Рішення

від 24.01.2024 по справі 522/825/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2024

Справа № 522/825/23

Провадження № 2/522/1879/24

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Ярема Х.С.

при секретарі судового засідання Кніш Д.А.

за участю: позивача ОСОБА_1

представник відповідачів та третьої особи Осипенко М.В.

розглянув у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом ОСОБА_1

до Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничий центр «Екострой», Товариства з обмеженою відповідальністю «Екострой і К»

третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробничий центр «Екострой+»

про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.

ВСТАНОВИВ:

1.11.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Науково виробничий центр «Екострой», ТОВ «Екострой і К», третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ТОВ «Науково виробничий центр «Екострой+».

2.Позивач просить суд:

стягнути з ТОВ «НВЦ «Екострой» 10 000 грн. безпідставно набутих коштів,

стягнути з ТОВ «Екострой і К» 40 000 грн. безпідставно набутих коштів,

відшкодувати судові витрати.

3.10.02.2023 відкрито спрощене позовне провадження.

4.11.04.2023 ТОВ «Екострой і К» подало відзив на позов.

5.11.04.2023 відповідач подав відзив на позов.

6.11.04.2023 третя особа подала пояснення щодо позову.

7.21.04.2023 позивач подав заперечення на пояснень третьої особи та відповіді на відзиви відповідачів.

8.Заявою від 02.06.2023 та від 27.11.2023 позивач також просив винести окрему ухвалу, яку направити органу досудового розслідування з вимогою вжити заходів щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 ; винести окрему ухвалу щодо Приморської окружної прокуратури про зобов`язання прийняти рішення по суті кримінального провадження №12019162500001995 та про службову невідповідність начальна відділу дізнання ВП№1ОРУП№1 ГУНП в Одеській області; винести окрему ухвалу щодо ВП№2 ОРУП№1 ГУНП в Одеській області з вимогою відкрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 384 КК України;

9. ОСОБА_1 звернення до суду з цим позовом обгунтовує тим, що в травні 2017 року він звернувся до проектної організації ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+», керівником якої був ОСОБА_3 , із пропозицією розробити для нього проект будівництва садового будинку. Після узгодження основних вимог до майбутнього проекту ОСОБА_3 склав попередній кошторис проектних робіт на суму 90 000 грн. та запропонував ОСОБА_1 сплатити третину від цієї суми. 07.07.2017 ОСОБА_1 сплатив 35000 грн. на користь ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+».

Правовідносини між ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+» та ОСОБА_1 були оформлені договором від 02.08.2017, де вартість робіт визначено в розмірі 69854,74 грн. Насправді цей договір був оформлений лише в серпні 2018 року, а позивача примусили підписати договір заднім числом - 02.08.2017. До цього ОСОБА_1 , сплачуючи кошти, керувався погодженим кошторисом робіт.

Після платежу 07.07.2017, ОСОБА_1 частинами готівкою сплатив ще 50000 грн, а саме 06.12.2017 сплатив 10 000 грн. на користь ТОВ «Науково виробничий центр «Екострой», 17.01.2018 сплатив 20 000 грн. на користь ТОВ «Екострой і К», 14.02.2018 сплатив 20000 грн. на користь ТОВ «Екострой і К». Отже, з моменту підготовки підрядником кошторису, ОСОБА_1 сплатив різнив юридичним особам (відповідачам та третій особі) 85000 грн.

Згодом ОСОБА_1 дізнався, що проектна документація виготовлена ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+» з недоліками, що унеможливлює її використання.

Позивач зазначає, що проектна документація виготовлена ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+» з недоліками, що унеможливлює її використання, у зв`язку з чим ОСОБА_1 має намір розірвати договір та вимагати від ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+» повернення 35 000 грн.

Решту сплачених 50 000 грн. позивач не може повернути шляхом пред`явлення вимог до Винконавця, оскільки ці кошти сплачені іншим юридичним особам (відповідачам) з якими позивач не мав жодних правовідносин. Вважає, що відповідачі отримали кошти без достатньої правової підстави. Кошти перераховувались відповідачам за вказівкою керівника ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+» ОСОБА_3 (Виконавець). При цьому кінцевими бенефіціарами відповідачів є родичі ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ТОВ «Науково виробничий центр «Екострой») та ОСОБА_2 (ТОВ «Екострой і К»), тобто всі ці юридичні особи пов`язані між собою родинними відносинами. Позивач зазначає, що під час сплати коштів на рахунки цих компаній (відповідачів) він не міг передбачити неналежне виконання ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+» (підрядником) зобов`язань за договором від 02.08.2017.

Вважає, що про безпідставність набуття відповідачами коштів свідчать квитанції про оплату. Відповідачі стверджують, що не отримували кошти, однак на квитанціях до прибуткового касового ордера від 06.12.2017, 17.01.2018, 14.02.2018 наявна печатка саме юридичних осіб відповідачів з якими позивач не мав жодних правовідносин. Крім того, позивач особливу увагу звертає на те, що надані ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+» (Виконавець) квитанції до прибуткового касового ордеру є підробленими і відрізняються від тих квитанцій до прибуткового касового ордеру, які були видані позивачу, як платнику. Тобто, в ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+» надало до справи копії квитанцій до прибуткового касового ордеру (на яких зазначено, що вони зроблені з оригіналу) не могло бути в цієї юридичної особи і вони є відмінними від тих, які має платник. На квитанції від 06.12.2017 немає назви організації, але є печатка ТОВ «Екострой». На квитанції від 17.01.29018 вказано назву організації ТОВ «Екострой», але наявна печатка ТОВ «Екострой і К». Квитанції, до прибуткового касового ордеру, які залишились у позивача і ті, які надані ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+» відрізняються, зокрема, їх заповненням (одні заповнені вручну і різний почерк, інші друкованим текстом; на квитанціях платника одні печатки юридичних осіб, а на квитанціях, які надані підрядником уже зовсім інші печатки).

10.Відповідачі ТОВ «Екострой і К» ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+» просять відмовити в задоволенні позову. Між ними та позивачем відсутні будь-які договірні відносини. Не отримували від ОСОБА_1 кошти за виконання проектної документації. Представлені позивачем квитанції до прибуткового касового ордеру від 17.01.2018 та 14.02.2018 на суму по 20 000 грн. кожна є неналежним доказом, оскільки не зрозуміло, хто оформив ці квитанції та звідки на них є печатки ТОВ «Екострой і К» ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+». Квитанції позивача не мають усіх обов`язкових реквізитів, в квитанції від 17.01.2018 взагалі зазначено ТОВ «Науково виробничий центр «Екострой».

ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+» визнає отримання від позивача 85000 грн. за договором від 02.08.2017, до яких входять ті 50000 грн., які позивач хоче стягнути з ТОВ «НВЦ «Екострой», ТОВ «Екострой і К». Це не є безпідставно набуті кошти, оскільки Підрядник отримав кошти, незалежно від того, що маються якісь розбіжності в квитанціях до прибуткового касового ордеру від 06.12.2017, 17.01.2018, 14.02.2018. Звертає увагу, що ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+» немає претензій до ОСОБА_1 щодо неповної оплати послуг. Тому ОСОБА_1 насправді викладає ці обставини як безпідставно набуті кошти лише з тією метою, що зараз намагається повернути собі 50000 грн., а потім, як сам зазначає, звернеться до суду з позовом ще до ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+» про стягнення 35000 грн. Договірні відносини щодо розробки проекту будівництва садового будинку закінчені. Те, що ОСОБА_1 незгідний з якістю виконаних робіт не є підставою для стягнення коштів як безпідставно набутих з ТОВ «НВЦ «Екострой», ТОВ «Екострой і К». Тим самим, ОСОБА_1 планує подвійне стягнення, а причиною є невдоволення виконаними роботами.

11. Третя особа ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+» зазначає, що відповідачі коштів від ОСОБА_1 не отримували. Всі кошти (35000 грн. та 50000 грн.), що були сплачені позивачем за виконання роботи з розробки проекту садового дому на підставі Договору №35, отримані ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+» як головним підрядником. Кошти отримані на підставі за квитанцій до прибуткового касового ордеру від 06.12.2017, 17.01.2018, 14.02.2018, які містять печатки ТОВ «НВЦ «ЕКОСТРОЙ+». Сплата коштів відбулась 5 років тому і позивач ніколи не мав претензій щодо недоплати коштів (оскільки він вважає, що він заплатив 50000 грн. іншим особам, а не підряднику). Тоді виходить так, що це ОСОБА_1 повинен заплатити 50000 грн. підряднику, оскільки помилково заплатив кошти іншим особами. Проте підрядник немає претензій до Замовника щодо не сплати коштів за договором.

Судом встановлені такі обставини справи.

12.02.08.2017 між ТОВ «НВЦ «Екострой+» (Виконавець) в особі керівника ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (Замовник) було укладено Договір № 35 за яким Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати архітектурно-будівельний розділ проекту садового будинку. Згідно з п. 2.1 Договору вартість робіт складає 69 854,74 грн.

13.Згідно з кошторисом від 20.06.2017 (а.с.26), в якому відсутнє посилання на договір від 02.08.2017, адреси об`єкта, підписів, вартість робіт становить 87325,79 грн.

14.Згідно з копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру, наданих позивачем (а.с.27):

на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру від 07.07.2017 ОСОБА_1 сплатив ТОВ «НВЦ Екострой+» 35 000 грн. (аванс) за розробку проекту будинку. Квитанція видана бухгалтером ОСОБА_5 », наявний відбиток печатки ТОВ «НВЦ Екострой+»;

- на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру від 06.12.2017 ОСОБА_1 сплатив ТОВ «НВЦ «Екострой» 10 000 грн. за розробку проекту будинку (ІІ частина). Квитанція містить підпис касира без зазначення ПІБ, та печатку ТОВ «НВЦ «Екострой»;

- на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру від №1 від 17.01.2018 ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Екострой і К» 20000 грн. за розробку проекту будинку. Квитанція містить дані головного бухгалтера « ОСОБА_2 » та підпис касира, а також відбиток печатки ТОВ «Екострой і К», в найменування зазначено установу, що видала квитанцію ТОВ «НВЦ «Екострой»;

- на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру №2 від 14.02.2018 ОСОБА_1 сплатив 20000 грн. ТОВ «Екострой і К» за розробку проекту будинку. Квитанція містить головного бухгалтера « ОСОБА_2 », підпис касира « ОСОБА_2 , в найменування зазначено установу, що видала квитанцію ТОВ «Екострой і К» та є відбиток печатки ТОВ «Екострой і К».

15.Згідно з копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру, наданих третьою особою ТОВ «НВЦ Екострой+» (а.с. 94):

- на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру від 06.12.2017 ОСОБА_1 сплатив ТОВ «НВЦ «Екострой+» 10 000 грн. за розробку проекту будинку (ІІ частина). Квитанція містить підпис касира ОСОБА_2 та печатку ТОВ «НВЦ «Екострой+»;

- на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 17.01.2018 ОСОБА_1 сплатив ТОВ «НВЦ «Екострой+» 20000 грн. за розробку проекту будинку. Квитанція містить підпис головного бухгалтера, касира ОСОБА_2 та печатку ТОВ «НВЦ Екострой+»;

- на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру №2 від 14.02.2018 ОСОБА_1 сплатив ТОВ «НВЦ «Екострой+» 20000 грн. за розробку проекту будинку. Квитанція містить підпис головного бухгалтера, касира ОСОБА_2 та печатку ТОВ «НВЦ Екострой+».

16.У відповіді від 21.08.2018 ТОВ «НВЦ Екострой+» на претензію ОСОБА_6 (щодо повернення 36 712,92 грн., з яких 15 145,26 грн. це різниця між сплаченою ОСОБА_1 сумою 85 000 грн. та вартістю робіт в сумі 69 854,74 грн., а 21 567,66 грн. це вартість робіт за розділи проекту, які не були виконані) зазначено, що первинна вартість робіт в розмірі 85 000 грн. була знижена до 69854, 74 грн. як скидка.

17. ОСОБА_6 замовив експертний звіт проектної документації. Експертом ОСОБА_7 надано експертний звіт від 13.08.2019.

18.Листом від 21.08.2019 ОСОБА_6 звертався до ТОВ «НВЦ Екострой+» щодо виправлення недоліків проекту. Відповідь не надано.

19. ОСОБА_6 звернувся до правоохоронних органів на дії керівника ТОВ «НВЦ Екострой+», де визнаний потерпілим.

20. ОСОБА_6 звертався до ГУ ДФС в Одеській області щодо проведення перевірки щодо можливого порушення фінансового законодавства ТОВ «НВЦ Екострой+». Листом від 06.08.2019 ГУ ДФС в Одеській області повідомило, що було проведено перевірку ТОВ «НВЦ Екострой+», виявлено порушення ст. 85 ПК України, проте зміст виявлених порушень не може бути розкритий.

Висновки суду.

21.Предметом позову є стягнення з ТОВ «НВЦ «Екострой» та ТОВ «Екострой і К» коштів, як таких, що набуті ними без правових підстав, а підставами позову позивач не перебував з ТОВ «НВЦ «Екострой» та ТОВ «Екострой і К» в жодних договірних відносинах, ці юридичні особи не могли приймати від нього кошти, навіть як оплату за послуги щодо розробки проекту будівництва, які на договірній основі надавала інша юридична особа; квитанції до прибуткового касового ордеру підтверджують, що відповідачі отримали від позивача кошти; в діях третьої особі наявні шахрайські фінансові дії, оскільки у нього наявні квитанції до прибуткового касового ордеру (що є другою відривною частиною від основного прибуткового касового ордеру), які підтверджують отримання саме відповідачами коштів. Натомість в третьої особи не може бути в наявності квитанції до основного прибуткового касового ордеру, що залишається у позивача, як платника. В надавача послуги залишається інша частина основний прибутковий касовий ордер. Крім того, квитанції позивача та третьої особи відрізняються.

22.Відповідачі стверджують, що кошти від позивача взагалі не отримували, а третя особа підтвердила, що отримала усю суму коштів за договором в розмірі 85000 грн., а сам позивач обрав неправильний спосіб захисту його прав. Якщо позивач вважає, що послуги не надані, чи надані неякісно, він мав би звернутись до виконавця про розірвання договору та повернення коштів, а не про повернення коштів як безпідставно набутих через 5 років.

23.Таким чином, з`ясуванню підлягає в першу чергу правова природа правовідносин, які виникли між сторонами.

24.Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

25.Виходячи із норм статті 1212 ЦК України правова природа безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) - це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

26.Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збережено за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

27.Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

28.Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

29.Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

30.Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частин 1 та 2 статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

31.Частиною 1 статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

32.Згідно з частинами 1, 2 статті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

33.Частиною 1 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

34.Результат системного аналізу зазначених положень закону дає підстави вважати, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошових коштів).

35.Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків.

36.Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК Українитільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

37.Зазначена норма закону застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунено за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першоїстатті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

38.За змістом статті 1212 ЦК України у правовідносинах у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави праву потерпілого кореспондує зобов`язання особи, яка набула це майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому це майно.

39.Отже,вирішення судомспору щодоповернення безпідставнонабутого майна,вимагає встановленнянаявності чивідсутності договірного характеру спірних правовідносин.

40.Згідно з ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

41.На підставі матеріалів справи судом з`ясовано, що 02.08.2017 між ТОВ «НВЦ «Екострой+» (Виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник) було укладено договір за яким Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати архітектурно-будівельний розділ проекту садового будинку. Згідно з п. 2.1 Договору вартість робіт складає 69 854,74 грн. Згідно з п.2.2 Договору після підписання Договору замовник днів перераховує виконавцю аванс в розмірі 50% вартості робіт, тобто 34 927,37 грн.

42.Інші умови вартості робіт та порядок розрахунків сторін Договором не передбачені.

43.Попередньо сторони погодили кошторис робіт від 20.06.2017, за яким вартість робіт становить 87325,79 грн.

44.Тобто, з 20.06.2017 між ТОВ «НВЦ «Екострой+» та ОСОБА_1 виникли правовідносини щодо розробки проекту будівництва будинку. Сторони це визнають.

45.Також обидві сторони визнають, що договірні правовідносини між позивачем та відповідачами не виникали.

46.Виконавець (третя особа) стверджує, що отримав від замовника усю суму 85000 грн. Натомість замовник вважає, що 50000 грн. на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру від 06.12.2017, 17.01.2018, 14.02.2018 отримали невідомі йому юридичні особи - ТОВ «НВЦ «Екострой» та ТОВ «Екострой і К» (відповідачі), а виконавець (ТОВ «НВЦ «Екострой+») отримав 07.07.2017 від позивача лише 35000 грн. Хоча сам позивач вважає, що немає заборгованості перед виконавцем і в оплаті керувався кошторисом на суму 85000 грн., оскільки договір насправді фактично було укладено в серпні 2018, а не в серпні 2017 року. Сторони підписали його заднім числом. Навіть направляв претензію виконавцю про повернення частини коштів з сплачених 85 000 грн.

47.Оцінюючи доводи обох сторін, суд приходить до висновку про помилковість вимог позивача.

48.Пунктом 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене Постановою правління НБУ 15.1.2.2004 № 637 зі змінами та доповненнями (яка була чинною станом на 06.12.2017) визначено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

49.Згідно з п.25 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою правління НБУ 29.12.2017 № 148 (яка була чинною станом на 17.01.2018 та 14.02.2018), приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.

50.Отже, чинним законодавством було передбачено, що у разі прийняття готівки від фізичних осіб підприємством, ця фінансова операція проводиться на підставі прибуткового касового ордеру, а особі, яка вносить готівку, видається квитанція до прибуткового касового ордеру.

51.Досліджуючи надані обома сторонами квитанції до прибуткового касового ордеру від 06.12.2017, 17.01.2018, 14.02.2018, судом з`ясовано, що дійсно між представленими позивачем та третьою особою квитанціями є розбіжності. Так, квитанції третьої особи підтверджують, що усі кошти сплачено на користь ТОВ «НВЦ Екострой+», а квитанції позивача на користь ТОВ «НВЦ «Екострой» та ТОВ «Екострой і К».

52.З цього приводу за клопотанням позивача суд викликав для допиту як свідка ОСОБА_2 , яка в цих квитанціях значиться як головний бухгалтер, касир. Представник третьої особи, керівником якої є ОСОБА_2 , надав медичні документи про те, що свідок має онкологічне захворювання ще з 2013 року. Зараз їй 71 рік, тому вона не може з поважних причин з`явитись до суду. З цих підстав суд не зміг допитати свідка.

53.Позивач просив не приймати до уваги і виключити як доказ (на підставі ч. 5 ст. 95, п. 11 ст. 83 ЦПК України) квитанції, подані ТОВ «НВЦ Екострой+», оскільки не зазначено про наявність в цієї особи оригіналів цих доказів, які він подає в копіях до суду, а на копіях відсутня дата їх засвідчення. Крім того, квитанції виключають сумнів в достовірності як доказу.

54.Відповідно доч.5ст.95ЦПК Україниучасник справи,який подаєписьмові доказив копіях(електроннихкопіях),повинен зазначитипро наявністьу ньогоабо іншоїособи оригіналуписьмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

55.Відповідно доч.11ст.83ЦПК Україниу разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

56.Суд погоджується, що надані третьою квитанції різняться від тих, що залишились у позивача. Представник, що їх надав, пояснив, що копії засвідчені з копій, а не з оригіналу. Оригінал відривної квитанції залишається у платника, проте підприємству не заборонено робити для себе копію і залишати копію собі. Те, що відсутня дата їх засвідчення не є достатньою підставою для їх виключення як доказу. Та й жоден наданий позивачем доказ не місить дату його засвідчення. Тому суд вважає, що немає підстав для виключення наданих третьою особою копій квитанцій як доказів, що викликають сумнів в їх достовірності.

57.З іншої сторони важливим є те, що й згідно з квитанціями позивача кошти сплачено на користь відповідачів.

58.В судовому засіданні представник третьої особи подав копії касових квитанцій від 06.12.2017, 17.01.2018, 14.02.2018 (оригінал надав для огляду), пояснивши, що лише зараз знайшлись ці квитанції, так як вони були видані 5 років тому.

59.Позивач заперечував проти їх прийняття як доказів до справи, оскільки порушено процесуальні строки їх подання.

60.Суд вважає, що наведені третьою особою причини неможливості подання зазначених квитанцій є поважними, тому цей строк підлягає поновленню, а тому ці докази суд приймає до уваги.

61.З наданих прибуткових касових ордерів (частина квитанції, що залишається у підприємства продавця послуги) від 06.12.2017, 17.01.2018, 14.02.2018, вбачається, що кошти 50000 грн. сплачено ОСОБА_1 на користь ТОВ «НВЦ Екострой+».

62.Сторони не змогли пояснити, яким чином дві частини одного фінансового документу відрізняються.

63.Водночас відповіднодо ст.89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

64.Суд виходить з того, що саме між позивачем та ТОВ «НВЦ Екострой+» виникли правовідносини щодо розробки проекту будівництва. Вартість послуг погоджена в 85000 грн. Істотними умовами цього договору, є його предмет, ціна та умови (порядок) оплати, строк виконання.

65.При цьому суд звертає увагу, що договір не передбачає умов, які б вимагали оплати на певні рахунки. В даній ситуації оплата здійснювалась готівкою в касі підприємства.

66.На окрему увагу заслуговує такий доказ як письмова відповідь ТОВ «НВЦ Екострой+» №14 від 21.08.20218 на письмову претензію ОСОБА_1 від 13.08.2018 з вимогою про повернення 36712,92 грн., з яких 15145,26 грн. це різниця між 85000 грн. та 69854, 74 грн. та 21567,66 грн. за неналежно виконані послуги.

67.Зазначене на думку суду свідчить, що йдеться про одні і ті самі кошти (50000 грн. з 85000 грн.), які тепер позивач називає безпідставно набутими відповідачами.

68.Отже, незважаючи на відсутність прямих договірних відносин між позивачем та відповідачами, оплата здійснена за послуги, які позивач мав з третьою особою на підставі договору. Те, що позивач не був в договірних правовідносинах безпосередньо з відповідачами, не означає, що послуги йому не надавав ТОВ «НВЦ Екострой+» на суму 85000 грн. І не отримав цих коштів.

69.Тобто, навіть незважаючи на відмінність між собою двох частини одного фінансового документу від 06.12.2017, 17.01.2018, 14.02.2018, кошти отримав ТОВ «НВЦ Екострой+». Оплата коштів відбувалась на виконання умов договору з ТОВ «НВЦ Екострой+". Відтак договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом статті 1212 ЦК України.

70.Також судвиходить зтого,що безпідставнонабуті грошовікошти непідлягають поверненню,якщо потерпілаособа знає,що внеї відсутнєзобов`язання (відсутнійобов`язок) длясплати коштів,проте здійснюєтаку сплату,тому щовказана особаповодиться суперечливо,якщо згодомвимагає поверненнясплачених коштів (постанова Верховного Суду від 10.04.2019 справа № 390/34/17).

71.Сплачуючи 06.12.2017, 17.01.2018, 14.02.2018 кошти, позивач поміти і знав, що сплачує кошти відповідачам. Отже, знав, що між ними відсутні зобов`язання (відсутній обов`язок), а тому поведінка позивача тепер є суперечливою (тобто, потерпіла особа вільно і без помилки погодилася на настання невигідних для себе наслідків).

72.Підсумовуючи суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Також не виявлено підстав для постановлення окремої ухвали.

73.За правилами ст. 141 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються позивачеві у разі відмови в позові.

Керуючись ст.ст. 263-265, 353 ЦПК України, .

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.02.2024.

Суддя Ярема Х.С.