Рішення

від 23.02.2024 по справі 400/14748/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2024 р. № 400/14748/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області, вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150, пров. Космонавтів, 61, пов.1,м. Миколаїв,54056

провизнання протиправними та скасування постанов від 05.10.2023 № ПШ 018564, № ПШ 018553,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду(контролю) у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 05.10.2023 № ПШ 018564, № ПШ 018553.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він не є фізичною особою-підприємцем, тому відповідачем безпідставно накладений на нього адміністративно-господарський штраф. Також позивач не є перевізником, тому відповідно до вимог Закону України « Про автомобільний транспорт» на нього не може бути накладено штраф. Позивачем перевозився сипучий вантаж, який здатен під час руху змінювати розподіл навантажень на вісь та відповідачем при зважуванні не надано сертифікат на зважувальне обладнання.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки актом перевірки було встановлено перевищення габаритно-вагових параметрів, надання інших матеріалів до суду не спростовують жодним чином фактичних обставин. Позивачем не було надано доказів того, що транспортний засіб був переданий у користування іншому перевізнику. Надана водієм при проведення рейдової перевірки ТТН є документом на вантаж, а не документ, який визначає автомобільного перевізника.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.262 КАС України в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та напівпричепу марки SCHMITZ, державний номерний знак НОМЕР_3 . 05.08.2023 року на а/д М-15 «Одеса - Рені - Бухарест» 12 км + 125 м посадовими особами Укртрансбезпеки проведено перевірку автомобілю марки DAF, д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки SCHMITZ, д/н НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .

За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про авто автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №356945 від 05.08.2023, в якому зафіксовано порушення вимог абз. 17 ч. 1ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - під час надання послуг з перевезення вантажу згідно з ТТН №145133 від 30.07.2023 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні подільного вантажу. Відповідно до зазначеної ТТН перевізником являється ТОВ «Ніктрансгруп» (ЄДРПОУ 33136229), вантажовідправником - ТОВ «Онес-Трейд» (ЄДРПОУ 38385730), вантаж - пшениця.

Згідно складеного працівниками Укртрансбезпеки акта №0071762 від 05.08.2023 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів та роздруківки проведеного зважання навантаження на першу вісь склало - 7,92 т., на другу вісь 17,48 т., на строєну вісь 31,86 т., загальна вага транспортного засобу з вантажем - 57,26 т.

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області №ПІШІ 018564 від 05.10.2023 до позивача застосовано адміністративно- господарський штраф в сумі 51 000,00 грн., за порушення вимог абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 % при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу транспортним засобом Даф д/з НОМЕР_1 (акт №356945).

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області № ПШ 018553 від 05.10.2023 до позивача застосовано адміністративно- господарський штраф в сумі 17 000,00 грн. за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме особистої картки водія ОСОБА_2 до цифрового тахографа, роздруківки цифрового тахографа ТЗ Даф, ДНЗ НОМЕР_1 (акт 356945).

Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

В контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Вимогами статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати безпеку дорожнього руху.

Закон України «Про автомобільний транспорт» регламентує також загальні положення щодо перевезення пасажирів (глава 7 цього Закону), загальні положення щодо перевезення вантажів (глава 8 цього Закону), положення про міжнародні перевезення пасажирів і вантажів (розділ ІV цього Закону).

Розділом V Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідальність на підставі ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" при перевезенні вантажу покладається на перевізника.

Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 363 від 14 жовтня1997 року, визначено:

Перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні визначають, що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах.

Інформація про позивача, як автомобільного перевізника не була зазначена у ТТН №145133 від 30.07.2023, якою оформлено перевезення вантажу. Натомість, у вказаній товарно-транспортній накладній перевізником зазначено перевізником являється ТОВ «Ніктрансгруп».

Відповідальність застосована до власника, а не до перевізника, як передбачено ст.60 Закону України « Про автомобільний транспорт».

Суд зазначає, що дійсно позивач не надав суду документ, який би засвідчував право користування транспортним засобом, тобто використання цього транспортного засобу на законних підставах, що теж є обов`язковим для здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

Але відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена частиною першої статті 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. Автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.

Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

Перевізником вантажу, відповідно до ТТН є ТОВ «Ніктрансгруп». В акті проведення перевірки від 05.08.2023 міститься посилання на товарно-транспортну накладну, проте відповідач зосередив увагу на реєстраційних документах на транспортний засіб й застосував адміністративно-господарський штраф до позивача, як власника транспортного засобу (аналогічна позиція висловлена у постанові ВС від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20, від 06.07.2022 у справі № 560/514/22).

Верховний Суд констатує, що положення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовуються виключно до автомобільного перевізника і не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.

Така позиція є сталою та послідовною і неодноразово зазначалась у постановах Верховного Суду у справах цієї категорії.

З огляду на зазначене, посадові особи Укртрансбезпеки повинні забезпечити відповідні вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт» про те, що понести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт повинен дійсний автомобільний перевізник, тобто особа, яка в момент перевірки здійснювала автомобільне перевезення, при цьому була зобов`язана дотримуватись вимог указаного Закону і, серед іншого, забезпечити водія (та/або іншу уповноважену особу, присутню при перевірці) відповідною документацією, яка є необхідною для повното та всебічного встановлення усіх обставин, які були предметом перевірки.

Неправильне визначення Укртрансбезпекою дійсного автомобільного перевізника та застосування адміністративної відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт до особи, яка не здійснювала спірного автомобільного перевезення є самостійною підставою для висновку про протиправність оспорених постанов та її скасування, тому суд не надає оцінку іншим доводом позивача про протиправність спірних постанов.

Обов`язок із встановлення дійсного автомобільного перевізника має Укртрансбезпека, яка, у випадку встановлення порушення законодавства про автомобільний транспорт, зобов`язана притягнути до адміністративної відповідальності лише винну в указаних порушеннях особу. При цьому притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не була в момент перевізника автомобільним перевізником є недопустимою, а тягар наслідків у такому випадку несе компетентний контролюючий орган - Укртрансбезпека.(Аналогічна позиція висловлена у постанові ВС 22 лютого 2023 року у справі №240/22448/20 та від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21. від 06.07.2023 по справі № 640/39442/21, від 28.12.2023 по справі № 300/4673/22).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду належними та допустимими засобами доказування, що спірні постанови є правомірними, тому позов належить задовольнити.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України та підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 05.10.2023 № ПШ 018564, № ПШ 018553.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті( вул.Антоновича,51,м.Київ,03150,ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 ( РНКОПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три грн. 60коп), сплачений платіжною інструкцією від 04.12.2023 № 0.0.3339912826.1

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко