Постанова

від 21.02.2024 по справі 759/18977/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/18977/22 Головуючий у суді І інстанції Панченко О.М.

Провадження № 22-ц/824/2291/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 01 червня 2023 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-2012» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, прибудинкової території та за спожиті комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

У грудні 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-2012» (далі - ОСББ «Злагода-2012», Об`єднання) звернулося до Святошинського районного суду м. Києва з вказаним вище позовом, обґрунтовуючи його тим, що Об`єднання було створено у листопаді 2012 року власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Власником квартири АДРЕСА_2 в цьому будинку є ОСОБА_1 , тому у нього, як співвласника багатоквартирного будинку, виник обов`язок щомісяця оплачувати затверджені органами управління ОСББ «Злагода-2012» внески на утримання будинку та прибудинкової території, а також за спожиті комунальні послуги з постачання теплової енергії на рівні з іншими споживачами у розмірі, який залежить від його частки у загальній площі будинку.

Однак, відповідач належним чином не сплачує позивачу обов`язкові внески, у зв`язку з чим у нього за період з 01 травня 2021 року по 01 листопада 2022 рокуутворилась заборгованість на суму 28 855 грн 71 коп., яку він у добровільному порядку не погашає. Оскільки відносини між сторонами є грошовим зобов`язанням, то відповідач має сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних та встановленого індексу інфляції від простроченої суми, розмір яких за розрахунками позивача складає 160 грн 50 коп. та 228 грн 62 коп. відповідно.Загалом, з урахуванням всіх зазначених складових, заборгованість відповідача перед позивачем складає 29 244 грн. 83 коп, які підлягають стягненню з нього примусовому порядку разом із понесеними судовими витратами.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2023 року позовну заяву передано за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 01 червня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Злагода-2012»заборгованість зі сплати внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території, а також за спожиті житлово-комунальні послуги з 01 травня 2021 року по 01 листопада 2022 року у розмірі 28 855 грн 71 коп., інфляційного нарахування у розмірі 228 грн 62 коп. та 3 % річних у розмірі 160 грн 50 коп., а загалом стягнуто 29 244 грн 83 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Злагода-2012» судовий збір у розмірі 2 481 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 820 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач порушив свої обов`язки співвласника ОСББ «Злагода-2012», внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підтягає стягненню в повному обсязі на користь позивача.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом суд першої інстанціїбезпідставно поширено на відповідача дію Статуту ОСББ «Злагода-2012», не встановлено зміст правовідносин між сторонами, помилково встановлено факт споживання відповідачем житлово-комунальних послуг. Також суд не дав оцінки доводам відповідача, що він за цими послугами не звертався, послуг не замовляв, не отримував і не давав підстав вважати, що йому такі послуги потрібні.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - Руденко О.С. просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, надав належну оцінку наданим позивачем доказам та обставинам справи, ухвалив законне й обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно із частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною першою статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У зв`язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд першої інстанції встановив, що ОСББ «Злагода-2012» створено 21 листопада 2012 року власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства України та Статуту.

Згідно із довідкою від 02 грудня 2022 року відповідно до даних ОСББ «Злагода-2012» власником квартири АДРЕСА_3 , є ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності від 12 лютого 2003 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення КМДА, квартира АДРЕСА_4 складається із трьох кімнат, жилою площею 51,4 кв. м, загальною площею 89,8 кв. м, та належить відповідачу.

Відповідно до пункту 4.2 Статуту ОСББ «Злагода-2012» сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебуває у його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюється загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та цього Статуту.

Пунктом 5.2 Статуту встановлено, що співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 , оформленим протоколом від 12 червня 2019 року, затверджено внески на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій з 01 липня 2019 року, а саме тариф на послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території у розмірі 10,25 грн/кв. м для власників житлових приміщень і 7,70 грн/кв. м для власників не житлових приміщень.

04 червня 2018 року між ОСББ «Злагода-2012» та КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладено договір № 1412100 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

За період з травня 2021 року по жовтень 2022 року включно відповідач, як власник квартир у багатоквартирному будинку, спожив житлово-комунальні послуги на загальну суму 28 855 грн 71 коп, не здійснивши жодного платежу за спожиті комунальні послуги та утримання будинку і прибудинкової території.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

У статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

За змістом частин першої другої статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту: шляхом скликання загальних зборів: створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та оплати; приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до статуту; давати згоду на укладення договорів на виконання робіт та надання послуг для об`єднання відповідно до вимог статті 10 цього Закону; встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об`єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; виключати з свого складу членів об`єднання, які не виконують своїх обов`язків; брати на баланс майно об`єднання; для виконання статутних завдань здійснювати необхідну господарську діяльність в порядку, визначеному законом. Доручати правлінню в межах повноважень, визначених статутом: визначати підрядника, укладати договори на управління та експлуатацію, обслуговування і ремонт майна з будь-якою фізичною або юридичною особою відповідно до статуту та законодавства; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів; ініціювати скликання загальних зборів; захищати права, представляти законні інтереси власників в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; за рішенням загальних зборів та згодою власників приміщень, які не є членами об`єднання, використовувати приміщення в житловому комплексі для потреб органів управління об`єднання.

Статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що ОСББ має право забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків, вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законом та статутом об`єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань резервного і ремонтного фондів, звертатись до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим законом та статутом об`єднання платежі, збори і внески, а також відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

У статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII), який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Частиною першою статті 7 Закону № 417-VIII визначені обов`язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина друга статті 7 Закону № 417-VIII).

В силу частини першої статті 9 Закону № 417-VIII управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Особа, яка є власником (співвласником) квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у тому числі у якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів а також сплачувати вартість інших комунальних послуг.

У постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц зроблено правовий висновок про те, що особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Отже, співвласник житлового приміщення у багатоквартирному будинку, в якому створене Об`єднання несе обов`язок зі сплати внесків відповідно до прийнятих загальними зборами рішень, а також з оплати інших платежів за спожиті житлові або комунальні послуги.

Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та частини другої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

З наведеного вбачається, що посилання відповідача на те, що він був проти створення ОСББ «Злагода-2012», отже не є учасником цього Об`єднання, не замовляв у позивача будь-яких послуг і не отримував їх, не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги, оскільки він як співвласник багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ зобов`язаний виконувати його рішення.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) визначено, що послуга з управління багатоквартирним будинком є житловою послугою, яка належить до житлово-комунальних послуг, і включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо. Послуга з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, поводження з побутовими відходами є комунальною послугою

Згідно частини першої статті 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 ЖК України.

Відповідно до пункту 7 Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24 січня 2006 року, власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

У постанові від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані такі послуги та не знайшла підстав для відступу від висновку Верховного Суду України у постанові від 20 квітня 2016 року при розгляді справи № 6-2951цс15 (пункти 19-20).

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правило статті 526 ЦК України є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Отже, аналізуючи наведені норми права, за встановлених судом першої інстанції обставин, слід дійти висновку, що відповідач ОСОБА_1 , будучи у спірний період власником майна, розташованого у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , в якому з метою утримання цього будинку і прибудинкової території створено ОСББ «Злагода-2012», в силу приписів закону зобов`язаний сплачувати визначені загальними зборами цього об`єднання платежі за надані житлово-комунальні послуги.

За приписами статей 530, 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

ЦК України передбачає спеціальні засоби, які забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов`язання.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно із частинами першою та третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання як співвласника, покладені на нього Статутом Об`єднання та Законом, своєчасно та у встановленому обсязі не оплачував обов`язкові внески співвласника, внаслідок чого за період з 01 травня 2021 року по 01 листопада 2022 рокуу нього виникла заборгованість у розмірі 28 855 грн 71 коп., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по внескам на утримання будинку, прибудинкової території та за спожиті комунальні послуги квартири АДРЕСА_4 (власник ОСОБА_1 ).

Із вказаного розрахунку видно, що за період із 01 травня 2021 року по січень 2022 року включно позивачем було нараховано відповідачу інфляційні втрати від знецінення грошових коштів по сплаті внесків та 3 % річних, які складають 228 грн 62 коп.та 160 грн 50 коп. відповідно. Даний розрахунок не оспорюється відповідачем, перевірений апеляційним судом та не викликає сумнівів в його правильності і обґрунтованості.

Отже, встановивши, що ОСББ «Злагода-2012»на законних підставах забезпечує надання послуг відповідачу, який є власником квартири АДРЕСА_3 , проте не виконує своїх зобов`язань зі щомісячної сплати внесків за отримані та спожиті послуги належним чином, внаслідок чого має заборгованість у загальному розмірі 29 244 грн. 83 коп, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача цієї суми заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних.

Колегія суддів також враховує, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 квітня 2020 року у справі № 759/1331/20, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року, з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Злагода-2012» уже було стягнуто заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року у розмірі 46 552 грн 76 коп., інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 7 869 грн 23 коп.

За частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на власному тлумаченні і розумінні стороною відповідача спірних правовідносин та положень законодавства, вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій про задоволення позовних вимог, а відтак не дають підстав вважати, що місцевим судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені статтею 376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У такому разі розподіл судових витрат у вигляді сплаченого відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги не проводиться згідно зі статтями 141, 382 ЦПК України.

Зважаючи на положення частини третьої статті 389 ЦПК України, судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 01 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Судді: С.А. Голуб

Т.О. Писана

Д.О. Таргоній