Рішення

від 08.02.2024 по справі 916/4825/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4825/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Селянського господарства ОСКАР (67150, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, с. Кардамичеве, код ЄДРПОУ 31206713)

до відповідача: Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (67100, Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, буд. 123, код ЄДРПОУ 04379367)

про визнання договору укладеним, -

за участю представників сторін:

від позивача: Губін С.О., адвокат, діє на підставі ордеру; Коломійчук А.С., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача: Бережний В.О., діє в порядку самопредставництва

Суть спору: Селянське господарство ОСКАР звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, в якому просить суд визнати укладеним на новий строк - на 20 років, а саме до 17.06.2043 договір оренди земельної ділянки від 17.06.2002, зареєстрований 25.06.2002 за №1 в Книзі реєстрації договорів оренди Великомихайлівським районним відділом земельних ресурсів, укладений між Великомихайлівською районною державною адміністрацією Одеської області та Селянським господарством ОСКАР щодо земельної ділянки площею 174,46 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в викладеній редакції додаткової угоди.

В обґрунтування позовних вимог СГ ОСКАР посилається на те, що позивач звернувся до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області з пропозицією укласти договір оренди землі на новий термін (поновити договір оренди земельної ділянки) шляхом підписання додаткової угоди, проте відповідачем наразі не вирішено питання щодо укладення договору оренди землі на новий термін, що на переконання позивача суперечить вимогам законодавства.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 21.12.2023 о 14:15.

19.12.2023 за вх.№46086/23 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

19.12.2023 за вх.№46087/23 до суду від відповідача надійшли пояснення (відповіді на питання), в яких відповідачем вказано наступне: СГ ОСКАР належним чином виконувало умови договору оренди земельної ділянки від 17.06.2002 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №162 від 17.02.2022; обставини, що унеможливлюють укладення на новий строк (20 років) договору оренди земельної ділянки №б/н від 17 червня 2002 року з СГ ОСКАР, відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі - відсутні; лист за №2 від 16.03.2023 СГ ОСКАР на даний момент відповідачем не розглянутий; заперечення на укладення на новий строк (20 років) договору оренди земельної ділянки №б/н від 17 червня 2002 з СГ ОСКАР не готувались і на даний момент відсутні; лист-повідомлення з зазначенням заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк СГ ОСКАР не направлявся.

19.12.2023 за вх.№46092/23 до суду від відповідача надійшла заява про визнання позову, в якій відповідач просить суд прийняти визнання позову відповідачем у справі №916/4825/23 та враховуючи поведінку відповідача під час розгляду справи просить суд звільнити відповідача від покладання судових витрат.

У підготовчому засіданні 21.12.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 177 ГПК України про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та у порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.01.2024 о 15:00, визнано явку сторін у судове засідання обов`язковою. У судовому засіданні 18.01.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 08.02.2024 о 10:50, визнано явку відповідача у судове засідання обов`язковою.

У судовому засіданні 08.02.2024 представники позивача просять суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.02.2024 просить суд винести законне, обґрунтоване рішення.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/4825/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 08.02.2024 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України, з урахуванням заяви відповідача про визнання позову.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 08.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

17.06.2002 між Великомихайлівською районною державною адміністрацією Одеської області (орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством ОСКАР (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого:

- орендодавець надає із земель запасу Новоселівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, а орендар приймає в строкове платне користування і володіння земельну ділянку терміном на 20 (двадцять років);

- земельна ділянка виділена в натурі /на місцевості/ у встановленому законом порядку;

- в оренду передається земельна ділянка площею 174,46 га;

- земельна ділянка передається в оренду по акту приймання-передачі, який оформлюється в строк не пізніше семи днів з моменту набуття чинності даного договору;

- земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- по закінченні терміну договору оренди орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін;

- в разі відсутності взаємної згоди сторін, всі питання вирішуються в судовому порядку, відповідно до вимог чинного законодавства.

В матеріалах справи наявний акт від 10.05.2002 про відведення СГ ОСКАР земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також в матеріалах справи наявна ситуаційна схема земельної ділянки.

17.02.2022 між Великомихайлівською селищною радою Роздільнянського району Одеської області (орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством ОСКАР (орендар) укладено додаткову угоду №162 до договору оренди землі від 17.06.2002 (посвідченого державним нотаріусом Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області, зареєстровано в реєстрі №1315 від 17.06.2002), якою сторони, зокрема:

- виклали абзац 4 договору у наступній редакції: в оренду передаються земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності: цільове призначення - 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 174,46 га, розташовані за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Великомихайлівська селищна рада (за межами населених пунктів), а саме: земельна ділянка кадастровий номер - 5121683400:01:002:0376, загальною площею 1,9575 га; земельна ділянка кадастровий номер - 5121683400:01:002:0392, загальною площею 22,9261 га; земельна ділянка кадастровий номер - 5121683400:01:002:0390, загальною площею 12,0055 га; земельна ділянка кадастровий номер - 5121683400:01:002:0475, загальною площею 15,5717 га; земельна ділянка кадастровий номер - 5121683400:01:002:0478, загальною площею 24,853 га; земельна ділянка кадастровий номер - 5121683400:01:002:0484, загальною площею 22,3803 га; земельна ділянка кадастровий номер - 5121683400:01:002:0464, загальною площею 27,5313 га; земельна ділянка кадастровий номер - 5121683400:01:002:0462, загальною площею 31,2343 га; несформовані земельні ділянки орієнтовною площею - 16,0003 га.;

- виклали абзац 14 у наступній редакції: орендна плата вноситься станом на 2022 рік у розмірі 9% від нормативних грошових оцінок земельних ділянок та становить 384839,72 грн. за 1 рік;

- виклали абзац 18 у наступній редакції, зокрема: нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 4275997,08 грн.;

- виклали абзац 16 у наступній редакції: загальна сума орендної плати у 2022 році становить 384839,73 грн. за 1 рік.

У листі-повідомленні про поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.03.2023 №2 (зареєстрований відповідачем 24.03.2023) позивач просив відповідача відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі укласти договір оренди землі на новий термін (поновити договір оренди земельної ділянки) та цим листом підтвердив про повне виконання умов договору оренди земельної ділянки, відсутність заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, у разі необхідності надає згоду на приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства. Додатком до вказаного листа є підписана з боку позивача додаткова угода до договору №б/н від 17.06.2002.

Також в матеріалах справи наявні витяги з Державного реєстру речових прав щодо земельних ділянок: 5121683400:01:002:0484; 5121683400:01:002:0464; 5121683400:01:002:0478; 5121683400:01:002:0392; 5121683400:01:002:0376; 5121683400:01:002:0462; 5121683400:01:002:0390; 5121683400:01:002:0475.

У позовній заяві позивач просить суд визнати укладеним на новий строк - на 20 років, а саме до 17.06.2043 договір оренди земельної ділянки від 17.06.2002, зареєстрований 25.06.2002 за №1 в Книзі реєстрації договорів оренди Великомихайлівським районним відділом земельних ресурсів, укладений між Великомихайлівською районною державною адміністрацією Одеської області та Селянським господарством ОСКАР щодо земельної ділянки площею 174,46 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в наступній редакції додаткової угоди:

ДОДАТКОВА УГОДА

про укладення на новий строк договору оренди землі

№б/н від 17 червня 2002 року

смт Велика Михайлівка _ _____ 2023 року

Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області в особі селищного голови, що діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, надалі Орендодавець з одного боку, та Селянське господарство Оскар, в особі голови, що діє на підставі Статуту, ідентифікаційний код юридичної особи 31206713, з другого боку, надалі Орендар, уклали додаткову угоду про наступне:

1.Укласти на новий строк договір оренди земельної ділянки №б/н від 17 червня 2002 року (з урахуванням змін внесених додатковою угодою №162 від 17.02.2022 року) - на 20 (двадцять) років до 17.06.2043 року. Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов?язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

2.Всі умови Договору, що не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов?язковість для себе.

3.Ця додаткова угода є невід?ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 17.06.2002 року.

Орендодавець: Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області

Орендар: Селянське господарство ОСКАР, ідентифікаційний код юридичної особи 31206713.

Не надання відповіді на лист від 16.03.2023 №2 та не підписання відповідачем додаткової угоди стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 9, 11 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом. Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років, для земельних ділянок сільськогосподарського призначення для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду) не може бути меншим як 25 років.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п`ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку. Якщо орендодавець не пізніше ніж у 30-денний строк до закінчення строку дії договору з орендарем, який є інвестором із значними інвестиціями, з яким укладено спеціальний інвестиційний договір відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями", не повідомив відповідним листом-повідомленням про непродовження дії договору та за умови, що орендар має намір продовжити користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк на умовах, передбачених договором оренди землі, крім розміру орендної плати. Зміна розміру орендної плати оформлюється додатковим договором (угодою) до договору оренди землі. З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді. У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №159/5756/18 (провадження № 14-99цс20) вказано, що:

- статтею 33 Закону України Про оренду землі було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та поновлення договору оренди землі, використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність;

- так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі). У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі);

- при цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку. Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі є неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме із цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 Земельного кодексу України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі, є автоматичною пролонгацією орендних правовідносин (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі №903/1030/19).

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений статтею 33 Закону України Про оренду землі спосіб вимагає укладення сторонами додаткової угоди як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк, а право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означає право на звернення до суду для укладення додаткової угоди (пункти 68, 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №378/596/16-ц).

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст. 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як свідчать матеріали справи, у заяві за вх.№46092/23 від 19.12.2023 відповідач визнав позов.

Згідно з ч.4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є поновлення договору оренди землі від 17.06.2002.

Як було встановлено судом, спірний договір оренди землі від 17.06.2002 року був укладений строком на 20 років, тобто до 17.06.2022.

Разом з тим, господарський суд враховує, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану від 24 березня 2022 року, що набрав чинності 07 квітня 2022 року, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України було доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, а саме - вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі приватної власності.

Таким чином, оскільки строк користування земельними ділянками за договором оренди землі закінчився уже після введення 24 лютого 2022 року воєнного стану, строк дії договору оренди вважається поновленим на один рік, тобто до 17.06.2023 без волевиявлення сторін відповідного договору і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Господарський суд зазначає, що в матеріалах справи наявний лист позивача від 16.03.2023 №2, в якому останній на підставі ст. 33 Закону України Про оренду землі просив відповідача поновити договір оренди землі шляхом підписання додаткової угоди, яка є додатком до вказаної заяви. Тобто, господарський суд з урахуванням встановлення дати закінчення строку оренди землі (17.06.2023) та дати листа позивача про поновлення договору оренди землі (16.03.2023, зареєстрований відповідачем 24.03.2023) дійшов висновку про дотримання позивачем визначеного ст. 33 Про оренду землі місячного строку про повідомлення відповідача (орендодавця) про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Разом з тим, господарський суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази реагування відповідача на вказаний лист, як то відмова у задоволенні заяви позивача або будь-які заперечення щодо можливості поновлення договору оренди землі. Окрім того, господарський суд враховує позицію відповідача в частині того, що лист позивача за №2 від 16.03.2023 на даний момент відповідачем не розглянутий.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, приймаючи до уваги вищевстановлені судом обставини та факти, з урахуванням вищезазначених норм законодавства та правових позицій Верховного Суду, господарський суд при повному дослідженні доказів дійшов висновку, що матеріалами справи доведено, що позивач завчасно (за три місяці до спливу строку дії договору оренди) повідомив орендодавця (відповідача) про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, звернувшись до останнього з листом-повідомленням, до якого додав проект додаткової угоди, проте відповідач, в порушення норм законодавства, відповіді позивачу не надав і додаткову угоду про поновлення договору оренди не уклав, що також підтверджується самим відповідачем, з огляду на що господарський суд дійшов висновку про наявність у позивача порушеного права, за захистом якого він звернувся з цим позовом до суду, а отже про доведеність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог шляхом визнання укладеним на новий строк - на 20 років, а саме до 17.06.2043 договору оренди земельної ділянки від 17.06.2002, зареєстрованого 25.06.2002 за №1 в Книзі реєстрації договорів оренди Великомихайлівським районним відділом земельних ресурсів, укладеного між Великомихайлівською районною державною адміністрацією Одеської області та Селянським господарством ОСКАР щодо земельної ділянки площею 174,46 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в викладеній редакції додаткової угоди. При цьому господарський суд приймає до уваги, що станом на момент розгляду справи по суті змінились дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині особи керівника відповідача, що приймається судом до уваги.

Інші умови договору оренди землі та додаткової угоди до нього №162 від 17.02.2022 відповідно діють і надалі.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

На підставі ст.ст. 129, 130 ГПК України у зв`язку з визнанням відповідачем позову - 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову - покладаються на відповідача, та 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову - повертаються позивачу з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Селянського господарства ОСКАР задовольнити повністю.

2.Визнати укладеним на новий строк - на 20 років, а саме до 17.06.2043 договір оренди земельної ділянки від 17.06.2002, зареєстрований 25.06.2002 за №1 в Книзі реєстрації договорів оренди Великомихайлівським районним відділом земельних ресурсів, укладений між Великомихайлівською районною державною адміністрацією Одеської області та Селянським господарством ОСКАР щодо земельної ділянки площею 174,46 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в наступній редакції додаткової угоди:

ДОДАТКОВА УГОДА

про укладення на новий строк договору оренди землі

№б/н від 17 червня 2002 року

смт Велика Михайлівка _ _____ 2023 року

Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області в особі селищного голови, що діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, надалі Орендодавець з одного боку, та Селянське господарство Оскар, в особі голови, що діє на підставі Статуту, ідентифікаційний код юридичної особи 31206713, з другого боку, надалі Орендар, уклали додаткову угоду про наступне:

1.Укласти на новий строк договір оренди земельної ділянки №б/н від 17 червня 2002 року (з урахуванням змін внесених додатковою угодою №162 від 17.02.2022 року) - на 20 (двадцять) років до 17.06.2043 року. Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов?язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

2.Всі умови Договору, що не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

3.Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 17.06.2002 року.

Орендодавець: Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області

Орендар: Селянське господарство ОСКАР, ідентифікаційний код юридичної особи 31206713.

3.Стягнути з Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (67100, Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт Велика Михайлівка, вул. Центральна, буд. 123, код ЄДРПОУ 04379367) на користь Селянського господарства ОСКАР (67150, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, с. Кардамичеве, код ЄДРПОУ 31206713) 1342 /одну тисячу триста сорок дві/ грн. судового збору.

4.Повернути з Державного бюджету України на користь Селянського господарства ОСКАР (67150, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, с. Кардамичеве, код ЄДРПОУ 31206713) 1342 /одну тисячу триста сорок дві/ грн. судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №695 від 26.10.2023 на загальну суму 2684 /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/ грн., оригінал якої міститься в матеріалах справи №916/4825/23.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля