Постанова

від 14.02.2024 по справі 904/2128/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2128/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Гарбузова О.А., довіреність №вих-33/0/2-24 від 08.01.2024, самопредставництво;

від відповідача: Тарасюк О.Л., довіреність №8вих-21/734 від 22.12.2023, самопредставництво;

від відповідача: Жежель С.Л., довіреність №8вих-21/733 від 22.12.2023, самопредставництво;

від третьої особи ОКП "Фармація": Сидоренко О.А., посвідчення №2250 від 25.04.2014, адвокат;

інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 (повний текст рішення складено 17.08.2023, суддя Манько Г.В.) у справі № 904/2128/23

за позовом Дніпропетровської обласної ради

до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області

третя особа-1 без самостійних позовних вимог на предмет спору Обласне комунальне підприємство "Фармація"

третя особа-2 без самостійних позовних вимог на предмет спору Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради "Міська лікарня №9

третя особа - 3 без самостійних позовних вимог Державний реєстратор прав на нерухоме майно Коноплянка Вадим Михайлович Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради

про скасування рішення державного реєстратора

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська обласна рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, в якому просить:

- визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Коноплянки Вадима Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 52139934 від 05.05.2020 12:01:38 з одночасним припиненням права комунальної власності територіальної громади м. Кам`янське в особі Кам`янської міської ради (ідентифікаційний код 24604168) на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 703409912104 в частині нежитлових приміщень площею 18,0 кв.м, 18,1 кв.м, 30,4 кв.м, які розташовані у будівлі літ. Е-7 на І поверсі лікарні за адресою: м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 72.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні приміщення на виконання рішень Дніпропетровської обласної ради від 21.06.2013 № 455-19/VI та від 27.12.2013 № 517/23/VI відповідно до актів приймання-передачі від 01.08.2013 та від 12.03.2014 передані Комунальним некомерційним підприємством Кам`янської міської ради "Міська лікарня № 9" зі свого оперативного управління в господарське відання Обласного комунального підприємства «Фармація», 16.08.2019 Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення № 493-17/VII, відповідно до пункту 1.13 якого передала до комунальної власності територіальної громади міста Кам`янське юридичну особу Комунальний заклад "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" (наразі Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради "Міська лікарня № 9") та майно цієї особи, закріплене за нею на праві оперативного управління. Оскільки спірні приміщення на час прийняття вказаного рішення (16.08.2019) перебували у господарському віданні Обласного комунального підприємства «Фармація» та задовго до цієї дати вибули з оперативного управління і володіння Комунального закладу "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради", такі приміщення не були передані у комунальну власність територіальної громади міста Кам`янське у складі майна цього закладу згідно з рішенням Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 № 493-17/VII. Тому, позивач вважає, що відповідач не набув статусу власника спірних приміщень, а тому положення статей 316, 317, 319 ЦК України, які наділяють власника правом володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, не поширюються на відповідача щодо спірних приміщень. Позивач зазначає, що відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, власником нежитлових приміщень площею 18,0 кв.м, 18,1 кв.м, 30,4 кв.м, які розташовані у будівлі літ. Е-7 на І поверсі лікарні за адресою: м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 72, є територіальні громади сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради; а за ОКП «Фармація» ці приміщення закріплені на праві господарського відання; одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право власності на приміщення зареєстровано первинно та не припинялося.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/2128/23 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що під час розгляду справи сторонами не надано доказів прийняття рішення Дніпропетровською обласною радою щодо передачі в оперативне управління майна "Міській лікарні №9". У визначений ст. 137 Господарського кодексу України спосіб за "Міською лікарнею №9" колишнім власником майна, Дніпропетровською обласною радою, не було закріплено право оперативного управління щодо нерухомого майна, що використовувалось для охорони здоров`я мешканців територіальної громади. Приймаючи до уваги, що свідоцтво про право власності на майно КЗ "Дніпродзержинська міська лікарня №9" було отримано позивачем лише 14.08.2015, на час прийняття рішень про передачу спірного нерухомого майна ОКП "Фармація", відповідно до приписів ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ще не відбулось офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття речових прав на нерухоме майно, що унеможливлює реалізацію позивачем прав, визначених приписами ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України. З огляду на викладене, господарський суд погодився з доводами відповідача, що відбулась передача усіх без винятку об`єктів нерухомого майна КЗ "Кам`янська міська лікарня №9", що розташовані за адресою Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Аношкіна, 72.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Дніпропетровська обласна рада звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/2128/23 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права;

-судом неповно з`ясовані фактичні обставини справи, не перевірено допустимість і достатність наданих доказів;

-з поданих державному реєстратору документів вбачається, що до комунальної власності м. Кам`янського передавалася юридична особа КЗ «Кам`янська міська лікарня №9» ДОР» та закріплене за нею на праві оперативного управління майно; жодний з поданих документів не містить інформації про те, що передається цілісний майновий комплекс;

-державний реєстратор не встановив відповідність заявлених прав і поданих/ отриманих документів вимогам законодавства та не встановив відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

-суд не дослідив та не надав оцінку діям державного реєстратора та наданим доказам, не з`ясував, чи дійсно на підставі наданих державному реєстратору документів можливо було здійснити державну реєстрацію права власності на майно, що передається, а саме встановити площу нерухомого майна;

-з дати реєстрації права власності (14.08.2015) і до сьогодні спірні нежитлові приміщення належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та закріплені за ОКП «Фармація» на праві господарського відання;

-судом порушені норми ГПК України: оскаржуване рішення є необґрунтованим та невмотивованим.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023 для розгляду справи №904/2128/23 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2023 зазначеною колегією суддів після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі № 904/2128/23; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 06.12.2023.

04.10.2023 від Кам`янської міської ради до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі № 904/2128/23 без змін.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

-спірні приміщення були передані відповідачу у власність разом з усім іншим майном лікарні №9;

-посилання позивача, що спірні приміщення залишилися за ДОР, є безпідставними, оскільки будь-якого поділу або виділу в натурі та подальшої реєстрації за ДОР немає і не було;

-відсутні підстави стверджувати, що державна реєстрація нерухомого майна за адресою: просп. Аношкіна, 72 була проведена з якимись порушеннями;

-в інвентаризаційному описі необоротних активів, який є невід`ємною частиною акту приймання передачі, затвердженого рішенням виконкому від 03.09.2019 №262, відсутній поділ на окремі приміщення в кожній будівлі, яка передається, що свідчить про те, що в момент передачі було передано все майно, яке було в ДОР;

-невизначеність в рішеннях Дніпропетровської обласної ради від 21.06.2013 та від 27.12.2013 щодо місця розташування спірних об`єктів нерухомого майна (згідно технічного паспорта) унеможливлює їх ідентифікацію.

19.10.2023 від Дніпропетровської обласної ради до Центрального апеляційного господарського суду надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких позивач зазначив, що існує суперечність між заявленим Кам`янською міською радою правом щодо відповідного майна та вже існуючим правом власності, зареєстрованим за територіальними громадами сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради.

У судовому засіданні 06.12.2023 по справі оголошено перерву до 14.02.2024.

У судовому засіданні 14.02.2024 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі № 904/2128/23 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні 14.02.2024 представники відповідача та третьої особи-1 проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі № 904/2128/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Треті особи 2, 3 явку представників у судове засідання 14.02.2024 не забезпечили.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2011 Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення №185-9/VI «Про приймання передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області», яким вирішила прийняти до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області з комунальної власності територіальної громади м. Дніпродзержинська 9-А міська лікарня та її майно.

30.12.2011 на виконання зазначеного рішення складений акт приймання передачі, в якому зазначено про проведення обстеження та передачу майна територіальної громади м. Дніпродзержинська, яке є в оперативному управлінні 9-ї міської лікарні м. Дніпродзержинська і передається до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в оперативне управління КЗ «Дніпродзержинська міська лікарня №9» Дніпропетровської обласної ради для забезпечення надання вторинної медичної допомоги.

21.06.2013 Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення № 455-19/VI "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області", відповідно до пункту 5.18 якого вирішено передати в господарське відання ОКП "Фармація", зокрема, нежитлове приміщення площею 18,0 кв. м, розташоване за адресою: м. Дніпродзержинськ, просп. Аношкіна, 72, яке перебувало в оперативному управлінні лікарні (Комунальний заклад "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради").

01.08.2013 між Комунальним закладом "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" (наразі Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради "Міська лікарня № 9"), Дніпропетровською обласною радою та ОКП "Фармація" підписаний акт приймання-передачі вказаного нежитлового приміщення площею 18,0 кв. м.

27.12.2013 Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення № 517-23/VІ "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області", відповідно до якого передано у господарське відання ОКП "Фармація" нежитлові приміщення лікарні загальною площею 48,5 кв. м, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, просп. Аношкіна, 72, яке перебувало в оперативному управлінні лікарні (Комунальний заклад "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради").

12.03.2014 між Комунальним закладом "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" (наразі Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради "Міська лікарня № 9"), Дніпропетровською обласною радою та ОКП "Фармація" підписано акт приймання-передачі нежитлових приміщень загальною площею 48,5 кв. м (18,1 кв. м + 30.4 кв. м), розташованих за адресою: м. Дніпродзержинськ, просп. Аношкіна, 72.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.08.2015 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень зареєстровано право власності територіальної громади сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради на цілісний майновий комплекс Комунальний заклад "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради", у тому числі приміщення лікарні за номером Е-7 загальною площею 9 856 кв. м.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна реєстрація права власності за територіальною громадою сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради на цілісний майновий комплекс здійснена 11.07.2015. При цьому, зазначене речове право припинено 28.04.2020 у зв`язку з реєстрацією права власності за територіальною громадою в особі Кам`янської міської ради.

27.08.2015 зареєстровано право господарського відання ОКП "Фармація" на об`єкт у будівлі під літ. "Е-7" на І поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ІХ, Х загальною площею 30,4 кв. м згідно з витягом із рішення Дніпропетровської обласної ради від 27.12.2013 №517-23/VІ. При цьому, зазначене речове право припинено 19.11.2020 на підставі рішення Кам`янської міської ради від 28.10.2020 № 2061-47/VІІ.

27.08.2015 також зареєстровано право господарського відання ОКП "Фармація" на об`єкт у будівлі під літ. "Е-7" на І поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ХХ, ХХІ загальною площею 18,1 кв. м згідно з витягом із рішення Дніпропетровської обласної ради від 27.12.2013 № 517-23/VІ. Зазначене речове право припинено 19.11.2020 на підставі рішення Кам`янської міської ради від 28.10.2020 № 2061-47/VІІ.

27.08.2015 зареєстровано право господарського відання ОКП "Фармація" на об`єкт будівлі під літ. "Е-7" на І поверсі аптечний пункт-приміщення поз.ХVа,6-2 загальною площею 18,0 кв. м згідно з витягом із рішення Дніпропетровської обласної ради від 27.12.2013 № 517-23/VІ. Зазначене речове право припинено 19.11.2020 на підставі рішення Кам`янської міської ради від 28.10.2020 № 2061-47/VІІ.

Також судом встановлено, що 25.04.2019 Кам`янська міська рада прийняла рішення № 1392-32/VІІ "Про надання згоди на прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Кам`янського юридичних осіб та закріпленого за ними на праві оперативного управління майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області". У пункті 7 додатку до рішення від 05.04.2019 №1392-32/VІІ зазначено, що Кам`янській міській раді передається юридична особа Комунальний заклад "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" за адресою: м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 72.

16.08.2019 Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення № 493-17/VІІ "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області", відповідно до пункту 1.13 якого юридичну особу Комунальний заклад "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради", розташовану за адресою: м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 72, та закріплене за нею на праві оперативного управління майно передано до комунальної власності територіальної громади міста Кам`янського, за умови прийняття відповідного рішення Кам`янською міською радою згідно з чинним законодавством України.

03.09.2019 Кам`янська міська рада прийняла рішення № 262 "Про затвердження акту приймання-передачі юридичною особи комунального закладу ""Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради", розташованої за адресою: м. Кам`янське, проспект Аношкіна, 72, та закріплене за нею на праві оперативного управління майно до комунальної власності територіальної громади міста Кам`янського".

Відповідно до акта приймання-передачі від 03.09.2019 комісія у складі відповідних посадових осіб Дніпропетровської обласної ради та Кам`янської міської ради провела обстеження майна, яке перебуває за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 72, що передається зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області до комунальної власності територіальної громади міста Кам`янське, встановила, що до складу передачі входить майно Комунального закладу "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" на загальну балансову вартість тридцять один мільйон п`ятсот дев`яносто чотири тисячі сімсот вісімдесят сім гривень 00 копійок відповідно до інвентаризаційного опису, що додається та є невід`ємною частиною акту приймання-передачі. Зазначене майно передати зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області до комунальної власності територіальної громади міста Кам`янське.

На підставі листа від 30.09.2020 № 01 вих-16/1416, Кам`янська міська рада 28.10.2020 прийняла рішення № 2061-47/VІІ "Про припинення права господарського відання на нерухоме майно комунальної власності міста". Пунктом 1 рішення від 28.10.2020 № 2061-47/VІІ припинено право господарського відання правокористувача ОКП "Фармація" на нерухоме майно комунальної власності за адресами: просп. Аношкіна, 72, вул. Вячеслава Чорновола, 79А, вул. Сергія Слісаренка 3, вул. Колеусівська, 12.

28.04.2020 проведено державну реєстрацію права власності територіальної громади в особі Кам`янської міської ради на цілісний майновий комплекс Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради "Міська лікарня № 9", у тому числі приміщення лікарні за номером Е-7 загальною площею 9856 кв. м за рішенням державного реєстратора, Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровська область від 05.05.2020. Підставою для державної реєстрації є: акт приймання-передачі, серія та номер: б/н., виданий 03.09.2019, видавник: Кам`янська міська рада: Дніпропетровська обласна рада; рішення, серія та номер: 1531-35/VІІ, виданий 04.09.2019, видавник: Кам`янська міська рада; рішення, серія та номер: 262, виданий 03.09.2019, видавник: Виконавчий комітет Кам`янської міської ради; рішення, серія та номер: 1392-32/VII, виданий 25.04.2019, видавник: Кам`янська міська рада; додаток 1 до рішення 1531-35/VІІ, статут, серія та номер: б/н, виданий 04.09.2019; видавник: Кам`янська міська рада; додаток 2 до рішення 1531-35/VII, передавальний акт, серія та номер: б/н, виданий 04.09.2019, видавник: Кам`янська міська рада.

Підставою для звернення з позовом у справі №904/2128/23 стало невизнання позивачем, який вважає себе власником спірних приміщень, що передані у господарське відання ОКП «Фармація» та вибули з оперативного управління Комунального закладу "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради", зареєстрованого права власності на них за відповідачем як частини цілісного майнового комплексу за адресою: м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 72.

Відповідач вважає, що правомірно набув та зареєстрував право власності на цілісний майновий комплекс Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради "Міська лікарня № 9" за адресою: м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 72, у тому числі приміщення лікарні за номером Е-7 загальною площею 9 856 кв. м; будь-якого поділу або виділу в натурі та подальшої реєстрації за позивачем спірних приміщень не було; зі змісту акту приймання передачі від 03.09.2019 у комунальну власність відповідача був переданий цілісний майновий комплекс Кам`янської міської лікарні №9 без будь яких змін у площі приміщень, які були в комунальній власності позивача, тому фактично спірні приміщення були передані відповідачу з усім іншим майном лікарні №9.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відповідно у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем.

Водночас відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак, наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Конституція України гарантує захист права власності. Відповідно до частини 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує, зокрема, захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та рівність їх перед законом.

Конституція України прямо встановлює заборону протиправного позбавлення власника права власності (частина 4 статті 41 Конституції України). Непорушність цього права означає передусім невтручання будь-кого у здійснення власником своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження майном, заборону будь-яких порушень прав власника щодо його майна всупереч інтересам власника та його волі.

Частина 1 статті 321 ЦК України також передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленими законом (частина 2 статті 321 ЦК України).

В той же час згідно із частиною 2 статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до положень статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи. Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц).

У той же час відповідно до усталеної судової практики, за загальним правилом, судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється. Відповідний правовий висновок, зокрема, міститься в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №904/8186/17.

Як було встановлено судом вище, фактично між сторонами існує спір про право на спірні приміщення: як позивач, так і відповідач вважають себе законними власниками.

Водночас, згідно заявлених позовних вимог позивач вважає, що його порушене право як власника може бути захищено шляхом визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Коноплянки Вадима Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 52139934 від 05.05.2020 12:01:38 з одночасним припиненням права комунальної власності територіальної громади м. Кам`янське в особі Кам`янської міської ради (ідентифікаційний код 24604168) на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 703409912104 в частині нежитлових приміщень площею 18,0 кв.м, 18,1 кв.м, 30,4 кв.м, які розташовані у будівлі літ. Е-7 на І поверсі лікарні за адресою: м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 72.

Колегія суддів зазначає, що під захистом цивільних прав розуміють передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір, суд повинен дати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент його звернення до суду. При цьому право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98).

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом. Водночас обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожен суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.

З наведеного слідує, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20.

З огляду на зміни Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що набули чинності з 16.01.2020, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до вказаного Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

Позивач у справі №904/2128/23 не заявляє вимогу про визнання за ним права власності на спірні приміщення.

Колегія суддів зазначає, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю спірного майна.

З урахуванням викладеного, суд висновує, що позовні вимоги Дніпропетровської обласної ради про скасування рішення державного реєстратора з одночасним припиненням права комунальної власності відповідача на спірні приміщення не є належним та ефективним способом захисту порушеного права, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Згідно ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на викладене, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/2128/23 підлягає зміні з викладенням мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 278, 282-284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/2128/23 залишити без задоволення.

Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/2128/23, виклавши її в редакції цієї постанови.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Дніпропетровську обласну раду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 23.02.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін