Рішення

від 13.02.2024 по справі 908/3168/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/117/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2024 Справа № 908/3168/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засіданні Хрипко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, буд. 18, ідентифікаційний код 30083966)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Запорізька трансформаторна асоціація (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64 Д, ідентифікаційний код 32680355)

про стягнення 165 299,08 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Новгородова Т.М., дов. № 01/09/96 від 03.10.2023 (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Міщенко В.В., ордер АР № 1151667 04.12.2023

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 01-09/1848 від 03.10.2023 (вх. № 3468/08-07/23 від 16.10.2023) Приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Запорізька трансформаторна асоціація про стягнення 165 299,08 грн. штрафу за неналежне виконання умов Договору до закупівлі № 249 від 29.05.2023.

Також, у позовній заяві позивач просив суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 16.10.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3168/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 23.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3168/23, присвоєно справі номер провадження 19/117/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

13.11.2023 від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву (вих. № Юр 11-18 від 12.11.2023 та заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вих. № Юр 11-19 від 12.11.2023).

Відповідно до заяви (вих. № Юр 11-19 від 12.11.2023), відповідач просить суд справу № 908/3168/23 розглядати за правилами загального позовного провадження для всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

17.11.2023 ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.12.2023.

Ухвалою суду від 07.12.2023 підготовче засідання призначено на 22.12.2023.

Ухвалою суду від 22.12.2023 підготовче провадження відкладено на 17.01.2024.

Ухвалою суду 17.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №908/3168/23 до судового розгляду по суті на 13.02.2024.

Судове засідання 13.02.2024 проводилось в режимі відеоконференції Підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

В судовому засіданні 13.02.2024 суддею, в порядку ст. 201 ГПК України, оголошено про відкриття судового засідання та розгляд справи по суті.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги та обґрунтовує їх неналежним виконанням відповідачем умов Договору до закупівлі № 249 від 29.05.2023 в частині порушення строків поставки товару. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 509, 510, 610, 611, 525, 526, 530, 549, 626, 629, 662-672 ЦК України, ст.ст. 42, 193, 216, 218, 222 ГК України, умовами Договору до закупівлі № 249 від 29.05.2023, укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві, посилаючись на те, що умовами Договору передбачено, що Продавець повинен надати відповідні сертифікати (паспорти) або інші документи, на підтвердження якості товару, документи підтверджуючі якість, новизну товару та гарантійні зобов`язання (Паспорт, Сертифікат якості, Протоколом випробування з зазначенням термінів випробування згідно вимог СОУ-Н ЕЕ 20.302:2007), пункти 2.3. и 5.2. Договору. При прийманні товару уповноваженими представниками сторін товар проходить вхідний контроль технічною комісією Покупця у присутності представника Продавця, перевіряється відповідність товару підтверджуючим якість документам, пункт 5.6. Договору. Умовами Договору та додатків до нього, сторони окрім відповідності товару державним стандартам України ДСТУ «Трансформатори силові сухі. Технічні вимоги», погодили, що поставлений товар повинен бути якісним сертифікованим (визнаним), відповідає всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду. При поставці товару, Продавець на підтвердження якості та відповідності товару, надав Покупцю відповідні документи. Покупець прийняв весь товар, документи на товар, чим підтвердив якість отриманого товару. Поставлений товар повністю відповідає технічним вимогам умов Договору, що підтверджується паспортом товару, проведеним випробуванням трансформаторів, які визнані придатними для експлуатації. Відповідач після прийому Покупцем товару, отримав листи позивача з вимогами заміни товару на підставі розбіжностей в технічних характеристиках. Але, в листах відсутні факти та деталі можливої не якості товару, не відповідності заявленим технічним вимогам роботи товару. Зміст листів позивача не містять фактичних даних по можливій невідповідності товару робочому процесу позивача чи не відповідності якості товару, не містить опису яким чином розбіжності характеристик позбавляють Покупця можливості використання товару.

У судому засіданні 13.02.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Запорізька трансформаторна асоціація» (Продавець, відповідач у справі) та Приватним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль» (Покупець, позивач у справі) уклали Договір до закупівлі № 249 (надалі Договір).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити трансфолорматори напруги, згідно коду: 31170000-8 (трансформатори), згідно уточню вального коду 31172000-2 (трансформатори напруги), національного класифікатора «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015 (надалі- товар), в кількості, за номенклатурою та ціною згідно специфікації (Додаток № 1), яка є невідємною частиною договору та заявки на партію товару, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначено цим Договором.

Істотними умовами цього договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору про закупівлю. Інші умови договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів (п. 1.4 Договору).

Відповідно до 2.1 Договору, якість товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам діючого в Україні державного стандарту ДСТУ 3076-95 «Трансформатори силові сухі. Технічні вимоги», технічним умовам, тощо. Якість та технічні характерстики иовару повинні відповідати технічній специфікації (Додаток 2), яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Сторонами укладено Додаток № 1 до Договору Специфікацію № 1, що є невід`ємною частиною договору та в якій визначено найменування товару трансформатор напруги VTO 38.P (KPB Intra, Czech Republic), кількість 6 штук, сума з урахуванням ПДВ 550 996,92 грн., у т.ч ПДВ 20% 91 832,82 грн.

Сторонами укладено Додаток № 2 до Договору Технічна Специфікація, в якій визначено найменування, кількість товару, виробник товару/країна походження та його технічні характеристики.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору відповідачем позивачу було поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 550 996,92 грн, що підтверджується двосторонььо підписаною видатковою накладною № 21 від 12.07.2023, найменування товару: трансформатор напруги VTO 38.P (KPB Intra, Czech Republic), кількість 6 штук.

21.07.2023 з метою перевірки якості та проведення вхідного контролю електротехнічного обладнання комісією ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» виявлено невідповідності в технічних характеристиках товару, про які зазначено в Акті вхідного контролю електротехнічного обладнання та визначено що товар не відповідає заявленим у технічній специфікації параметрам (Додаток 2 Технічна специфікація до договору № 2449 від 29.05.2023), за п. 8 номінальна напруга додаткової вторинної обмотки Uном=100/V3 (на поставленому обладнанні номінальна напруга додаткової вторинної обмотки Uном=100/3); п.9 клас точності /вторинне навантаження: основної вторинної обмотки 50ва/0,2 (на поставленому обладнанні S ном. Вторинної обмотки (вимірювання)=25ВА/0,2); трансформатори напруги VTO 38.P (KPB Intra, Czech Republic), кількість 6 штук не можуть бути встановлені та введені в експлуатацію на електроустаткуванні І ІІ с/ш ВРУ-35 кВ, так як їх технічні параметри не відповідають заявленим у технічній специфікації згідно Додатку 2 до Договру закупівлі № 249 від 29.05.2023.

24.07.2023 позивач звернувся до відповідача листом вих. № 08-08/1239, відповідно до якого повідомив про виявлені розбіжності, які не відповідають заявленим характеристикам у технічній специфікації, в зв`язку з чим просив відповідача замінити поставлені трансформатори у відповідності до технічних характеристик.

03.08.2023 листом вих. № 08-08/1322 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою замінити трансформатори.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом вих. № 350 від 01.08.2023 просив позивача повернути трансформатори для їх заміни.

Судом вбачається, що 04.08.2023 позивачем товар повернуто відповідачу, про що складено та підписано сторонами відповідний акт повернення постачальнику № 1 від 04.08.2023.

Відповідач листом вих. № Юр 08-17 від 09.08.2023 повідомив позивачу, що по отриманим листам Покупця - зміст листів не містить фактичних даних по можливій невідповідності товару; не має опису яким чином невідповідність виявлена та як можлива невідповідність позбавляє Покупця можливості використання товару; відсутня інша необхідна інформація. Представник Продавця після поставки, оформлення документів, прийомки та передачі товару, не викликався для сумісного огляду можливих недоліків товару або документації, складання сумісних актів, іншого. Відносно переговорів, по заміні трансформаторів для Ваших потреб з іншими технічними характеристиками, підтверджуємо нашу згоду на їх продовження. Продавець пішов на зустріч у цьому господарському проханні, забрав поставлені трансформатори та провидить роботу по пошуку товару з новими технічними характеристиками.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 22.08.2023 надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити штраф в розмірі 165 299,08 грн в строк до 04.09.2023 та виконати зобов`язання за Договором.

Матеріали справи не містять відповіді відповідача на вказану вище претензію.

Пунктом 8.7 Договору передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за Договором Продавець сплачує Покупцю штраф у розірі 30 % від суми договору. У разі відмови Продавця сплачувати штрафні санкції Покупцю останній здійснює повернення товару.

Позивач посилався на те, що в зв`язку з поставкою відповідачем товару з іншими технічними характеристиками, останній зобов`язаний сплатити штраф, а його несплата стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення зобов`язань (цивільних прав та обов`язків) є, зокрема, договір. Зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу норми ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою спірний Договір є Договором поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що сторонами відповідно до Додатку № 1 до Договору Специфікації № 1, що є невід`ємною частиною договору визначено найменування товару трансформатор напруги VTO 38.P (KPB Intra, Czech Republic), кількість 6 штук, сума з урахуванням ПДВ 550 996,92 грн., у т.ч ПДВ 20% 91 832,82 грн.

Відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 550 996,92 грн, що підтверджується двосторонььо підписаною видатковою накладною № 21 від 12.07.2023, найменування товару: трансформатор напруги VTO 38.P (KPB Intra, Czech Republic), кількість 6 штук.

Судом встановлено, що найменування товару та кількість позивачем при прийнятті товару не заперечувалась, товар прийнятий без зауважень.

Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред`явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (частини 1, 3 ст. 672 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що розрахунок з-а поставлену партію товару здійснюється в розмірі 100 % упродовж 30 календарних днів з дати поставки кожної окремої партії товару на адресу Покупця на підставі наданого оригіналу видаткової накладної на товар та після успішної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем було зазначено, що товар оплачений ним не був.

04.08.2023 позивачем товар повернуто відповідачу, про що складено та підписано сторонами відповідний акт повернення постачальнику № 1 від 04.08.2023.

Позивач у своєму позові та представник позивача в судовому засіданні посилався на те, що товар не перевірявся на якість, та останній не заперечує проти його якості, а зазначив, що поставлений товар не підійшов по технічним характеристикам, зокрема, щодо номенальної напруги та класу точності/вторинне навантаження основної вторинної обмотки.

В зв`язку з чим, позивач просить суд на підставі п. 8.7 Договору стягнути з відповідача штраф у розмірі 165 299,08 грн.

Згідно з ч. 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У частині 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 8.7 Договору передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за Договором Продавець сплачує Покупцю штраф у розірі 30 % від суми договору. У разі відмови Продавця сплачувати штрафні санкції Покупцю останній здійснює повернення товару.

Судом встановлено, що відповідачем поставлено товар у відповідності до укладеної сторонами Специфікації.

Після звернення позивача, 04.08.2023 товар повернуто відповідачу, про що складено та підписано сторонами відповідний акт повернення постачальнику № 1 від 04.08.2023.

Позивачем не доведено та матеріали справи не містять доказів неможливості використання позивачем спірного товару.

Пункт 8.7 Договору передбачає, що в разі відмови Продавця сплачувати штрафні санкції Покупцю останній здійснює повернення товару. Як вже було встановлено вище, товар повернуто відповідачу.

Належних доказів невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором позивачем не доведено.

Отже, нарахування штрафу, відповідно до п. 8.7 Договору, є необгрунтованим.

Як визначено в ч. 3 ст. 13, ч. 1 с. 73, ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

За таких обставин, суд здійснивши у сукупності оцінку фактичних обставин справи та поданих доказів, не знайшов достатніх правових підстав для їх задоволення з тих підстав, які заявлено, тому у позові відмовляється, в зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 23» лютого 2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.