Рішення

від 13.02.2024 по справі 293/222/23

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/222/23

Провадження № 2/293/27/2024

13 лютого 2024 рокусмт Черняхів

13 лютого 2024 року

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Проценко Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.,

представника позивача адвоката Дорофєєва Д.О.,

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агроарам» та державного реєстратора відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько Олени Петрівни про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

10.02.2023 адвокат Дорофєєв Дмитро Олександрович, який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВК №1039280 від 09.02.2023, звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області в інтересах позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» з вказаним позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 25.03.2020, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агроарам» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1825686800:03:000:0012, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Житомирського району Житомирської області з моменту укладення договору та скасувати рішення про реєстрацію договору оренди землі індексний номер 62142489 від 02.12.2021, яке стало підставою для внесення запису про інше речове право (право оренди земельної ділянки) №45533183.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 01.06.2014 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований реєстраційною службою Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області 11.11.2014 за номером запису про інше речове право: 7669634. Об`єктом оренди є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1825686800:03:000:0012, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області. Строк дії договору -10 років. Право власності відповідача на вказану земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №237664.

Згодом, ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом про розірвання зазначеного договору оренди. Заочним рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 05.12.2016 у цивільній справі №293/956/16-ц позов ОСОБА_2 до ТОВ «Світанковий промінь» про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено в повному обсязі.

ТОВ «Світанковий промінь» із зазначеним заочним рішенням не погодилось та звернулось до суду з заявою про перегляд рішення. В подальшому 16.07.2018 Черняхівським районним судом заочне рішення скасоване та прийняте нове рішення, яким в позові відмовлено в повному обсязі за безпідставністю вимог. Рішення набрало законної сили 16.08.2018.

Відтак, договір оренди земельної ділянки від 01.06.2014 продовжує свою діяю на строк, який він був укладений, а саме до 31.05.2024.

Проте, на початку 2023 позивачеві стало відомо про те, що між власником земельної ділянки- ОСОБА_1 та ФГ«АГРОАРАМ» укладено інший договір оренди земельної ділянки б/н від 25.03.2020 щодо земельної ділянки кадастровий номер 1825686800:03:000:0012. Вказаний договір зареєстровано у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.12.2021 державним реєстратором відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області - Шутько Оленою Петрівною, номер запису про інше речове право: 45533183.

Позивач просить визнати недійсним договір оренди землі від 25.03.2020 вкладеним між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» з тих підстав, що раніше укладений договір оренди землі від 01.06.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» є чинним. Одночасне існування двох договорів оренди однієї земельної ділянки та їх державна реєстрація суперечить вимогам закону та порушує права позивача.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою від 23.02.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання на 10 год. 00 хв. 21.03.2023. Суд також задовольнив клопотання позивача та витребував у ФГ «Агроарам» належним чином засвідчену копію договору оренди земельної ділянки б/н від 25.03.2020, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» щодо земельної ділянки кадастровий номер 1825686800:03:000:0012, зареєстрований державним реєстратором відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області - ОСОБА_3 , 02.12.2021, номер запису про інше речове право: 45533183 (а.с.30-31).

14.03.2023 ГФ «Агроарам» надало до суду копію договору оренди землі від 25.03.2020 укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам»щодо земельної ділянки 1825686800:03:000:0012 (а.с.36-38).

16.03.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву державного реєстратора відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П., яка заперечила проти вимог позивача. Реєстратор у відзиві зазначила, що реєстрації підлягає не договір оренди, а право оренди, яке виникає на підставі договору. Реєстратор не вправі перевіряти наявність судових рішень з приводу об`єка, який підлягає реєстрації. Реєстрація проводиться на підставі заяви заінтересованої особи та на підставі поданих нею документів. За заявою ОСОБА_1 та поданих нею документів, а саме заочного рішенння Черняхівського районного суду Житомирської області від 05.12.2016, державним реєстратором 09.02.2017 проведено державну реєстрацію права припинення права оренди за ТОВ "Світанковий промінь", та в цей же день зареєстровано право оренди за ФГ "Агроарам". Тобто перешкод для подальшої реєстрації прав на земельну ділянку з кадастровим номером: 1825686800:03:000:0012 не було. Крім того, державний реєстратор вказала, що не є належним відповідачем у справах вказаної категорії, державний реєстратор зобов"язаний лише виконувати рішення суду щодо скасування державної реєстрції речового права або його обтяження (а.с.39-40)

16.03.2023 до суду також надійшли відзвиви відповідачів ОСОБА_1 та ФГ«Агроарам», в якому вони вказують, що позовні вимоги не визнають в повному обсязі. Вважають, що договір від 25.03.2020 між ОСОБА_1 та ФГ "Агроарам" укладений без порушення вимог законодавства. Вказують, що договір орени земельної ділянки з ТОВ "Світанковий проміть" слід вважати нечинним, оскільки рішенням Черняхівського районного суду Жиомирської області від 16.07.2018, яке набрало законної сили 16.08.2018, поновлено дію договору оренди від 01.06.2014, однак право оренди відсутнє. А відповідно до вимог ч.1 ст.210 ЦК України правочин, який підлягає державній реєстрації є вчиненим з моменту його державної реєстрації (а.с.42-46, 47-51).

06.04.2023 представник позивача ОСОБА_4 через систему "Електронний суд" подав до суду відповідь на відвиз відповідачів, в якому категорично заперечив проти доводів відповідачів. Вказав, що про існування договору оренду укладеного між власником земельної ділянки та ФГ "Агроарам" дізнався лише на початку 2023 року і майже відразу звернувся з відповідним позовом до суду з метою захисту порушених прав (а.с.66-71).

Ухвалою від 16.05.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10:00 год. 03.07.2023 (а.с.91).

Судове засідання неодноразово відкладалось з різних причин за клопотаннями сторін.

Ухвалою від 24.08.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Галагуза В.В. про зупинення провадження у цивільній справі №293/222/23 до розгляду цивільної справи №293/914/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Світанковий промінь" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (а.с.103).

05.10.2023 представника відповідача ФГ «Агроарам» подав до суду клопотання про закриття провадження у справі №293/222/23 у зв"язку з відсутністю предмета спору, оскільки договір оренди землі від 25.03.2020 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Світанковийпромінь" припинений за взаємною згодою сторін від 03.03.2023 (а.с.107-110).

21.12.2023 суд відмовив у задоволенні даного клопотання представника відповідача. Одночасно суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача адвоката Дорофєєва Д.О. від 07.11.2023 про зміну предмету позову та заміну неналежного відповідача (а.с.152-153).

13.02.2024 в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав частково, а саме щодо визнання недійсним договору оренди землі б/н від 25.03.2020 укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1825686800:03:000:0012, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

ОСОБА_1 та представник ФГ "Агроарам" в судове засідання 13.02.2024 не з`явилися. Їх представник адвокат Галагуз В.В., який діє на підставі ордерів: серії АМ № 1048897 від 09.05.2023 (а.с.82) та серії АМ № 1040586 від 23.05.2023 (а.с.110) та серії АМ № 1078797 від 13.02.2024 (а.с.157) в судовому засіданні просив вімовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, зокрема, що минув строк звернення до суду з вказаним позовом ще у 2021 році, так як у 2018 році було скасовано рішення, яким розірвано договір оренди з ТОВ "Світанковий промінь". Позивач не звернувся до державного реєстратора про поновлення свого права, шляхом реєстрації речових прав, а саме права оренди за попереднім договором. Також вказав, що орендодавця ніхто не повідомляв, що земля орендарем ТОВ "Світанковий промінь" протягом деякого часу не буде використовуватись, а також сплато за договором оренди, укладеним між сторонами 01.06.2014 року позивачам не вносилась. Просив суд застосувати позовну давність.

Державний реєстратора відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П. в судове засідання не з`явилась, надала суду заява про розгляд справи без її участі (а.с. 65).

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду справи, суд у відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯО

Заслухавши думки учасників, дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.

01.06.2014 укладений договір оренди землі між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанковий промінь"щодо земельної ділянки загальною площею 4,78 га, кадастровий номер 1825686800:03:000:0012, строком на 10 років (а.с.8-9).

Згідно вказаного договору ОСОБА_1 передала належну їй земельну ділянку з вище вказаним кадастровим номером ТОВ «Світанковий промінь», що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 01.06.2014 та актом про визначення меж земельних ділянок в натурі (а.с.10).

Право оренди за Договором зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.11.2014, номер запису про інше речове право 7669634 (а.с.13).

05.12.2016 заочним рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1825686800:03:000:0012, розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області укладений 01.06.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ "Світанковий промінь" розірваний (а.с.18-19).

16.07.2018 рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області заочне рішення від 05.12.2016 скасоване, та ухвалено нове рішення про відмову у розірванні договору оренди землі від 01.06.2014. Рішення набрало законної сили 16.08.2018 (а.с.20-21).

25.03.2020 між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 4,7802 га, за кадастровим номером 1825686800:03:000:0012, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області (а.с.37-38)

Право оренди земельної ділянки за даним договором зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П. 02.12.2021, номер запису про інше речове права 45533183 (а.с.108).

Згідно договору про припинення дії договору оренди землі за взаємною згодою сторін від 03.03.2023 договір оренди землі від 25.03.2020, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам», припинений за взаємною згодою сторін. Відповідно до п.4 цього договору - договір набирає чинності з момменту державної реєстрації припинення права оренди вище вказаної земельної ділянки (а.с.109).

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав 11.09.2023 здійснено державну реєстрацію договору щодо розірвання договору від 03.03.2023 (а.с.108).

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За змістом положень статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з нормами ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно вимог ч.1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підстава і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

У відповідності до статті 17 ЗУ "Про оренду землі" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстраці (ч.1 ст. 210 ЦК України.)

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 4 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Нормами ст.125 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).

З аналізу вищезазначених норам законодавства випливає, що право особи на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації відповідного права на підставі договору оренди землі.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"від 01.07.2004 № 1952-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі-Закон № 1952-IV)державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 2 ч.1 ст.4 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону № 1952-IV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

В силу ч.1 ст.729 ЦК України, ст.17 Закону України «Про оренду землі», в редакції яка діяла на час укладення першого договору оренди, передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.629 та ст.759 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами; за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом положень частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст. 236 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема застосування інших, передбачених законом, способів. Одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання правочину (угоди) недійсним (ч.2 ст.16 ЦК України та ч.3 ст.152 ЗК України).

Водночас, вимогами ст.27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

V. ОЦІНКА ДОКАЗІВ та МОТИВИ СУДУ

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли з приводу визнання недійсним договору оренди землі б/н від 25.03.2020 укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825686800:03:000:0012, яка розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області та скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди землі.

Разом з тим, встановлено, що 01.06.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки площею 4,78 га, кадастровий номер 1825686800:03:000:0012, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, строком на 10 років.

За вказаним договором оренди землі ОСОБА_1 передала належну їй вище вказану земельну ділянку ТОВ «Світанковий промінь», що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 01.06.2014, актом визначення меж земельної ділянку в натурі (на місцевості) від 01.06.2014, план-схемою земельної ділянки кадастровим планом земельної ділянки та актом про визначення меж земельних ділянок в натурі, що відповідає нормам ст.17 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до п. 3.1 договору право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами. Після закінчення договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Право оренди за ТОВ «Світанковий промінь» зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.11.2014, номер запису про інше речове право: 7669634.

05.12.2016 заочним рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1825686800:03:000:0012, розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, укладений 01.06.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ "Світанковий промінь", розірваний.

Відповідно до інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що 09.02.2017 на підставі рішення суду (справа №293/956/16-ц від 05.12.2016) проведено державну реєстрацію припинення іншого речового права за №7669634 права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1825686800:03:000:0012 площею 4,78 га.

16.07.2018 рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області заочне рішення від 05.12.2016 скасоване, та ухвалено нове рішення про відмову у розірванні договору оренди землі від 01.06.2014. Рішення набрало законної сили 16.08.2018 та на момент розгляду справи в суді є чинним.

Тобто договір оренди землі укладений між ТОВ «Світанковий промінь» та ОСОБА_1 01.06.2014 продовжує діяти протягом строку на який його укладено сторонами.

Разом з тим, 25.03.2020 між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» укладено новий договір оренди земельної діляки щодо земельної ділянки площею 4,7802 га кадастровий номер 1825686800:03:000:0012, строком на 10 років, яка розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, право оренди за яким зареєстроване 02.12.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П., номер запису про інше речове права 45533183.

03.03.2023 ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» уклали договір про припинення дії договору оренди землі від 25.03.2020 за взаємною згодою сторін, який зареєстрований у державному реєстрі речових прав 11.09.2023.

Враховуючи те, що сторонами не оспорюється правомірність укладеного договору оренди землі б/н від 01.06.2014, сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, уклали його в належній письмовій формі, строк договору оренди не сплив, на час укладення договору оренди землі він не підлягав державній реєстрації, тому суд вважає його таким, що не втратив свою чинність та продовжує свою дію до 31.05.2024.

Тобто, на момент укладення оскаржуваного договору оренди земельної ділянки від 25.03.2020 був чинним договір оренди цієї ж земельної ділянки, укладений 01.06.2014 між ОСОБА_5 та ТОВ «Світанковий промінь», зі строком дії 10 років, право оренди якого зареєстроване 11.11.2014 Реєстраційною службою Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області за номером запису про інше речове право 7669634.

У статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у своїх рішеннях, зокрема, зазначає, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (частина друга статті 24 Закону № 161-XIV); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (див. постанови від 20 березня 2019 року у справі №587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18).

Зокрема, у своєму висновку щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 (справа №610/1030/18), вказала, щоякщо під час дії першого договору оренди земельної ділянки був укладений другий договір з іншим орендарем і право останнього зареєстроване, то суд зможе захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати своє право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте таку можливість первинний орендар матиме лише тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди.

Право оренди на одну і ту ж земельну ділянку, що зареєстроване за позивачем ТОВ «Світанковий промінь» та ФГ «Агроарам», суперечить нормам чинного законодавства, що спрямоване на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача як орендаря.

Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №587/2110/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі №587/2331/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі №587/2326/16-ц.

Тобто право користування земельною ділянкою, яке виникло в позивача на підставі договору оренди землі від 01.06.2014 з власником земельної ділянки порушено внаслідок укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки між відповідачами ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам».

Підставою недійсності договору оренди земельної ділянки від 25.03.2020, зареєстроване в державному реєстрі речових прав - номер запису про інше речове право 45533183 від 02.12.2021, є його укладення під час дії попереднього договору оренди землі від 01.06.2014, предметом яких є одна і таж земельна ділянка.

Отже, доводи відповідачів, щодо того, що право оренди позивача припинено 09.02.2017, тобто з моменту реєстрації припинення права оренди на підставі заочного рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 05.12.2016 і позивач не є землекористувачем спірної земельної ділянки та його право оренди не є порушеним, не заслуговують на увагу, оскільки позивач є заінтересованою особою, чиї права та охоронювані законом інтереси були порушені самим фактом укладення договору оренди від 25.03.2020, що відповідає вимогам ст.27 Закону України Про оренду землі".

Згідно зі ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відтак, з моменту реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового право у орендаря ФГ «Агроарам» виникло лише право оренди на спірну земельну ділянку, що не може свідчити про правомірність договору оренди землі укладеного 25.03.2020 між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» щодо спірної земельної ділянки.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Вказаний правовий висновок узгоджуються з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 (провадження № 12-112гс18).

Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт «в» частини третьої статті 152 ЗК України).

Судом встановлено, що протягом дії договору оренди позивача з ОСОБА_1 остання уклала договір оренди тієї самої земельної ділянки з ФГ «Агроарам», тому позивач правомірно вважає, що його права як орендаря земельної ділянки порушені самим фактом укладання цього договору, у зв`язку з чим він і звернувся до суду з цим позовом, а тому в цій частині позовні вимоги ТОВ «Світанковий промінь» підлягають задоволенню.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідачі ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам» просили застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

Вирішуючи дане питання, суд зазначає, що відповідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч.3, 4 ст.267 ЦК України).

Відповідачі стверджують, що ТОВ «Світанковий промінь» дізналось про порушення свого права на оренду спірної земельної ділянки у 2018 році, тобто коли було скасоване заочне рішення суду та в позові ОСОБА_1 до ТОВ "Світанковий промінь" про розірвання договору оренди землі відмовлено за безпідставністю вимог.

Однак дані твердження відповідача не знайшли підтвердження в судовому засіданні та не підтверджуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи, тому суд не приймає їх до уваги. Натомість позивач зазначає, що про порушене право дізнався лише на початку 2023 і позов подав у лютому 2023.

Як видно із доданої позивачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, такий сформований 02.02.2023 та відповідно повністю підтверджує факт укладення спірного договору і містить конкретні відомості, що свідчить про порушення прав позивача, дата формування витягу є часом, з якого позивач дізнався про порушення свого права. Позивач також наголошував, що не користувався спірною земельною ділянкою з 2017 року, оскільки товариство в подальшому планувало засівати поля органічною продукцією, а тому земля деякий час мала відпочити.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що предметом даного спору є визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 25.03.2020 між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам», на підставі якого 02.12.2021 державним реєстратором Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П. здійснено державну реєстрацію права оренди за відповідачем ФГ «Агроарам», тому позивач не міг дізнатися про порушення свого права оренди на спірну земельну ділянку у лютому 2017 року, тобто ще до моменту укладення указаного договору оренди.

Враховуючи вказані обставини, суд не має підстав для відмови у задоволенні позову зі спиливом строку позовної давності.

Щодо скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди землі від 25.03.2020, суд зазначає наступне.

Положення абзацу третього ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Враховуючи положення ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», те, що з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки, а вимоги позивача стосуються саме скасування державної реєстрації договору оренди землі від 24.03.2020, тому така позовна вимога не підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що державний реєстратор відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П. не може виступати належним відповідачем у спорі про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію речового права на нерухоме майно, оскільки державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові.

Отже, оскільки спір у цій справі виник між ТОВ «Світанковий промінь», ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам», а державний реєстратор Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П. є неналежним відповідачем, тому в задоволенні позовних вимог до цього державного реєстратора слід відмовити.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Вирішуючи даний спір, надавши належну оцінку зібраним у справі доказам та встановленим на їх підставі обставинам, суд дійшов висновку про часткове задоволеня позовних вимог, а саме в частині визнання недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки б/н від 25 березня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агроарам». В решті позову слід відмовити.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову судовий збір підлягає розподілу між відповідачами ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам», пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто за одну позовну вимогу в розмірі 2684 грн., по 1342 грн. з кожного відповідача (2684,00 грн.:2=1342,00 грн).

Щодо стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат понесених на правничу допомогу в розмірі по 3000 гривень з кожного відповідача, суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України, також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

У ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

Правничу допомогу при розгляді справи в суді позивачу надаваав адвокат Дорофєєв Д.О. на підставі договору-доручення про надання правової допомоги від 06.02.2023 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВК №1039280 від 09.02.2023(а.с.24,25).

Під час розгляду справи відповідачі не подали клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Відтак, враховуючи категорію і складність даної справи, яка є нескладною, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт, виконаних адвокатом, час витрачений ним на представництво інтересів позивача в суді, обсяг наданих послуг, кількість та тривалість судових засідань в яких приймав участь адвокат Дорофєєв О.О., значимість спору для сторін, суд вважає що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу в розмірі 9000 гривень є неспівмірними до складності справи та виконаних адвокатом робіт, а тому заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог становитиме 3000 грн., які підлягають стягненню на користь позивача в рівних частах з відповідачів ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам».

Керуючись ст.ст. 2, 5, 13-16, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки б/н від 25 березня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агроарам» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1825686800:03:000:0012, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» судовий збір у розмірі 1342 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн.

Стягнути з Фермерського господарства «Агроарам» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» судовий збір у розмірі 1342 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь»

адреса місцезнаходження: Житомирська область, Житомирський район, с. Пекарщина,

вул. Петровського, 3

код ЄДРПОУ 39138099

Відповідачі:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

Фермерське господарство «Агроарам»

адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район,

с. Мар`янівка, вул.Брянська, 21

код ЄДРПОУ 39126300

державний реєстратор відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області

Шутько Олена Петрівна

адреса місцезнаходження: Житомирська область, Бердичівський район,

с.Швайківка, вул. Осівка, 1, код ЄДРПОУ 43576590.

Повний текст рішення складено 23.02.2024.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО