Ухвала

від 22.02.2024 по справі 930/509/24

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/509/24

Пров. № 2/930/345/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

22.02.2024 року м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнко В.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Райгородської сільської ради про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в Немирівський районний суд Вінницької області з позовом до Райгородської сільської ради про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Статтею 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається реальною вартістю майна.

Згідно п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 176, п. 3 ч.3 ст.175ЦПК такий обов`язок покладається на позивача.

Обґрунтованість проведеного розрахунку судового збору, позивач підтверджує зокрема з посиланням на висновок про вартість №9/З від 20.02.2024.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» визначає, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до ст. 18 ЗУ Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно ст. 19 Закону України «Про оцінку земель» експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні", а також інших нормативно-правових актів та державних стандартів, норм і правил.

Як вбачаєтьсяіз ст.20ЗУ «Прооцінку земель»за результатаминормативної грошовоїоцінки земельнихділянок складаєтьсятехнічна документація,а зарезультатами проведенняекспертної грошовоїоцінки земельнихділянок складається звіт.

У відповідності до ст. 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна.

Отже, зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову в даному спорі, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.

На підставі викладеного, позивач повинен визначити ціну позову станом на дату подання позовної заяви, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна надавши відповідні докази (звіт експертної грошової оцінки), та доплатити (в разі необхідності) судовий збір за позовну вимогу майнового характеру з розрахунку 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Висновок про вартість №9/З від 20.02.2024 для підтвердження вартості земельної ділянки, право постійного користування на яку просять визнати позивачі (а це земельна ділянка з кадастровим номером 0523055600:01:001:0094), суд не може взяти до уваги, оскільки в даному висновку відсутній кадастровий номер земельної ділянки, вартість якої визначалася.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовна заява не містить доказів зазначеної ціни позову, а також відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та відповідно дійсної ціни позову.

Згідно ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями175і177цьогоКодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З наведених підстав вважаю, щопозовнузаяву слід залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Райгородської сільської ради про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування, залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачам, що у разі неусунення недоліків позовна заява вважатиметься не поданою та повертається позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.М. Алєксєєнко