Рішення

від 31.08.2010 по справі 2-5230-2010

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справ а №2-5230/2010

РІШЕННЯ

Іменем України

30 серпня 2010 року м.Запоріжжя

Комунарський районний с уд м.Запоріжжя у складі:

Головуючого судді Холод Р.С .,

при секретарі Родніко вій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі су ду, цивільну справу за позово м ОСОБА_1 до Управління Пе нсійного фонду України в Ком унарському районі м.Запоріжж я про зобов' язання вчинити певні дії та визнання бездія льності неправомірною, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернул ася до суду із зазначеним поз овом, посилаючись на те, що від повідно до Закону України «П ро соціальний захист дітей в ійни» вона є дитиною війни та на підставі ст.6 зазначеного з акону з 01.01.2006 року їй повинна бу ла виплачуватися щомісячна д ержавна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімаль ної пенсії за віком. Але в прод овж 2006-2009 років зазначена допом ога позивачу не виплачувалас ь. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 рок у були визнані неконституцій ними окремі положення Закону України «Про державний бюдж ет України на 2007 рік», в тому чи слі й щодо зупинення дії ст.6 З акону України «Про соціальн ий захист дітей війни». Таким чином, позивач вважає, що відп овідно до зазначеного рішенн я Конституційного Суду Украї ни, відповідачем протиправно не нараховувалась їй зазнач ена щомісячна державна соціа льна допомога як дитині війн и, тому просить визнати незак онною бездіяльність відпові дача, зобов' язати провести перерахунок пенсії з 01.01.2006 року по теперішній час та сплатит и недоплачену суму.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з' явилася, над іслала до суду заяву про розг ляд справи за її відсутністю .

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Комунарському рай оні м.Запоріжжя, будучи належ ним чином повідомлений про ч ас і місце розгляду справи, у с удове засідання не з' явився . До суду надійшла заява про ро згляд справи без його участі та письмові заперечення про ти позову.

Враховуючи викладене, від повідно до вимог ст.169 ЦПК Укра їни, суд вважає за можливе про вести судовий розгляд без уч асті представника відповіда ча.

Судом встановлені такі фак ти та відповідні їм правовід носини.

ОСОБА_1, 1943 року народженн я, перебуває на пенсійному обліку відповідача, отримує пенсію за віком та має статус «дитини війни» відповідно д о ст.1 Закону України «Про соці альний захист дітей війни» в ід 18.11.2004 року, що підтверджуєтьс я посвідченням НОМЕР_1, ви даним 03.04.2006 року.

Згідно зі ст.6 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни» від 18.11.2004 року дітям в ійни пенсії або щомісячне до вічне грошове утримання чи д ержавна соціальна допомога, що виплачується замість пенс ії, підвищуються на 30 відсоткі в мінімальної пенсії за віко м.

Відповідно до письмових за перечень Управління Пенсійн ого фонду України в Комунарс ькому районі м.Запоріжжя, поз овні вимоги відповідач не ви знає в повному обсязі. Разом з тим, позивач дійсно знаходит ься на обліку в УПФУ в Комунар ському районі м.Запоріжжя, от римує пенсію за віком та є дит иною війни відповідно до Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни». Але прот ягом 2006-2009 років відповідач дія в відповідно до чинного зако нодавства, оскільки виплату щомісячної державної соціал ьної допомоги дітям війни бу ло у зазначений період зупин ено відповідними законами пр о держаний бюджет. Крім того, п ісля винесення рішення Конст итуційним Судом України, хоч а ст.6 Закону України «Про соц іальний захист дітей війни» відновила свою дію, але це не н адало відповідачу законодав чого права проводити зазначе ну виплату, оскільки дані вип лати не були враховані до вит ратної частини державного бю джету та не було збільшено фі нансування на підвищення пен сій дітям війни. Позивачу з 01.01. 2008 року виплачується щомісячн о зазначене підвищення до пе нсії в розмірі 10 відсотків про житкового мінімуму для осіб, які втратили працездатність . Також на законодавчому рівн і не було визначено механізм розрахунку зазначеної щоміс ячної державної соціальної д опомоги дітям війни, оскільк и до 01.01.2008 року не було визначен о з якої суми мінімальної пен сії за віком потрібно було ви ходити для обчислення зазнач еної допомоги, так як розмір м інімальної пенсії за віком в становлений ч.1 ст.28 Закону Укр аїни «Про загальнообов' язк ове державне пенсійне страху вання» від 09.07.2003 року, відповідн о до ч.3 ст.28 цього ж Закону, заст осовується виключно для визн ачення розмірів пенсій, приз начених згідно з цим Законом (а.с.17-19).

Зі змісту ст.7 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни» випливає, що фінанс ове забезпечення державних с оціальних гарантій, передбач ених цим Законом, здійснюєть ся за рахунок коштів Державн ого бюджету України.

Згідно із п.12 ст.71 Закону Укра їни «Про державний бюджет Ук раїни на 2007 рік» від 19.12.2006 року, ді ю ст.6 Закону України «Про соці альний захист дітей війни» н а 2007 рік було зупинено, з урахув анням ст.111 цього Закону, тобто , крім зазначених виплат інва лідам, на яких не поширюється дія Закону України «Про стат ус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у ро змірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для у часників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 рок у, яке набрало чинності з моме нту оголошення та було оприл юднене у «Офіційному віснику України» від 27.07.2007 року та в інш их офіційних виданнях Україн и, були визнані неконституці йними окремі положення Закон у України «Про державний бюд жет України на 2007 рік», в тому ч ислі й п.12 ст.71 та ст.111 зазначено го Закону щодо зупинення та о бмеження на 2007 рік дії ст.6 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни».

Відповідно до ч.2 ст.152 Консти туції України, закони, інші пр авові акти або їх окремі поло ження, що визнані неконститу ційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційн им Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що з моменту ухваленн я Конституційним судом Украї ни рішення №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким були визнані неконститу ційними окремі положення Зак ону України «Про державний б юджет України на 2007 рік», в тому числі і п.12 ст.71 та ст.111 зазначен ого Закону щодо зупинення та обмеження на 2007 рік дії ст.6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни», ці некон ституційні положення втрати ли свою чинність, а тому з 09.07.2007 р оку Управління Пенсійного фо нду України в Комунарському районі м.Запоріжжя, повинно б уло нараховувати та здійснюв ати позивачу виплати підвище ння до пенсії відповідно до с т.6 Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни» у по передній редакції, що відпов ідачем зроблено не було. В рез ультаті зазначеної бездіяль ності відповідача було поруш ено право позивача на отрима ння вказаного підвищення до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року вк лючно.

Суд вважає, що оскільки відп овідно до Закону України «Пр о загальнообов' язкове держ авне пенсійне страхування» в ід 09.07.2003 року призначення, перер ахунок та виплата пенсії пок ладено на районні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонер ів, тому саме Управління Пенс ійного фонду України в Комун арському районі м.Запоріжжя повинно було вирішувати пита ння щодо нарахування та випл ати підвищення до пенсії поз ивачу відповідно до ст.6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни».

Крім того, безпідставними є посилання відповідача на не визначеність законодавство м України до 01.01.2008 року розміру мінімальної пенсії за віком, з якого необхідно розрахову вати спірне 30-відсоткове підв ищення до пенсії, оскільки ч.1 ст.28 Закону України «Про загал ьнообов' язкове державне пе нсійне страхування» від 09.07.2003 р оку встановлено розмір мінім альної пенсії за віком, який д орівнює розміру прожитковог о мінімуму для осіб, які втрат или працездатність, та оскіл ьки іншого визначення цього розміру законодавством Укра їни не встановлено, то суд при ходить до висновку, що при вир ішенні цього питання необхід но було застосовувати саме п оложення ч.1 ст.28 Закону Україн и «Про загальнообов' язкове державне пенсійне страхуван ня» від 09.07.2003 року.

Відповідно до п.41 розділу 2 За кону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких зако нодавчих актів України» від 28.12.2007 року, текст ст.6 Закону Укра їни «Про соціальний захист д ітей війни» було викладено у наступній редакції: «Дітям в ійни (крім тих, на яких поширює ться дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захист у") до пенсії або щомісячного д овічного грошового утриманн я чи державної соціальної до помоги, що виплачується замі сть пенсії, виплачується під вищення у розмірі надбавки, в становленої для учасників ві йни. Ветеранам війни, які мают ь право на отримання підвище ння до пенсії або щомісячног о довічного грошового утрима ння чи державної соціальної допомоги, що виплачується за мість пенсії, відповідно до ц ього Закону та Закону Україн и "Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального зах исту" дане підвищення провад иться за їх вибором згідно з о дним із законів».

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 рок у, було визнано таким, що не ві дповідає Конституції Україн и (є неконституційним) положе ння п.41 розділу 2 Закону Україн и «Про Державний бюджет Укра їни на 2008 рік та про внесення зм ін до деяких законодавчих ак тів України», та таким чином д ію ст. 6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» було відновлено в попередні й редакції.

Враховуючи викладене, суд в важає, що з 22.05.2008 року Управлінн я Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запо ріжжя повинно було нараховув ати та сплачувати позивачу п ідвищення до пенсії відповід но до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війн и» в редакції, яка діяла до вне сення змін від 28.12.2007 року, а саме в редакції від 18.11.2004 року, тобто в розмірі 30 відсотків мінімал ьної пенсії за віком, що відпо відачем зроблено не було. Вна слідок бездіяльності відпов ідача було порушено право по зивача на отримання підвищен ня до пенсії у зазначеному ро змірі за період з 22.05.2008 року по 31. 12.2008 року включно.

Статтею 71 Закону України «П ро Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціа льних виплат, які відповідно до законодавства визначають ся залежно від розміру мінім альної заробітної плати, в аб солютних сумах у межах асигн увань, передбачених за відпо відними бюджетними програма ми.

Названа норма передбачає в становлення в абсолютних сум ах розмірів лише тих виплат, в ихідним критерієм розрахунк у яких є розмір мінімальної з аробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спір ні відносини, оскільки розмі р зазначених соціальних випл ат згідно із Законом України «Про соціальний захист діте й війни» залежить від розмір у мінімальної пенсії за віко м.

Отже, нарахування та виплат а у 2009 році дітям війни підвище ння до пенсії або щомісячног о грошового довічного утрима ння чи державної соціальної допомоги, що виплачується за мість пенсії, повинні здійсн юватися відповідно до норм З акону України «Про соціальни й захист дітей війни».

Крім того, суд вважає безпід ставними посилання відповід ача на відсутність коштів дл я забезпечення виплати зазна ченого підвищення до пенсії, оскільки це не є підставою не виконання органами державно ї влади своїх зобов' язань, в становлених діючим законода вством.

Таким чином, суд приходить д о висновку що позовні вимоги позивача підлягають частков ому задоволенню, а саме за пер іод з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включ но, та з 22.05.2008 року по день ухвале ння даного рішення - 30.08.2010 року включно, та вважає за необхід не зобов' язати відповідача здійснити нарахування та пр овести відповідні виплати пі двищення до пенсії позивачу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, та з 22.05.2008 року по 30.08.2010 ро ку включно з урахуванням ран іше виплачених сум зазначено го підвищення.

В іншій частині позовних ви мог суд вважає за необхідне в ідмовити у зв' язку з пропус ком строку звернення до суду , встановленого ст.257 ЦК Україн и, відповідно до вимог якої за гальна позовна давність вста новлена тривалістю у три рок и. При цьому суд виходить з пол ожень ч.4 ст.267 ЦК України, відпо відно до яких сплив позовної давності, про застосування я кою заявлено стороною у спор і, є підставою для відмови у по зові.

На підставі вищевикладено го, керуючись ст.ст.10, 59, 60, 212-215, 292, 294 ЦП К України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управл іння Пенсійного фонду Україн и в Комунарському районі м.За поріжжя про зобов' язання вч инити певні дії та визнання б ездіяльності неправомірною - задовольнити частко во .

Визнати протиправною безд іяльність Управління Пенсій ного фонду України в Комунар ському районі м.Запоріжжя, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в ключно, та з 22.05.2008 року по 30.08.2010 рок у включно, щодо не нарахуванн я ОСОБА_1 підвищення до пе нсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний зах ист дітей війни» від 18.11.2004 року.

Зобов' язати Управління П енсійного фонду України в Ко мунарському районі м.Запоріж жя здійснити нарахування та провести відповідні виплати підвищення до пенсії ОСОБА _1 відповідно до ст.6 Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни» від 18.11.2004 року, ви ходячи з розміру встановлено го ч.1 ст.28 Закону України «Про з агальнообов' язкове держав не пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, за період з 09.07.2007 року п о 31.12.2007 року включно, та з 22.05.2008 рок у по 30.08.2010 року включно, з урахув анням раніше виплачених сум зазначеного підвищення.

В іншій частині позовних ви мог - відмовити .

Апеляційна скарга на рішен ня суду подається протягом д есяти днів з дня його проголо шення. Особи, які брали уч асть у справі, але не були прис утні у судовому засіданні пі д час проголошення судового рішення, можуть подати апеля ційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії ць ого рішення.

Суддя Р.С. Холод