Рішення

від 13.02.2024 по справі 904/2851/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2024м. ДніпроСправа № 904/2851/20Господарський суд Дніпропетровської області у складі колегії: головуючий суддя Рудь І.А., судді Колісник І.І., Красота О.І., за участю секретаря судового засідання Курінової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро", м. Дніпро

про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення 58 457 грн. 83 коп. за договором оренди приміщення від 01.02.2020

Представники:

від позивача: Бондаренко В.О., довіреність, представник;

від відповідача: Кузьменко В.С., довіреність, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом від 25.05.2020 № б/н в якому просить суд:

- усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32 (об`єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) загальною площею 1 872,10 кв. м, що складається з ЛВС та гаражів від брожника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 01.05.2020 по 22.05.2020 в сумі 58 457 грн. 83 коп.

Позовні вимоги мотивовані неповерненням відповідачем об`єкту оренди після закінчення строку дії договору оренди на вимогу позивача.

Ухвалою господарського суду від 03.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 02.07.2020.

01.07.2020 відповідачем до суду подане клопотання про відкладення розгляду справи від 01.07.2020, в якому зазначає, що директором ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" підготовлено відзив на позовну заяву, але на даний час підприємством не знайдено адвоката для представлення інтересів відповідача у суді. Просив відкласти розгляд справи для надання відповідачу можливості прийняти участь у засіданні через свого представника - адвоката.

Ухвалою господарського суду від 02.07.2020 підготовче засідання відкладено на 23.07.2020 для надання сторонами витребуваних судом документів та у зв`язку із неявкою відповідача.

У підготовчому засіданні 23.07.2020 представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання відзиву на позовну заяву та часу для врегулювання спору мирним шляхом, у зв`язку із чим надав клопотання про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою господарського суду від 23.07.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за клопотанням відповідача, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13.08.2020.

У підготовчому засіданні 13.08.2020 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, а також не доведено належними доказами наявність вини відповідача у порушенні зобов`язання, що виключає відповідальність відповідача у вигляді стягнення неустойки; просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У підготовчому засіданні 13.08.2020 оголошено перерву до 18.08.2020 для надання сторонами витребуваних судом документів.

18.08.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив від 14.08.2020, в якій зазначив про безпідставність доводів відповідача, якими не спростовано викладених у позовній заяві фактичних обставин спору. Вказує, що наміри відповідача щодо примирення із позивачем та бажання врегулювати спір у позасудовому порядку, про які зазначав представник у засіданнях, свідчать про визнання відповідачем факту допущення порушення зобов`язань з повернення орендованого майна та обґрунтованості позовних вимог.

Ухвалою господарського суду від 18.08.2020 за ініціативою суду призначено колегіальний розгляд справи № 904/2851/20.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 за № 1018 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу для визначення складу колегії суддів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 19.08.2020 визначено склад колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Рудь І.А., судді - Мельниченко І.Ф., Красота О.І.

Ухвалою господарського суду від 20.08.2020 справа №904/2851/20 прийнята до провадження в колегіальному складі, розгляд справи призначений у підготовчому засіданні на 13.10.2020.

12.10.2020 на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог від 06.10.2020, відповідно до якої збільшив заявлену вимогу в частині стягнення з відповідача неустойки та просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 01.05.2020 по 30.09.2020 в сумі 411 861 грн. 95 коп.

Колегією суддів встановлено, що заява про збільшення позовних вимог подана позивачем із порушенням ч. 3 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України.

13.10.2020 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що директором ТОВ "Авто Бізнес Авто" відкликані (скасовані) довіреності усіх попередніх представників відповідача, що діяли у даній справі, з огляду на що жодний представник не може повноцінно представляти інтереси підприємства. Просить суд визнати причини неявки представника відповідача поважними та відкласти розгляд справи.

Ухвалою господарського суду від 13.10.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 17.11.2020; надано позивачу строк на усунення недоліків поданої заяви про збільшення позовних вимог від 06.10.2020.

Ухвалою господарського суду від 17.11.2020 заяву позивача про збільшення позовних вимог від 06.10.2020 і додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою господарського суду від 17.11.2020 розгляд справи відкладено на 08.12.2020 у зв`язку із неявкою повноважного представника відповідача та необхідністю надання сторонами оригіналів документів для огляду у судовому засіданні.

Судове засідання, призначене на 08.12.2020, не відбулося через перебування члена колегії судді Красоти О.І. на лікарняному.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020 за № 1763 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу призначено проведення повторного автоматизованого розподілу для визначення складу колегії суддів, у зв`язку із перебуванням члена колегії судді Красоти О.І. на лікарняному.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2020 визначено склад колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Рудь І.А., судді - Юзіков С.Г., Мельниченко І.Ф.

Ухвалою господарського суду від 10.12.2020 справу № 904/2851/20 прийнято до провадження у зміненому колегіальному складі та призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 12.01.2021.

11.01.2021 відповідачем до суду подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду від 17.11.2020 про повернення без розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду від 12.01.2021 провадження у справі № 904/2851/20 зупинено до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про повернення заяви позивача про збільшення позовних вимог від 17.11.2020.

04.08.2021 матеріали справи надійшли на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2021 за № 1068 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу призначено проведення повторного автоматизованого розподілу для визначення складу колегії суддів, у зв`язку із перебуванням члена колегії судді Мельниченко І.Ф. у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2021 визначено склад колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Рудь І.А., судді - Юзіков С.Г., Красота О.І.

Ухвалою господарського суду від 05.08.2021 поновлено провадження у справі № 904/2851/20; справу прийнято до провадження у зміненому колегіальному складі та призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 23.09.2021.

14.09.2021 на адресу суду надійшов запит Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2021 № 904/2851/20/4635/21 з проханням терміново надіслати справу № 904/2851/20, для направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у зв`язку із надходженням касаційної скарги ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2021.

Ухвалою господарського суду від 20.09.2021 зупинено провадження у справі №904/2851/20 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

16.12.2021 матеріали справи надійшли на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду від 23.12.2021 поновлено провадження у справі № 904/2851/20, яку призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 27.01.2022.

На адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020, у зв`язку із чим судом апеляційної інстанції до господарського суду скеровано запит про надіслання справи № 904/2851/20 для розгляду апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2022 за № 59 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу призначено проведення повторного автоматизованого розподілу для визначення складу колегії суддів, у зв`язку із перебуванням члена колегії судді Юзікова С.Г. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2022 визначено склад колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Рудь І.А., судді - Колісник І.І., Красота О.І.

Ухвалою господарського суду від 13.01.2022 справу прийнято до провадження у зміненому колегіальному складі; провадження у справі зупинено до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

Після надходження матеріалів справи на адресу Господарського суду Дніпропетровської області, ухвалою господарського суду від 27.05.2022 поновлено провадження у справі № 904/2851/20, яку призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 28.06.2022.

23.06.2022 на адресу суду надійшла ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2021 про витребування матеріалів справи № 904/2851/20, у зв`язку із надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020.

Ухвалою господарського суду від 24.06.2022 зупинено провадження у справі №904/2851/20 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

Після надходження матеріалів справи на адресу Господарського суду Дніпропетровської області, ухвалою господарського суду від 05.08.2021 поновлено провадження у справі № 904/2851/20, яку призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 23.09.2021.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2022 зупинено провадження у справі №904/2851/20, у зв`язку із надходженням апеляційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду від 13.10.2022 у даній справі.

Після надходження матеріалів справи на адресу Господарського суду Дніпропетровської області, ухвалою господарського суду від 21.10.2022 поновлено провадження у справі № 904/2851/20, яку призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 22.11.2022.

27.02.2023 відповідачем до суду подано апеляційну скаргу від 27.02.2023 на ухвалу господарського суду від 13.10.2020 у даній справі.

03.03.2022 на адресу суду надійшла ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2023 про витребування матеріалів справи № 904/2851/20, у зв`язку із надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020.

Ухвалою господарського суду від 03.03.2023 зупинено провадження у справі №904/2851/20 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

Після надходження матеріалів справи на адресу Господарського суду Дніпропетровської області, ухвалою господарського суду від 26.06.2023 поновлено провадження у справі № 904/2851/20, яку призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 20.07.2023.

20.07.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Кузьменко В.С. від 19.07.2023 № б/н, в якому просить суд повернутися до стадії підготовчого провадження та зупинити провадження у даній справі до набрання чинності судовим рішенням у справі № 904/3212/18, яким встановлені певні факти, що мають значення для вирішення спору у справі № 904/2851/20.

Судове засідання, призначене на 20.07.2023, не відбулося, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному.

25.07.2023 на адресу суду надійшла ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2023 про витребування матеріалів справи № 904/2851/20, у зв`язку із надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020.

За розпорядженням керівника апарату суду від 26.07.2023 № 377 проведено повторний атоматизований розподіл матеріалів справи № 904/2851/20 для здійснення заміни судді-члена колегії, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, з метою зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 27.07.2023 (головуючий суддя Загийнайко Т.В, судді Колісник І.І., Красота О.І.) зупинено провадження у справі №904/2851/20 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

Після надходження матеріалів справи на адресу Господарського суду Дніпропетровської області, ухвалою господарського суду від 09.11.2023 поновлено провадження у справі № 904/2851/20, яку призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 28.11.2023.

27.11.2023 через систему "Електронний суд" відповідачем подані пояснення, в яких останній вказує про те, що долучені позивачем до матеріалів справи докази на підтвердження надсилання на адресу відповідача листів від 30.04.2020 № Е.18.0.0.0/4-74082 та від 20.05.2020 № Е.18.0.0.0/4-83441, не є належними доказами оскільки не відповідають вимогам п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку.

Отже, на думку відповідача, після закінчення строку дії договору оренди від 01.02.2020 позивачем не було заявлено про небажання продовжувати строк його дії.

28.11.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 07.12.2023.

07.12.2023 через систему "Електронний суд" позивачем подані додаткові пояснення, в яких останній вказує про те, що всі доводи заявлені ТОВ «Авто Бізнес Дніпро» в поясненнях від 27.11.2023, які фактично є новими запереченнями відповідача проти позовних вимог, що не заявлялися на стадії підготовчого провадження, не можуть прийматися судом до уваги.

Крім того, позивач наполягає на тому, що умовами спірного договору оренди не передбачена можливість автоматичного продовження цього договору, а в матеріалах справи відсутні докази вчинення сторонами договору дій, направлених на його пролонгацію.

Ухвалою господарського суду від 07.12.2023 у судовому засіданні, під час розгляду справи по суті, оголошено перерву до 22.01.2024.

11.12.2023 через систему "Електронний суд" представником позивача Лопатніковою А.В. подано клопотання від 08.12.2023 про участь у призначеному засіданні 22.01.2024 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2023 задоволено вищезазначену заяву про проведення судового засідання, призначеного на 22.01.2024, в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

15.01.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем подані додаткові пояснення від 12.01.2024 №б/н, в якому просить повернути розгляд справи №904/2851/20 до стадії підготовчого провадження та поновити строк для подання доказів, що додаються.

19.01.2024 через систему "Електронний суд" позивачем подані заперечення на додаткові пояснення відповідача, в якому просить:

- клопотання ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" про повернення розгляду справи № 904/2851/20 до стадії підготовчого провадження та про поновлення строку для подання доказів, що додані до додаткових пояснень та клопотання ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" від 12.01.2024, залишити без задоволення;

- докази, подані ТОВ "Авто Бізнес Дніпро" як додатки до додаткових пояснень та клопотання від 12.01.2024 залишити без розгляду.

22.01.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів оплати на користь АТ КБ "Приватбанк" орендної плати шляхом внесення грошових коштів на депозит нотаріуса в розмірі 200 000,00 грн.

22.01.2024 судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Рудь І.А. на лікарняному.

Ухвалою суду від 29.01.2024 розгляд справи призначено на 13.02.2024.

08.02.2024 позивачем через систему «Електронний суд» подані заперечення, в яких останній вказує про те, що з дати припинення дії договору оренди - 30.04.2020 ТОВ «Авто Бізнес Дніпро» не сплачувало оренду та жодного разу не зверталося до АТ КБ «Приват Банк» щодо наміру такої оплати.

Таким чином, на думку позивача, виписка за рахунком та квитанція № 20 від 19.01.2024 подані ТОВ «Авто Бізнес Дніпро» з пропуском процесуального строку, без наведення обґрунтування існування поважних причин неможливості подання відповідних доказів в строк, та направлені на створення хибного уявлення щодо обставин справи.

У судовому засіданні 13.02.2024 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості сторонам врегулювати спір шляхом укладання мирової угоди.

Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи заперечував, посилаючись на безпідставність тверджень останнього щодо врегулювання даного спору шляхом укладання мирової угоди.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідача було достатньо часу для звернення до позивача з пропозицією врегулювати спір шляхом укладання мирової угоди, а також приймаючи до уваги заперечення представника позивача щодо відкладення розгляду справи, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Надалі, у вказаному судовому засіданні, представником відповідача подано заяву про відвід колегії суддів.

Ухвалою суду від 13.02.2024 у задоволенні заяви від 13.02.2024 б/н Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" про відвід колегії суддів відмовлено.

У судовому засіданні 13.02.2024 позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити; відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов, просив у задоволенні позову відмовити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2020 між Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" (орендар) укладено договір оренди приміщення № б/н (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець зобов`язується передати орендарю, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення, визначене у договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської" діяльності.

Згідно з п. 1.2. договору приміщення, яке передається в оренду за договором (надалі іменується «приміщення») знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 32 має загальну площу 1 872,10 квадратних метри та складається з ЛСВ та гаражів і знаходиться у власності орендодавця на підставі договору іпотеки від 01.06.2016 року, що зареєстрований в реєстрі за № 4453.

За умовами п. 1.4. договору приміщення надається орендареві для використання його у діяльності орендаря як СТО.

Приміщення є предметом іпотечного договору № 46 від 12.03.2009, укладеного між орендодавцем та Національним банком України (надалі за текстом - іпотекодержатель).

Відповідно до п. 2.1 договору приміщення передається орендодавцем і приймається орендарем в оренду на умовах сплати останнім плати за користування приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця № НОМЕР_1 .

Пунктом 2.2. договору встановлено, що орендна плата підлягає сплаті до 20 числа поточного місяця за наступний місяць оренди (розрахунковий), із розрахунку 22,00 гри. за 1 кв.м., в т.ч. ПДВ 3,67 грн., а за всю орендовану площу 41 186,20 грн., в т.ч. ПДВ -6 864,37 грн. за місяць оренди та починає нараховуватись з моменту підписання акту здачі-приймання приміщення. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці).

Відповідно до п. 2.5. договору у разі звернення стягнення на предмет іпотеки - приміщення, до іпотекодержателя переходить право на отримання орендної плати на приміщення.

За умовами п. 4.2 договору орендар зобов`язався, зокрема, звільнити приміщення та повернути його орендодавцю у разі закінчення строку дії договору або у разі його дострокового розірвання в останній день дії договору у стані, в якому приміщення було одержане, з урахуванням нормального зносу (пп 4.2.15. договору)

У п. 5.1. договору сторони узгодили, що передача орендодавцем та прийняття орендарем приміщення в оренду надається та засвідчується актом здачі-приймання приміщення в оренду. Повернення приміщення орендодавцю здійснюється за актом здачі - приймання. Обов`язок по складанню акта здачі-приймання покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні договору. Орендодавець/орендар зобов`язаний здійснити огляд приміщення під час підписання акту здачі-приймання.

Згідно із п. 5.2. договору приміщення та інше майно вважаються фактично переданими орендодавцю/орендареві з моменту підписання акта здачі-приймання. У момент підписання цього акта орендодавець/орендар передає орендодавцю/орендарю ключі від приміщення.

За змістом п. 5.3. договору оплата оренди орендарем здійснюється по день фактичного звільнення приміщення.

Відповідно до п. 7.1. договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє з « 01» лютого 2020 року по « 30» квітня 2020 року.

Дія договору припиняється в разі звернення стягнення іпотекодержателем на предмет іпотеки (об`єкт оренди) (п. 7.9. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2020 сторонами підписано акт здачі-приймання приміщення, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування приміщення, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, має загальну площу 1872,10 кв.м. та складається з ЛСВ та гаражів (т.1, а.с. 15).

Звертаючись з даним позовом, позивач вказує про те, що в останній день строку дії договору відповідачем обов`язки, визначені підпунктами 5.1. та 4.2.15 договору виконані не були, а саме, ним не було складено акт здачі-приймання приміщення та не було повернуто приміщення із строкового користування, з огляду на що відповідачем було допущено порушення зобов`язання у вигляді не повернення речі із найму.

02.05.2020 позивачем на адресу відповідача надіслано лист №Е. 18.0.0.0/4-74082 від 30.04.2020, із вимогою про повернення орендованого приміщення та запропоновано здійснити передачу приміщення та підписати акт приймання-передачі у перший робочий день наступний за останнім днем дії договору, а саме 04.05.2020 (т.1, а.с. 21-22).

У зв`язку із невиконанням вимоги позивача, останнім 20.05.2020 повторно направлено на адресу відповідачу лист №Е.18.0.0.0/4-83441 від 20.05.2020 із вимогою про звільнення приміщення від майна відповідача, підписання акту приймання-передачі приміщення у редакції позивача та сплату нарахованої позивачем неустойки у розмірі 50 483 грн. 31 коп.

Позивач зазначає, що його вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у визначений договором строк орендоване майно відповідач не повернув, чим порушив право позивача на користування та розпорядження власним майном.

Із посиланням на приписи ст. 785 Цивільного кодексу України позивач нарахував до стягнення з відповідача неустойку у сумі 58 457 грн. 83 коп. за період з 01.05.2020 по 22.05.2020 із розрахунку 41 186 грн. 20 коп. за місяць оренди.

Доказів оплати відповідачем нарахованої позивачем неустойки сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування по справі є обставини укладання договору оренди, строк дії договору, наявність актів приймання-передачі майна в оренду та повернення майна з оренди, наявність вини відповідача у порушенні обов`язку повернення майна з оренди.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди майна.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм ч. 1 та 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 Цивільного кодексу України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено, що строк оренди складає з 01.02.2020 по 30.04.2020 (п.7.1 договору) і у разі закінчення строку дії договору відповідач зобов`язаний звільнити приміщення та повернути його орендодавцю (пп. 4.2.15. договору).

Проте в порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач, після закінчення строку дії спірного договору, орендоване приміщення не звільнив, на письмову вимогу позивача акт здачі-приймання приміщення з оренди не підписав.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у даному випадку відсутні підстави вважати, що відповідно до вимог ст. 764 Цивільного кодексу України спірний договір є поновленим на строк, раніше ним встановлений, оскільки у листах позивача №Е.18.0.0.0/4-74082 від 30.04.2020, №Е.18.0.0.0/4-83441 від 20.05.2020 викладені заперечення проти такого поновлення.

Таким чином, у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, та з огляду на заперечення орендодавця стосовно його пролонгації на новий строк на тих же умовах, суд констатує припинення дії договору оренди приміщення від 01.02.1020 № б/н.

Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Ураховуючи те, що дія договору оренди припинена, а відповідачем не повернуто орендований об`єкт в порядку визначеним договором, що не заперечується відповідачем, отже, позивачем доведено, що відповідач чинить перешкоди у користуванні майном загальною площею 1 872,10 кв. м, що складається з ЛВС та гаражів, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32 (об`єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог в частині усунення перешкод у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника.

Щодо вимог позивача в частині стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 01.05.2020 по 22.05.2020 в сумі 58 457 грн 83 коп., господарський суд зазначає таке.

Згідно із ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Таким чином неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом, неповернення об`єкту оренди за договором у період після закінчення строку дії договору відбулося саме з вини орендаря (відповідача), який не повернув і, на звернення позивача, не намагався повернути об`єкт оренди орендодавцю у визначений договором строк, а продовжив користування орендованим майном. Докази протилежного відповідачем до матеріалів справи не надані.

За вказаних обставин, неповернення майна з орендного користування у визначений договором оренди строк є підставою для застосування до відповідача наслідків, передбачених ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку неустойки судом порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.

Заперечення відповідача щодо неналежного способу захисту, обраного позивачем, судом відхиляються, оскільки такий спосіб захисту, як усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном шляхом звільнення приміщення у даному випадку буде ефективним, адекватним наявним обставинам, відповідає змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечить поновлення порушеного права.

Висновки Верховного суду України та Вищого господарського суду України у справах, на які посилається відповідач на обґрунтування своїх заперечень, не є аналогічними, оскільки у вказаних постановах суди касаційної інстанції виходили з інших фактичних обставин, що були встановлені господарськими судами при їх розгляді.

Доводи відповідача стосовно того, що спірний договір продовжує свою дію, оскільки позивачем не було заявлено про небажання продовжувати строк його дії, а надані до суду докази на підтвердження надсилання на адресу відповідача листів від 30.04.2020 № Е.18.0.0.0/4-74082 та від 20.05.2020 № Е.18.0.0.0/4-83441, не є належними доказами оскільки не відповідають вимогам п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, господарським судом оцінюються критично, з огляду на таке.

Пунктом 7.1 договору визначено, що договір діє по 30.04.2020.

Зміни в договір можуть бути внесенні за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою сторонами (п. 7.4 договору).

З умов спірного договору оренди не вбачається можливість автоматичного продовження цього договору, а в матеріалах справи відсутні докази укладання між сторонами додаткової угоди чи вчинення останніми дій, направлених на його пролонгацію.

Колегія суддів відзначає, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу (частина третя статті 2 ГПК України).

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин першої та другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно з приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, Верховний Суд наголошував, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зміст цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже, підсумовуючи наведене, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних доказів, які б підтвердили продовження дії спірного договору, а також встановлення судом більш вірогідною обставину, що позивач у листах №Е.18.0.0.0/4-74082 від 30.04.2020, №Е.18.0.0.0/4-83441 від 20.05.2020 заперечував проти поновлення спірного договору, господарський суд дійшов висновку, що договір оренди приміщення від 01.02.2020 припинив свою дію 30.04.2020.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи та міркування, викладені сторонами, колегією суддів розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення 58 457 грн. 83 коп. за договором оренди приміщення від 01.02.2020 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32 (об`єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) загальною площею 1 872,10 кв. м, що складається з ЛВС та гаражів від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" (49000, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, код ЄДРПОУ 43215616) та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Бізнес Дніпро" (49000, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, код ЄДРПОУ 43215616) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 01.05.2020 по 22.05.2020 в сумі 58 457 грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 4 204 грн. 00 коп.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.02.2024.

Головуючий суддя І.А. Рудь

Суддя І.І. Колісник

Суддя О.І. Красота