Постанова

від 13.02.2024 по справі 922/1464/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1464/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 (судді: Здоровко Л. М. - головуючий, Бородіна Л. І., Лакіза В. В.)

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Іващенко Сергія Олександровича

до Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки водного фонду,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У квітні 2023 року фізична особа-підприємець Іващенко С. О. (далі - ФОП Іващенко С. О.) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (далі - Шевченківська селищна військова адміністрація) (з урахуванням заяви від 16.05.1012) про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки водного фонду від 09.08.2002 та визнання укладеним договору оренди землі в комплексі з розташованими на ній водним об`єктом у редакції, що викладена у позовній заяві.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем вчинено всі необхідні дії для поновлення договору, натомість відповідачем порушується переважне право орендаря на поновлення договору.

1.3. У відзиві на позовну заяву Шевченківська селищна військова адміністрація, заперечуючи проти її задоволення, вказувала, зокрема, на ненадання позивачем проєкту додаткової угоди для узгодження всіх істотних умов договору для перевірки його на відповідність вимогам закону. Водночас відповідач зазначив, що заперечує проти змісту договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, який надав позивач, оскільки відсутні дані про площу водного об`єкту, об`єм, перелік, характеристика і стан гідротехнічних споруд, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розмір орендної плати (5%) та розмір орендної плати за водний об`єкт (згідно з формулою, зазначеній у Методиці визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 № 236), а не 3 % як зазначено у водному паспорті.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції зазначив, що виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення, має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди.

Суд установив, що відповідно до пункту 2.2 спірного договору, з урахування його реєстрації 09.08.2002, термін дії договору визначено до 09.08.2022. При цьому судом встановлено, що позивач, користуючись переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк, своєчасно звернувся із відповідною заявою від 27.07.2021.

Однак, як зазначив суд, матеріали справи не містять доказів того, що до заяви від 27.07.2021 про поновлення дії договору оренди позивачем був доданий відповідний проєкт додаткової угоди.

Суд дійшов висновку про недотримання позивачем у повному обсязі передбаченого законодавством алгоритму дій орендаря з метою поновлення договору оренди землі, що свідчить про втрату ним переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) в порядку частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", отже, відсутні і підстави для визнання поновленим договору.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, визнано поновленим договір оренди земельної ділянки водного фонду від 09.08.2002 у редакції, викладеній у резолютивній частині постанови.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що до заяви про продовження дії договору оренди від 21.07.2021, поданої через Центр надання адміністративних послуг, позивачем не було додано проєкту додаткової угоди, який, як зазначав позивач повинен містити смислове навантаження з метою узгодження істотних умов договору, у тому числі, розмір орендної плати, нормативну грошову оцінку, кадастровий номер земельної ділянки, строк дії договору, площу земельної ділянки тощо. Повідомлення з надсиланням проєкту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк).

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме з метою підготовки документів згідно з чинним законодавством для складення проєкту додаткової угоди для поновлення договору оренди позивач завчасно подав заяву про продовження терміну дії договору, за результатами подання якої рішенням Шевченківської селищної ради від 23.09.2021 № 211/14-VIII надано дозвіл ФОП Іващенко С. О. на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) із земель водного фонду для рибогосподарських потреб (риборозведення), площею 8, 0086га, розташованої за межами села Безм`ятежне, на території Шевченківської селищної ради Куп`янського району Харківської області, відповідно до доданого викопіювання, з метою продовження права оренди.

Суд установив, що матеріали справи свідчать, що орендар розпочав процедуру оформлення необхідних документів для належного продовження орендних правовідносин.

Проте 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан.

Внаслідок вказаних обставин, ані орендар, ані орендодавець об`єктивно не мали можливості у період до закінчення строку дії договору вчинити дії, спрямовані на виготовлення і збір усіх необхідних документів для продовження орендних відносин.

Після деокупації території Шевченківської селищної територіальної громади і відновлення виконання працівниками державних органів і органів місцевого самоврядування відповідних повноважень, позивач виготовив необхідні документи з метою завершення оформлення процедури поновлення договору оренди на новий строк.

Однак, листом від 22.03.2023 № 02-28/426 позивача було повідомлено про закінчення строку дії договору оренди від 09.08.2002 та про те, що оскільки орендар не звернувся до закінчення строку дії договору із заявою про поновлення договору оренди землі з проєктом додаткової угоди, то підстави для користування водним об`єктом та земельною ділянкою водного фонду відсутні.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2023, Шевченківська селищна військова адміністрації у касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 залишити в силі, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки судом не враховано, що позивач ні у визначений договором строк, ні у строк, встановлений частиною 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не звернувся з листом-повідомленням та проєктом додаткової угоди про поновлення договору оренди, не надав необхідний пакет документів для продовження договору оренди у визначені строки, тобто не дотримався приписів частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", що виключає можливість застосування частини 6 зазначеної норми.

Скаржник вважає, що оскільки позивачем 27.07.2021 через Центр надання адміністративних послуг була направлена попередня заява, яка не була листом-повідомленням про поновлення договору оренди, що подається разом з проєктом додаткової угоди, то відсутні підстави вважати, що позивач дотримався всієї процедури поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду.

На думку заявника касаційної скарги, Східний апеляційний господарський суд не врахував зазначеного, а також того, що після відновлення діяльності Шевченківської селищної ради з 12.09.2022, коли працівники селищної ради та її структурних підрозділів розпочали свою роботу після деокупації території, ФОП Іващенко С. О. не здійснив жодних дій щодо подовження договору оренди земельної ділянки водного фонду, який закінчився 09.08.2022. Лише 24.01.2023 року здійснив реєстрацію земельної ділянки та замовив технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки водного фонду, однак вже не маючи на це законних підстав.

Заявник касаційної скарги зазначає, що ненадання орендарем проєкту договору оренди свідчить про відсутність узгодження з орендодавцем істотних умов. Лише за відсутності заперечень та досягнення домовленості між сторонами, орендарем може бути прийняте відповідне рішення про поновлення договору оренди. Таким чином, переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк не може бути використане.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, в яких Велика Палата Верховного Суду констатувала необхідність попереднього своєчасного звернення орендаря до орендодавця з листом-повідомленням про намір продовжити відносини оренди землі, до якого має додаватися проєкт додаткової угоди.

У той же час, позивач надав лише попередній лист про свій намір продовжувати договір.

Скаржник зазначає, що Шевченківська селищна рада, а в подальшому Шевченківська селищна військова адміністрація, не мала змоги до закінчення договору оренди земельної ділянки водного фонду погодити істотні умови, оскільки проєкт договору від позивача не надходив.

На переконання скаржника, саме позивач зволікав в укладенні договору оренди на новий строк, оскільки не здійснював дії щодо приведення документів у відповідність до закінчення строку оренди, натомість перш за все змінилися би умови оренди, зокрема, оплата за водний об`єкт (ставок) згідно з Методикою визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти, збільшення орендної плати за земельну ділянку (5 % від нормативно грошової оцінки в порівняння з 250 грн за 1 га). Отже, додаткова угода, у редакції, запропонованій позивачем, зокрема, в частині розміру орендної плати, не відповідає вимогам чинного законодавства.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.

4.2. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і в справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що 09.08.2002 між ФОП Іващенком С. О. (орендар) та Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі земельних ресурсів 09.08.2002 за № 2 (далі - договір), за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження голови Шевченківської районної державної адміністрації від 29.04.2002 № 81 надав, а орендар прийняв в довгострокове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться на території Безм`ятеженської сільської ради Шевченківського району Харківської області на південь від села Безм`ятежне (технічний паспорт, виданий Шевченківським бюро капітального будівництва Харківської області у 2002 році, шифр 12/00) (пункт 1.1 договору).

За умовами пункту 1.2 договору в оренду передається земельна ділянка, розташована за межами населеного пункту, площею 8,0086 гектара, у тому числі: під водою - 7,1265 га; гідротехнічні споруди - 0,3135 га; заболочені землі - 0,5686 га; прибережна захисна смуга - 2,2686 га, у тому числі пасовища - 2,2686 га.

Відповідно до пункту 2.2 договору він укладається строком на двадцять років, починаючи з дати його реєстрації. По закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше ніж за два місяці до його закінчення.

Договір зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі в Шевченківському районному відділу земельних ресурсів 09.08.2002 за № 2.

4.4. Суди також установили, що 27.07.2021 ФОП Іващенком С. О. до Центру надання адміністративних послуг Шевченківської районної державної адміністрації була подана заява, в якій позивач просив продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки водного фонду на території колишньої Безм`ятеженської сільської ради, загальною площею 8,0086 га, укладеного з Шевченківською районною державною адміністрацією 09.08.2022 та зареєстрованого 09.08.2002 у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі в Шевченківському районному відділу земельних ресурсів за № 2.

У вказаній заяві ФОП Іващенко С. О. також просив внести зміни до пункту 1 розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації від 29.04.2002 № 8 щодо строку оренди - на 40 років (том 1, а. с. 32).

4.5. 23.09.2021 рішенням чотирнадцятої сесії восьмого скликання Шевченківської селищної ради № 211/14-VIII надано дозвіл ФОП Іващенко С. О. на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) із земель водного фонду для рибогосподарських потреб (риборозведення), площею 8,0086 га, розташованої за межами села Безм`ятежне, на території Шевченківської селищної ради Куп`янського району Харківської області, відповідно до доданого викопіювання, з метою продовження права оренди.

ФОП Іващенко С. О. було розроблено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку водного фонду та з нормативної грошової оцінки земельної ділянки водного фонду, а згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.01.2023 № НВ-7300027362023, земельна ділянка водного фонду площею 8,0086 га є сформованою та присвоєно кадастровий номер 6325781500:02:000:0182.

4.6. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ФОП Іващенко С. О. про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки водного фонду від 09.08.2002 та визнання укладеним договору оренди землі в комплексі з розташованими на ній водним об`єктом у редакції, що викладена у позовній заяві.

4.7. За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтями 1, 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як вже зазначалося, суди попередніх інстанцій установили, що укладений між сторонами договір зареєстровано 09.08.2002 і строк його дії визначено на 20 років до 09.08.2022, а відповідно до пункту 2.2 договору по закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше ніж за два місяці до його закінчення.

4.8. 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 стаття 33 Закону "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3 статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону "Про оренду землі").

Частина 6 статті 33 Закону про оренду землі встановлювала, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 також зазначено таке:

"У пункті 38 постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 року зазначено таке: "Частини п`ята та шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин: 38.1. За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону про оренду землі, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду. 38.2. Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону про оренду землі, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення."

6.14. Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій- восьмій, одинадцятій статті 33 Закону про оренду землі додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

6.15. Тож статтею 33 Закону про оренду землі було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

6.16. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК".

4.9. Відповідно до частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час подання позивачем повідомлення від 27.07.2021 та на час закінчення договору оренди) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

4.10. Суди першої та апеляційної інстанції установили, що ФОП Іващенко С. О. до заяви про продовження дії договору оренди від 27.07.2021, поданої через Центр надання адміністративних послуг, не надав проєкт додаткової угоди.

Водночас суд апеляційної інстанції погодився з доводами позивача про те, що проєкт додаткової угоди повинен містити смислове навантаження з метою узгодження істотних умов договору, у тому числі, розмір орендної плати, нормативну грошову оцінку, кадастровий номер земельної ділянки, строк дії договору, площу земельної ділянки тощо і повідомлення з надсиланням проєкту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме з метою підготовки документів згідно з чинним законодавством для складення проєкту додаткової угоди для поновлення договору оренди позивач завчасно подав заяву про продовження терміну дії договору.

4.11. Суд першої інстанції з урахуванням положень законодавства та посилаючись на правовий висновок щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", викладений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, зазначив, що позивач у цьому випадку звернувшись із відповідною заявою, однак не надавши проєкт додаткової угоди, не в повному обсязі дотримався передбаченого законодавством алгоритму дій орендаря з метою поновлення договору оренди землі, а тому втратив переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) в порядку частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендодавець заперечує проти поновлення договору з огляду на неврегульованість питань щодо істотних умов договору, отже підстави для визнання поновленим договору та визнання його укладеним в судовому порядку відсутні.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно зі статтею 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

5.3. Ураховуючи викладене, положення частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України та необхідність врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, не спростувавши встановлених місцевим судом першої інстанції обставин справи, отже, постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі № 922/1464/23 слід скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 про відмову у позові залишити в силі.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 4 частини 1 статті 308, статтями 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі № 922/1464/23 скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак