Рішення

від 10.01.2024 по справі 911/2571/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2571/23

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Де-Агро", Київська обл., м. Біла Церква

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України", Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Озерна

про стягнення 632 968 грн. 00 коп.

Представники сторін:

позивача - Романішин Є.В.;

відповідача - не з`явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Де-Агро" звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України" про стягнення 632968,00 грн., з яких: 376004,38 грн. основного боргу, 117203,12 грн. інфляційних втрат, 16811,89 грн. 3% річних, 47747,74 грн. пені, 75200,87 грн. штрафу та 40 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином грошові зобов`язання по договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем № 01/11-2021 від 01.11.2021 року.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що договір не містить домовленості сторін про ціну послуги оренди, а тому вважає, що сторони не досягли згоди по всім суттєвим умовам і договір є неукладеним.

Умови укладеного договору в частині застосування штрафних санкцій містять вагомий дисбаланс між розміром штрафних санкцій та суті зобов`язання з огляду на відсутність співмірних штрафним санкціям негативних наслідків, спричинених позивачу. На переконання відповідача, застосовані штрафні санкції надмірно великі та несправедливі. Неустойка не може перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для відповідача та стати джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для позивача, а тому просить суд зменшити пеню та штраф сукупно до розміру 5 % від основного боргу, у випадку задоволення позову.

Також відповідач заперечує проти правової допомоги в розмірі 40 000 грн., оскільки даний позов є стандартним набором первинної документації, тобто не є складним, а розмір є завищеним.

Представник позивача підтримав в судовому засіданні заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений судом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

01.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Де-Агро" (орендодавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України" (орендар) укладено Договір № 01/11/2021 оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем, відповідно до п. 1.1 умов якого орендодавець зобов`язується передати орендареві в строкове платне користування транспортні засоби та самохідні машини чи механізми разом із обслуговуючим персоналом, а орендар зобов`язується прийняти техніку орендодавця та сплачувати орендавцеві орендну плату за її використання.

Згідно із пунктом 1.2. Договору ознаки техніки, її характеристики, тощо, в розрізі кожної одиниці, відображаються в Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до пункту 1.4. Договору управління (керування) технікою, що передається у користування орендареві за цим Договором, її технічне обслуговування в процесі експлуатації за цільовим призначенням провадяться екіпажем орендодавця, при чому екіпаж не припиняє трудових відносин із орендодавцем та не вступає у трудові відносини з орендарем.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що техніка повинна бути передана орендодавцем та прийнята орендарем в термін до 01 листопада 2021 року або в інший термін, додатково погоджений сторонами. Передача техніки здійснюється за місцезнаходженням орендаря на умовах "DDP - склад орендаря або інше місце в межах України, додатково вказане Орендарем" згідно "Інкотермс-2010".

Згідно із пунктом 3.2 Договору передача техніки в оренду здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками орендаря та орендодавця (за наявності у орендодавця печатки).

Відповідно до пункту 4.2 Договору, строк оренди: до 31 грудня 2021 р. На письмову вимогу Орендаря строк оренди може бути скорочений, в такому випадку термін дії Договору та строк оренди за ним припиняються з моменту отримання орендодавцем відповідної вимоги орендаря (якщо інший строк припинення зазначено у вимозі - зі вказаного у вимозі моменту), а техніка повинна бути повернутою орендарем орендодавцеві протягом 10 діб з моменту припинення терміну дії оренди.

Згідно із пунктом 5.1 Договору, орендна плата за Договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди, сплачених орендарем орендодавцеві протягом дії Договору на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, та розраховується, виходячи з розрахунку 800,00 грн. в т.ч. ПДВ 133,33 грн. за один гектар.

Орендна плата визначається в акті приймання-передачі наданих послуг, що складається сторонами протягом 5 (п`яти) робочих днів після кожного місяця оренди техніки (пункт 5.2 Договору).

Відповідно до пункту 5.3. Договору, виплата орендної плати проводиться протягом 5 (п`яти) банківських днів після складання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Орендар має право достроково сплатити орендну плату на користь орендодавця. Орендар має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється на підставі виставленого орендодавцем рахунку.

В п. 5.8. Договору зазначається, що остаточний розрахунок за даним Договором здійснюється на підставі акту приймання-передачі наданих послуг з оренди, що оформлюється протягом п`яти календарних днів з моменту закінчення терміну оренди.

Орендар зобов`язується за цим Договором, зокрема, своєчасно сплачувати орендну плату (підпункт 6.2.1. Договору).

Розділом 7 Договору визначено порядок повернення техніки: після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний протягом 10 (десяти) діб повернути техніку орендодавцю за актом приймання-передачі. Повернення техніки здійснюється за місцезнаходженням орендаря на умовах "EXW - склад орендаря або інше місце в межах України, додатково вказане орендарем" згідно "Інкотермс-2010". Техніка повинна бути передана орендодавцю у справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу, пов`язаного зі спливом часу та її цільовим використанням.

Договір набуває чинності з дати його укладення та діє до закінчення строку оренди, визначеного п. 4.2., але в будь-якому випадку - не раніше моменту виконання сторонами взятих на себе за цим Договором зобов`язань (пункт 9.1. Договору).

В Додатку № 1 до Договору оренди узгоджений перелік техніки, що передається в оренду: трактор Challenger MT685D, державний номер НОМЕР_1 та плуг, екіпаж - ОСОБА_2; трактор Challenger MT685D, державний номер НОМЕР_2 та плуг, екіпаж - ОСОБА_1

01 листопада 2021 року сторонами підписано акти прийому-передачі до Договору оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем № 01/11-2021, в якому сторони підтвердили факт передачі орендодавцем та прийняття орендарем в тимчасове використання с/г техніки.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач умови договору виконав в повному обсязі, що підтверджується наступними Актами приймання-передачі наданих послуг: № 25 від 22.11.2021 р. на суму 439 922,21 грн., № 27 від 31.12.2021 р. на суму 440 722,20 грн., № 28 від 31.12.2021 р. на суму 194 160,97 грн., № 29 від 31.12.2021 р. на суму 241 121,21 грн.

Орендодавцем також було виставлено орендарю рахунок на оплату № 25 від 31.12.2021 на суму 194 160,97 грн. та № 22 від 31.12.2021 на суму 241 121,21 грн.

Відповідач свої зобов`язання за надані послуги виконав частково, борг на день розгляду справи складає 376 004 грн. 38 коп., що підтверджується актом звіряння, який підписано сторонами, скріплено печатками та гарантійним листом.

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із положеннями частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша статті 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 5.1. та 5.3. Договору передбачено, що орендна плата розраховується, виходячи з розрахунку 800,00 грн. в т.ч. ПДВ 133,33 грн. за один гектар, оплата якої проводиться протягом 5 (п`яти) банківських днів після складання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Твердження відповідача про те, що договір є неукладеним, оскільки сторонами не узгоджено ціни послуги оренди відхиляються судом, з огляду на приписи пунктів 5.1 та 5.2 Договору.

Із змісту вказаних пунктів вбачається, що сторони погодили розмір орендної плати, який розраховується, виходячи зі ставки 800,00 грн. за обробку орендованою технікою 1 гектара землі та визначається в актах приймання-передачі наданих послуг.

Разом з тим частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами частин другої та третьої статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

Разом з тим, підписуючи даний Договір, представники сторін, пунктом 10.8 стверджують, що умови Договору їм відомі в повному обсязі та сприймаються ними як такі, що не містять різних тлумачень і є цілком змістовними: при підписанні Договору представники сторін не відчували тиску чи будь-якого іншого примусу, а сам Договір є результатом їх вільного волевиявлення.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 376 004 грн. 38 коп. є обґрунтованими, а тому підлягають судом задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 117 203 грн. 12 коп. інфляційних втрат та 16 811 грн. 89 коп. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних відповідає матеріалам справи та підлягає судом задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 47 747 грн. 74 коп. пені та 75 200 грн. 87 коп. штрафу.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 8.1.1. Договору за порушення строків оплати із орендаря стягується пеня у розмірі 0,5 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості за надані послуги.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Право встановити в договорі розмір і порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам ч.ч. 2, 4 ст. 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, а також приписами ст. 546 ЦК України та ст. 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Ураховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання з оплати поставленого товару нараховано 47 747 грн. 74 коп. пені та 75 200 грн. 87 коп. штрафу. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає матеріалам справи та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму витрат з надання правової допомоги в розмірі 40 000 грн. 00 коп.

01.06.2023 року між позивачем (клієнт) та адвокатом Романішіним Євгеном Володимировичем був укладений договір про надання правничої допомоги № 6, відповідно до п. 1.1. якого адвокат зобов`язується надати правову допомогу зі стягнення заборгованості за договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 01/11-2021 від 01.11.2021 з ДП «ДГ «Озерна» ІБКІЦБ НААН, а відповідно до п. 1.1.1 договору клієнт зобов`язується оплатити адвокату надані послуги в порядку та на умовах, визначених додатковою угодою до договору. Ціна договору, порядок обчислення та внесення оплати визначається додатковою угодою до даного договору.

Відповідно до п. 1. Додатку № 1 до основного договору від 01.06.2023 р. за виконану роботу клієнт сплачує адвокату гонорар у вигляді фіксованої суми, розмір якої складає 40 000,00 грн. Клієнт зобов`язується оплатити вказані послуги в повному обсязі до 15.12.2023 року.

Згідно акту приймання - передачі послуг № 1 від 30.06.2023 року послуги адвоката включають в себе наступне:

- зустріч з клієнтом та усна правова консультація щодо способів та порядку вирішення справи, узгодження правової позиції (1 година) - 2 000 грн.;

- збір документів, необхідних для підтвердження правової позиції, узгодженої з клієнтом (2 години) - 4 000 грн.;

- підготовка проекту позовної заяви з детальним розрахунком заборгованості (12 годин) - 24 000 грн.;

- зустріч з клієнтом з метою остаточного погодження стратегії та правової позиції, викладеної в проекті позовного (2 години) - 4 000 грн.;

- підготовка копій необхідних документів, які додаються до позовної заяви (заяви), подання позовної заяви та всіх документів до суду, з документів, які додаються до позовної заяви (заяви), подання позовної заяви (заяви) та всіх документів до суду (3 години) - 6 000 грн.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина третя статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідний порядок застосування визначений постановою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/18250/16, 19.08.2021 у справі № 910/11547/19, 26.10.2022 у справі №911/3001/21, 22.12.2022 у справі № 910/13060/21, 17.01.2023 у справі № 922/4812/21, 14.03.2023 у справі № 910/14099/21, 23.03.2023 у справі №921/434/21.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Отже, критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Крім того, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши надані представником позивача послуги на загальну вартість 40 000,00 грн. згідно акту приймання-передачі послуг від 30.06.2023, судом зауважується, що такі послуги як зустріч з клієнтом та усна правова консультація, збір документів необхідних для підтвердження правової позиції, підготовка проекту позовної заяви з детальним розрахунком заборгованості, зустріч з клієнтом з метою остаточного погодження стратегії та правової позиції викладеної в проекті позовної заяви, підготовка копій необхідних документів, які додаються до позовної заяви та подання позову до суду охоплюється однією послугою, а саме здійснення підготовки та подання позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, обсяг первинних документів, які включають договір та один акт приймання-передачі наданих послуг, а також обсяг нормативних актів, який вивчався адвокатом Романішіним Є.В., суд зазначає, що поданий позов не є складним для позовів щодо стягнення заборгованості за орендною платою, судова практика у цій категорії справ є усталеною, спірні правовідносини регулюються однаковими правовими нормами протягом багатьох років.

Також судом береться до уваги, що згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн. є завищеними, а тому суд частково приймає до уваги доводи відповідача та вважає за можливе зменшити розмір витрат в цій частині до 10 000,00 грн.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги частково, у зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-92, 129, 236, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукровий буряків Національної академії аграрних наук України» (09128, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Озерна, вул. Липки, буд. 6, код 00497673) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Де-Агро" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Будівельників, буд. 4, кв. 14, код 41425029) 376 004 (триста сімдесят шість тисяч чотири) грн. 38 коп. основного боргу, 117 203 (сто сімнадцять тисяч двісті три) грн. 12 коп. інфляційних втрат, 16 811 (шістнадцять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 89 коп. 3 % річних, 47 747 (сорок сім тисяч сімсот сорок сім) грн. 74 коп. пені, 75 200 (сімдесят п`ять тисяч двісті) грн. штрафу, 10 000 (десять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу та 9 494 (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто чотири) грн. 52 коп. судового збору.

3. В решті стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн. відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 23.02.2024 року.

Суддя Л.Я. Мальована