Ухвала

від 23.02.2024 по справі 953/1343/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/1343/24

н/п 2-з/953/17/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Муратової С.О., за участю секретаря Драгана О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), подану її представником адвокатом Ліпчанським Володимиром Віталійовичем (РНОКПП: НОМЕР_2 ) про забезпечення позову до подачі позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), подану її представником адвокатом Ліпчанським Володимиром Віталійовичем (РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) про розподіл майна спільно нажитого у шлюбі, -

встановив:

21.02.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана заява, в якій заявник просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаної квартири; вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо такого майна; вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту грошові кошти на банківських рахунках, що належать відповідачу ОСОБА_2 , та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо визначених рахунків.

На обґрунтування заяви представник позивача зазначає, зокрема, що 26.01.2024 рішенням Київського районного суду міста Харкова (справа №953/12542/23) було розірвано шлюб між позивачкою та відповідачем, який був укладений 22.08.2014. На даний час рішення не набрало законної сили. Позивачка, ОСОБА_1 , має намір звернутися до суду із позовною заявою про розділ майна спільно нажитого в шлюбі. Серед майна спільно нажитого в шлюбі є, зокрема: квартира АДРЕСА_3 , автомобіль Ford Edge, 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 (номер шасі НОМЕР_5 ), гараж, та грошові кошти. На сьогоднішній день є підстави вважати, що відповідачем, ОСОБА_2 буде здійснено відчуження нерухомого майна та приховування грошових коштів без згоди позивачки, які є спільною сумісною власністю подружжя, а тому, у разі невжиття заходів забезпечення позову, дії відповідача можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Так, відповідачем на сьогоднішній день вже здійснено відчуження спільного майна, а саме: автомобіль Ford Edge, 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 (номер шасі НОМЕР_5 ), який був придбаний в шлюбі 04.09.2020, та який був проданий батькові відповідача без отримання згоди позивачки. Грошових коштів після продажу автомобіля відповідачем не було передано позивачці, чи витрачено в інтересах сім`ї. Ціну позову буде визначено після проведення оцінки спірного майна відповідною організацією.

Суд розглядає вказану заяву відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, тобто не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Частиною першою та другою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №944/1748/20.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі № 522/1514/21.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17.

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №490/7508/20.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Вивчивши подану позовну заяву, з урахуванням обставин справи, на які посилається позивач, в особі представника адвоката Ліпчанського В.В., суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, тому суд вважає необхідним вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборонити будь-яким особам відчуження квартири до вирішення судом справи по суті.

В іншій частині вимог дана заяви про забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Однак, в поданій до суду заяві про забезпечення позову, в пунктах 2, 3 прохальної частини позивач не конкретизує майно та не зазначає банківські рахунки, що належали б відповідачу ОСОБА_2 , на які він просить накласти арешт в порядку забезпечення позову, що унежливлює забезпечення позову у даній частині заяви.

Ні підставі викладеного, керуючись ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, -

Ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), подану її представником адвокатом Ліпчанським Володимиром Віталійовичем (РНОКПП: НОМЕР_2 ) про забезпечення позову до подачі позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), подану її представником адвокатом Ліпчанським Володимиром Віталійовичем (РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) про розподіл майна спільно нажитого у шлюбі задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборонити будь-яким особам здійснювати відчуження вказаної квартири до вирішення судом справи по суті.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Копію ухвали для виконання направити сторонам, третім особам по справі відповідно для відома та виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Представник позивача: адвокат Ліпчанський Володимир Віталійович (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя Муратова С.О.