Рішення

від 26.11.2007 по справі 13/335-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/335-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" листопада 2007 р.                                                                             Справа № 13/335-07

За позовом Київського обласного комунального підприємства водопровідно –каналізаційного господарства „Київоблводоканал”, м. Біла Церква

до Відкритого акціонерного товариства „Автосфера”, м. Біла Церква

про стягнення 6005, 41 грн.

  Суддя           С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Бойко Ю.А. - довіреність №782 від 29.10.2007р.

від відповідача Ваврінчук С.Г. - довіреність №01/55 від 12.11.2007р.;

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява (далі –позивач) до Відкритого акціонерного товариства „Автосфера” (далі –відповідач) про стягнення 6005,41 грн., з яких 4047,14 грн. основний борг, 346,19 грн. пеня, 1258,65 грн. збитки від інфляції, 353,43 грн. 3% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1020 від 02.01.2002 року, продовжений в подальшому на тих же умовах відповідно до п. 13 зазначеного договору, в порушення умов якого відповідач не розрахувався за надані послуги з водовідведення, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 4047,14 грн.

02.11.2007 р. позивач надав суду пояснення по справі в яких зазначив, що станом на день розгляду справи договір є чинним, тому що не був розірваний сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства України та згідно п. 13 є пролонгованим на таких же умовах на новий термін. Вимога про стягнення заборгованості з відповідача заявлена за період з 08.05.2004 р. по 08.06.2004 р.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що він не є абонентом підприємства „Водоканал” і не отримує вказані послуги. Дані показники лічильника не можуть вказувати на вибір води ВАТ „Авто сфера” та як лічильник відсутній.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

20.04.2001р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №1020 про надання послуг водопостачання і водовідведення (далі –Договір). Згідно умов п. 1 договору позивач зобов'язався забезпечувати відповідача питною водою, яка відповідає чинному стандарту або дозволу Держстандарту України та МОЗ України, а відповідач зобов'язаний розраховуватися за вищезазначені послуги на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2 договору передбачена вартість послуг з водопостачання й водовідведення по діючим на момент укладення тарифам орієнтовно 4432,14 грн.

Як вбачається з договору, сторонами погоджено тариф, який затверджений відповідно до рішення виконкому Білоцерківської міської ради з 01.02.2003 року на водопостачання в розмірі 0,60 грн. за м3, на водовідведення 0,82 грн. м3, та передбачені заплановані об'єми водопостачання та водовідведення.

          Відповідно до п.  13 договору строк його дії становить два роки з 01.02.2002 р. по 01.02.2004 р.  Договір вважається переукладеним на новий строк на таких же умовах, якщо за один місяць до  припинення його дії жодна зі сторін не заявить про закінчення строку його дії.

Як встановлено судом за місяць до закінчення дії договору, тобто до 01.02.2004 р. жодна зі сторін не завила про закінчення строку дії договору. Враховуючи зазначене суд прийшов до висновку, що даний договір є продовженим відповідно до п. 13 на новий строк на таких же умовах і є чинним до 01.02.2006 р.

Відповідач відповідно до п. 5 договору зобов'язаний оплачувати послуги позивача на умовах встановлених чинним законодавством. Рахунки або інші платіжні документи за воду підлягають оплаті відповідачем у триденний строк після їх подачі позивачем.

Відповідно до п.11.1 „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України”, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. №65 кількість води, використаної абонентами, визначається за показниками у встановленому порядку водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані. Зазначені вимоги цілком співпадають з умовами п. 7 договору, укладеному між сторонами.

Як зазначає позивач за період дії договору з 08.05.2004 р. по 08.06.2004 р. у відповідача виникла заборгованість в сумі 4047,14 грн.

Судом встановлено, що згідно акту перевірки від 08.06.2004 р. відповідальними працівниками позивача при обстеженні водопровідних мереж ВАТ „Автосфера” було встановлено, що на підприємстві відповідача споживається вода із водопровідних мереж м. Б. Церква, кількість якої обліковується водолічильником. Різниця в показниках лічильника становить 2490 м3 (17867-15377=2490). Вже 09.06.2004 р. згідно «акту прийняття в експлуатацію вузла обліку холодного водопостачання»від 09.06.2004 р. відповідачу було перекрито засувку на підключення до водопровідної мережі.

Посилання відповідача на відсутність у нього лічильника спростовується умовами договору та матеріалами справи виходячи з того, що п. 7 договору чітко передбачено, що облік використаної води здійснюється за показниками водолічильника, який абонент повинен встановити своїми силами. Оскільки за період дії договору з 01.02.2002 р. по 01.02.2004 р. жодних зауважень сторонами договору щодо розрахунків по договору не було, з зазначеного випливає, що розрахунки відбувались по договору саме по показникам лічильника. До того ж, в матеріалах справи містяться акти та доповідні записки працівників позивача, які відповідач відмовився підписувати, з яких вбачається, що на кінець 2002 р. „показники лічильника не змінились 15377 м3.”

Суд також враховує той факт, що відповідно до актів позивача за період з 2002 р. по 2004 р. відповідач не допускав позивача до своїх приладів обліку води, що є порушенням п. 11 „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України”

За отриманий та спожитий об'єм води позивач, керуючись п.п. 4.20, 9.6 „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України” нарахував до оплати кошти в сумі 4047,14 грн., які складаються з 1792,80 грн. заборгованості за водопостачання та  2254,34 грн. заборгованості за водовідведення.

За таких обставин в порушення умов договору та прийнятих на себе зобов'язань відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, у зв'язку з чим згідно розрахунку позивача у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 4047,14 грн.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази   подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу. Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, відповідачем не доведено суду належними доказами факт невикористання останнім послуг наданих відповідачем щодо об'єму спожитої води в розмірі 2490 м3  що і складає суму основної заборгованості.

Таким чином, на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача та підтверджується матеріалами справи становить 4047,14 грн.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та абзацу другого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, які набрали чинності 01.01.2004р. до відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих Кодексів, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Оскільки правовідносини між сторонами станом на 01.01.2004р. продовжували існувати,  то суд при розгляді справи застосовує норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно п. 6 договору у разі порушення відповідачем строків оплати, він сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі 346,19 грн. є обгрунтованою та підлягає стягненню.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 353,43 грн., інфляційних збитків 1258,65 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Автосфера” (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Толстого 40; код ЄДРПОУ  05538603) на   користь   Київського обласного комунального підприємства водопровідно–каналізаційного господарства „Київоблводоканал” (09109, Київська обл., м. Б. Церква, вул. Сухоярська 14; код ЄДРПОУ 03346549) 4047 (чотири тисячі сорок сім) грн. 14 коп. заборгованості, 346 (триста сорок шість) грн. 19 коп. пені, 353 (триста п'ятдесят три) грн. 43 коп. –3% річних, 1258 (тисячу двісті п'ятдесят вісім) грн. 65 коп. збитків від інфляції, а також судові витрати: 102 (сто дві) грн. державного мита та  118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

              Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                Наріжний С.Ю.