Ухвала

від 19.02.2024 по справі 522/1393/24-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/1393/24-Е

Провадження № 2/522/3149/24

УХВАЛА

19 лютого 2024 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Шенцева О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особа: Одеська міська рада, Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради про скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення та запису про державну реєстрацію,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 30.01.2024 року надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особа: Одеська міська рада, Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради про скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення та запису про державну реєстрацію.

Судом був зроблений запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо місця реєстрації відповідачки, про що надійшла відповідь від 15.02.2024 р., з якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Знята з обліку 07.10.2023 року у зв`язку зі смертю.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідатистатті 175 ЦПК України, а також вимогамстатті 177 цього Кодексу.

Так, відповідност. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Однак, при вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам законодавства (ст.175і ст.177 ЦПК України), у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху.

Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. ст.46-48 ЦПК України, позов може бути поданий лише до особи (відповідача), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність.

Згідно з ч. 4статті 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно зістаттею 46 ЦПК України,здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

У зв`язку з тим, що один з відповідачів, ОСОБА_2 , померла, припинилась і її цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки).

Зважаючи на це, а також те, що смерть відповідачки мала місце до пред`явлення даного позову до суду, остання не набула цивільної процесуальної правоздатності у даному цивільному процесі, тобто не була стороною у даній справі на момент смерті.

Згідно ізч.1 статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом наведеної норми процесуального права, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, та лише у разі, коли фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядкустатті 55 ЦПК Українишляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс Українине містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки,ЦПК Українивизначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицію, викладеною в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630 св 17), аналогічна позиція була висловлена і Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 18 листопада 2015 року в справі № 6-20987ск15 про звернення стягнення та визнання права на предмет іпотеки.

Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 255 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача звернувся до суду з позовною заявою на момент смерті одного з відповідачів.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі, а залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб.

Саме такий висновок міститься у постанові ВС від 20.06.2019 року справа № 185/998/16-ц , провадження № 61-33766сво18.

Відповідно до пункту 6 частини 1статті 186 ЦПК України,суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Разом з тим, серед позовних вимог заявлених до відповідача ОСОБА_2 , яка знята з реєстрації, у зв`язку зі смертю, міститься вимоги лише про стягнення судових витрат.

Вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.175,177 ЦПК України.

Окрім того, у викладі обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивачем, в порушення вимог п.п. 6,7 ч.3ст.175 ЦПК України, не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися та про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Вищенаведені недоліки заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі, в зв`язку з чим позовну заяву необхідно залишити без руху, та надати позивачу строк протягом 5 (п`яти) днів для усунення недоліків.

Відповідно дост. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме визначитись з колом учасників, тобто суб`єктним складом даної позовної заяви, а саме відповідачів та пред`явлених до них вимог.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до позову викладені у 175, 177 ЦПК України.

Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.

Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.

Керуючись ст. ст.19,55,185,186,251,255,258-261,353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особа: Одеська міська рада, Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради про скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення та запису про державну реєстрацію -залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя

19.02.2024