Постанова

від 15.02.2024 по справі 947/24838/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/967/24

Справа № 947/24838/22

Головуючий у першій інстанції Огренич І.В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Дришлюка А.І., Сегеди С.М.,

при секретарі: Узун Н.Д.,

переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2022 року за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Слотс Ю.ЕЙ», Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний», -

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2022 року Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Слотс Ю.ЕЙ», Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний», в якій просять розкрити банківську таємницю по рахунках: р/р № НОМЕР_1 (980-Українська гривня), який належать ТОВ «Слотс Ю.ЕЙ» (код ЄДРПОУ 43846231), за період з 12 листопада 2020 року по 19 жовтня 2022 року, із зазначенням руху коштів, їх відправника і одержувача та призначенням платежу (розшифровкою контрагентів та призначенням платежу). При цьому заявник посилається на те, що зазначена інформація необхідна для встановлення господарюючих суб`єктів, тобто фактичних кредиторів та дебіторів, які здійснювали фінансово-господарські взаємовідносини з товариством, і що має істотне значення для встановлення фактичного обігу грошових коштів, а також з метою перевірки щодо своєчасності та повноти сплати податків, зборів до бюджетів та державних цільових фондів і в свою чергу є банківською таємницею.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2022 року в задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Учасники справи в судове засідання до апеляційного суду не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про отримання ними судових повісток. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.

Відповідно до частини першої статті 1076ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Згідно статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України.

Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.

Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 20.1.5пункту 20.1статті 20ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

Згідно пункту 75.1статті 75ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У пункті 73.3статті 73ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Статтею 348ЦПК України передбачено, що в заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено.

Відповідно до частини другої статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви.

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що однією з істотних умов договору банківського рахунка є гарантування банком збереження банківської таємниці.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (стаття 19 Конституції України).

Отже, у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.

Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суд від 19 травня 2022 року у справі №386/17441/21, від 08 червня 2022 року у справі №686/17998/21, від 18 лютого 2020 року у справі №761/4673/19, від 27 червня 2022 року в справі №686/17906/21, від 21 липня 2022 року у справі №686/17914/21, від 21 квітня 2022 року у справі №761/8629/19.

Так, матеріалами справи встановлено, що 12 квітня 2021 року рішенням комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №150 видано ТОВ «Слотс Ю.ЕЙ» ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет.

27 вересня 2022 року ДПС України ГУДПС у м. Києві звернулось до АБ «Південний» із запитом щодо надання інформації про обсяг коштів та обіг коштів в розрізі контрагентів з наданням дати проведення операції, суми платежів, призначення платежів, найменування по номеру рахунку НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), ТОВ «Слотс Ю.ЕЙ» за період з 12.11.2020 по 27.09.2022.

14 жовтня 2022 року АБ «Південий» надав відповідь в якій зазначив, що запит щодо надання інформації не підлягає виконанню, у зв`язку з тим, що він не відповідає вимогам чинного законодавства України.

У зв`язку з відмовою АБ «Південий» надати інформацію, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось до суду з заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, в якому просить розкрити банківську таємницю по рахунку, який належать ТОВ «Слотс Ю.ЕЙ», за період з 12.11.2020 по 19.10.2022, із зазначенням руху коштів, їх відправника і одержувача та призначенням платежу (розшифровкою контрагентів та призначенням платежу).

В обґрунтування також заяви вказано, що зазначена інформація необхідна для встановлення господарюючих суб`єктів, тобто фактичних кредиторів та дебіторів, які здійснювали фінансово-господарські взаємовідносини з товариством, і що має істотне значення для встановлення фактичного обігу грошових коштів, а також з метою перевірки щодо своєчасності та повноти сплати податків, зборів до бюджетів та державних цільових фондів і в свою чергу є банківською таємницею.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції вірно виходив із необґрунтованості та недоведеності заяви ДПС України ГУДПС у м. Києві. Заявником також жодним чином не обґрунтований період, за який банку необхідно надати інформацію, що містить банківську таємницю відносно ТОВ «Слотс Ю.ЕЙ».

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 та 2 ст.13ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 76ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві не надало суду жодних доказів щодо проведення в установленому порядку перевірки з питань дотримання ТОВ «Слотс Ю.ЕЙ» податкового законодавства та/або неможливості вчинення дій відповідно до способів реагування, передбачених законом, а також не довело існування обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці, а тому суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Доводи апеляційної скарги зводяться до суперечливого тлумачення норм матеріального права та незгоди із висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не можуть бути підставою для скасування обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов вірного висновку про те, що заява Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтованою.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 381384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду міста Одеси від 31 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 23 лютого 2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

С.М. Сегеда

А.І. Дришлюк