Постанова

від 23.02.2024 по справі 487/938/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №487/938/22

Провадження № 22-з/812/13/24

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 лютого 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи питання про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 15 березня 2017 року у розмірі 120000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1200,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2023 року з урахуванням ухвали про виправлення описки того ж суду від 26 грудня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Не погоджуючись із рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2023 року, в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 та додатковим рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2023 року, позивач подав на них апеляційну скаргу.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Мотельчук Ю. І. залишено без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2023 року та додаткове рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2023 року залишено без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 адвокат Рудь О.А. просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 2600 грн.

Відповідно до ч.ч. 1- 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (ст. ст. 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За матеріалами справи, інтереси відповідача ОСОБА_3 під час розгляду цивільної справи в суді апеляційної інстанції представляла адвокат Рудь О.А., яка діяла на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 29 січня 2024 року Серія ВЕ №1109328 (а.с.229).

Із наданої копії бланку замовлення правової допомоги №4 від 23 січня 2024 року вбачається надання правової допомоги на загальну суму 2600 грн., з яких:

попередня усна консультація щодо характеру спірних правовідносин - 300 грн;

вивчення та правовий аналіз апеляційної скарги ОСОБА_1 - 500 грн.;

складання відзиву на апеляційну скаргу. Подання(направлення) документів до суду - 1800 грн.( а.с.228 зворот)

Вказаний вище обсяг правової допомоги підтверджується і детальним описом робіт (наданих послуг), виконання адвокатом, який погоджено ОСОБА_3 (а.с.228).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine,заява №19336/04,§ 268)).

З огляду на викладене, керуючись принципом справедливості та верховенства права, а також виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру, відсутності будь- яких заяв про зменшення розміру витрат на правову допомогу зі сторони позивача, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2600 грн.

Визначений розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст додаткової постанови складено 23 лютого 2024 року.