилами ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже Суд приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм матеріального та процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 у справі № 826/24976/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді І.В. Бившева

В.П. Юрченко