Справа № 562/427/24
У Х В А Л А
23.02.2024 року Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі судді КоваликаЮ.А., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуальногокодексу України у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Здолбунівська державна нотаріальна контора про визнання особи такою, що не прийняла спадщину, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа Здолбунівська державна нотаріальна контора про визнання особи такою, що не прийняла спадщину.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог встановлених статтею 175 ЦПК.
Так, згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 цього Кодексу, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно ст.58ЦПК України сторона, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
У відповідності із ст.60ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Згідно вимог п. 2 ч. 4 ст.274ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.
Виходячи із змісту положень ч. 6 ст. 19 та п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, оскільки, на розгляд суду подана позовна заява про визнання особи такою, що не прийняла спадщину, то вона не може бути розглянута у спрощеному провадженні і не є малозначною.
У справах, які не можуть бути визнані малозначними, представником може бути лише адвокат.
У відповідності до частини четвертої статті 62ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до статті 26Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до ОСОБА_3 , третя особа Здолбунівська державна нотаріальна контора з позовною заявою про визнання особи такою, що не прийняла спадщину, яка від імені позивачів підписана їхнім представником ОСОБА_4 .
В якості підстав повноважень на підписання позовної заяви та засвідчення копій документів представником позивачів ОСОБА_4 додано копії посвідчених довіреностей на представництво інтересів, від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , виданих Копитківським старостинським округом Здолбунівської міської ради від 20.02.2023 та 22.02.2023.
Враховуючи вище наведені норми, приходжу до висновку, що для належного посвідчення повноважень представника позивачів, ОСОБА_4 всупереч вимогам закону не долучено документи, які підтверджують її повноваження, як адвоката, а тому їй слід надати належні документи на підтвердження повноважень на вчинення таких дій від імені та в інтересах позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави («Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001).
В даній ситуації суддя звертає увагу, що вирішуване питання про відкриття провадження по справі охоплюється змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.
Так, стосовно питання доступу до суду Європейський Суд з прав людини в своїй прецедент ній практиці звертає увагу на те, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Європейський Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року).
А тому, в даній ситуації встановлення цивільним процесуальним законодавством вимог до позовної заяви і залишення поданого позивачами позову до суду без руху, у зв`язку із його невідповідністю вимогам, передбачених законом, ґрунтується на нормах закону і слугує меті здійснення правосуддя, що в цілому не являється обмеженням доступу позивача до суду.
Відповідно до частини першої статті 185ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевказане, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та позивачам надати строк для усунення недоліків шляхом подачі позову, оформленого у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Здолбунівська державна нотаріальна контора про визнання особи такою, що не прийняла спадщину залишити без руху.
Надати позивачам п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання позивачем даної ухвали, шляхом подання належним чином оформленої позовної заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.А. Ковалик
Суд | Здолбунівський районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2024 |
Оприлюднено | 28.02.2024 |
Номер документу | 117230644 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Здолбунівський районний суд Рівненської області
Ковалик Ю. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні