Рішення

від 21.02.2024 по справі 927/1597/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1597/23

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., у відкритому судовому засіданні розглянув заяви від 05.02.2024 б/н Товариства з обмеженою відповідальністю Побутовий сервіс та Товариства з обмеженою відповідальністю Укрріелістейт про стягнення витрат на правничу допомогу в справі

за позовом: фізичної особи - підприємця Кривенка Богдана Анатолійовича,

АДРЕСА_1 ;

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Побутовий сервіс,

вул. Соборності, 13, смт Козелець, Чернігівська область, 17000;

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Укрріелістейт,

вул. 1-го Травня, 3, с. Іванівка, Чернігівська область, 15562;

предмет спору: про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 03.10.2023 № 1/03-10/23-ПВ

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Тіток Д.О. адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СВ № 1069524 від 13.11.2023;

від відповідача 1: Сааді Р.М. адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВА № 1069271 від 26.12.2023;

від відповідача 2: Сааді Р.М. адвокат, довіреність № 27-09/22-1-гс від 27.09.2023.

У судовому засіданні 21.02.2024, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

31.01.2024, Господарський суд Чернігівської області, ухвалив рішення в справі № 927/1597/23 яким відмовив у задоволенні позову фізичної особи - підприємця Кривенка Богдана Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю Побутовий сервіс (далі - ТОВ Побутовий сервіс) та Товариства з обмеженою відповідальністю Укрріелістейт (далі - ТОВ Укрріелістейт).

Питання щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу понесених сторонами в ході судового розгляду спору при ухваленні рішення судом не вирішене.

Відповідачі, в відзивах на позов, зазначили, що очікують понести судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн (для відповідача 1) та 15000,00 грн (для відповідача 2).

На момент ухвалення судового рішення в справі відповідачі, через систему "Електронний суд", 30.01.2024, подали письмові заяви про вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення по суті.

Від відповідачів, з дотриманням строку встановленого частиною 8 статті 129 ГПК України, через систему Електронний суд, надійшли заяви від 05.02.2024 б/н про відшкодування судових витрат, фактичний розмір яких склав для відповідача 1- 12000,00 грн та відповідача 2 - 15000,00 грн.

На підтвердження заявлених витрат відповідач 1 до заяви додав: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 1/23-ПС від 25.12.2023, копію акту від 02.02.2024 здачі-приймання наданих послуг по Договору та письмовий детальний опис робіт (наданих послуг).

Відповідач 2 на підтвердження заявлених витрат до заяви додав: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 1/23-УР-2 від 20.12.2023, копію акту від 01.02.2024 здачі-приймання наданих послуг по Договору та письмовий детальний опис робіт (наданих послуг).

Ухвалою від 07.02.2024, суд прийняв до розгляду заяви відповідачів про відшкодування судових витрат, призначив судове засідання щодо їх розгляду на 14.02.2024, забезпечив участь представника відповідачів 1 та 2 в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, про що сторони повідомлені шляхом направлення ухвали до їх електронних кабінетів.

14.02.2024, судове засідання не відбулось, з огляду на відключення Господарського суду Чернігівської області від електропостачання, що зумовило відкладення судового розгляду заяв на 21.02.2024, про що постановлено відповідну ухвалу.

21.02.2024, у судове засідання прибули повноважні представники сторін (участь представника відповідачів забезпечена в режимі відеоконференції ухвалою від 13.02.2024).

Позивач письмово заперечив проти заявленого до відшкодування розміру витрат на правничу допомогу, що понесені відповідачами.

За частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішене питання про судові витрати.

За частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частини 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору про надання правничої допомоги № 1/23-ПС, укладеного 25.12.2023, між ТОВ «Побутовий сервіс» (далі відповідач 1, клієнт) та Адвокатським бюро «Юридичний центр Рустама Сааді» (далі - Договір) (п. 1.1.) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокатське бюро зобов`язалось за винагороду (гонорар) забезпечити надання правничої допомоги клієнту в господарських судах усіх інстанцій, Верховному Суді, у справі № 927/1597/23, з усіма правами відповідача (без обмежень), передбаченими ГПК України.

Також, на підставі договору про надання правничої допомоги № 1/23-УР-2, укладеного 20.12.2023, між ТОВ «Укрріелістейт» (далі відповідач 2, клієнт) та Адвокатським бюро «Юридичний центр Рустама Сааді» (далі - Договір) (п. 1.1.) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокатське бюро зобов`язалось за винагороду (гонорар) забезпечити надання правничої допомоги клієнту в господарських судах всіх інстанцій, Верховному Суді, у справі № 927/1597/23, з усіма правами відповідача (без обмежень), передбаченими ГПК України.

За умовами п. 1.2. Договорів від 25.12.2023 № 1/23-ПС та від 20.12.2023 № 1/23-УР-2 безпосереднє надання правничої допомоги клієнту доручається адвокату Адвокатського бюро «Юридичний центр Рустама Сааді» Сааді Рустаму Мохаммедовичу (далі адвокат), який має право на здійснення адвокатської діяльності згідно зі свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.03.2006 № 214/н.

Згідно з п. 1.3. Договорів від 25.12.2023 № 1/23-ПС та від 20.12.2023 № 1/23-УР-2 адвокат для надання правничої допомоги, передбаченої п. 1.1 цього Договору, має право представляти та захищати права та інтереси клієнта в господарських судах усіх інстанцій, Верховному Суді, з усіма правами наданими законом відповідачу ГПК України, зокрема, але не виключно: подавати (підписувати) листи, запити, звернення, заяви, позовні заяві, пояснення, заперечення, клопотання; брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Сторони погодили (пункти 6.1.1., 6.1.3. Договору № 1/23-ПС), що за представництво інтересів клієнта у Господарському суді Чернігівської області у справі № 927/1597/23, клієнт у випадку досягнення результату в вигляді відмови судом у задоволенні позову, сплачує Адвокатському бюро гонорар («гонорар успіху») в сумі 12000,00 грн. Гонорар сплачується клієнтом на користь Адвокатського бюро на протязі трьох місяців з моменту ухвалення місцевим господарським судом рішення по суті або іншого рішення, яким розгляд справи буде завершений.

За умовами пунктів 6.1.1., 6.1.3. Договору № 1/23-УР-2 сторонами визначено, що за представництво інтересів клієнта у Господарському суді Чернігівської області у справі № 927/1597/23, клієнт у випадку досягнення результату в вигляді відмови судом у задоволенні позову, сплачує Адвокатському бюро гонорар («гонорар успіху») в сумі 15000,00 грн. Гонорар сплачується клієнтом на користь Адвокатського бюро на протязі трьох місяців з моменту ухвалення місцевим господарським судом рішення по суті або іншого рішення, яким розгляд справи буде завершений.

На виконання умов Договору № 1/23-ПС від 25.12.2023 сторонами в двосторонньому порядку підписаний акт здачі-приймання послуг № 1 від 02.02.2024, у п. 1 якого сторонами підтверджене належне надання адвокатом правничої допомоги в період з 25.12.2023 по 31.01.2024, а саме:

- зустріч з клієнтом та узгодження позиції щодо захисту, як відповідача, в справі № 927/1597/23, на що адвокатом була витрачена 1 година;

- підготовка і подача відзиву на позов від імені ТОВ «Побутовий сервіс» у Господарському суді Чернігівської області з надсиланням його копії іншим учасникам справи, на що адвокатом витрачено 3 години;

- підготовка і подача заяви від імені ТОВ «Побутовий сервіс» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконфереції поза межами приміщення суду, у Господарський суд Чернігівської області, з надсиланням її копії іншим учасникам справи, на що адвокатом витрачено 1 годину;

- аналіз документів, що надходять до підсистеми «Електронний суд» у справі № 927/1597/23 на стадії її розгляду в Господарському суді Чернігівської області, на що адвокатом витрачено 0,5 години;

- участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за межами приміщення суду у справі № 927/1597/23 15.01.2024 та 31.01.2024, на що адвокатом була витрачена 1 година.

За підсумком, адвокатом у період з 25.12.2023 по 31.01.2024, у межах справи № 927/1597/23 витрачено 5,5 годин.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2024 у справі № 927/1597/23 у задоволенні позову відмовлено, що стало підставою для сплати клієнтом на користь Адвокатського бюро гонорару за досягнення такого результату («гонорару успіху») в сумі 12000,00 грн, що мають бути перераховані на протязі трьох місяців з моменту ухвалення місцевим господарським судом рішення по суті.

Представником відповідача 1 наданий детальний опис робіт (наданих послуг) від 05.02.2024, виконаних адвокатом Адвокатського бюро «Юридичний центр Рустама Сааді» Сааді Р.М. в межах Договору № 1/23-ПС від 25.12.2023, в якому зазначені послуги, перелік яких попередньо наведений в акті здачі-послуг № 1 від 02.02.2024.

На виконання умов Договору № 1/23-УР-2 від 20.12.2023, між відповідачем 2 та адвокатом Сааді Р.М., у двосторонньому порядку, підписаний акт здачі-приймання послуг № 1 від 01.02.2024, у п. 1 якого сторони підтвердили належне виконання адвокатом правничої допомоги в період з 20.12.2023 по 31.01.2024, а саме:

- зустріч з клієнтом та узгодження позиції щодо захисту, як відповідача, в справі № 927/1597/23, на що адвокатом витрачена 1 година;

- підготовка і подача відзиву на позов від імені ТОВ «Укрріелістейт» у Господарському суді Чернігівської області з надсиланням його копії іншим учасникам справи, на що адвокатом витрачено 5 годин;

- підготовка і подача заяви від імені ТОВ «Укрріелістейт» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконфереції поза межами приміщення суду, в Господарський суд Чернігівської області, з надсиланням її копії іншим учасникам справи, на що адвокатом витрачено 1 годину;

- аналіз документів, що надходять до підсистеми «Електронний суд» у справі № 927/1597/23 на стадії її розгляду в Господарському суді Чернігівської області, на що адвокатом витрачено 1 годину;

- участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за межами приміщення суду у справі № 927/1597/23 15.01.2024 та 31.01.2024, на що адвокатом витрачена 1 година.

За підсумком, адвокатом, у період з 20.12.2023 по 31.01.2024, у межах справи № 927/1597/23 витрачено 9 год.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2024 у справі № 927/1597/23 у задоволенні позову відмовлено, що стало підставою для сплати клієнтом на користь Адвокатського бюро гонорару за досягнення такого результату («гонорару успіху») в сумі 15000,00 грн, що мають бути перераховані на протязі трьох місяців з моменту ухвалення місцевим господарським судом рішення по суті.

Представником відповідача 2 надано детальний опис робіт (наданих послуг) від 05.02.2024, виконаних адвокатом Адвокатського бюро «Юридичний центр Рустама Сааді» Сааді Р.М. на виконання умов Договору № 1/23-УР-2 від 20.12.2023, в якому зазначені послуги, перелік яких попередньо наведений в акті здачі-послуг № 1 від 01.02.2024.

Суд установив, що перелік послуг, наданих адвокатом на виконання умов Договорів від 25.12.2023 № 1/23-ПС та від 20.12.2023 № 1/23-УР-2, ідентичний, так само як і зміст документів, що надані адвокатом до суду від імені відповідачів 1 та 2, на що вірно звертав увагу позивач, указуючи на неспіврозмірність обсягу наданих послуг та фактично затраченого адвокатом Сааді Р.М. часу до заявленої до відшкодування суми витрат (що сумарно складає 27000,00 грн).

За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати за надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 частини 2 статті 126 ГПК України). Вказана правова позиція наведена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та значенням для сторін.

За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.

Частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач заперечив проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу та просив з огляду на незначну складність справи, розумну необхідність витрат та реально затрачений час відшкодувати на користь відповідачів 6000,00 грн, по 3000 грн кожному.

За правилами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються в разі відмови в позові, на позивача.

Загальне правило розподілу інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, визначене частиною 4 статті 129 ГПК України. Водночас, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалене рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалене рішення, в відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

В постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлена правова позиція, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, в рішеннях: від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що під час судового розгляду даної справи адвокатом відповідачів 1 та 2 фактично надана наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129 ГПК України), розумності та обґрунтованості: 1) підготовка і подача відзивів на позов (тотожні за правовим змістом); 2) підготовка і подача заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; 3) участь адвоката в судових засіданнях 15.01.2024 та 31.01.2024.

Вирішуючи чи є розмір витрат відповідачів на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору в справі, суд установив, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу (сумарно 27000,00 грн), не відповідає критеріям реальності та розумності їхнього розміру, фактично затраченому адвокатом часу порівняно із виконаною роботою в суді першої інстанції.

Обсяг послуг, що надані адвокатом у ході представлення інтересів відповідачів 1 та 2 в суді першої інстанції, ідентичний та фактично включає: підготовку та подачу письмових відзивів на позов (тотожні за правовим змістом) та участь представника в судових засіданнях 15.01.2024 та 31.01.2024 в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Суд врахував ступінь складності справи (один епізод спірних правовідносин, що не потребував значних затрат часу на формування правової позиції та складання відзивів на позов), характер та обсяг наданих адвокатом послуг (дослідження підстав та суті спору; формування правової позиції та написання відзивів; участь у судових засіданнях 15.01.2024 та 31.01.2024), керуючись принципом розумності, справедливості та пропорційності, керуючись приписами частин 4, 5 статті 129 ГПК України, вирішив покласти на позивача 12000,00 грн витрат на правничу допомогу, по 6000,00 грн щодо кожного з відповідачів, що підлягають розподілу за результатами вирішення наявного спору, з огляду на їх розумну необхідність, виходячи з фактичних обставин справи.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Заяви від 05.02.2024 б/н Товариства з обмеженою відповідальністю Побутовий сервіс та Товариства з обмеженою відповідальністю Укрріелістейт про стягнення витрат на правничу допомогу в справі, задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця Кривенка Богдана Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Побутовий сервіс (вул. Соборності, 13, смт Козелець, Чернігівська область, 17000; код ЄДРПОУ 03058448) 6000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця Кривенка Богдана Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрріелістейт (вул. 1-го Травня, 3, с. Іванівка, Чернігівська область, 15562; код ЄДРПОУ 43330175) 6000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. В іншій частині відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду, в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складений та підписаний 23.02.2024.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко