Постанова

від 20.02.2024 по справі 683/1851/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 683/1851/22

Провадження № 22-ц/4820/338/24

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. ( суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю: позивача, його представника, представника відповідачів

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № № 683/1851/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Вонсовичем Михайлом Михайловичем, на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальність «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_4 про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд,

в с т а н о в и в:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому після зміни предмета позову, просив: витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 шляхом вилучення та передачі йому земельних ділянок з кадастровими номерами 6810800000:03:009:0203 та 6810800000:03:009:0303.

На підтримання заявлених позовних вимог, представник позивача зазначав, що на підставі рішення сесії Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №14 п.29 від 20 серпня 2002 року ОСОБА_5 , передано у власність земельну ділянку площею 2267 кв м за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, ведення особистого селянського господарства, в тому числі: під забудовою 168,0 кв м, рілля 1657,0 кв м з обмеженим правом користування встановлених охоронних зон, сади 442,0 кв м.

На підставі вищевказаного рішення було виготовлено на ім`я ОСОБА_5 . Державний акт на право приватної власності на землю від 04 жовтня 2002 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №136.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер та після його смерті відкрилась спадщина на земельні ділянки площею 0,0610 га та 0,1657 га, що розташовані по АДРЕСА_1 , яку прийняли як спадкоємець за заповітом син ОСОБА_1 та за законом дочка ОСОБА_4 .

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2021 року у справі № 683/2427/20, яке набрало законної сили 02 квітня 2021 року, визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5 , право власності на: 3/4 частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,0610 га в межах Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-XM № 016913, виданого 04 жовтня 2002 року на підставі рішення Старокостянтинівської міської ради від 20 серпня 2002 року №14 п.29; 3/4 частки земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1657 га в межах Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-XM №016913, виданого 04 жовтня 2002 року на підставі рішення Старокостянтинівської міської ради.

Після отримання рішення суду, позивач звернувся до сертифікованої землевпорядної організації ФОП ОСОБА_6 для виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відновлення та встановлення меж земельних ділянок відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-ХМ №016913, виданого 04 жовтня 2002 року, яка листом від 08 червня 2021 року №08/21/2021 повідомила, що площа фактичного використання земельної ділянки № НОМЕР_1 наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) відповідає площі зазначеній в державному акті - 0,0610 га. Площа фактичного використання земельної ділянки № 2 наданої для ведення особистого селянського господарства відповідає площі зазначеній в Державному акті - 1657 га, але згідно даних Державного земельного кадастру на даній земельній ділянці розташовані дві земельних ділянки з визначеними кадастровими номерами 6810800000:03:009:0303 площею 0,0828 га, та 6810800000:03:009:0203 площею 0,0828 га наданих для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), які перебувають у приватній власності.

Таким чином, позивач з огляду на такі обставини позбавлений можливості виконати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) №2 площею 0,1657 га з подальшим внесенням земельної ділянки до державного земельного кадастру та присвоєння її кадастрового номера.

На підставі інформаційної довідки від 09 червня 2021 року № 260605308 позивачу стало відомо що власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , на даний час змінилася назва вулиці на Героїв Небесної Сотні, з кадастровим номером 6810800000:03:009:0203 площею 0,0828 га,є ОСОБА_2 , яка передана їй безоплатно у власність на підставі рішення сесії Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 13 квітня 2007 року №20 п.3 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №119721 від 18 травня 2007 pоку. На земельну ділянку з кадастровим номером 6810800000:03:009:0203 площею 0,0828 га зареєстровано 13 вересня 2007 року обтяження в інтересах іпотекодержателя ТзОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ».

Крім того, на підставі інформаційної довідки від 09 червня 2021 року № 260609777 позивачу стало відомо що власником земельної ділянки з кадастровим номером 6810800000:03:009:0303 площею 0,0828 га є ОСОБА_3 , яка передана йому безоплатно у власність на підставі рішення сесії Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 13 квітня 2007 року №20 п.4 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №119722 від 24 травня 2007 року, і на вказану земельну ділянку зареєстроване обтяження в інтересах іпотекодержателя ТзОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС».

На земельній ділянці з кадастровим номером 6810800000:03:009:0203 знаходиться житловий будинок садибного типу з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » загальною площею 504,7 кв.м. з яких житлова площа 71,5 кв.м, на які також зареєстроване обтяження в інтересах іпотекодержателя ТзОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ».

Представник позивача, зазначав, що реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 6810800000:03:009:0203 площею 0,0828 га, 6810800000:03:009:0303 площею 0,0828 га та житлового будинку садибного типу з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », перешкоджає ОСОБА_1 вільно володіти своїм спадковим майном, адже земельні ділянки відповідачів та житловий будинок знаходяться на земельній ділянці належній позивачу, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду для захисту своїх законних прав та інтересів.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 та його представник - адвокат Вонсович М.М. подали апеляційну скаргу, посилаються, що висновок суду про відсутність належних доказів щодо накладення земельних ділянок, які перебувають у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є безпідставним, оскільки спростовується листом-повідомленням № 08/21/2021 сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_6 від 08 червня 2021 року щодо унеможливлення виконати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки натурі на місцевості № 2 площею 0,1657 з присвоєнням земельній ділянці кадастрового номера, однак суд першої інстанції вказаний лист не прийняв до уваги в послався, що доказом який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи. Крім того, накладення земельних ділянок вбачається з збірного кадастрового плану земельних ділянок, викопіювання місця розташування земельної ділянки, яка належить позивачу. Представник апелянта, посилається, що з огляду на судову практику доказами накладення земельних ділянок можуть бути не тільки висновок експертизи, а й висновок спеціаліста та повідомлення землевпорядника, адже законодавство не містить вичерпного переліку доказів, які можуть підтверджувати обставини накладення земельних ділянок, а висновок експерта не є єдиним джерелом доказування цих обставин.

З огляду на доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та його представник - адвокат Вонсович М.М. просили скасувати рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду зміні з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Так судом встановлено, що рішенням сесії Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №14 від 20 серпня 2002 року передано у власність громадянину ОСОБА_5 , земельну ділянку площею 2267 м.кв. по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, ведення особистого селянського господарства, в тому числі: під забудовою 168,0 м.кв., рілля 1657,0 м.кв. з обмеженим правом користування встановлених охоронних зон, сади 442,0 м.кв.

На підставі вищевказаного рішення ОСОБА_5 видано Державний акт на право приватної власності на землю серія IV-XM №016913від 04 жовтня 2002 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №136 на земельну ділянку, загальною площею 0,2267 га, з якої 0,610 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель. та 0,1657 га для ведення селянського господарства по АДРЕСА_1 .

Рішенням сесії Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області № 20 від 13 квітня 2007 року п. 4 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_7 земельну ділянку, площею 828 кв.м. по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд, в тому числі: рілля 628 кв.м., інші 200 кв.м.

Рішенням сесії Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області № 20 від 13 квітня 2007 року п. 4 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 828 кв.м. по АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд, в тому числі: рілля 628 кв.м., інші 200 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Спадщину після його смерті прийняли: як спадкоємець за заповітом син позивач ОСОБА_1 та спадкоємець за законом дочка ОСОБА_4 .

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2021 року у справі №683/2427/20, яке набрало законної сили 02 квітня 2021 року, визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5 , право власності на: 3/4 частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,0610 га в межах Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-XM №016913, виданого 04 жовтня 2002 року на підставі рішення Старокостянтинівської міської ради від 20 серпня 2002 року №14 п.29; 3/4 частки земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1657 га в межах Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-XM №016913, виданого 04 жовтня 2002 року на підставі рішення Старокостянтинівської міської ради.

ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_2 , а крім того, змінилася адреса земельної ділянки з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_2 .

27 липня 2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №119721 від 18.05.2007 pоку за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0,0828 га, кадастровий номер 6810800000:03:009:0203, номер запису про право власності 43218217.

На земельну ділянку з кадастровим номером 6810800000:03:009:0203 площею 0,0828 га зареєстровано 13.09.2007р. обтяження в інтересах іпотекодержателя Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» код ЄДРПОУ 42350033.

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №119722 від 24.05.2007 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 0,0828 га, кадастровий номер 6810800000:03:009:0303 по АДРЕСА_3 , яка перейменована на АДРЕСА_4 .

На земельну ділянку з кадастровим номером 6810800000:03:009:0303 площею 0,0828 га зареєстроване обтяження в інтересах іпотекодержателя Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» код ЄДРПОУ 43285992.

На земельній ділянці, що належить ОСОБА_2 , кадастровий номер 6810800000:03:009:0203 за адресою: з АДРЕСА_2 побудований та знаходиться житловий будинок садибного типу з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » загальною площею 504,7 кв.м. з яких житлова площа 71,5 кв.м., право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 .

На даний житловий будинок садибного типу з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який належить ОСОБА_2 , зареєстроване обтяження в інтересах іпотекодержателя Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ».

Позивач для виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відновлення та встановлення меж земельних ділянок відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-ХМ №016913, виданого 04 жовтня 2002 року звернувся до ФОП ОСОБА_9 .

Листом від 08 червня 2021 року №08/21/2021 ФОП ОСОБА_9 повідомила позивача, що площа фактичного використання земельної ділянки №1 наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) відповідає площі зазначеній в державному акті - 0,0610 га. Площа фактичного використання земельної ділянки №2 наданої для ведення особистого селянського господарства відповідає площі зазначеній в Державному акті - 1657 га, але згідно даних Державного земельного кадастру на даній земельній ділянці № НОМЕР_2 розташовані дві земельних ділянки з визначеними кадастровими номерами 6810800000:03:009:0303 площею 0,0828 га, та 6810800000:03:009:0203 площею 0,0828 га наданих для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), які перебувають у приватній власності.

В зв`язку цим на думку позивача дана обставина унеможливлює виконати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) №2 площею 0,1657 га з подальшим внесенням земельної ділянки до державного земельного кадастру та присвоєння її кадастрового номера.

Згідно із ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ч.1ст.316 ЦК Українивизначено, що правом власностіє право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК Українивласнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ст.15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист правгромадян таюридичних осібна земельніділянки здійснюєтьсяшляхом: а)визнання прав; б)відновлення стануземельної ділянки,який існувавдо порушенняправ,і запобіганнявчиненню дій,що порушуютьправа абостворюють небезпекупорушення прав; в)визнання угодинедійсною; г)визнання недійснимирішень органіввиконавчої владиабо органівмісцевого самоврядування; ґ)відшкодування заподіянихзбитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Однак по справі встановлено, що позивач не являвся власником таких об`єктів нерухомого майна як земельна ділянка площею 0,0828 га, кадастровий номер 6810800000:03:009:0302 по АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,0828 га, кадастровий номер 6810800000:03:009:0303 по АДРЕСА_5 з цільовим призначенням для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Вказані об`єкти нерухомого майна як окремі об`єкти цивільного права були сформовані та передані відповідачам у власність рішенням органу місцевого самоврядування в межах норм ЗК України при безоплатній приватизації землі, тобто на відповідній правовій підставі, а тому в даному випадку не можуть бути застосовані норми ст. 387 ЦК України, на які посилається позивач у позові.

Право власності на земельні ділянки кадастрові номери 6810800000:03:009:0302 та 6810800000:03:009:0303 по АДРЕСА_4 з цільовим призначенням для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд за позивачем не було зареєстровані та він не набував на них права власності.

Натомість позивач є власником 3/4 частки земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1657 га в межах Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-XM №016913 по АДРЕСА_1 .

Тобто позивач є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, а земельні ділянки, які позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння відповідачів мають цільове призначення для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно листа від 08 червня 2021 року №08/21/2021 ФОП ОСОБА_9 саме на земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 0,1657 га в межах Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-XM №016913 по АДРЕСА_1 , розташовані дві земельних ділянки з кадастровими номерами 6810800000:03:009:0303 площею 0,0828 га, та 6810800000:03:009:0203 площею 0,0828 га, наданих відповідачам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), які перебувають у приватній власності.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права у вигляді витребовування спірних земельних ділянок з чужого незаконного володіння відповідачів, оскільки в даному випадку відсутні правові підстави для застосування норм ст.ст. 387. 388 ЦК України, а саме відповідачі на відповідних правових підставах набули права власності на спірні земельні ділянки, є їх добросовісними набувачами, позивач не володів на праві власності спірними земельними ділянками як окремими об`єктами нерухомого майна з відповідним цільовим призначенням, а витрубовування земельних ділянок на користь позивача є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, яке йому за своїм цільовим призначенням не належало.

Крім того на земельній ділянці, що належить ОСОБА_2 , кадастровий номер 6810800000:03:009:0203 за адресою: АДРЕСА_2 побудовано житловий будинок садибного типу з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » загальною площею 504,7 кв.м. з яких житлова площа 71,5 кв.м., право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 .

Відповідно достатті 377 ЦК Українидо особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Відповідно до частини першоїстатті 120 ЗК Українив чинній редакції (яка була чинною і під час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Велика Палат Верховного Суду в своїй постанові від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18 вказала, що чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилахстатті 120 ЗК України,статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів ОСОБА_10 (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Також Велика Палата Верховного Суду вказала, що якщо право власності на об`єкт нерухомості та на земельну ділянку, на якій цей об`єкт розташований, належать одній особі, подальше відчуження об`єкта нерухомості окремо від земельної ділянки, а також земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості не допускається.

В разі задоволення позову про витребовування майна земельної ділянки на користь позивача на підставі судового рішення в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем буде зареєстровано право власності на земельну ділянку. на які знаходиться житловий будинок, власником якого залишиться відповідач ОСОБА_2 .

Тобто фактично відбудеться відчуження земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості житлового будинку, що суперечить нормам цивільного законодавства та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, та створить правову невизначеність у відносинах між позивачем і відповідачем щодо користування кожного з них нерухомим майном у вигляді земельної ділянки і нежитлового будинку, на якій він розташований і які між собою на даний час є невіддільніми, так як за умови їх існування як об`єктів цивільного права за однією адресою вони не можуть існувати в просторі окремо один без одного в розумінні вимог ЦК України.

В той же час позивач в своїй заяві про зміну предмету позову жодним позовних вимог щодо припинення права власності ОСОБА_2 на житловий будинок, який знаходиться на земельній ділянці, яку він хоче витребувати на свою користь, чи приведення земельної ділянки у стан, що дає можливість використовувати її за цільовим призначенням, суду не заявляв.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права у вигляді витребовування у відповідачів на його користь спірних земельних ділянок, так як за обставин даної справи такий спосіб суперечить нормам цивільного законодавства та не призведе до відновлення порушених прав позивача.

З таких обставин з врахуванням норм права та правових позицій Верховного Суду у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити саме у зв`язку з обранням позивачем неефективного та неналежного способу захисту порушеного права.

Суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову, проте помилився щодо мотивів такої відмови з підстав недоведеності позивачем порушення відповідачами його права власності на землю.

В разі якщо суд відмовляє в позові у зв`язку з обранням позивачем неефективного та неналежного способу захисту порушеного права, то в такому випадку суд не може давати оцінку підставності позовних вимог, їх доведеності та відповідно оцінку доказам, наданим позивачем, щодо допустимості, достатності та належності цих доказів.

У зв`язку з наведеним оскаржуване судове рішення підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини щодо відмови в позові в редакції цієї постанови, а саме у зв`язку з обранням позивачем неефективного та неналежного способу захисту порушеного права.

З підстав, викладених вище, доводи апеляційної скарги щодо необхідності задоволення позову в повному обсязі слід відхилити, оскільки доводи апелянт не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо відмови в позові з підстав обрання неналежного та неефективного способу захисту порушеного права.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Вонсовичем Михайлом Михайловичем, задовольнити частково.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 лютого 2024 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова