Постанова

від 21.02.2024 по справі 903/315/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року Справа № 903/315/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Кошик М.Й. адвокат

відповідача: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка про ухвалення додаткової постанови у справі №903/315/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ТРЕЙД», м.Київ

до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка, с.Губин, Волинська область

про стягнення 1 573 289 грн. 95 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 07.11.2023 у справі № 903/315/23 позов задоволено. Стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ТРЕЙД" 1 573 289,95 грн. в тому числі 373 635,62 грн. основного боргу, 463 526,31 грн. - пені, 36 673,50 грн. 3% річних, 299 454,47 грн. втрат від інфляції, 400 000,05 грн. штрафу та 24 175,82 грн. витрат пов`язаних з оплатою судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного суду від 07.02.2024 року апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка на рішення Господарського суду Волинської області від 07.11.2023 у справі №903/315/23 в частині стягнення 299 454,47 грн втрат від інфляції, 231 763,20 грн пені, 18336,75 грн 3% річних, 200 000,03 грн штрафу, задоволено частково. Рішення Господарського суду Волинської області від 07.11.2023 у справі №903/315/23 в частині стягнення 299 454,47 грн втрат від інфляції, 231 763,15 грн пені, 200 000,02 грн штрафу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. У решті рішення Господарського суду Волинської області від 07.11.2023 у справі №903/315/23 залишено без змін.

При ухваленні постанови судом апеляційної інстанції розподіл судових витрат в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу не здійснювався.

09 лютого 2024 року Приватно-орендним сільськогосподарським підприємство ім.Івана Франка надіслано до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткової постанови у справі №903/315/23 в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ТРЕЙД» витрати на професійну правничу (правову) допомогу у апеляційній інстанції у розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою суду від 12.02.2024 розгляд заяви Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка про ухвалення додаткової постанови у справі №903/315/23 призначено на 21 лютого 2024 року.

16 лютого 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ТРЕЙД» надійшли заперечення до заяви відповідача про винесення додаткової постанови щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Представник позивача в судовому засіданні 21.02.2024 підтримав доводи заперечення, які надійшли до суду апеляційної інстанції 16.02.2024 та надав відповідні пояснення.

В судове засідання 21.02.2024 на розгляд заяви Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка про ухвалення додаткової постанови у справі №903/315/23 представник відповідача не з`явився. Проте, враховуючи, що судове засідання відбувалось в режимі відеоконференції, представник відповідача приєднався в режимі відеоконференції на оголошення вступної та резолютивної частини додаткової постанови.

Розглянувши заяву Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка про ухвалення додаткової постанови у справі №903/315/23, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її часткове задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1- 3статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у апеляційній скарзі повідомлено, що його витрати на правничу (правову) становитимуть орієнтовно 10 000,00 гривень. Докази витрат на правничу (правову) допомогу, зумовлені цією апеляційною скаргою, будуть надані апеляційному господарському суду протягом п`яти днів після ухвалення відповідного судового рішення.

09 лютого 2024 року Приватно-орендним сільськогосподарським підприємство ім.Івана Франка надіслано до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткової постанови у справі №903/315/23 з додатками, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ТРЕЙД» витрати на професійну правничу (правову) допомогу у апеляційній інстанції у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідачем до вказаною заяви на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн (фіксований розмір гонорару) та 5 000,00 грн «гонорару успіху» додано копії договору про надання правничої (правової) допомоги № 2 від 30.03.2023; додаткового договору № 1 від 01.12.2023 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 2 від 30.03.2023; звіту про надання правової допомоги від 09.02.2024; акту приймання-передачі наданих послуг від 09.02.2024 (а.с. 79-82 т.2).

Вищезазначені документи також було надіслано до Електронного кабінету ТОВ «БФ Трейд» (а.с. 78 т.2).

У договорі №2 про надання правничої допомоги від 30.03.2023 року укладеного між адвокатом Овчаруком А.О. (адвокат) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємство ім.Івана Франка (клієнт) сторони узгодили зокрема наступне.

Згідно п.1.1 договору, адвокат зобов`язується здійснити представництво та або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку , що викладені нижче, щодо справи №903/315/23 в усіх інстанціях (надалі по тексту - «Справа»), а Клієнт зобов`язується оплатити гонорар (винагороду) за надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору, в обсязі та на умовах, визначених Договором. Під «позитивним результатом у Справі» Сторони розуміють виконання Адвокатом умов цього Договору протягом строку його дії.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 договору, адвокат зокрема зобов`язується своєчасно надавати правову допомогу в обсязі, необхідному для досягнення позитивного результату по Справі та виконувати окремі доручення Клієнта по Справі. Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар в розмірі та на умовах, визначених Договором; оплатити фактичні витрати на надання правової допомога в порядку та обсязі, передбаченому Договором та/або звітом(ами) про напрямки використання коштів, призначених для покриття фактичних витрат (який(і) є невід`ємною частиною цього Договору)

Пунктами 3.1, 3.2, 3.6 договору, за надання правової допомога Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) у розмірі та порядку, що визначається Додатковою угодою до цього Договору, яка є його невід`ємною частиною. Розмір гонорару (винагороди) визначається Додатковою угодою до нього Договору, яка є його невід`ємною частиною. Гонорар та або фактичні витрати на надання правової допомоги вважається повністю оплаченими, а зобов`язання Клієнта виконаними з моменту зарахування на банківський рахунок адвоката грошових коштів у розмірі гонорару та/або фактичних витрат на надання правової допомоги (стосується оплати у безготівковій формі)

01 грудня 2023 року між адвокатом Овчаруком А.О. (адвокат) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємство ім.Івана Франка (клієнт) укладено додатковий договір №1 від 01.12.2024 до договору про надання правничої (правової) допомоги №2 від 30.03.2023.

Вказаним договором сторони вирішили доповнити п. 1.1.1. договору №2 про надання правничої допомоги від 30.03.2023 року у наступній редакції: « 1.1.1. Сторони погодили, шо Адвокат зобов`язується здійснити представництво та/або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що викладені нижче, щодо справи №903/315/23. яка перебуває у Північно-західному апеляційному господарському суді (надалі по тексту - «Апеляційне провадження»), а Клієнт зобов`язується оплатити гонорар (винагороду) за надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору, в обсязі та на умовах, визначених Договором. Під «позитивним результатом у Справі в Апеляційному провадженні» Сторони розуміють «скасування Північно-західним апеляційним господарським судом резолютивної частини рішення господарського суду Волинської області від 07.11.2023р. в частині стягнення з Клієнта 299 454 грн інфляційного відшкодування (100% від нарахованих)».

Також сторони вирішили доповняти Договір п. 3.1.1. у наступній редакції: 3.1.1. За надання правової допомоги в Апеляційному провадженні Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) у наступному розмірі:

1) представництво в Апеляційному провадженні у Північно-західному апеляційному господарському суді - 10 000.00 грн;

2) у разі досягнення Адвокатом позитивного результату у Справі в Апеляційному провадженні, Клієнт зобов`язується додатково сплатити Адвокату 5 000,00 грн. у якості гонорару успіху.

Згідно звіту від 09.02.2024 про надану правову допомогу адвокатом Овчаруком Андрієм Олександровичем за договором про надання правничої (правової) допомоги №2 від 30.03.2023 року (детальний опис) адвокатом надана Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству ім.Івана Франка наступна правова допомога: 1. Пошук та опрацювання судової практики щодо спірних правовідносин (станом на момент підготовки апеляційної скарги). 2. Формування правової позиції (з метою підготовки апеляційної скарги). 3. Підготовка тексту апеляційної скарги. 4. Підготовка службової записки з інструкціями щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги. 5. Заповнення конверту та опису вкладення, у якому містилась апеляційна скарга з додатками. 6. Відправлення у поштовому відділенні Позивачу копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення. 7. Відправлення у поштовому відділенні на адресу Північно-західного апеляційного господарської суду апеляційної скарги з додатками. 8.Очікування початку судового засідання, що мало відбутись у режимі відеоконференції 24.01.24 о 11.00 год. (фактично с/з відбулось із значним запізненням); 9. Участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції 24.01.24 (інформація щодо тривалості якого міститься у матеріалах справи № 903/315/23): 10. Очікування початку судовою засідання, що мало відбутись у режимі відеоконференції 07.02.24 о 10.00 год. (фактично с/з відбулось із незначним запізненням); 11. Участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції 07.02.24 (інформація щодо тривалості якого міститься у матеріалах справи №903/315/23).

09 лютого 2024 року сторони склали акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги №2 від 30.03.2023 року в якому погодили, що Адвокатом надані Клієнту, належним чином та у повному обсязі, наступні послуги з правової допомоги в Апеляційному провадженні (№ 903/315/23):

-Представництво в Апеляційному провадженні у Північно-західному апеляційному

господарському суді по справі №903/315/23 10 000,00 грн;

- Досягнення Адвокатом позитивного результату у Справі в Апеляційному провадженні по справі № 903/315/23 5000,00 грн.

Загальна вартість наданих Адвокатом послуг за цим Актом приймання-передачі наданих послуг, станом на 09 лютого 2024 року, становить 15 000,00 (П 'ятнадцять тисяч) гривень 00 коп без ПДВ.

Клієнт з приводу належного надання послуг, що зазначені вище, та інших зобов`язань Адвоката, претензій та зауважень не має.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, відповідно до якої частинами першою та другою статті 30 Закону №5076-VIвстановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

З врахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім.Івана Франка надано докази розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розумінні пункту 1 частини 2 статті 126 та статті 129 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі №915/1788/21).

16 лютого 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ТРЕЙД» надійшли заперечення до заяви відповідача про винесення додаткової постанови щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Мотивуючи заперечення про винесення додаткової постанови щодо стягнення витрат на правову допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ ТРЕЙД», зокрема, зазначає, що пошук та опрацювання судової практики щодо спірних правовідносин, формування правової позиції та підготовки тексту апеляційної скарги, складання інструкції щодо сплати судового збору, заповнення конверту та відправка його на пошті суду та позивачу, по суті є однією складовою подання апеляційної скарги та не може розцінюватися як окремі адвокатські послуги. Крім того, договором не передбачено деталізованих розцінок кожної з перечислених дій. подання представником відповідача апеляційної скарги у паперовому вигляді є не обов`язковим та являється виключно вибором представника Відповідача. Компенсація витрат на такого роду правової допомоги не може покладатися на Позивача; - категорія справ про стягнення заборгованості не може вважатися складною категорією справ, оскільки результат розгляду справи залежить виключно від наявності або відсутності факту заборгованості, що при наявності підтверджуючих документів довести не складно. Позивач переконаний, що прохання представника відповідача зменшити розмір штрафних санкцій в апеляційній скарзі є не співрозмірним з сумою фіксованого гонорару (10 000 грн.) з точки зору складності справи, враховуючи той факт, що відповідачем не заперечувався факт наявності заборгованості та не доводилося протилежне, а опис правової допомоги адвоката в звіті щодо кожної дії окремо (як то пошук практики, формування позиції, складання тексту, складання інструкції щодо сплати судового збору, заповнення конверту та відправка його на пошті суду та Позивачу) є надмірним формалізмом наданих послуг. Разом з тим позивач зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг; - необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Представник позивача звертає увагу, що відповідачем не надано платіжних документів та розрахунок витрат, які б свідчили про фактичне здійснення таких витрат відповідачем; У запереченнях зазначає, що "гонорар успіху" є виключно домовленістю між адвокатом і клієнтом і виплачується у випадку досягнення позитивного результату (обумовленого в договорі) у вигляді додаткової винагороди. Дані витрати відповідача не можуть покладатися на позивача оскільки це є витрати відповідача, які виплачуються адвокату у вигляді «бонусу». А тому в задоволення заяви щодо компенсації «гонорару успіху» має бути відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає що заявлені представником витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн. (10 000 грн. представництво та 5 000 грн. «гонорар успіху») є завищеними, необґрунтованими, неспівмірними зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань та тривалістю розгляду справи судом, а тому позивач просить суд відмовити заявнику в частині стягнення ТОВ «БФ ТРЕЙД» «гонорару успіху», а в частині стягнення витрат на представництво у апеляційному суді зменшити їх розмір до 2 500 грн. (що є ринковою вартістю такого роду послуг, як складання апеляційної скарги та участь у одному судовому засіданні).

Розглянувши заперечення позивача в частині зменшення заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2 500 грн, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зменшення заявленого відповідачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу 10000,00 грн до вказаної позивачем суми, оскільки:

по-перше: визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Це означає, що у разі настання визначених умов платежу (фіксований розмір) - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

по-друге: твердження позивача, категорія справ про стягнення заборгованості не може вважатися складною категорією справ, оскільки результат розгляду справи залежить виключно від наявності або відсутності факту заборгованості, що при наявності підтверджуючих документів довести не складно є безпідставним, оскільки вказані заперечення більше стосуються позивача в разі подання ним би заяви про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що справа містить вимоги майнового характеру про стягнення 1 573 289 грн. 95 коп. тому не можна стверджувати, що така справа є малозначною, а в даному випадку нескладною як заявляє позивач. Вказані твердження позивача також спростовуються тим, що за результатами перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 року апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка на рішення Господарського суду Волинської області від 07.11.2023 у справі №903/315/23 в частині стягнення 299 454,47 грн втрат від інфляції, 231 763,20 грн пені, 18336,75 грн 3% річних, 200 000,03 грн штрафу, задоволено частково. Рішення Господарського суду Волинської області від 07.11.2023 у справі №903/315/23 в частині стягнення 299 454,47 грн втрат від інфляції, 231 763,15 грн пені, 200 000,02 грн штрафу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, що дає підстави стверджувати про не врахування судом першої інстанції законодавчі приписи та практику Верховного Суду, які регулюють зменшення неустойки та підстави стягнення втрат від інфляції у виниклих правовідносинах між позивачем та відповідачем у даній справі.

по-третє: наведені ТОВ «БФ ТРЕЙД» в заперечені приклади не підтверджують, що розмір послуг адвоката Овчарук А.О. становить 2500,00 грн в суді апеляційної інстанції. Розмір гонорару адвоката не обумовлюється виключно ціною позову. Колегія суддів враховано обставини співмірності розміру витрат з розміром вимог які задоволені судом апеляційної інстанції (розмір задоволених вимог - 731 217,64 грн у співвідношенні витрат на правові послуги відповідача 10000,00 грн). Поряд з цим ТОВ «БФ ТРЕЙД» не надало докази, які б підтверджували, що ринкова ціна наданих адвокатом послуг в аналогічних справах становить 2500,00 грн. про що заявляє у запереченні.

по-четверте: реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина перша статті 8 ГПК України), тому така обставина не може бути підставою для зменшення адвокатських витрат.

по-п`яте: посилання позивача в запереченні в якості підстав для відмови у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткової постанови у справі №903/315/23, що докази понесених витрат заявником не направлялись позивачу, колегія суддів відхиляє, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Отже, врахувавши результати розгляду справи у суді апеляційної інстанції, дослідивши заяву Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка про ухвалення додаткової постанови у справі №903/315/23, витрати заяалені відповідачем у ній пов`язаних з розглядом апеляційної скарги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка у даній справі у суді апеляційної інстанції, а також надані заявником документи, заперечення ТОВ «БФ ТРЕЙД» про зменшення витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ТРЕЙД» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів враховує, що відповідач в апеляційній скарзі просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду в частині стягнення 299 454,47 грн втрат від інфляції, 231 763,20 грн пені, 18336,75 грн 3% річних, 200 000,03 грн штрафу, що в загальному становить 749 554,45 грн, судом в апеляційної інстанції в свою чергу скасовано рішення суду першої інстанції в частині стягнення 299 454,47 грн втрат від інфляції, 231 763,15 грн пені, 200 000,02 грн штрафу, що становить 97,6% від заявленого. Враховуючи викладене, 97,6% від суми 10 000,00 грн становить 9 760,00 грн.

Тобто з позивача підлягає стягненню 9 760,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо стягнення з позивача "гонорару успіху" в сумі 5 000,00 грн, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Апеляційний господарський суд встановив, що згідно п.1.1 договору №2 про надання правничої допомоги від 30.03.2023 року, адвокат зобов`язується здійснити представництво та або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку , що викладені нижче, щодо справи №903/315/23 в усіх інстанціях (надалі по тексту - «Справа»), а Клієнт зобов`язується оплатити гонорар (винагороду) за надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору, в обсязі та на умовах, визначених Договором. Під «позитивним результатом у Справі» Сторони розуміють виконання Адвокатом умов цього Договору протягом строку його дії.

01 грудня 2023 року між адвокатом Овчаруком А.О. (адвокат) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємство ім.Івана Франка (клієнт) укладено додатковий договір №1 від 01.12.2024 до договору про надання правничої (правової) допомоги №2 від 30.03.2023.

Вказаним договором сторони вирішили доповнити п. 1.1.1. договору №2 про надання правничої допомоги від 30.03.2023 року у наступній редакції: « 1.1.1. Сторони погодили, що Адвокат зобов`язується здійснити представництво та/або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що викладені нижче, щодо справи №903/315/23. яка перебуває у Північно-західному апеляційному господарському суді (надалі по тексту - «Апеляційне провадження»), а Клієнт зобов`язується оплатити гонорар (винагороду) за надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору, в обсязі та на умовах, визначених Договором. Під «позитивним результатом у Справі в Апеляційному провадженні» Сторони розуміють «скасування Північно-західним апеляційним господарським судом резолютивної частини рішення господарського суду Волинської області від 07.11.2023р. в частині стягнення з Клієнта 299 454 грн інфляційного відшкодування (100% від нарахованих)».

Також сторони вирішили доповняти Договір п. 3.1.1. у наступній редакції: 3.1.1. За надання правової допомоги в Апеляційному провадженні Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) у наступному розмірі:

1) представництво в Апеляційному провадженні у Північно-західному апеляційному господарському суді - 10 000.00 грн;

2) у разі досягнення Адвокатом позитивного результату у Справі в Апеляційному провадженні, Клієнт зобов`язується додатково сплатити Адвокату 5 000,00 грн. у якості гонорару успіху.

За таких обставин Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім.Івана Франка звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткової постанови у справі №903/315/23, зокрема 5 000,00 грн «гонорару успіху», оскільки відповідач вважає, що в частині стягнення з відповідача 299 454 грн інфляційного відшкодування адвокат добився позитивного результату в суді апеляційного інстанції.

Колегія суддів відзначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Таким чином, суд апеляційної інстанції враховуючи правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначає, що такі витрати відповідача як «гонорар успіху» в розмірі 5 000,00 грн не мають характеру необхідних, не співрозмірні з виконаною адвокатом роботою, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника відповідача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи є необґрунтованим.

Відтак, враховуючи наведене та оцінивши подані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат під час розгляду справи, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, керуючись статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають задоволенню частково у сумі 9760,00 грн., у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 240,00 грн та "гонорару успіху" в розмірі 5000,00 грн відмовити.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка про ухвалення додаткової постанови у справі №903/315/23, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ТРЕЙД» (04112, м. Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, код ЄДРПОУ 39486606) на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (45726, Волинська область, Горохівський район, село Губин Перший, код ЄДРПОУ 03373842) - 9760,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти заяви Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка про ухвалення додаткової постанови у справі №903/315/23 відмовити.

3. Доручити Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання додаткової постанови.

4. Справу №903/315/23 повернути до Господарського суду Волинської області.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "26" лютого 2024 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.