Рішення

від 23.02.2024 по справі 573/182/24

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/182/24

Номер провадження 2/573/113/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Дружба 6» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2024 року поштою до Білопільського районного суду Сумської області надійшла вказана позовна заява, мотивована тим, що ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки площею 3,03269 га з кадастровим номером 5920685700:03:002:0204 та площею 3,7081 га з кадастровим номером 5920685700:03:002:0316 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, а також земельні ділянки площею 3,708 га з кадастровим номером 5920685700:03:002:0083 та площею 0,306 га з кадастровим номером 5920685700:03:002:0196 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-СМ №05920, розташовані на території Марківської сільської ради. Вказує, що зазначені земельні ділянки перебувають в оренді в ПП «ДРУЖБА». Орендна плата згідно з договорами становить 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Однак, відповідач з 2021 по 2023 рік орендну плату не сплачує. На лист позивача щодо небажання пролонгувати договір оренди ПП «ДРУЖБА 6» надіслало акти приймання-передачі земельних ділянок, проте питання щодо сплати заборгованості з орендної плати не вирішено. Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість з орендної плати, судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року відкрито провадження і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

15 лютого 2024 року представник відповідача ПП «Дружба 6» Литвиненко Д.Г. надіслала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що позивачу орендна плата була частково виплачена. Під час її нарахування орендарем утримано та сплачено ПДФО та військовий збір. Тому відповідач вважає, що стягненню підлягає заборгованість у розмірі 45328,72 грн. Також представник вказує на неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України та недолучення позивачем до позову попереднього розрахунку судових витрат. Тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягненню орендної плати в сумі 69523,48 грн та зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги (а. с. 73-79).

19 лютого 2024 року від представника позивача - адвоката Богданович М.Ю. надійшла відповідь на відзив, у якому остання погодилася із сумою заборгованості з орендної плати в розмірі 45328,72 грн. (а. с. 80-84).

22 лютого 2024 року надійшла заява адвоката Богданович М.Ю. про уточнення позовних вимог, в якій вона зменшила суму позову і просить стягнути з відповідача на користь позивача плату за оренду земельних ділянок з кадастровим номером 5920685700:03:002:0204, 5920685700:03:002:0316, 5920685700:03:002:0083, 5920685700:03:002:0196 у сумі 45328,72 грн, а також зазначила, що документи, які обґрунтовують вартість витрат на правничу допомогу будуть надані у судовому засіданні. До заяви додані акти виконаних робіт про надання правничої допомоги від 01 та 22 лютого 2024 року (а. с. 86-89).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, його інтереси передставляла адвокат Богданович М.Ю., яка уточнені позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ПП «Дружба 6» Литвиненко Д.Г. у судове засідання не прибула, надіслала заяву про розгляд справи без її участі, просила при прийнятті рішення врахувати позицію відповідача, викладену нею у відзиві на позов.

Заслухавши представника позивача - адвоката Богданович М.Ю., повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2006 року між ПП «Дружба 6» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №6, на підставі якого останній передав відповідачу в оренду належну йому на підставі державного акту серії ІІ-СМ №025920 земельну ділянку площею 4,015, в тому числі: 3,708 га ріллі та 0,307 га сіножаті. Договір укладено строком на 10 років (а. с. 17-20, 42).

24 січня 2007 року вказаний договір було зареєстровано у Білопільському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель зроблено запис за №379 (а. с. 18).

29 жовтня 2015 року та 09 квітня 2019 року між ОСОБА_1 і ПП «Дружба 6» було укладено додаткові угоди про оренду земельних ділянок, об`єктами оренди яких є земельні ділянки в межах Марківської сільської ради категорії: рілля - кадастровий номер 5920685700:03:002:0083 площею 3,708 га, нормативна грошова оцінка 139543,22 грн (дата державної реєстрації - 26.07.2016) та сіножаті - кадастровий номер 5920685700:03:002:0196 площею 0,306 га, нормативна грошова оцінка 1229,08 грн (дата державної реєстрації - 26.07.2016) (а. с. 22-32).

Вказаними договорами встановлено строк оренди до 31 грудня 2024 року та орендну плату в розмірі 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що на дату укладення договору від 09 квітня 2019 року становило 13954,32 грн та 122,91 грн за рік. Також було передбачено, що обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата сплачується щорічно до 30 грудня поточного року користування.

Крім того, на підставі свідоцтв про право власності на спадщину за законом, виданих 05 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Бойко О.І. та зареєстрованих у реєстрі за №№ 449, 450, позивач є власником земельних ділянок площею 0,3062 га - сіножаті та площею 3,7081 га - рілля, належних померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а. с. 40-41, 58).

За життя ОСОБА_2 17 жовтня 2006 року уклала договір оренди землі №20, на підставі якого передала відповідачу в оренду належні їй земельні ділянки. Договір укладено строком на 10 років (а. с. 8-9).

22 січня 2007 року вказаний договір було зареєстровано у Білопільському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель зроблено запис за №97 (а. с. 9).

03 листопада 2015 року та 09 квітня 2019 року між ОСОБА_2 і ПП «Дружба 6» було укладено додаткову угоду про оренду земельних ділянок, об`єктами оренди яких є земельна ділянка в межах Марківської сільської ради категорії: сіножаті - кадастровий номер 5920685700:03:002:0204 площею 0,306 га, нормативна грошова оцінка 1229,08 грн (дата державної реєстрації - 15.08.2016) (а. с. 13-16).

За вказаними договорами встановлено строк оренди до 31 грудня 2023 року та орендну плату в розмірі 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Також передбачено, що обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата сплачується щорічно до 30 грудня поточного року користування.

Як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, 23 грудня 2022 року, 18 січня та 05 квітня 2023 року позивач письмово звертався до відповідача з приводу несплати коштів за договорами оренди, а 22 вересня 2023 року повідомив про небажання пролонговувати строк дії договорів, бо мав намір обробляти їх самостійно (а. с. 33-38).

Відповідно до інформації, що міститься у довідці про нарахування та виплату орендної плати від 14 лютого 2024 року та у розрахунку орендної плати від 14 лютого 2024 року, заборгованість з орендної плати відповідача перед позивачем за вказані вище земельні ділянки становить 45328, 72 грн (а. с. 75, 77).

Позивач із розрахунком заборгованості, наданим відповідачем, погодився.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За змістом статей 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

За положеннями ст. 23 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджену суму заборгованості з орендної плати у сумі 45328,72 грн.

У позовній заяві представник позивача - адвокат Баулін О.І. зазначив розрахунок суми судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 1211,20 грн та 20 000 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

До позову долучені квитанція про сплату судового збору, ордери про надання правничої допомоги позивачу адвокатами Бауліним О.І. та Богданович М.Ю., їх свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, два акти приймання-передачі наданих послуг від 01 та 22 лютого 2024 року (а. с. 59, 60, 61, 71, 72, 88, 89).

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Богданович М.Ю. просила стягнути з відповідача витрати по судовому збору в сумі 1211,20 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

З огляду на викладене, суд зазначає, що витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 вказаного Закону).

Оскільки суду не надано договорів про надання ОСОБА_1 правничої допомоги адвокатами Бауліним О.І. та Богданович М.Ю., тому підстави для стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 258, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного підприємства «Дружба 6» (Сумська область, Сумський район, с. Марківка, вул. Центральна, код ЄДРПОУ 34583906) задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Дружба 6» на користь ОСОБА_1 45328 (сорок п`ять тисяч триста двадцять вісім) гривень 72 копійки заборгованості з орендної плати, обрахованої з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів, та 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Відмовити ОСОБА_1 у стягненні з ПП "Дружба 6" витрат на правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Суддя