Рішення

від 14.02.2024 по справі 144/368/16-ц

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/368/16-ц

Провадження № 2/144/3/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2024 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Германа О.С.,

секретаря судового засідання - Пігулі А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП "ЗІС" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПП «ЗІС», третя особа на стороні відповідача відділ Держгеокадастру у Теплицькому районі Вінницької області про визнання договору оренди землі недійсним.

В подальшому 23.03.2023 правонаступник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 , було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить усунути перешкоди, які їй чиняться ПП «ЗІС», шляхом зобов`язання, останнього повернути позивачу земельну ділянку, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та заборонити ПП «ЗІС» проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці.

01.11.2023 ухвалою суду залучено у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПП "ЗІС", третя особа на стороні відповідача відділ Держгеокадастру у Теплицькому районі про визнання договору оренди землі недійсним, правонаступника ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 14.12.2023, прийнято заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПП "ЗІС", третя особа на стороні відповідача відділ Держгеокадастру у Теплицькому районі про визнання договору оренди землі недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523785000:02:002:0095 площею 2,1814 га, у 2015 йому стало відомо, що існує договір оренди землі укладений нібито між ним та ПП «ЗІС», відповідно до якого відповідач має право користуватися належною йому земельною ділянкою. Вказує, що вона вказаного договору оренди землі не підписував та нікого не уповноважував на його підписання, а тому ПП «ЗІС» на даний час користується, земельною ділянкою, на підставі неукладеного договору оренди землі. Позивач ОСОБА_1 , -правонаступник ОСОБА_2 , просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що чиняться відповідачем та повернути йому вказану земельну ділянку. Також просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Клінчиков С.О. в судове засідання не з`явились, від представника надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити. У разі неявки відповідача проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Представник ПП«ЗІС» нез`явився всудове засідання. Хоча повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення повістки, що відповідає вимогам ст. 128 ЦПК України. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, тому суд ухвалив винести по даній справі заочне рішення, і позивач проти цього не заперечує.

Від третьої особи на стороні відповідача відділу Держгеокадастру у Теплицькому районі Вінницької області (відділ № 5 Управління у Гайсинському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області) надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, рішення просять прийняти на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши за сукупністю докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі державного акту серії ЯА № ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,1814 га, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Теплицького району та має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з договором оренди землі №499 від 25.06.2010, про визнання недійсним якого пред`явлено позов, земельна ділянка площею 2,1814 га, що належала ОСОБА_2 , передана в оренду ПП «ЗІС»». Пунктом 9 вказаного договору установлено розмір орендної плати1059,86 грн., яка вноситься орендарем грошовою формою у розмірі 3,0% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вказаний договір зареєстрований Теплицьким районним відділом Вінницької регіональної Філії ДП «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.07.2010 за № 041005900471.

Подаючи позовну заяву, позивач стверджувала, що оспорюваний договір ОСОБА_2 не підписував, підпис у ньому вчинено іншою особою.

Відповідно до висновку експерта № 9125/9126/16-32 від 15.07.2016 року підпис від імені ОСОБА_2 у графі «Орендодавець» у договорі оренди землі №499 від 25.06.2010, зареєстрований 01.07.2010 року за № 041005900471, який було укладено між ОСОБА_2 та ПП «ЗІС», виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

За змістом статті 11 ЦК України - цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьоюстатті 203 ЦК України - передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК України - встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»(тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а застаттею 18 цього Законудоговір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»- визначено істотні умови договору оренди землі, відсутність хоча б однієї з них, а також порушення вимог статей4-6,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони не досягли згоди щодо встановлення істотних умов договору, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 у справі № 6-127цс13, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судому у постанові від 11.06.2018 у справі № 151/117/17.

Крім того, у іншій постанові Верховного Суду України у справі № 6-162цс13 від 19.02.2014, вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами.

За змістом статей15і16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі йогопорушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків тощо.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, де позивач наполягає на поверненні йому земельної ділянки, вважаючи, що ця ділянка знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав, зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі, посилаючись на те, що даний договір не підписував, а умови не погоджував, в подальшому, шляхом подання заяви про уточнення позовних вимог, правонаступник позивача змінив предмет позову, просив усунути перешкоди у користуванні належній йому земельною ділянкою, шляхом зобов`язання відповідача повернути йому власнику з тих же підстав, що його спадкоємець не підписував договір оренди землі та не погоджувала його умов.

Судом встановлено,що договіроренди землі№499від 25.06.2010,зареєстрований вТеплицькому районномувідділі Вінницькоїрегіональної філіїДП «ЦентрДЗК» 01.07.2010за №041005900471є неукладеним,оскільки непідписаний ОСОБА_2 ,а томуземельна ділянка, кадастровий номер 0523785000:02:002:0095, площею 2,1814 га, що належить позивачу, знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.

Згідно ст.391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності з ч.2ст.152 ЗК України - власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 16.06.2020 № 145/2047/16-ц, так як позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 0523785000:02:002:0095, площею 2,1814 га, а відповідач у фактичному користуванні якого без установлених законом підстав знаходиться вказана земельна ділянка, своїми діями, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушує права позивача, як власника земельної ділянки та створює перешкоди у користуванні позивачем своїм майном, тому порушене право позивача підлягає захисту, що полягає в усуненні перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом зобов`язання відповідача повернути її власнику та забороні проведення будь-яких робіт на вказаній земельній ділянці.

Витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 551, 20 грн., та витрати на проведення судово-почеркознавчої експерти в розмірі 3082,80 грн., відповідно до ч. ч. 3-7 ст. 139, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, розмір яких підтверджується угодою про надання правової допомоги та опис-розрахунком судових витрат у цивільній справі № 144/368/16-ц та складає: вивчення документів - 1000,00 грн.; складання заяви про зміну предмету позову 5000,00 грн.; витрати на приїзд в Теплицький районний суд (мінімум 3 рази) 1000,00 грн.; ведення справи в суді 8000,00 грн., та в загальній сумі складає 15000,00 грн., суд вважає, що вони підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 284, 285 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди, ОСОБА_1 - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 0523785000:02:002:0095, які чиняться ПП «ЗІС», шляхом зобов`язання його повернути йому дану земельну ділянку з кадастровим номером 0523785000:02:002:0095 площею 2,1814 га, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та заборонити ПП «ЗІС» проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці.

Стягнути з приватного підприємства «ЗІС» на користь ОСОБА_1 , понесені ним судові витрати в сумі 18634 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 00 коп.

Роз`яснити приватному підприємству «ЗІС» що відповідно до ст. 284 ЦПК України, рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за його письмовою заявою, складеною відповідно до вимог ст. 285 ЦПК України, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 23.02.2024.

Суддя