Рішення

від 15.02.2022 по справі 757/53027/16-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53027/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Підпалого В.В.,

при секретарях судового засідання - Вовкочин І.В., Луцюк А.В., Кирилюк Н.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідачів - Сидоренко Р.В., Мала О.Р., Жадана К.М., розглянувши в порядку позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного банку України, Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Союз», третя особа: Печерська районна у м. Києві адміністрація про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - Позивач) звернулася до суду із позовом до Національного банку України (надалі по тексту - Відповідач-1), Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» (надалі по тексту - Відповідач-2), в якому просила стягнути солідарно з Національного банку України та з ПАТ «КБ «Союз» на її користь нараховану, але не виплачену з вини відповідача-1 заробітну плату за період з 16.03.2016 року по 27.10.2016 року у розмірі 49 345, 94 грн.

В подальшому позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій вона просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 16.03.2016 року по 31.03.2021 року у розмірі 452 674, 75 грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що з 01.04.2009 року її було прийнято на роботу в АТ «КБ Союз на посаду начальника Операційного управління. На момент подачі позову, позивач продовжувала працювати в АТ «КБ «Союз».

Проте, починаючи з 16.03.2016 року по 31.03.2021 року відповідач-2 не виплачує їй заробітну плату, посилаючись на відключення його від системи електронних платежів відповідачем -1. Такі дії відповідача - 1, на думку позивача, завдають шкоду державному бюджету України так як відповідач-2 позбавлений можливості з-за відключення його від системи електронних платежів також перерахувати до державного бюджету утриманий з її заробітної плати податок на доходи фізичних осіб 81 481, 45 грн., військовий збір 6 790, 12 грн., тощо. При цьому позивач зазначає, що продовжує сумлінно виконувати свої посадові обов`язки.

Зокрема, відключення відповідача-2 від системи електронних платежів відповідачем-1 було здійснено після прийняття 15.03.2016 року Правлінням Національного банку постанови від 15.03.2016 року № 162/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Союз». Відповідно до Постанови № 162/БТ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 15.03.2016 року № 343 «Про початок процедури ліквідації АТ «КБ «Союз» та делегування повноважень ліквідатора банку».

За позовом власника істотної участі Банку - ОСОБА_2 до Національного банку України 17.03.2016 року подано адміністративний позов до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправними Постанови № 162/БТ і Рішення Фонду № 343 та їх скасування, зобов`язання вчинити дії щодо відновлення банківської діяльності. В подальшому постановою Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі № 826/4275/16 визнано протиправною та скасовано постанову НБУ № 162/БТ; визнано протиправним та скасовано рішення Фонду № 343.

Однак, як вказує позивач, Національний банк України, не виконавши зазначені рішення судів по справі № 826/4275/16, прийняв нову постанову Правління Національного банку України № 299/БТ від 28.04.2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Союз», а Фонд гарантування вкладів - рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 615 від 28.04.2016 року «Про початок процедури ліквідації АТ «КБ «Союз» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2020 року, яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 року, постановою Верховного Суду від 11.03.2021 року залишено без змін, визнано протиправною та скасовано постанову НБУ № 299/БТ, визнано протиправним та скасовано рішення Фонду № 615.

Тому, позивач зазначив, що під час дії постанови № 162/БТ та Постанови № 299/БТ і рішень № 343 та № 615, ліквідатором АТ «КБ «Союз» закрито усі рахунки, починаючи з 15.03.2016 року і по даний момент АТ «КБ «Союз» не має можливості розпоряджатися грошовими коштами - як власними, так і коштами своїх клієнтів, а також коштами, що підлягають виплаті працівникам - нарахованої заробітної плати.

За таких обставин, відповідач-1 не виконуючи рішення судів, щодо відновлення діяльності відповідача-2, своїми діями/бездіяльністю порушує, на думку позивача, її особисте право на отримання заробітної плати, що завдає їй матеріальну шкоду у розмірі невиплаченої їй заробітної плати.

Тому, позивач була змушена звернутися до суду із зазначеним позовом за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2016 року позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.02.2017 року, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2016 року скасовано та передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Бортницької В.В. від 07.03.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Союз» повернуто позивачу.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 07.03.2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Печерська районна у м. Києві державна адміністрація про стягнення заборгованості.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею обрано Москаленко К.О.

11.07.2017 року на адресу суду надійшли заперечення від представника НБУ Сидоренко Р.В., в яких він просив позовну заяву в частині вимог до НБУ залишити без задоволення. Зокрема він зазначив, що належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа, з якою позивачем укладено трудовий договір. Беручи до уваги те, що позивач не є і не була працівником Національного банку України, позовні вимоги в частині стягнення з них заробітної плати на користь позивача, є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.08.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Національного банку України, залишено без руху.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею обрано ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 27.06.2018 року цивільну справу прийнято до провадження.

02.07.2021 року на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої вона просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 16.03.2016 року по 31.03.2021 року у розмірі 452 674, 75 грн.

15.07.2021 року представник Національного банку України Мала О.Р. надіслав до суду заперечення на заяву про збільшення позовних вимог. У них він зазначив, що трудовий договір укладено між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Союз». У позивача трудові відносини з Національним банком України відсутні. Отже, належним відповідачем у даній справі є ПАТ КБ «Союз». Крім того, звертав увагу суду на те, що чинним законодавством солідарна відповідальність у трудових спорах за вимогами, визначеними позивачем до відповідачів, не передбачена. Разом з тим, Національний банк України не відповідає за зобов`язаннями банків, а банки не відповідають за зобов`язаннями Національного банку, тобто до функцій Національного банку України не належить вирішення трудових спорів, що виникають у відносинах між працівниками банку та самим банком. Також, на думку представника відповідача, позивачем не надано суду доказів, підтверджуючих факт спричинення їй шкоди внаслідок протиправної (незаконної) поведінки НБУ. За таких обставин, вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила задовольнити в повному обсязі. В засідання, призначене 15.02.2022 року не з`явилася, повідомлялася належним чином, направила до суду заяву в про розгляд справи у її відсутність.

Представники відповідача Національного банку України Сидоренко Р.В., Мала О.Р. заперечували щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, просили відмовити.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» Жадан К.М. в засіданні не заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши думки учасників провадження, дослідивши позовну заяву із доданими до неї доказами, заперечення відповідача, прийшов до наступного висновку.

Як вбачається, відповідно до наказу голови правління Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» № 19-К/2009, ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Операційного управління з 01.04.2009 року з повним робочим днем та з оплатою згідно штатного розпису (а.с. 114).

Відповідно до довідки ПАТ «КБ «Союз» № 20/449 від 07.11.2016 року, видана ОСОБА_1 щодо заборгованості по заробітній платі, а саме що їй нараховано заробітну плату за період з 16.03.2016 року по 07.11.2016 року у сумі 71 400, 82 грн.; утримано із нарахованої заробітної плати, але не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб - 12 852,14 грн. та військового збору - 1071, 03 грн.; невиплачену заробітну плату за період з 16.03.2016 року по 07.11.2016 року (заборгованість) - 57 477, 65 грн. (а.с. 118).

Відповідно до довідки ПАТ «КБ «Союз» № 20/22 від 21.04.2021 року видана ОСОБА_1 щодо заборгованості по заробітній платі, а саме що їй нараховано заробітну плату за період з 16.03.2016 року по 31.03.2021 року - 452 674, 75 грн., утримано із нарахованої заробітної плати, але не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб - 81 481, 45 грн. та військового збору - 6790, 12 грн.; невиплачену заробітну плату за період з 16.03.2016 року по 31.03.2021 року (заборгованість) - 356 083, 41 грн.

Позивач зазначила, що відповідач-2 не виплачує їй заробітну плату, посилаючись на відключення його від системи електронних платежів відповідачем-1. Такі дії, на думку позивача, відповідача-1 окрім цього, завдають шкоду державному бюджету України так як відповідач-2 позбавлений можливості із-за відключення його від системи електронних платежів також перераховувати до державного бюджету утримання з її заробітної плати, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір тощо. При цьому позивач зазначила, що продовжує працювати кожного дня та виконувати свої обов`язки.

Як зазначила ОСОБА_1 , відключення ПАТ «КБ «Союз» від системи електронних платежів Національним банком України було здійснено після прийняття 15.03.2016 року Правлінням Національного банку України постанови від 15.03.2016 року № 162/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Союз».

Відповідно до постанови № 162/БТ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 15.03.2016 року № 343 «Про початок процедури ліквідації АТ «КБ «Союз» та делегування повноважень ліквідатора банку».

За позовом власника Банку - ОСОБА_2 до Національного банку України 17.03.2016 року подано адміністративний позов до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправними Постанови № 162/БТ і Рішення Фонду № 343 та їх скасування, й про зобов`язання вчинити дії щодо відновлення банківської діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016 року у справі № 826/4275/16, визнано протиправною та скасовано Постанову Правління Національного банку України №162/БТ від 15.03.2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЮЗ»; визнано протиправним та скасовано Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.03.2016 року №343 «Про початок процедури ліквідації АТ «КБ «СОЮЗ» та делегування повноважень ліквідатора банку»; зобов`язано Національний банк України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЮЗ» в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття Постанови Правління Національного банку України №162/БТ від 15.03.2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЮЗ» (в т.ч., але не виключно - дозволити усі початкові платежі банку АТ «КБ «СОЮЗ» у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу АТ «КБ «СОЮЗ» у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT. НБУ повідомити усі банки про відновлення роботи банку АТ «КБ «СОЮЗ» у зазначених вище системах). (а.с. 119-124).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016 року залишено без змін (а.с.125-129).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.09.2016 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 року залишено без змін (а.с.130-133).

Проте, постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 27.06.2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 року та Вищого адміністративного суду України від 21.09.2016 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 року визнано протиправною та скасовано Постанову Правління Національного банку України № 162/БТ від 15.03.2016 року «Про відкликання» банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Союз». Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.03.2016 року № 343 «Про початок процедури ліквідації АТ «КБ «Союз» та делегування повноважень ліквідатора банку». Зобов`язано НБУ вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «КБ «Союз» в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття Постанови Правління Національного банку України № 262/БТ від 15.03.2016 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 року, постанову Окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.06.2019 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 року скасовано повністю та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2019 року визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 15.03.2016 року № 162/БТ; рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.03.2016 року № 343. Зобов`язано НБУ вчинити необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «КБ «Союз».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 року, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.06.2020 року, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 року у справі № 826/4275/16 в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання НБУ вчинити всіх дій спрямованих на відновлення функціонування ПАТ «КБ «Союз» як банківської установи, скасовано. Провадження у цій частині закрито. В іншій частині вищезазначені рішення та постанова залишені без змін.

Поміж цим, Національним банком України було знову прийнято Постанову № 299/БТ від 28.04.2016 року «Про відкликання банківської ліцензії ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 615 від 28.04.2016 року «Про початок процедури ліквідації АТ «КБ «Союз», у зв`язку із чим Дядечком С.В. повторно було подано позовну заяву про скасування зазначених документів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2016 року у справі № 826/7833/16, визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України № 299/БТ від 28.04.2016 року «Про відкликання банківської ліцензії ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз»; визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 615 від 28.04.2016 року «Про початок процедури ліквідації АТ «КБ «Союз» та делегування повноважень ліквідатора банку». Визнано протиправним та скасувати Розпорядження Національного банку України від 06.06.2016 року № 1740-р про відкликання генеральної ліцензії Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» на здійснення валютних операцій. Зобов`язано Національний банк України відновити функціонування ПАТ «КБ «Союз» в якості діючої банківської установи та інше; зобов`язано НБУ в порядку встановленому чинним законодавством України та/або нормативними актами НБУ відновити інформацію про Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Союз» як діючу банківську установу (а.с.134-140).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2016 року залишено без змін (а.с.141-145).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.01.2020 року у справі № 826/7833/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 року у справі № 826/7833/16 скасовано. Справу направлено до Окружного адміністративного суду м. Києва на новий розгляд.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 28.04.2016 року № 299/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз». Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.04.2016 року № 615 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» та делегування повноважень ліквідатора банку». Визнано протиправним та скасовано розпорядження Національного банку України № 1740-р від 06.06.2016 року «Про відкликання Генеральної ліцензії Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» на здійснення валютних операцій. Зобов`язано Національний банк України відновити функціонування ПАТ «КБ «Союз» в якості діючої банківської установи.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2020 року в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Національного банку України відновити функціонування ПАТ КБ «Союз» в якості діючої банківської установи, скасовано та провадження в цій частині позовних вимог закрито. В іншій частині залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.03.2020 року, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2020 року в частині, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.202020 року залишено без змін.

Таким чином, на думку позивача, відповідач-1 не виконуючи рішення судів, що набрали законної сили щодо відновлення діяльності відповідача-2, своїми діями/бездіяльності порушує її особисте право, яке визначене 43 Конституції України, а саме право на отримання заробітної плати, що завдає їй матеріальну шкоду у розмірі невиплаченої заробітної плати.

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати з Національного банку України, суд зазначає наступне.

З позовної заяви вбачається, що позивач працює в АТ «КБ «СОЮЗ» з 01.04.2009 року, проте починаючи з 16.03.2016 року АТ «КБ «СОЮЗ» не виплачує їй заробітну плату, посилаючись на відключення банку від системи електронних платежів Національним банком України. У зв`язку з зазначеними обставинами ОСОБА_1 просить стягнути заробітну плату з АТ «КБ «СОЮЗ» та Національного банку України солідарно.

Так, основними законодавчими актами, які регулюють питання оплати праці, є Кодекс законів про працю України та Закон України «Про оплату праці».

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна палата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Аналогічне визначення заробітної плати міститься у статті 1 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до ст. 21 К3пП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Отже, обов`язок із виплати грошових зобов`язань, що виникли на підставі трудових правовідносин, покладено виключно на роботодавця. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.06.2020 року № 711/3604/17.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року судам необхідно враховувати, що згідно зі ст. 21 КЗпП належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.

Трудовий договір укладено між ОСОБА_1 та АТ «КБ «СОЮЗ». У позивача трудові правовідносини з Національним банком відсутні. Отже, належним відповідачем у даній справі є АТ «КБ «СОЮЗ».

Крім того, суд зазначає, що чинним трудовим законодавством солідарна відповідальність у трудових спорах за вимогами, визначеними позивачем до відповідачів, не передбачена.

Разом з тим, відповідно до ст. 5 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки є економічно незалежними. Органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов`язків або втручатись діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом. Національний банк не відповідає за зобов`язаннями банків, а банки не відповідають за зобов`язаннями Національного банку, якщо інше не передбачено законом або договором.

Така ж норма передбачена і в ст. 4 Закону України «Про Національний банк України», відповідно до якої Національний банк не відповідає за зобов`язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов`язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов`язання.

До функцій Національного банку, які визначені статтями 6, 7 Закону України «Про Національний банк України», не належать вирішення трудових спорів, що виникають у відносинах між працівниками банку та самим банком.

Посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин ст.ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України також є безпідставним з огляду на наступні обставини.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.06.2020 року провадження у справі № 826/4275/16 в частині позовних вимог про зобов`язання Національного банку України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування АТ "КБ "Союз" як банківської установи - закрито.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 року провадження у справі № 826/7833/16 в частині позовних вимог про зобов`язання Національного банку України вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування АТ "КБ "Союз" як банківської установи також закрито.

Крім того, відповідно до п. З Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» № 590-IX від 13.05.2020 року (набув чинності з 23.05.2020 року) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб уповноважено: 1) здійснити (продовжити) процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, ліквідацію банків відповідно до Закону України «Про систему гарантуванням вкладів фізичних осіб», підстави (індивідуальні акти) для початку тимчасової адміністрації, ліквідації яких було визнано протиправними (незаконними) та скасовано до дня набрання чинності цим Законом; 2) здійснювати ліквідацію банку, процедура ліквідації якого була розпочата або продовжена до дня набрання чинності цим Законом, з дотриманням вимог цього Закону щодо здійснення ліквідаційної процедури системно важливого банку.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою с обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом (постанова Верховного Суду України від 12.02.2014 року у справі № 6-168цс13).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у постанові від 27.03.1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначив, що "розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що ... шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини».

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.

Вищевказані висновки щодо застосування норм права викладені в постановах

Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі № 915/1015/16 року, від 25.06.2018 року по справі № 916/1991/17, від 12.06.2018 року по справі № 908/999/17.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Натомість позивачем не надано доказів, підтверджуючих факт спричинення шкоди внаслідок протиправної (незаконної) поведінки НБУ. Рішення судів у справах № 826/7833/16, № 826/4275/16, на які посилається позивач як на підтвердження протиправності дій/бездіяльності Національного банку України, не містять жодних висновків щодо допущення НБУ порушень трудових прав працівників ПАТ «КБ «Союз», у т.ч. ОСОБА_1 .

Крім того, чинним законодавством, яке регламентує питання оплати праці, чітко визначено суб`єкта відповідальності за його порушення - роботодавця, а з НБУ позивач у трудових правовідносинах не перебуває.

3 огляду на викладені обставини, позовні вимоги ОСОБА_1 до Національного банку України є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача до ПАТ КБ «Союз» щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Ст. 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст.97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

За приписами ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Так, відповідно до довідки ПАТ «КБ «Союз» № 20/22 від 21.04.2021 року видана ОСОБА_1 щодо заборгованості по заробітній платі, а саме що їй нараховано заробітну плату за період з 16.03.2016 року по 31.03.2021 року - 452 674, 75 грн., утримано із нарахованої заробітної плати, але не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб - 81 481, 45 грн. та військового збору - 6790, 12 грн.; не виплачено заробітну плату за період з 16.03.2016 року по 31.03.2021 року (заборгованість) у сумі 356 083, 41 грн.

В ході розгляду судом провадження, було з`ясовано, що відповідач визнає позов у повному обсязі.

Так, згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки під час розгляду справи відповідач ПАТ КБ «Союз» визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі, а саме стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Відповідно до ч.1ст. 141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 4 526,74 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 270, 263-265, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного банку України, Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Союз», третя особа: Печерська районна у м. Києві державна адміністрація про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Союз» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 16.03.2016 року по 31.03.2021 року у розмірі 452 674,75 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Союз» на користь держави судовий збір у розмірі 4 526,74 грн.

В іншій частині вимог позивача, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Підпалий

Позивач: ОСОБА_1 :

РНОКПП: НОМЕР_1 ;

адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: Національний банк України:

код ЄДРПОУ: 00032106;

вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601.

Відповідач: Публічного акціонерне товариство «Комерційний Банк «Союз»:

код ЄДРПОУ: 35574578;

адреса: вул. Суворова, 4, м. Київ, 01010.

Третя особа: Печерська районна у м. Києві Державна адміністрація:

код ЄДРПОУ: 37401206;

адреса: вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15, м. Київ, 01010.