ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" лютого 2024 р. Справа №909/1089/20
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Малех І.Б.
Скрипчук О.С.
секретаря судового засідання Михайлишин С.В.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Науково- технічна фірма "Білекс" б/н від 23.07.2021
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2021 (суддя Л.М. Неверовська, повний текст 09.07.2021)
у справі № 909/1089/20
за позовом: Приватного підприємства "Науково-технічна фірма "Білекс", м. Івано-Франківськ
до відповідача: Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Івано-Франківськ
про визнання протиправними та скасування рішень міської ради
за участі представників:
від позивача: не з`явився;
від відповідача (в режимі відеоконференції): Медицька С.В.;
від третьої особи: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
08.12.2020 Приватне підприємство "Науково-технічна фірма "Білекс" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправними та скасування: п. 2 рішення Івано-Франківської міської ради № 91-25 від 25.04.2019, в частині надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,3000 га для ведення особистого селянського господарства та п.5 рішення Івано-Франківської міської ради № 197-41 від 19.06.2020, в частині затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою та передання у власність земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 , площею 0,3000 га, кадастровий номер 2610100000:20:006:0237, для ведення особистого селянського господарства.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вищевказані пункти рішень в оскаржуваних частинах є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки земельна ділянка, яка на підставі цих рішень передана у власність ОСОБА_1 , обтяжена об`єктами нерухомості та їх складовими частинами, які на праві приватної власності належать ПП "Науково-технічна фірма "Білекс". Позивач вважає, що з 2001 року є законним користувачем земельної ділянки площею 1,1565 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 та має першочергове право перед іншими особами на її використання, оскільки на зазначеній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, що належить ПП "Науково-технічна фірма "Білекс" на праві приватної власності. При цьому позивач покликається на договори купівлі-продажу основних засобів (будівель) від 17 грудня 2000 року, укладені між ЗАТ "Променергоавтоматика" (продавець) та ПП "Науково-технічна фірма "Білекс" (покупець). ПП "Науково-технічна фірма "Білекс" у 2001 році замовило виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 1,1565 га для експлуатації придбаних ним виробничих будівель і споруд, дозвіл на складання якого надано Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. У 2007-2008 роках позивач оформив право власності на окремі нежитлові приміщення (склади), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , технічні характеристики та розташування яких зазначені у технічному паспорті на виробничий будинок. Зазначає, що земельна ділянка, право на користування якої набуто позивачем, обнесена огорожею, яка внесена у технічний паспорт, як невід`ємна складова частина об`єктів нерухомості, які йому належать.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2021 залучено до участі у справі № 909/1089/20 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2021 у справі № 909/1089/20 (суддя Л.М. Неверовська) у задоволенні позову відмовлено.
При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами саме права власності на спірне майно - пожежну водойму, а отже, оскаржувані рішення Івано-Франківської міської ради станом на час вирішення спору не порушують права позивача в цілому. Позивач не довів порушення відповідачем його права або охоронюваного законом інтересу, а тому у позові слід відмовити.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 скасовано рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2021 у справі №909/1089/20. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано п. 2 рішення Івано-Франківської міської ради №91-25 від 25.04.2019 в частині надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,3000 га для ведення особистого селянського господарства. Визнано протиправним та скасовано п. 5 рішення Івано-Франківської міської ради №197-41 від 19.06.2020 в частині затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою та передання у власність земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1, площею 0,3000 га, кадастровий номер 2610100000:20:006:0237, для ведення особистого селянського господарства. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладено на відповідача. Стягнуто з Івано-Франківської міської ради на користь Приватного підприємства "Науково-технічна фірма "Білекс" 10 510,00 грн., з яких: 4 204,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 6 306,00 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду від 24.05.2022 постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 909/1089/20 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Верховний Суд, зокрема зазначив, що у цих відносинах необхідно дослідити докази щодо співвідношення спірної земельної ділянки із ділянками, право оренди на які зареєстроване на теперішній час за позивачем. Беззаперечним є те, що до особи, якій на праві власності належить нерухоме майно, переходить і право на земельну ділянку, розташовану під будівлею та яка необхідна для обслуговування. У цьому випадку дослідженню підлягає чи дійсно на земельній ділянці, яка надана у власність ОСОБА_1 , знаходиться майно, право власності на яке набув позивач. Такі обставини мають бути належним чином досліджені та підтверджені, зважаючи на те, що відповідач та третя особа стверджують про відсутність на спірній земельній ділянці будь-якого майна позивача. Відповідь на наявні у сторін зустрічні та протилежні аргументи щодо зазначених обставин, які є основними у контексті заявлених позовних вимог, є суттєвим під час розгляду справи № 909/1089/20.
При новому розгляді даної справи, ПП «НТФ «Білекс» (скаржник) надав пояснення до апеляційної скарги, в яких, зокрема, зазначає, що проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та передачі у власність ОСОБА_1 площею 0,3000 га виготовлений організацією - ТзОВ «Геокадастр-ІФ» і на який покликається Івано-Франківська міська рада, не слід брати до уваги, оскільки він є підроблений та по даному факту було відкрито кримінальне провадження.
Відповідач в судовому засіданні та у поданих додаткових поясненнях щодо апеляційної скарги ПП «Науково-технічна фірма «Білекс», з врахуванням позиції Верховного Суду заперечує проти доводів скаржника та просить залишити без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2021 у справі № 909/1089/20, апеляційну скаргу без задоволення. Вкотре звертає увагу суду на те, що ні в договорах купівлі-продажу №№ 3/00, 4/00 від 17.12.2000, ні в специфікаціях, що були невід`ємною частиною договорів, ні актами приймання-передачі від 12.03.2001 не зазначено пожежної водойми площею 1215 кв.м. Відтак, пожежна водойма площею 1215 м2 не була предметом вищевказаних договорів купівлі-продажу, а отже не була передана ПП «Науково-технічна фірма «Білекс». Акт прийому-передачі основних засобів - пожежної водойми від 12.03.2001, долучений позивачем до матеріалів справи, немає жодного відношення до договорів купівлі-продажу №№ 3/00, 4/00 від 17.12.2000 року. Також наголошує, що позивач звертався 06.06.2001 до Івано-Франківської міської ради із заявою про надання ПП «Науково-технічна фірма «Білекс» дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 1,1565 га за рахунок земель Дочірнього підприємства «Промавтоматика». Однак, відповідна процедура фактично завершена не була і право користування у вказаному розмірі не було зареєстровано за позивачем. Водночас, позивач визначився з розміром земельної ділянки, яку виявив бажання отримати у користування, укладаючи договори оренди землі від 31.07.2018, а саме: дві земельні ділянки - площею 0,2657 га та 0,3920 га. Щодо тверджень скаржника, що на земельній ділянці знаходиться приміщення насосної позначеної літерою «З» у технічному паспорті, таке твердження не підтверджується належними та допустимими доказами.
Як вбачається з кадастрового плану земельної ділянки переданої у власність ОСОБА_1 на земельній ділянці відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна, а приміщення насосної станції розміщене в межах земельної ділянки, що передана в оренду ПП «НКФ «Білекс» з цільовим призначенням для обслуговування адміністративно-виробничих будівель (для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), що зазначені у технічному паспорті в тому числі у літера «З».
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 задоволено клопотання ПП «Науково-технічна фірма «Білекс» про призначення у даній справі експертизи, призначено судову земельно-технічну експертизу та поставлено перед експертом наступне питання: Чи знаходиться на земельній ділянці площею 0,3000 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 2610100000:00660237 та передана ОСОБА_1 у власність, нерухоме майно, що належить на праві власності ПП «Білекс»?
Позивач та третя особа не делегували уповноважених представників в судове засідання 06.02.2024., хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що явка учасників судового процесу не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто за відсутності уповноважених представників позивача та третьої особи.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
15.04.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Івано-Франківської міської ради про надання йому дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,3000 га на АДРЕСА_3 , до заяви долучено Кадастровий план земельної ділянки.
Рішенням Івано-Франківської міської ради № 91-25 від 25.04.2019 "Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки" (п.2) було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, для ведення особистого селянського господарства громадянам згідно з додатком № 2 "Список громадян, яким надається дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, для ведення особистого селянського господарства", яким, зокрема, надано дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3000 га, яка розташована на АДРЕСА_1 .
За заявою гр. ОСОБА_1 ТзОВ "Альянс-Консалтинг ІФ" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішенням Івано-Франківської міської ради № 197-41 від 19.06.2020 "Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки" затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність громадянам земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, згідно додатку 5 - "Список громадян, яким затверджуються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передаються у власність, для ведення особистого селянського господарства" , в тому числі громадянину ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3000 га на АДРЕСА_1, кадастровий номер 2610100000:20:006:0237.
ПП "Науково-технічна фірма "Білекс", обгрунтовуючи позов, вважає, що позивач з 2001 року є законним користувачем земельної ділянки площею 1,1565 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1, та має першочергове право перед іншими особами на її використання, оскільки на зазначеній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, що належить ПП "Науково-технічна фірма "Білекс" на праві приватної власності. У 2001 році ПП "Науково-технічна фірма "Білекс" замовило виготовлення проекту відведення спірної земельної ділянки площею 1,1565 га для експлуатації придбаних ним виробничих будівель і споруд. При цьому, дозвіл на складання зазначеного проекту надано Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради.
На підтвердження позовних вимог, подав такі докази: договір від 17.12.2000 № 3/00 купівлі-продажу основних засобів (будівель) з додатками; договір від 17.12.2000 № 4/00 купівлі-продажу основних засобів (будівель) з додатками; технічний паспорт на виробничий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 від 29.05.2008; відомість періодичного обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання на об`єкті від 10.10.2018; висновок Державної землевпорядної експертизи від 19.09.2001 № 662 з додатками за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Дудаєва, 31-А від 29.05.2008; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 141938669 від 19.10.2018; договір оренди землі від 31.07.2018 (кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:20:006:0188) з додатками; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 141897652 від 19.10.2018; договір оренди землі від 31.07.2018 (кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:20:006:0187) з додатками.
Так, 17.12.2000 між ЗАТ "Променергоавтоматика" (продавець) та ПП "Науково-технічна фірма "Білекс" (покупець) укладено договори купівлі-продажу основних засобів (будівель): №3/00, № 4/00.
Відповідно до договору № 3/00 купівлі-продажу основних засобів (будівель) ПП "Науково-технічна фірма "Білекс" (покупець) придбав основні засоби: адміністративно-побутовий корпус площею 678,8 м2, майстерні загальною площею 1157,7 м2. Додатком №1 до договору № 3/00 згідно специфікації перелічено об`єкти нерухомого майна та зазначено про право користування земельною ділянкою площею 11742 м2.
Згідно з актом прийому-передачі основних засобів (будівель) від 12.03.2001 від ЗАТ "Променергоавтоматика" ПП "Науково-технічна фірма "Білекс" прийняло адміністративно-побутовий корпус площею 678,8 м2, майстерні загальною площею 1157,7 та право користування земельною ділянкою площею 11742 м2.
Згідно з договором № 4/00 ПП "Науково-технічна фірма "Білекс" придбало основні засоби: насосну станцію площею 46,3 м2, (літера "З" інвентарної справи).
У додатку №1 до договору №4/00 (специфікація) та у акті прийому-передачі від 12.03.2001 зазначено приміщення насосної станції площею 46,3 м2.
В подальшому позивач звернувся до Івано-Франківської міської ради із заявою щодо набуття права користування земельними ділянками на АДРЕСА_2 .
Рішенням Івано-Франківської міської ради №267-21 від 31.07.2018 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ПП "Науково-технічна фірма "Білекс" площею 0,2657 га на АДРЕСА_2, з передачею її в оренду, терміном на десять років, для обслуговування адміністративно-виробничих будівель (для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), кадастровий номер 2610100000:20:006:0188 та площею 0,3920 га на АДРЕСА_2 з передачею її в оренду, терміном на десять років, для обслуговування адміністративно-виробничих будівель (для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), кадастровий номер 2610100000:20:006:0187.
На підставі зазначеного рішення укладені договори оренди землі та зареєстровано право користування земельними ділянками площею 0,3920 га кадастровий номер 2610100000:20:006:0187 та площею 0,2657 га кадастровий номер 2610100000:20:006:0188 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
З єдиного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.06.2021 року у справі за позовом виконувача обов`язків керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська Стефанишина І. Я. в інтересах держави до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_5 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ПП «НТФ Білекс», про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, повернення земельної ділянки, клопотання про призначення земельно-технічної експертизи - задоволено. Призначено земельно-технічну експертизу в цивільній справі за позовом виконувача обов`язків керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська Стефанишина І. Я. в інтересах держави до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_5 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ПП «НТФ Білекс», про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, повернення земельної ділянки. Проведення земельно-технічної експертизи доручено Івано-Франківському відділенню Київського НДІСЕ (адреса: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова 23А, ел. адреса: ivano-frankivsk@kndise.gov.ua, тел: НОМЕР_1.
На вирішення земельно-технічної експертизи поставлено такі запитання: 1. Чи розташовано на земельній ділянці площею 0,3000 га, кадастровий номер 2610100000:20:006:0237, водний об`єкт? 2. Яка площа накладення у разі розташування водного об`єкту на земельній ділянці площею 0,3000 га, кадастровий номер 2610100000:20:006:0237, з врахування прибережної захисної зони? 3. Чи відповідає розроблений ТзОВ «Альянс-Консалтинг ІФ» та затверджений рішенням Івано-Франківської міської ради від 19.06.2020 № 197-41 пункт 2 Додатку 5 «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 » вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.
Згідно долученого позивачем копії висновку експерта № 344/4439/21 від 12.10.2022, проведеного на підставі вищевказаної ухвали суду встановлено, що на земельній ділянці площею 0,3000 га з кадастровим номером 2610100000:20:006:0237 розташований водний об`єкт площею 0, 1072 га; площа накладення водного об`єкту (штучної водойми (ставка) на земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:20:006:0237 становить 0,1072 га, а з врахуванням прибережної захисної смуги на дану земельну ділянку- 0, 2981 га; розроблений ТзОВ «Альянс-Консалтинг ІФ» та затверджений рішенням Івано-Франківської міської ради від 19.06.2020 № 197-41 пункт 2 додатку 5 «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1» не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.
На думку позивача, прийнявши спірні рішення від 25.04.2019 та від 19.06.2020 відповідач грубо порушив право ПП "Науково-технічна фірма "Білекс" на користування земельною ділянкою, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом..
При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Статтею 13 Конституції України визначено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
В силу статті 41 Конституції України, статті 90 Земельного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.
Право власності є найбільш фундаментальним речовим правом, яке створює основну юридичну передумову для нормального функціонування цивільного обороту. Тому закон спеціально регулює як підстави набуття права власності, так і підстави його припинення.
Право власності, як і будь-яке інше суб`єктивне право, виникає при наявності певних юридичних фактів та конкретних обставин, з якими закон пов`язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Підстави виникнення права власності поділяються на такі, що не залежать від прав попереднього власника на майно, тобто первісні, та похідні, за якими право власності на майно переходить до власника від його попередника в порядку правонаступництва.
Відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт.
Як зазначалося вище, позивач стверджує, що на підставі договору купівлі-продажу основних засобів № 4/00 від 17.12.2000 до нього перейшло право власності на насосну станцію площею 46,3 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_2 до складу якої увійшла пожежна водойма площею 1215 кв.м (гідротехнічна споруда), об`єм водойми 2730 м.куб загальною площею земельної ділянки (з під`їздами для пожежних автомобілів і обслуговування пожежної водойми) 3000 кв.м.
Судом встановлено, що відповідно до договору № 3/00 купівлі-продажу основних засобів (будівель) від 17.12.2000, ПП «Науково-технічна фірма «Білекс» придбало основні засоби: адміністративно-побутовий корпус площею 678,8 м2, майстерні загальною площею - 1157,7 м2. Додатком №1 до даного договору, згідно специфікації перелічено майно та право користування земельною ділянкою площею 11742 м2. Згідно акта прийому-передачі від 12.03.2001 ПП «Науково-технічна фірма «Білекс» прийняла адміністративно-побутовий корпус площею 678,8 м2, майстерні загальною площею - 1157,7 та право користування земельною ділянкою площею 11742 м2.
Відповідно до договору № 4/00 купівлі-продажу основних засобів (будівель) від 17.12.2000, ПП «Науково-технічна фірма «Білекс» придбало основні засоби: насосну станцію площею 46,3 м2, (літера 3 інвентарної справи). У додатку №1 до договору №4/00 (специфікація) та у акті прийому-передачі від 12.03.2001 року зазначено приміщення насосної станції площею 46,3 м2.
Проте, ні в договорах купівлі-продажу №№ 3/00, 4/00 від 17.12.2000 року, ні в специфікаціях, що були невід`ємною частиною договорів, ні в актах приймання-передачі від 12.03.2001 не зазначається про основні засоби - пожежна водойма площею 1215м2.
З наведеного вбачається, що пожежна водойма площею 1215м2 не була предметом договорів купівлі-продажу №№ 3/00, 4/00 від 17.12.2000 року, а отже не була передана ПП «Науково-технічна фірма «Білекс».
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що акт прийому-передачі основних засобів - пожежної водойми від 12.03.2001, долучений позивачем до матеріалів справи, немає жодного відношення до договорів купівлі- продажу №№ 3/00, 4/00 від 17.12.2000 року.
Положення статті 120 Земельного кодексу України тa статті 377 Цивільного кодексу України передбачають перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.
Отже, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.
За своїм змістом зазначені статті Земельного та Цивільного кодексів України спрямовані на попередження правової невизначеності у випадку відчуження об`єктів нерухомого майна.
Так, позивачем долучено до матеріалів справи лист Виконавчого комітету від 06.06.2001 про надання ПП «Науково-технічна фірма «Білекс» дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 площею 1,1565 га за рахунок земель Дочірного підприємства «Промартоматика» № 440. Однак, відповідна процедура фактично завершена не була і право користування у вказаному розмірі не було зареєстровано за позивачем.
В подальшому через 16 років ПП «Науково-технічна фірма «Білекс» звернулося до Івано-Франківської міської ради з заявою щодо набуття права користування земельними ділянками на АДРЕСА_2.
Так, рішенням Івано-Франківської міської ради №135-12 від 24.05.2017 ПП «Науково-технічна фірма «Білекс» надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок площею 0,3920 га та 0,2657 га для обслуговування адміністративно-виробничих приміщень на АДРЕСА_2.
Рішенням Івано-Франківської міської ради №267-21 від 31.07.2018 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Приватному підприємству «Науково-технічна фірма «Білекс» площею 0,2657 га на АДРЕСА_2, з передачею її в оренду, терміном на десять років, для обслуговування адміністративно-виробничих будівель (для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), кадастровий номер 2610100000:20:006:0188 та площею 0,3920 га на АДРЕСА_2 з передачею її в оренду, терміном на десять років, для обслуговування адміністративно-виробничих будівель (для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), кадастровий номер 2610100000:20:006:0187.
На підставі цих рішень укладені договори оренди земельних ділянок та зареєстровано право користування цими земельними ділянками в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Отже, позивач визначився з розміром земельної ділянки, на яку виявив бажання отримати у користування, а саме площею 0,2657 га та 0,3920 га.
Разом з тим, для передачі в оренду земельної ділянки площею 1,1565 га, що перебувала у постійному користуванні Дочірного підприємства «Промавтомтика» № 440 позивач до Івано-Франківської міської ради не звертався.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2022 у даній справі, зокрема зазначив, що у цих відносинах, необхідно дослідити докази щодо співвідношення спірної земельної ділянки із ділянками, право оренди на які зареєстроване на теперішній час за позивачем. У цьому випадку дослідженню підлягає чи дійсно на земельній ділянці, яка надана у власність ОСОБА_1 знаходиться майно, право власності на яке набув позивач.
На виконання вказівок Верховного Суду, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 призначено у справі №909/1089/20 судову земельно-технічну експертизу та поставлено перед експертом наступне питання: чи знаходиться на земельній ділянці площею 0,3000 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610100000:20:006:0237 та передана ОСОБА_1 у власність, нерухоме майно, що належить на праві власності ПП "Білекс" ?. Проведення судової експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Витрати з проведення експертизи покладено на позивача.
Проте, у зв`язку з несплатою позивачем рахунку вартості проведення експертизи, Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України залишив ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 у справі № 909/1089/20 без виконання та повернув надані матеріали.
Як зазначалося вище, позивачем 02.12.2022 клопотанням долучено до суду апеляційної інстанції копію висновку експерта за результатами судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою у цивільній справі № 344/4439/21, якою встановлено, що на земельній ділянці площею 0,3000 га з кадастровим номером 2610100000:20:006:0237 розташований водний об`єкт площею 0, 1072 га; площа накладення водного об`єкту (штучної водойми (ставка) на земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:20:006:0237 становить 0,1072 га, а з врахуванням прибережної захисної смуги на дану земельну ділянку- 0, 2981 га; розроблений ТзОВ «Альянс-Консалтинг ІФ» та затверджений рішенням Івано-Франківської міської ради від 19.06.2020 № 197-41 пункт 2 додатку 5 «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1» не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.
З приводу доцільності долучення даного висновку до матеріалів справи, як нового доказ, який не досліджувався судом першої інстанції при прийнятті рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до приписів частин першої та третьої ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14.
Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення суду першої інстанції було ухвалене у 14.06.2021 році. Позивач в 2023 році додатково долучає до матеріалів справи нові докази (висновок експерта від 12.10.2022), які не подавалися до суду першої інстанції, (тобто, майже через 2 роки з дня ухвалення рішення судом першої інстанції), посилаючись на нього, як на основний доказ.
Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів ст. 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.
З врахуванням викладеного, колегія суддів не надає оцінки вказаному висновку, оскільки таке долучення буде суперечити вимогам процесуальному законодавству, зокрема, статтям 80, 269 ГПК України, оскільки даний доказ не був предметом розгляду місцевим господарським судом. При цьому колегія суддів не встановила винятковості випадку, що є підставою для прийняття такого доказу у розумінні зазначених положень із підтвердженням цього документально. Позивач не навів доводів щодо винятковості випадку неподання даного доказу, та неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 46/603 від 01.07.2021 року.
Не заслуговують на увагу твердження скаржника про наявність на спірній земельній ділянці нерухомого майна, яке було у власності позивача та наявність у останнього позачергово права перед іншими на набуття в користування земельною ділянкою. Надані позивачем докази, не дають підстав вважати, що ним набуто право власності на гідротехнічну споруду (пожежну водойму) площею 1215 кв.м.
Судом апеляційної інстанції на виконання вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 24.05.2022 року та за клопотанням самого позивача ухвалою від 10.01.2023 року було призначено земельно-технічну експертизу на вирішення якої були поставлені питання: Чи знаходиться на земельній ділянці площею 0,3000 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , кадастровий номер -2610100000:20:006:0237 та передана ОСОБА_1 у власність, нерухоме майно, що належить на праві власності ПП «Білекс».
Проте, що позивач проігнорував оплату вищевказаної експертизи і така не була проведена.
Таким чином, враховуючи наведене вище, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що, враховуючи встановлені обставини у даній справі, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами саме права на спірне майно, а саме: пожежну водойму, а отже спірне рішення станом на час вирішення спору не порушує права позивача в цілому.
Порядок передачі земельних ділянок в оренду та виникнення права на земельну ділянку регламентовано Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі» та вимоги цих нормативно-правових актів не передбачають черговість набуття у власність чи користування земельними ділянками.
Відтак, приймаючи оскаржувані рішення від 25.04.2019 № 91-25 «Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки», яким надано дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою та рішення Івано-Франківської міської ради від 19.06.2020 № 197-41, яким затверджено проект землеустрою та передано земельну ділянку у власність ОСОБА_1 міська рада діяла як власник землі, в межах повноважень органу місцевого самоврядування в сфері земельних відносин щодо розпорядження землями комунальної власності, у спосіб, передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій».
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частиною 1 статті 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Отже, недійсним у судовому порядку може бути визнано акт (рішення) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб, якщо він не відповідає вимогам законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав акт (рішення), але при цьому обов`язковою умовою для визнання акту недійсним є порушення в зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Враховуючи встановлені фактичні обставини у даній справі, колегія суддів констатує відсутність правових підстав для задоволення заявлених ПП «Науково-технічна фірма «Білекс» позовних вимог про визнання протиправними та скасування: п. 2 рішення Івано-Франківської міської ради № 91-25 від 25.04.2019, в частині надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,3000 га для ведення особистого селянського господарства та п.5 рішення Івано-Франківської міської ради № 197-41 від 19.06.2020, в частині затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою та передання у власність земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 , площею 0,3000 га, кадастровий номер 2610100000:20:006:0237, для ведення особистого селянського господарства, оскільки позивач не довів, порушення відповідачем його права або охоронюваного законом інтересу.
Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та жодним чином не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2021 року у справі № 909/1089/20.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржників відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Науково-технічна фірма "Білекс" залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2021 року у справі №909/1089/20 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржниками.
4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5.Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови виготовлено 19.02.2024.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді І.Б. Малех
О.С. Скрипчук
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2024 |
Оприлюднено | 28.02.2024 |
Номер документу | 117237162 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Кравчук Наталія Миронівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні